Росія посилює військовий тиск на північному напрямку. Європа нарощує оборону, а нові оцінки розвідок попереджають про ризик обмеженої атаки.
Сигнали з кордону
Станом на 30 вересня 2026 року є низка сигналів, через які європейські держави розглядають сценарій обмеженої російської військової операції проти країни НАТО як реальний безпековий ризик.
Зокрема, Росія масово розгортає додаткові шпитальні ліжка поблизу кордонів НАТО, зокрема в Ленінградській області та на всьому Північно-Західному федеральному окрузі, повідомляє Главком.
За даними розвідувальних зведень та західних аналітиків (зокрема німецького видання BILD), восени 2026 року Міноборони РФ наказало зарезервувати від 16 до 20 тисяч додаткових місць у цивільних лікарнях. Основна частина цього медичного резерву створюється в Санкт-Петербурзі, Ленінградській, Карелії та Новгородській областях - регіонах, що безпосередньо межують із новими членами НАТО (Фінляндією та Естонією) або розташовані поруч із Балтійським морем, пише Новинарня.
Найважливішу ж оцінку оприлюднила 24 вересня данська військова розвідка FE. Вона заявила про низький (але такий, що зростає)ризик обмеженої військової атаки Росії проти однієї або кількох країн НАТО, котрі межують із РФ. За оцінкою FE, такий сценарій може реалізуватися навіть за умови, що війна проти України триватиме.
"На сьогодні Путін ведегібридну війну. Йому достатньо цих диверсій для того, щоби інформаційно і дипломатично розхитувати Європу, розхитувати євроатлантичну єдність.Але якщо завтра йому буде потрібно розхитувати, робити, досягати своїх цілей більш інтенсивними методами, він дійсно може вдатися і вже до більш повноцінних дій", - зауважила журналістка та політична психологиня Лариса Волошина в етері Спецпроєктів Сергія Мамаєва.
При цьому конституційне бюро захисту SABзаявляє, що нині, доки основні російські військові ресурси зосереджені в Україні, ймовірність прямого військового зіткнення Росії та НАТО залишається низькою. Водночас після можливого припинення або замороження війни та відновлення російського військового потенціалу загроза для країн Балтії може істотно зрости.
SAB допускає, що за такого розвитку подій Москва могла б наростити сили на північно-східному фланзі НАТО приблизно протягом п’яти років.Та чи витримає роки очікування Путін, з його мілітарним зудом? Йдеться, звичайно,не про підтверджений план нападу саме на Латвію, а про оцінку потенційного сценарію, до якого НАТО має бути готовим.
Але першою ціллю Кремля дійсно може стати Латвія: тривогу підігріває ціла низка попередніх небезпечних епізодів. Так, ще у травні 2026 року латвійські військові повідомили про три безпілотники, що увійшли у повітряний простір країни з боку Росії; два з них тоді впали на території Латвії. У червні винищувачі місії НАТО Baltic Air Policing збили інший іноземний дрон, котрий, за даними латвійського Міноборони, потрапив у повітряний простір країни внаслідок російської радіоелектронної боротьби.
Та й інші країни НАТО також фіксували численні порушення повітряного простору своїх членів російськими літаками та безпілотниками: у вересні 2025 року три російські МіГ-31 понад десять хвилин перебували в повітряному просторі Естонії, після чого Північноатлантична рада провела консультації за статтею 4. Альянс тоді повідомив і про інші порушення повітряного простору, зокрема Латвії, Литви, Фінляндії, Норвегії та Румунії.
Тож Волошина констатує, що гібридна війна Росії проти об’єднаної Європи - вже стартувала,
"А її а компонент допоміжний, який буде використовуватися - чи це будуть колони танків, чи це буде колони ботів - ну, це вже немає значення. Тому що головне буде налякати Європу, обрушити п'яту статтю НАТО", - підкреслює вона.
Однак що ж може спровокувати напад РФ на Латвію?
"Це якраз припинення війни на українських теренах. Причому припинення війни за от цим сценарієм, який зараз просуває Дональд Трамп, без гарантій безпеки для України, коли Росія буде відчувати себе якби невразливою на українському фронті. От, типу, підписали договорчик. І все, можна війська відтягнути і кинути їх на Балтію... Якщо з Росії будуть зняті санкції без жодних вимог роззброїтися, якщо Росія при цьому не буде демілітаризована і не буде під міжнародним контролем, то, звісно, буде мати можливості і ресурси для того, аби почати повномасштабне вторгнення до країн Балтії", - попереджає Волошина.
Європа готується
Тож європейська відповідь на російську загрозу вже давно й вимушено вийшла за межі заяв.
Так, на морі НАТО ще з 2025 року посилило присутність у Балтійському морі у межах Baltic Sentry. Завдання операції - зокрема захист критичної підводної інфраструктури за допомогою кораблів, морської авіації та безпілотних систем.
Окрім того, було створено дев’ять багатонаціональних бойових груп на східному фланзі, зокрема в Естонії, Латвії, Литві, Польщі та Фінляндії. У червні 2026 року Альянс оголосив про створення нової групи у Фінляндії. Паралельно діють Baltic Sentry та Eastern Sentry, які посилюють морську й повітряну складові оборони.
Сама ж Латвія паралельно збільшує власні військові можливості. Її оборонний бюджет у 2026 році становить близько 4,9% ВВП, а серед пріоритетів - протиповітряна оборона, безпілотні системи, бойова техніка, кібербезпека та укріплення східного кордону.
Задля посилення безпеки східного кордону у серпні латвійська влада запустила операцію VILKATIS. До неї залучаються прикордонники, поліція та Національні збройні сили, зокрема із застосуванням безпілотників, вертольотів і літаків.
За словами Волошиної, Кремль в країнах Балтії може застосувати "кримський сценарій", коли кордон перейдуть "ввічливі чоловічки у зеленому" без розпізнавальних знаків. І їх може підтримати 5-10% місцевої "вати".
"Зараз бачимо, що литовці затіяли евакуацію, якщо що. Тому що це - найкращий спосіб позбавити наступаючі путінські війська підтримки зсередини: переселити цих людей під виглядом загрози і таким чином прибрати оцю базу", - розповіла вона.
Це, за її словами, не лише позбавить росіян можливості прикриватися "ватним мирняком", але й захистить самих позбавлених розуму мешканців від насилля, пограбувань, зґвалтувань та вбивств, котрих зазнали, зокрема, жителі української Донеччини.
Між тим на рівні ЄС також відбувається переорієнтація оборонної політики, зокрема Європейська рада в червні заявила про необхідність прискорити підвищення оборонної готовності до 2030 року, усунути критичні прогалини у спроможностях і посилити захист сухопутних, повітряних та морських кордонів ЄС.
Втім ключове питання при цьому - роль США. Вашингтон відкрито не заявляє про вихід із НАТО: адміністрація Дональда Трампа наголошує на збільшенні витрат європейських союзників і поступовому перенесенні більшої частини звичайної оборони Європи на самих європейців.
Однак Білий дім вже повідомив, що США переглядають військову присутність і структуру сил у Європі.
Й саме тут виникає потенційно небезпечний для Європи фактор невизначеності. Данська розвідка прямо зазначає: російське керівництво може наважитися на обмежену військову акцію, якщо вирішить, що США не зможуть або не захочуть підтримати європейських союзників у війні з Росією.
Водночас та сама оцінка підкреслює, що Росія, ймовірно, намагатиметься діяти так, аби не спровокувати єдину відповідь усього НАТО.
Отже, нинішня ситуація показує, що Москва дедалі частіше випробовує реакцію НАТО, Європа прискорює військову підготовку, а стратегічна невизначеність навколо майбутнього масштабу американської участі стає одним із факторів, що їх європейські розвідки враховують у своїх сценаріях.
Ірина Носальська