Щоб вивести людство на стабільний шлях, потрібно впоратися з надмірним споживанням у багатих країнах та швидким приростом населення в найбідніших, йдеться у новому дослідженні.
Група фахівців, організованих Лондонським королівським товариством, провела майже два роки, вивчаючи дані та складаючи свій звіт.
Серед наполегливих рекомендацій – надання всім жінкам доступу до сімейного планування, переоцінка ВВП як мірила економічного здоров'я країн та скорочення харчових відходів.
Доповідь буде використана під час підготовки до організованої ООН екологічної конференції "Ріо+20", запланованої на червень.
"Це рубіжний період для людства і планети, коли відбуваються ґрунтовні зміни для здоров'я і добробуту людей, а також для природного середовища", - сказав керівник дослідження, Сер Джон Салстон.
"Вся справа в тому, якою буде воля людства. Це не визначено наперед, йдеться не про щось таке, що перебуває за межею людських можливостей – все в наших руках", - додав він.
Сер Джон очолює британську частину Проекту геному людини.
У 2002 році він став одним з лауреатів Нобелівської премії в медицині, а сьогодні керує Інститутом наукової етики та інновацій у Манчестерському університеті.
Знову актуально
Раніше кількість людського населення Землі була головною темою дебатів про стан довкілля, однак минулими роками це питання випало з центру уваги.
Частково це сталося тому, що Земля, як показують дослідження, може годувати більше людей, ніж передбачалося раніше, а також тому, що країни, які розвиваються, почали розцінювати тему перенаселення як прикриття, за яким Захід приховує своє надмірне споживання.
Однак нині це питання знову на порядку денному, значною мірою через те, що дослідження засвідчило - загалом, жінки в найбідніших країнах хочуть мати доступ до сімейного планування і таке планування приносить користь жителям цих країн.
За "поміркованим" прогнозом ООН, до кінця століття населення зросте з нинішніх семи мільярдів до десяти, після чого розпочнеться спад.
"Більшість із цих додаткових трьох мільярдів людей - які, за нашими оцінками, мають народитися - походитиме з найменш розвинених країн, і населення самої лише Африки збільшиться на два мільярди", - каже Елія Зулу, виконавчий директор Африканського інституту з політики розвитку, розташованого в Найробі.
"Ми маємо інвестувати у сімейне планування в цих країнах – розширювати права жінок, посилювати охорону здоров'я матерів і дітей та забезпечувати більше можливостей для найбідніших країн робити інвестиції в освіту", - каже він.
Автори доповіді рекомендують розвиненим країнам підтримувати повсюдний доступ до сімейного планування. Це, за їхніми підрахунками, коштуватиме 6 мільярдів доларів на рік.
Дослідження застерігає, що якщо народжуваність у найменш розвинених країнах не знизиться до рівня решти світу, то в 2100 році населення планети може сягнути 22 мільярдів, з яких 17 мільярдів будуть африканцями.
Природний капітал
У Лондонському королівському товаристві кажуть, що окрім підтримки сімейного планування та повсюдного доступу до освіти, потрібно також вивести з крайньої бідності 1,3 мільярди людей.
Якщо це означає підвищене споживання їжі, води та інших ресурсів, то - роблять висновок експерти – значить саме це і потрібно робити.
Водночас вони твердять, що найбагатші люди мусять скоротити споживання матеріальних ресурсів і що це, можливо, не вплине на стандарти життя.
Позбавитися харчових відходів, спалювати менше викопного палива та переорієнтувати економіку від товарів до послуг – це ті прості заходи, які, на думку дослідників, можуть зменшити вплив розвинутих країн на природу без зниження добробуту їхніх громадян.
"У розвинутому світі дитина споживає в 30-50 разів більше води, ніж у країнах, що розвиваються. Виробництво CO2 – що означає використання енергії – теж буває в 50 разів вищим", - відзначив Сер Джон.
"Ми не можемо собі уявити, щоб у світі й надалі було так багато нерівності, як нині, або й ще більше", - додав він.
Деякі країни, що розвиваються, а також країни з середнім рівнем достатку вже починають відчувати такі ж наслідки надмірного споживання, як і Захід – наприклад, ожиріння.
Принципово важливо те, що використання ВВП як єдиного індикатора здоров'я економіки має закінчитися, кажуть у Королівському товаристві. Натомість потрібно користуватися іншими показниками, які оцінюють "природній капітал" – товари та послуги, які природа надає безкоштовно.
"Нам потрібно бачити далі, ніж ВВП. І ми можемо зробити це або добровільно, або через те, що натиск планети з вичерпними ресурсами зрештою розчавить нас", - каже Джулз Претті, професор кафедри довкілля та суспільства в Університеті Ессексу.
"Довкілля – це, до певної межі, економіка… і можна говорити про управління економікою такими методами, які поліпшують життя людей, але не завдають шкоди природному капіталу, та ще й збагачують його", - додав він.
Учасники конференції "Ріо+20", яка відбудеться в червні, мають погодити ряд "Завдань сталого розвитку", котрі прийдуть на зміну чинним "Завданням розвитку тисячоліття", спрямованим на зниження бідності та поліпшення охорони здоров'я і освіти у країнах, що розвиваються.
Однак поки що залишається незрозумілим, чи ці нові завдання зможуть зобов’язати багаті країни стримати споживання.
У Ріо уряди країн можуть також погодити розробку нових економічних індикаторів, окрім ВВП.
Джерело: ВВС Україна