Куряче м'ясо - найпопулярніше в Україні.
Так, за минулий рік кожен українець з'їв його в середньому 24 кг, а свинини і яловичини - 15 кг і 5,5 кг відповідно. Але при зростаючій популярності промислової курятини і зменшенні попиту на домашню, цей продукт все ще оточений безліччю забобонів, міфів і страхів. Один з найсильніших - присутність у магазинній курятині антибіотиків.
У чому проблема?
Антибіотики, з'явившись майже 100 років тому, уже за часів Другої світової війни почали використовуватися в тваринництві. Тоді ж радянські біологи помітили, як активно набирали вагу курчата і поросята, коли до корму додавалися антибіотики. Збільшення ваги до 30% і кращий апетит не залишили приводів для сумнівів - антибіотичні добавки стали щоденною практикою. Та й лікувати кожну конкретну тварину клопітніше, ніж використовувати групову профілактику.
І все б нічого, якби не один побічний ефект - стали з'являтися бактерії з імунітетом до антибіотиків.
Так трапляється, коли препарат використовують не для усунення хвороби, а перманентно застосовують «для профілактики». Адже при одноразовому впливі антибіотик через певний час виводиться організмом. А ось його багаторазова дія змушує бактерії активно чинити опір, немов би вчитися захищатися. По суті, бактерії мутують так, щоб стати невразливими для антибіотика. Це явище називається стійкістю до антибіотиків або антибіотикорезистентністю.
Розвинувшись в організмі тварини і з їжею потрапивши в організм людини, такі бактерії неможливо вбити антибіотиком, навіть якщо людина жодного разу в житті його не приймала - досвід тварини передається людині.
Причому, небезпека не тільки в ужитому м'ясі або молоці, антибіотикорезистентні бактерії потрапляють у навколишнє середовище (водойми, грунт, рослини) й через відходи тваринництва. За даними Європейської агенції продовольчої безпеки, 70% інфекційних хвороб людини так чи інакше передалися тваринами. І на сьогоднішній день стійкість до антибіотиків - одна з найбільш серйозних загроз для здоров'я людства.
В ЄС застосування антибіотиків при відгодівлі тварин заборонено з 2006 року, у США з 2017 року, а використання їх у ветеринарії щорічно скорочується.
А в Україні?
У нашій країні це питання поки не врегульовано на законодавчому рівні. Як для тварин, так і для людей, антибіотики можуть використовуватися вільно. І, чи застосовувати їх, кожен виробник вирішує самостійно.
Важливо, щоб виробник не використовував антибіотики на жодному етапі вирощування птиці. Тільки тоді можна справедливо говорити про те, що вона без антибіотиків.
Ми звернулися в компанію МХП, яка працює згідно концепції «Без антибіотиків» і виробляє продукцію ТМ «Наша Ряба».
Як розповів Євген Бойко, головний ветеринарний лікар МХП, відповідність міжнародним стандартам якості і безпеки харчової продукції - ключове в розвитку компанії. Ось чому ще кілька років тому була ініційована процедура переходу на невикористання антибіотиків. Зараз на продукції ТМ "Наша Ряба" нанесене спеціальне маркування "Без антибіотиків". Це маркування вказує на те, що антимікробні засоби не використовуються на жодному з виробничих процесів
ТМ «Наша Ряба» як бренд з щирою місією не тільки декларує свою турботу про здоров'я людей, а й доводить її на ділі.
У компанії реалізується система біобезпеки, яка складається з комплексу заходів, спрямованих на мінімізацію будь-яких біоризиків для птиці. Основними елементами є ізоляція виробничих підприємств, контроль доступу і переміщень на виробничих ділянках, а також система санітарних заходів і гігієни.
Кор .: Але якщо птах захворіє, хіба не гуманно дати йому антибіотик, як і людині?
- Тільки якщо захворіє, але не для профілактики! Якщо був застосований антибіотик, то з метою збереження благополуччя птиці, це обов'язково узгоджується з державним лікарем ветеринарної медицини, проводяться дослідження на визначення чутливості збудника хвороби до певного виду антибіотиків, а також враховується період повного виведення речовини з організму перед забоєм. І маркування «Без антибіотиків» до цієї продукції вже не застосовується.
Кор .: Написати на упаковці кожен може ...
- Слушне зауваження! Саме тому за ініціативою українських виробників курятини та яєць Асоціацією "Союз птахівників України" за підтримки FAO був розроблений стандарт "Вимоги до птахівничих господарств з технологією вирощування птиці та отримання продукції птахівництва без використання антимікробних засобів і / або без залишкових кількостей антимікробних речовин". І з ініціативи МХП розпочато масштабний моніторинг вирощування птиці та виробництва м'яса птиці без застосування антибіотиків, у результаті якого незалежний аудит від сертифікаційного центру підтвердив відповідність вимогам стандарту. На сьогоднішній день в Україні поки тільки 1 виробник повністю пройшов усі його етапи. Це агрохолдинг МХП, а саме три його птахофабрики, на яких виробляється курятина бренду "Наша Ряба".
Тепер на нашій продукції може використовуватися маркування класу "А" - знак, що підтверджує відсутність антибіотиків під час всього процесу вирощування птиці як батьківського поголів'я, так і бройлерного.
Додам, що наша компанія не використовує і ніколи не використовувала препарати, що визначені ВОЗ як критично важливі для медицини людини. Ми усвідомлюємо величезну соціальну відповідальність, у тому числі й перед майбутніми поколіннями, - розповів Євген Бойко.
Із 2022 року в ЄС ще більш посилиться використання антибіотиків у тваринництві. Ну а українському споживачеві слід шукати маркування класу "А" на курятині і довіряти тим виробникам, які вже впроваджують європейські стандарти.