Політики активно йдуть в інтернет, намагаючись через нього впливати на громадську думку. Щоб заволодіти серцем виборця, вони наймають коментаторів і масово штурмують соцмережі, пише Ірина Соломко в №35 журналу Корреспондент від 9 вересня 2011 року.
Дві тисячі коментарів "Тимошенко – дура", які приблизно
рік тому протягом одного дня невблаганно з'являлися під кожною новиною про
політику на сайті Українська правда (УП) – так виглядала одна з найвідоміших
тролінгових акцій на просторах українського інтернету. Провів її за допомогою
спеціальної комп'ютерної програми, що автоматично генерує скандальне
повідомлення, Володимир Петров, колишній мешканець Кривого Рогу, який тепер
живе в Москві.
Петров – родоначальник українських "політичних тролів",
як в Мережі називають анонімних користувачів, які залишають під новинами,
насамперед політичними, безліч коментарів. За гроші вони створюють видимість
широкого невдоволення чи масової підтримки дій "фігурантів" інформповідомлення –
політиків і можновладців, а також нівелюють значимість події.
Тролінг – це ціла індустрія, яка охоплює практично всі провідні політичні інтернет-ресурси
Сьогодні, за словами Петрова, тролінг – це ціла
індустрія, яка охоплює практично всі провідні політичні інтернет-ресурси. Тролі
перетворилися на групи, які містять штаби політиків заради очорнення своїх
опонентів. Причому великих коштів й особливих зусиль вони не вимагають: за $
1,5 тис. на місяць команді з 15-20 осіб, на думку Петрова, цілком під силу
"закрити" своїми коментарями на користь тієї чи іншої політструктури ключові
сайти.
Олексій Федько, директор з розвитку УП, каже, що останнім
часом інтернет-аудиторія збільшилася до значних розмірів – зараз це близько
12,6 млн користувачів. Тому у політсил з'явилося непереборне бажання формувати
їхню думку, в тому числі і за рахунок проплаченого коментування.
Дійсно, за словами Максима Саваневського, партнера
агентства Plusone, який консультує політиків, у штабах різних партій
активізувався процес пошуку подібних коментаторів. І чим ближче до виборів, тим
ширшою буде участь "тролів" в інформпросторі.
"Цього сміття проти Парії регіонів у новинах вже стало
більше", - відчула тиск з боку опонентів Олена Бондаренко, депутат-регіонал.
Втім, запевняє Федько, соратникам Віктора Януковича нема
чого розігрувати з себе жертв. Адже якщо раніше на сайті УП активнішими були
пробютівські коментатори, то зараз істотно збільшилися прихильники ПР.
Обережно, тролі!
Розмах роботи професійних політкоментаторів вражає.
Приміром, в середньому за день на суспільно-політичних сайтах-лідерах –
Кореспондент.net і УП – відвідувачі залишають 7-7,5 тис. коментарів. А перед
виборами ця цифра тільки на Корреспондент.net збільшується до 10-15 тис. Так
ось, за словами Юлії Мак-Гаффі, головного редактора сайту, 30-40 % від
загального числа коментарів - справа рук політичних тролів.
"Побачення" з тролями для Сергія Лещенка, журналіста УП, –
справа звична. Він каже, що в коментарях практично під будь-якою політновиною можна
зустріти сліди їхньої діяльності. Найбільше прихильників у колишнього прем'єр-міністра
Юлії Тимошенко та нинішнього віце-прем'єра Бориса Колеснікова.
Приміром, за словами Лещенка, будь-яка новина про останнього
відразу ж збирає голоси на його захист. "Причому все починається з образ на
адресу опонентів, а потім пишуться головні тези про те, що помаранчеві все
розвалили, а прийшов Борис Вікторович [Колесніков] – реформатор, на якого одна
надія", - розповідає журналіст. За подібною схемою тролі відповідають,
наприклад, на випади щодо того, що вартість будівництва об'єктів Євро-2012, яке
ведеться під керівництвом Колеснікова, постійно зростає.
Сам віце-прем'єр повідомив Корреспонденту, що його не
турбують коментарі ні на його захист, ні проти нього. І до тролінгу він не має
ніякого відношення.
Зі свого боку, і бютівці відхрещуються від тролів. Андрій
Шевченко, нардеп від БЮТ, каже, що його сила не наймає людей для того, щоб вони
залишали пробютівські коментарі. Однак визнає, що, якщо відбуваються якісь
важливі події, центральний штаб БЮТ дає вказівки своїм регіональним активістам "іти"
в інтернет і доносити позицію партії.
Але один з політтехнологів, який раніше працював з БЮТ,
уточнює, що соратники Тимошенко використовують не тільки активістів. Мовляв, у
прес-служби БЮТ є спеціальна група з 30 осіб, які займаються коментуванням.
Причому на час виборів кількість тролів збільшують до 70-90. Праця кожного з
них оцінюється в $ 300-800 на місяць.
Регіонал Василь Горбаль, у якого є своя сторінка на
Facebook і блог на сайті Корреспондент.net, також підтверджує, що організовані
групи коментаторів є й у Партії регіонів, а допомагають їм апаратні працівники
штабу. Але у випадку з ПР це, мовляв, не є стратегією в боротьбі за громадську
думку виборця.
За даними політтехнолога Тараса Березовця, у партії влади
зараз немає певного курсу на посилення політичного коментування, але його
можуть організовувати окремі депутати, наприклад Інна Богословська.
Цікаво, що тролінг – це не тільки спосіб очорнити опонентів,
а й метод викачування грошей. Наприклад, Петров розповідає, що акцію "Тимошенко
– дура" замовили самі бютівці. Експерт пояснює, що це була технологія, яка
дозволила людям зі штабу БЮТ, які займаються піаром і комунікаціями, переконати
керівництво в доцільності і необхідності політичного коментування та вибити під
це бюджет.
Тролі живуть за рахунок невпевненості політиків. Справа в тому, що українських можновладців дуже нервує, коли вони читають неприємні коментарі про свою персону і свої дії
Березовець з іронією каже, що тролі живуть за рахунок
невпевненості політиків. Справа в тому, що українських можновладців дуже
нервує, коли вони читають неприємні коментарі про свою персону і свої дії.
"Вони насправді вірять в те, що там пишуть, тому, щоб зробити приємно лідерам,
їхні штаби і наймають коментаторів", - пояснює експерт.
Слова політтехнолога про підвищену чутливість політиків
підтверджує регіоналка Бондаренко. Мовляв, діячі першого ешелону дійсно дуже
болісно реагують на образи на свою адресу в коментарях.
Ази професії
Політолог Віталій Бала каже, що заангажовані політиками
коментатори активізуються під певні події, наприклад перед якимись гучними призначеннями
або відставками. Причому техніка тролів досить примітивна – наприклад, є подія,
і, щоб нівелювати її значення, вони починають провокувати інших коментаторів,
спеціально переходити на особистості, обговорювати все що завгодно, тільки не
новину. Таким чином створюється фон – або на засудження, або на підтримку.
Іванна Коберник, прес-секретар Арсенія Яценюка, у якого є
як свій акаунт на Facebook, так і блог на Корреспондент.net, уточнює, що,
обговорюючи якусь посаду політика, тролі намагаються відвести дискусію в інше
русло, намагаючись нав'язати неприємні теми. "Ми не модеруємо негативні
коментарі, хоча бачимо по IP-адресах, що ту чи іншу тему штучно піднімають одні
й ті самі люди", - додає Коберник.
Протистояти цим підступам непросто, і займаються цим, як
правило, не постраждалі, а працівники новинних сайтів. Так, Мак-Гаффі каже, що,
коли коментарі схожі на тролінг, модератор блокує користувачів, які їх
розміщують, а також видаляє самі повідомлення.
Один з модераторів Корреспондент.net додає, що вистежує
тролів за темами. Зазвичай вони перебувають у політичних новинах, насамперед,
про найгостріші моменти російсько-українських відносин, наприклад про
харківські домовленості, у повідомленнях про підготовку до Євро-2012.
Відстежити проплачених коментаторів допомагають і
IP-адреси. Якщо з однієї адреси йдуть коментарі під різними ніками, модератор
блокує його. Щоправда, Федько каже, що більшість тролів, які займаються цим
професійно, почали використовувати динамічні IP-адреси. Їх складніше відстежити
і, відповідно, заблокувати.
Новий напрямок
Політтехнологи, з якими поспілкувався Корреспондент,
стверджують, що сама технологія політичного коментування, незважаючи на те що
до неї вдаються майже всі політсили, не надто ефективна.
По-перше, не викликає довіри у читача принцип анонімного
коментування. По-друге, як би добре не був навчений троль, його тези і
аргументи досить одноманітні. Петров каже, що читачі відчувають нещирість і
таке повідомлення прочитає не більше 10% тих, хто переглядає новини або блог.
Тому коментарі під матеріалами розраховані радше на те,
щоб пограти на нервах опонента або ж створити негативний фон. "Всі інші
розповіді про формування громадської думки – це казочки для клієнта, щоб вибити
бюджет", - упевнений Петров.
Саваневський також вважає, що політичний тролінг
розрахований не на таку вже й велику кількість відвідувачів мережі. "Бюджети,
які витрачаються, несумірні з віддачею", - упевнений політконсультант.
У штабах вже зрозуміли, що викидають гроші на вітер, і направили свою активність у Всесвітній павутині в інше русло, а саме – в соціальні мережі
Експерти кажуть, що в штабах вже зрозуміли, що викидають
гроші на вітер, і направили свою активність у Всесвітній павутині в інше русло,
а саме – в соціальні мережі.
Так, Шевченко з БЮТ називає Facebook – одну з найбільших
соцмереж в Україні і в світі – чудовим інструментом для просування політика.
Тому Тимошенко, яка давно веде персональну сторінку в сервісі мікроблогів
Twitter, зробила вірний крок, коли кілька тижнів тому з'явилася і на Facebook.
Поки лідер БЮТ перебуває в СІЗО, її сторінку обслуговує сам Шевченко і ще
кілька людей, серед яких Саваневський.
Нардеп розповідає, що Тимошенко зараз найпопулярніша
персона серед українських політиків на Facebook. На її сторінці користувачі
можуть знайти буквально все – від новин і заяв до фото і відео за участю Леді
Ю. Крім того, це зручний майданчик для спілкування, завдяки якому штаб БЮТ
моніторить, чим живе українське суспільство, що його цікавить і турбує. "Ми
розуміємо, що в інтернеті багато людей, вони лідери громадської думки. Навіть
чути, про що вони говорять, вкрай важливо для стратегії розвитку нашої
політсили", - пояснює Шевченко, який вважає представництво свого лідера на
Facebook "посольством Тимошенко".
Екс-прем'єр – далеко не єдиний політик, який усвідомив
користь від спілкування з користувачами цієї мережі. Наприклад, тут таки
нещодавно з'явилося сторінка Миколи Азарова, прем'єр-міністра. Свою діяльність
в Facebook активізували віце-прем'єри Сергій Тігіпко і Андрій Клюєв. При цьому
експерти розповіли Корреспонденту, що ключові політики вже виділили значні
бюджети на посилення своєї присутності в соцмережах.
Аналітики впевнені: чим ближче до парламентських виборів,
тим активнішими стануть політики в інтернеті в цілому і в соцмережах зокрема.
"Інтернет-користувачі – це найактивніша частина виборців. Вони можуть впливати
на рідних і знайомих. Тому Всесвітня павутина – це дієвий інструмент
спілкування і впливу на них ", - упевнений Березовець.