В Україні поки що не можна одержати нові документи із біометричними даними, попри те, що із 1 січня діє відповідний закон. Як кажуть у державних структурах, що видаватимуть такі документи, цей процес розпочнеться не раніше ніж через кілька місяців.
Серед причин затримки називають не лише технічні перешкоди, а й навіть політичні причини, оскільки - попри досягнутий консенсус у Верховній Раді і підпис президента під цим законом - є багато противників його запровадження.
Технічні перешкоди
У Державній міграційній службі кажуть, що наразі продовжують оформлення закордонних паспортів звичайного зразка, оскільки ще триває підготовка до роботи за новими правилами.
"Лише після завершення правового регулювання, проведення необхідних процедур щодо закупівлі бланків, а також створення інфраструктури і технічного забезпечення підрозділів Державної міграційної служби можна буде говорити про конкретні дати, коли такі документи з'являться. Цілком очевидно, що з початку січня біометричні документи в Україні оформлюватися не будуть, оскільки зазначені вище заходи ще не завершені", - сказала в інтерв'ю агентству
Укрінформ директор департаменту паспортної роботи та громадянства Державної міграційної служби України Діна Пімахова.
Вона нагадала, що відповідно до закону Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, Кабінет Міністрів із 1 січня 2013 року мав розпочати роботу із запровадження оформлення і видачі паспорта громадянина України в регіонах та інфраструктури його функціонування.
"Але окрім інфраструктури та обладнання необхідно також затвердити низку нормативно-правових актів, що регламентуватимуть технічні описи документів, визначених законом, а також порядок їх оформлення та видачі", - сказала Діна Пімахова державному інформагентству.
Такі пояснення обурили автора закону, екс-депутата Верховної Ради із фракції Партії регіонів Василя Грицака. Він упевнений, що причина відстрочки - у непрофесійності працівників Державної міграційної служби.
"Державні посадовці, які роблять такі заяви, є непрофесійними і непідготовленими. Якби Державна міграційна служба з моменту підписання закону, тобто, ще на початку грудня, підготувала на розгляд Кабінету Міністрів проект відповідну постанову, у січні біометричні документи зі спеціальним чипом вже б видавали. Саме ця структура зриває виконання закону", - впевнений Василь Грицак.
Водночас, він твердить, що за його інформацією, після 14 січня Кабінет Міністрів ухвалить відповідні рішення і дасть вказівки. За таких умов, вважає Василь Грицак, вже із 1 лютого процес видачі нових документів може розпочатися в повному обсязі.
Тим часом консорціум ЄДАПС, який зараз є єдиним виготовлювачем закордонних паспортів в Україні, щодня відвантажує тисячі документів чинного зразка на адресу підрозділів Міністерства внутрішніх справ. Найбільше бланків паспортів використовують Київська, Львівська, Донецька, Одеська та Харківська області, повідомили ВВС Україна у прес-службі ЄДАПС.
Пенсіонерам можна не поспішати?
Новий закон передбачає, що біометричні дані міститимуться на 15-ти видах документів, які підтверджують громадянство чи спеціальний статус особи. Проте це зовсім не означає, що громадяни зобов'язані вже негайно клопотати про заміну старих документів на нові.
Окрім того, перелік цих документів підтверджує, що переважній більшості українських громадян доведеться змінювати чи одержувати вперше лише кілька документів, та й то, за певних обставин.
Ось документи, які, згідно з законом, мають містити біометричну інформацію: внутрішній паспорт, закордонний паспорт, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, картка мігранта, посвідчення біженця, проїзний документ біженця.
У старі закордонні паспорти на окрему сторінку лише буде додано інформацію про біометричні дані. Нові паспорти вже будуть оснащені відповідним чіпом.
Щодо національного паспорта, то, як пояснює автор закону Василь Грицак, власники старих паспортів можуть і далі використовувати їх і не одержувати новий документ із біометричними даними - але до певного моменту.
"У випадку, якщо особа захоче змінити прізвище і поміняти паспорт, вклеїти нову фотографію - вона отримуватиме вже новий паспорт, пластикову картку. Також це стосується осіб, які загубили паспорт чи у них його вкрали. Тобто, від пенсіонерів ніхто не вимагає йти і міняти свій синій паспорт на новий із чипом", - переконує Василь Грицак.
Проте і автор закону, і експерти кажуть, що старий паспорт обмежить можливості людини, як тільки перед нею постане потреба здійснення якихось юридичних дій, наприклад, із майном.
Передбачуваний тендер
Хоча Василь Грицак упевнений, що після постанови уряду виготовлення нових документів може розпочатися негайно, насправді, поки що не оголошено, яка саме компанія виготовлятиме ці документи. Державна міграційна служба за дорученням уряду має оголосити тендер на визначення такого виконавця.
"Усе регулюється законом про державні закупівлі. Як тільки буде затверджена постанова уряду, Державна міграційна служба проведе тендер і визначить структуру, яка виготовлятиме заготовки документів, відповідно до міжнародних стандартів. А заповнення інформації, чи іншими словами, персоналізацію цих документів здійснюватиме Державна міграційна служба України. Жодної приватної, напівприватної, космічної, підземної структури бути не може", - запевняє в інтерв'ю ВВС Україна Василь Грицак.
Водночас, ще під час ухвалення закону у депутатів і в експертів не було сумнівів у тому, яка саме компанія виграє такий тендер. Компанія ЄДАПС, з якою пов'язують того ж таки Василя Грицака, лишається єдиною компанією в Україні, яка має необхідні потужності і обладнання для виготовлення таких документів. Той факт, що величезні замовлення отримає саме ця структура, був однією із причин, через яку багато депутатів із різних фракцій не голосували за цей закон, розповів ВВС Україна колишній депутат Тарас Чорновіл.
"Взагалі, біометричні дані мали потрапити лише до одного виду документа - до закордонного паспорта, бо такою є вимога Європейського Союзу. І перші проекти законів були саме про це. Остаточна редакція виявилася іншою, зі значним переліком документів. Насправді виготовлення внутрішніх документів - це передусім інтереси ЄДАПСу чи певних осіб в уряді, які лобіюють інтереси інших подібних структур. Бо це мільярди прибутків", - вважає Тарас Чорновіл.
Добровільно-примусовий реєстр
Проте правозахисників та експертів у галузі захисту персональних даних турбують не надприбутки тих, хто одержить право друкувати нові документи. Вони кажуть про те, що інформація про особу, що міститиметься у Єдиному демографічному реєстрі, є прямою загрозою права людини на захист персональних даних.
"Збиратиметься надмірна інформація про особу, вона міститиметься в єдиній базі, куди увійдуть дані з усіх відомчих баз. Існування такої бази є порушенням стандартів щодо захисту персональних даних. Немає правомірної мети для такого збирання інформації. Зате є велика загроза, що ця інформація може бути використана не за призначенням, є ризик продажу таких баз даних чи небажаного для особи витоку інформації", - сказав ВВС Україна юрист, експерт у галузі захисту персональних даних Дмитро Котляр, який має досвід роботи у структурах Ради Європи.
Він твердить, що в інших країнах бази даних існують, проте їх тримачами є різні відомства і структури. "Вони не агрегуються в одну базу, як це передбачено в українському законі", - каже експерт.
А Тарас Чорновіл звертає увагу на те, що президент спочатку застосовував право вето на закон, але потім все ж таки підписав його, попри те, що зміст останньої редакції документа практично не зазнав змін.
"Цей закон дає можливість безперешкодного доступу до інформації про кожну людину і встановлення контролю за нею. Схоже, президента переконали, що у такий спосіб можна одержати тотальний контроль над громадянами", - сказав Тарас Чорновіл у коментарі ВВС Україна.
Автор закону Василь Грицак заперечує. Він каже, що людина може відмовитися від надання інфомації, і тоді чип у документі буде, але не активований, порожній. А у Єдиному демографічному реєстрі міститиметься лише та інформація, яку надасть громадянин.
Проте, на думку юриста Дмитра Котляра, навряд чи кількість людей, які відмовлятимуться від надання інформації про себе, буде значною. Оскільки, каже він, відмовившись від нових документів, людина постійно наражатиметься на обмеження у відносинах із державою.
Джерело: ВВС Україна