Фото: Офіс генерального прокурора
Розгляд справ без присутності обвинувачуваного - досить поширена практика в міжнародній судовій системі
Деяких російських військових, які вчинили на території нашої країни воєнні злочини й порушили закони та звичаї війни і яких змогли ідентифікувати, засуджено заочно. Що дає таке покарання?
Лише 17 обвинувачених - у в’язниці
На жаль, поки що невідомо, коли може закінчитися загарбницька війна, розв’язана росіянами в Україні, але органи прокуратуривжеідентифікують жертв війни, постраждалих і злочинців, які вже другий рік несуть українцям смерть, втрати та страждання.
"На сьогодні ми задокументували понад 124 тисячі воєнних злочинів, вчинених окупантами. Переважна більшість їх - це пошкодження цивільних об'єктів. У наших провадженнях зафіксовано знищення або руйнування понад 150 тисяч цивільних об'єктів. Це житлові будинки, критична інфраструктура, об'єкти енергетики, школи, садочки, лікарні. При цьому частина України залишається окупованою, тому осягнути реальні наслідки дій ворога на цей час неможливо. Немає такого виду воєнного злочину, який би Росія не вчинила на нашій землі",- зазначив генпрокурор Андрій Костін в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".
Та, на його думку, найстрашніше - це злочини, в яких страждають люди - вбивства, поранення, тортури, сексуальне насильство, насильницькі зникнення та примусова депортація дітей і дорослих. В ході розслідувань вже підтверджена загибель понад 12 тисяч цивільних українців і поранення - понад 19 тисяч цивільних осіб, серед яких 537 загиблих та 1269 поранених дітей. Однак ці цифри напевно будуть ще більшими, коли правоохоронці отримають достовірну інформацію з окупованих територій.
"На цей час ми вже встановили та повідомили про підозру 540 представникам Російської Федерації, з яких 24-м - в порядку очного провадження, тобто за фізичної присутності підозрюваного. Ми вже завершили досудове провадження щодо 365 обвинувачених, передали ці матеріали до суду. Станом на сьогодні 102 особи отримали вироки в українських судах під час повномасштабної війни. З них 17 - російські військові, які були затримані та постали перед українським судом, решта - 85 - вироки заочні",- сказав генпрокурор.
Сподівання не лише на Інтерпол
Костін пояснив, навіщо суди ухвалюють заочні вироки злочинцям, адже складається таке враження, що заочний формат - нічого не змінить.
"Для багатьох з тих, хто постраждав від воєнних злочинів Росії, важливий навіть заочний вирок, аби вони знали, що ми зробили все можливе для відновлення їхньої гідності. Ми використаємо всі законні шляхи і всі технології, щоб забезпечити відповідальність для злочинців", - наголосив генпрокурор.
Правозахисники ж вважають, що заочне притягнення до відповідальності - це один з методів документування військових злочинів на території України, у тому числі й на тимчасово окупованих територіях.
"Якщо є провадження, особа притягнута до відповідальності і ухвалено вирок, то Україна може направити відповідне подання до Інтерполу для того, щоб засудженого оголосили в міжнародний розшук. Це обмежить пересування світом військових злочинців. Подібне можна зробити ще й через правоохоронні органи інших країн, щоб вони теж подавали тих, хто у нас отримав вирок, у розшук, і таким чином також обмежували їхнє пересування. Далі, моделюємо ситуацію, якщо зміниться влада у РФ, то Україна зможе просити її про екстрадицію злочинців в Україну. Поки що заочні вироки - те, що ми можемо робити, і це краще, ніж би не робили нічого, чекаючи, коли будуть більш сприятливі умови для судочинства", - так прокоментував нам ситуацію адвокат, засновник Східної Правозахисної Групи Павло Лисянський.
Перший заочний вирок оголосили в 2015 році
Розгляд справ без присутності обвинувачуваного - досить поширена практика в міжнародній судовій системі. Адже такі процеси дозволяють встановлювати справедливість навіть тоді, коли злочинців неможливо дістати одразу законними способами.
"В Україні таку можливість додали до законодавства після російського вторгнення 2014 року. Перший заочний вирок оголосив Слов’янський міськрайонний суд у листопаді 2015 року. Тоді до дев’яти років ув’язнення з конфіскацією майна засудили колишнього горлівського міліціонера, який перейшов на бік росіян та очолив захоплене управління МВС. Його звинуватили в участі в терористичній організації", - зазначають у Центрі прав людини ZMINA.
А перший заочний вирок за воєнні злочини після повномасштабного вторгнення 2022 року отримав 23-річний росіянин, лейтенант, який командував ротою, Сергій Штайнер. Його визнали винним у жорстокому поводженні з цивільними на захопленій території. З 9 березня 2022 року він разом зі своїми підлеглими перебував у селі Лук’янівка Київської області, де віддавав накази грабувати місцевих мешканців. Зокрема, в одного з потерпілих за наказом Штайнера росіяни викрали телефон, бензиновий генератор та 10 бетонних плит, а також розчавили технікою його особистий автомобіль. Крім того, за даними прокуратури, Штайнер віддавав накази розстрілювати цивільні автівки.
Відповідно до закону, заочний вирок передбачає, що людину затримають як тільки вдасться її знайти. Це може статися навіть на території іншої держави. Однак для того, щоб інші країни могли затримати такого злочинця, його потрібно оголосити в міжнародний розшук. На жаль, провідна міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол нерідко відмовляється вносити до списку розшукуваних тих людей, яких Україна підозрює в справах про національну безпеку чи воєнні злочини. Міжнародне відомство може розцінювати такі справи як політичні, а не кримінальні.
"Інтерпол себе показав під час війни як організація, яка не завжди йде нам назустріч, організація, яка грається в політику, а не виконує функції, для яких вона і була заснована",- заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Проте навіть коли злочинців оголошують у міжнародний розшук, це не гарантує, що їх таки притягнуть до відповідальності чи передадуть Україні. Нагадаємо, що після того, як наприкінці 2023 року фінські правоохоронці затримали Яна Петровського, якого українські правоохоронці підозрюють у тероризмі, Україна попросила Фінляндію екстрадувати його. Однак фінський Верховний суд відмовив: послався на висновки ЄСПЛ про неналежні умови утримання в пенітенціарних закладах України.
Але Фінляндія розпочала одразу власне розслідування ймовірних воєнних злочинів Петровського в межах універсальної юрисдикції. Це зручний правовий інструмент, завдяки якому будь-яка країна, що ухвалила відповідні законодавчі норми, може розпочати розслідування тих міжнародних злочинів, які сталися не на її території та не з її громадянами. Зараз не менше 24 країн світу проводять власні розслідування воєнних злочинів в Україні. Проте скільки б ще держав не долучилися до цього процесу, основний масив злочинів розслідуватимуть саме українські правоохоронці, а вироки цим злочинцям ухвалюватимуть українські суди.
Галина Гірак