Зовсім недавно одиниці, а тепер – 10% українських туристів називають себе самостійними мандрівниками: розробивши власні маршрути, вони залишають на час відпустки батьківщину, щоб зануритися в чуже життя, пише Олена Трибушна у №17-18 журналу Корреспондент від 3 травня 2013 року.
У квітні Микола Зіменков, приватний підприємець з
Харкова, разом з другом вирушив на мотоциклі в Марокко. Напередодні,
розповідаючи Корреспонденту про майбутню поїздку, він зізнавався, що мріє, як
ночуватиме в Сахарі і дивитиметься вночі на зірки.
"Життя коротке, і треба все встигнути подивитися", –
казав тоді Зіменков.
До своїх 45 років українець встиг подивитися Європу,
Грузію, Туреччину, чотири рази побувати в Індії і, нарешті, відсвяткувати Новий
рік у Непалі. Всі свої поїздки він здійснив самостійно, не вдаючись до допомоги
турагентств.
"Якщо користуватися послугами туркомпаній, нічого з того,
що бачив я, не побачиш", – пояснює Зіменков переваги вільного відпочинку.
Так само вважає, а головне, так само чинить кожен третій
мандрівник у світі. Серед українців свободу від турагенств обирає лише кожен
десятий турист, стверджує Олександр Новиковський, в. о. президента Асоціації
лідерів турбізнесу України. Також, за його словами, число індивідуальних
туристів з кожним роком зростає.
Як в один голос стверджують досвідчені самостійні мандрівники, такий спосіб переміщення по планеті не просто дозволяє економити, іноді навіть вдвічі
зменшуючи бюджет поїздки, – це найкращий спосіб пізнати країну
Як в один голос стверджують досвідчені самостійні
мандрівники, такий спосіб переміщення по планеті не просто дозволяє економити,
іноді навіть вдвічі зменшуючи бюджет поїздки, – це найкращий спосіб пізнати країну,
зануритися в її побут і відчути себе вільним громадянином світу. Всі вони самі
розробляють маршрут, вирішуючи, куди летіти, як надовго, якими авіалініями і
готелями користуватися і що подивитися.
У багатьох столичних компаніях подорожувати таким чином
серед офісних працівників вважається хорошим тоном, каже Корреспонденту Юлія
Шкурко, керівник агентства MakeMyTrip, яке за невелику плату надає самостійним
туристам допомогу в плануванні маршрутів. Агентство Шкурко, як і десятки
подібних інших, з'явилося саме для таких клієнтів, які люблять свободу.
Глибоке занурення в чужу дійсність аналітики ринку
подорожей називають одним з останніх трендів, який можливий винятково за
самостійного пересування по світу. І найпопулярніші маршрути серед білих
комірців – індивідуалістів не так Європа, як Індія, В'єтнам, Камбоджа та
Філіппіни.
Галопом по Європі
Юлія Ларіна, спеціаліст з маркетингу компанії Hudson
Ukraine, двічі-тричі на рік подорожує Європою, іноді купуючи путівку в
турфірмі, іноді – самостійно. Її досвід показує: організовувати поїздку
власними силами вигідніше, оскільки можна дешевше купити авіаквитки, заощадити
на оформленні візи і переїзді з аеропорту в готель. Однак головна принада такої
подорожі в тому, що турист сам складає маршрут і не залежить від загальної
"культмасової" програми.
Економія може бути солідною. Маркетолог з Києва Павло
Лясоцький згадує свою недавню вилазку на риболовлю в Норвегію. Двотижнева
поїздка коштувала йому $ 1 тис., включаючи переліт, візу і витрати на
перебування в країні, тоді як його знайомий за такий самий тур, придбаний у
туроператора, заплатив майже втричі більше – 2,6 тис. євро за десять днів.
"І риби зловив вдвічі менше, і не побачив і половини тієї
краси, що ми", – додає Лясоцький, згадуючи білі гриби розміром зі сковороду в
норвезьких лісах й улов у два-три десятки риб щодня.
Для тих, хто володіє іноземною мовою, самостійна подорож за кордон не становить складнощів
Для тих, хто володіє іноземною мовою, самостійна подорож
за кордон не становить складнощів, кажуть кияни Кирило та Тетяна Федоровські,
які об'їздили півсвіту. Вони впевнені: такі поїздки дозволяють відчути "свободу
вибору і пересування", а йти на поводу в туроператора означає переживати чужі
враження.
Туристу-одиночці доступні унікальні точки на карті світу
і найбільш незвичайні готелі – турфірми, як правило, вибирають уніфіковані і
безликі готелі. Наталія Нападовська, начальник управління зі зв'язків з
громадськістю банку Фінанси та Кредит, згадує, як, подорожуючи "власними
силами", в італійському Бергамо потрапила в міні-готель – колишню квартиру
багатого городянина середини XVIII століття з розкішною вітальнею, каміном,
венеціанськими дзеркалами і старовинним столовим сріблом в їдальні.
Пересуваючись самостійно, мандрівник спілкується з таксистами, попутниками,
водіями і таким чином бачить життя країни зсередини
Крім того, пересуваючись самостійно, мандрівник
спілкується з таксистами, попутниками, водіями і таким чином бачить життя
країни зсередини.
"Це набагато більше вражає, ніж розповідь гіда про
старожитності – про це ви почитаєте у Вікіпедії", – вважає Нападовська.
Переворот свідомості
Зростанню популярності індивідуальних поїздок сприяють
численні путівники та інтернет-ресурси з відгуками туристів з усього світу, що
дозволяють зробити все самостійно – вибрати маршрут, забронювати готель, купити
авіаквитки. Завдяки їм обійтися без допомоги турфірм нескладно навіть
новачкові.
27-річна Інна Кузьмичова, директор столичної фінансової
компанії, у 2011 році вирушила у свою першу самостійну подорож за кордон,
вибравши для початку Іспанію. "Це простіше, ніж доїхати з центру Києва до [спального
мікрорайону] Троєщини", – порівнює вона.
Кузьмичова без проблем отримала шенгенську візу в
абсолютно чистий паспорт, вивчивши відгуки туристів сайту для
мандрівників TripAdvisor, склала маршрут, забронювала квитки на лоукост Wizz
Air та мотелі – на сайті booking.com.
Озброєна до зубів відгуками з турфорумів, разом з
подругою вона долетіла до Барселони і на взятих напрокат велосипедах за пару
днів оглянула місто і "відірвалася" на шопінгу, набивши валізи сангрією,
оливковою олією і хамоном. З турфірмою вони не отримали б і половини вражень,
переконана Кузьмичова.
Зростання інтересу до самостійних поїздок виявилося настільки великим, що спровокувало появу нової міні-індустрії: сьогодні десятки агентств, організованих, як правило, досвідченими мандрівниками, готові за скромну
винагороду поділитися своїм досвідом під час складання маршруту
Зростання інтересу до самостійних поїздок виявилося
настільки великим, що спровокувало появу нової міні-індустрії: сьогодні десятки
агентств, організованих, як правило, досвідченими мандрівниками, готові за
скромну винагороду поділитися своїм досвідом під час складання маршруту і
допомогти вибрати економні способи пересування.
Шкурко розповідає, що за час її роботи кількість самостійних
туристів в Україні "зросла колосально". Чотири роки тому творці її компанії,
всі як один мандрівники з досвідом, починали з розробки маршрутів для знайомих.
Поступово за допомогою до них стали звертатися "чужаки" – від вільних шукачів
пригод до зайнятих офісних працівників.
Сьогодні прокладання маршруту у MakeMyTrip замовляють до
десяти українців на день і близько 20 звертаються за консультаціями різного
порядку.
Причиною збільшення числа туристів-індивідуалів Шкурко вважає зміну способу їхнього мислення: поїздки змінюють їхні цінності і ставлення до життя, оточення, та й держави загалом
Причиною збільшення числа туристів-індивідуалів Шкурко
вважає зміну способу їхнього мислення: поїздки змінюють їхні цінності і
ставлення до життя, оточення, та й держави загалом.
"У людей, які пізнали свободу, з'являються нові ідеї й
зовсім інші мрії та цілі, – каже Шкурко. – Для них стає важливіше відкрити для
себе щось нове, ніж купити холодильник, і дуже багато хто потім живе інакше:
життя – це подорожі, а робота – це інтервали між ними".
Серед європейців практика таких подорожей звичайна
справа. Наприклад, в Іспанії прийнято у вихідні зірватися з місця і з'їздити в
Лондон чи Прагу, розповідає мешканка Мадрида Ірина Ілюшина.
"Європа порівняно компактна, дороги хороші, бензин
якісний, багато пристойних готелів в кожному містечку – чому не кататися?" – міркує
вона.
Такі само легкі на підйом австрійці, каже про своїх
співгромадян Елена Пашінгер, фахівець з піару і автор популярного туристичного
блогу.
"Я багато подорожую, переважно самостійно, і знаю багатьох
австрійців, які люблять у свята або вихідні взяти машину і рвонути кудись", –
каже блогер. Найпопулярніші серед австрійців країни – Італія, Туреччина,
Греція, Німеччина, Хорватія і Франція.
Мандрівники з досвідом, з якими спілкувався
Корреспондент, всі як один запевняють: у більшості туристичних країн індустрія
подорожей відмінно розвинена, і їздити навіть поодинці і далеко від цивілізації
безпечно.
Незважаючи на очевидні переваги самостійного туризму, левова частка співвітчизників, як і раніше, віддають перевагу подорожам з турфірмами
Тим не менш, незважаючи на очевидні переваги самостійного
туризму, левова частка співвітчизників, як і раніше, віддають перевагу
подорожам з турфірмами. Частину з них зупиняє незнання іноземної мови та
побоювання "заблукати в чужій країні", інші, за словами Ларіної, не ускладнюють
себе необхідністю продумувати маршрут і турбуватися про оформлення віз.
"Жили в наметах в кемпінгах "посеред нічого" – і
абсолютно не страшно, – каже про своє нещодавнє відкриття Ісландії Ольга
Закревська, господиня столичної фотостудії Фольга. – Стерильна країна. Ні диких
тварин, ні небезпек. Хіба що вулкан прокинеться ".
Не небезпечніша й Індія, що стрімко набирає популярність,
запевняє харків'янин Зіменков. Єдиний ризик, за його словами, – отримати
кокосом з пальми по голові.
А для Лясоцького найкращим доказом "туристичної доброзичливості"
і цивілізованості Європи стало оголошення на будівлі адміністрації кемпінгу, де
він ночував: Господарі тут бувають рідко, не забувайте прибрати за собою і
гроші за проживання залишайте під віконцем.
***
Цей матеріал опубліковано в №17-18 журналу Корреспондент від 3 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.