У фонді впевнені, що Україні потрібно більше грошей для фінансування бюджету. Які джерела для цього пропонує МВФ.
Глава місії МВФ в Україні Гевін Грей вважає, що війна в Україні триватиме і наступного року. У зв'язку з цим Україні потрібно більше грошей для фінансування бюджету, ніж вважалося раніше. Серед можливих джерел його поповнення він називає донорів, заморожені російські активи та підвищення податків в Україні.
Війна не закінчиться цього року
У МВФ вважають, що війна в Україні цього року не закінчиться.
"Ми зараз зосереджені на п'ятому перегляді програми, і я думаю, що контекст дуже зрозумілий. Війна триватиме довше. Війна навряд чи закінчиться цього року. На жаль, вона триватиме і наступного року", - заявив глава місії МВФ в Україні Гевін Грей під час дискусії Центру економічної стратегії (ЦЕС).
За його словами, в уряді України також це розуміють та закладають вищі витрати бюджету на 2025 рік.
Через подовження війни надія на швидке відновлення економіки України відкладена.
"Економіка продовжить зростати, але не швидкими темпами", - вважає Грей.
У зв'язку з цим Україні потрібно більше грошей для фінансування бюджету.
Джерела фінансування України
Щодо можливих джерел фінансування потреб України то, на думку представника МВФ, їх декілька.
По-перше, глава місії МВФ заявив, що фонд розглядає включення до розрахунків програми з Україною частини суми в 50 млрд доларів заморожених російських активів.
При цьому він зазначив, що поки що не було твердих гарантій від G7, що Україна отримає ці гроші. За його словами, ситуація має прояснитися у вересні.
По-друге, Україна, на його думку, може розраховувати на допомогу донорів.
"У 2025 році Україні знадобиться більше зовнішнього фінансування, ніж ми очікували. Я думаю, що значна частина коштів надійде від донорів",- вважає він.
По-третє, як вважає Грей, Україні варто шукати внутрішні ресурси.
"Внутрішня політика України також має бути спрямована на досягнення бажаного результату", - додав він.
На думку Грея, підвищення податків сприятиме бажанню донорів продовжувати підтримувати Україну.
"Потреби в державних видатках залишаться значними в середньостроковій перспективі, й, отже, прогрес в ухваленні податкового пакета вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну",- сказав він.
За словами Грея, готовність міжнародних партнерів із затвердженням анонсованого урядом податкового пакета до продовження підтримки буде вищою, оскільки це буде для них свідченням старань держави набути більшої самодостатності та незалежності від зовнішньої допомоги.
Він наголосив на необхідності "якогось збільшення податкових надходжень" та зазначив, що в Україні відбулися дуже жваві дебати щодо податкового пакета.
"На жаль, реальність ситуації така, тож є логіка в пропозиції, яку висунув уряд", - зазначив Грей.
На його думку, підтримку міжнародних партнерів, реструктуризацію комерційного боргу і підвищення податків варто розглядати як єдиний пакет для ліквідації дефіциту фінансування України.
Грей зазначив, що всі ці три елементи єдиного пакета націлені на результат – ефективно ліквідувати дефіцит фінансування.
"Не варто думати, що це незалежні елементи, вони взаємопов'язані",– наголошує очільник місії.
Дебати щодо підвищення податків
Водночас пропозиція глави місії МВФ в Україні щодо збільшення податків не є популярною всередині країни.
У травні стало відомо, що Міністерство фінансів України працює над проектом закону про підвищення податків, оскільки для підтримки воєнних потреб необхідно ще до 500 млрд грн. В середині липня Кабінет міністрів України зареєстрував законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу". Серед іншого, пропонувалося збільшити ставку військового збору до 5% та зобов'язати ФОПи третьої групи платити 1% збору.
Далі Кабмін схвалив та вніс до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, яким пропонується підвищити податки на загальну суму 140 млрд грн до кінця року.
Він передбачає, що додаткові податкові надходження від підвищення акцизів на тютюн та пальне становитимуть 16,9 млрд грн, ще 3,3 млрд грн має надійти від впровадження акцизу на солодкі напої. Крім того, заплановано підвищення військового збору та інших надходжень на загальну суму 121,8 млрд грн. Водночас голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що замість підвищення військового збору депутати можуть запропонувати збільшення ПДВ.
За інформацією Forbes, Верховна Рада цього місяця не розглядатиме питання збільшення податків. Вона не встигне до вересня ухвалити податкові зміни, тож запрацювати нові податки мають вже з 1 жовтня.
До того ж сам концепт законопроекту дещо змінився.
Як вказує видання, четверо співрозмовників в Кабміні та Раді заявили, що замість 1% податку для юридичних осіб від обороту у законопроекті пропишуть підвищення ПДВ на 3-4 в.п. до 23-24%.
Ще одна зміна -авансовий податок для АЗС. В урядовій версії законопроекту пропонувалось запровадити авансовий податок у розмірі 4тис. грнза кубометр потужності зберігання пального.
Без змін залишитьсязбільшення військового збору для фізичних осіб та ФОПів.
Відомо також, що Мінфін пропонує внести зміни до держбюджету на 2024 р., збільшивши видатки на сили оборони та безпеки на 495,3 млрд грн.
Крім підвищення податків, Мінфін пропонує досягти цього за рахунок додаткових надходжень від ОВДП на 220,1 млрд грн, ще 65,7 млрд грн планують отримати завдяки економії видатків на обслуговування та погашення держборгу, а 75,8 млрд грн – за рахунок перевиконання плану доходів держбюджету у першому півріччі 2024 р.
Скільки грошей знадобиться Україні?
Згідно з розрахунками МВФ у програмі Extended Fund Facility, на 2025 р. потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється на рівні 22,7 млрд дол. Виходячи з перегляду припущень, на яких базується прогноз на наступний рік, потреба у зовнішньому фінансуванні збільшиться на 12 – 15 млрд дол.
"Активність бойових дій та ризики тривалості війни, а також систематичне зростання видатків сектору безпеки і оборони, є ключовими чинниками, що впливають на зростання фінансових потреб", – пояснила Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів.
В Україні сподіваються, на можливість використання прибутків зі знерухомлених суверенних активів РФ на користь України.
"Важливо знайти механізми, щоб якнайшвидше забезпечити Україну додатковими фінансовими ресурсами на 2025 р. В цьому контексті спільне рішення G7 щодо створення механізму фінансування, забезпеченого доходами, що генеруються замороженими російськими активами, на користь України є критичним для повноцінного фінансування всіх бюджетних потреб", - зазначила Зикова.
За її словами, Україна переконана, що це фінансування має бути безумовним і не має призводити до погіршення боргової стійкості країни.
"Водночас вбачаємо це рішення як перший крок до повної конфіскації всіх заморожених активів РФ", - каже Зикова.
Крім того, до кінця поточного цього року Україна розраховує залучити ще близько 13,5 млрд дол. зовнішнього фінансування. З них: близько 4 млрд євро від ЄС в рамках фінансового інструменту Ukraine Facility; понад 3,9 млрд дол. від США; близько 2,2 млрд дол. від МВФ за результатами виконання Програми EFF; близько 2 млрд дол. від Уряду Японії; близько 500 млн дол. від Великої Британії.
Також пропонується внести зміни до держбюджету на 2024 р., збільшивши видатки на сили оборони та безпеки на 495,3 млрд грн.
Вікторія Хаджирадєва