Володар відразу чотирьох поясів чемпіона світу з боксу Володимир Кличко в інтерв’ю Ксенії Карпенко розповів про можливий суперпоєдинок з росіянином Олександром Повєткіним, політичну винятковість брата, друга-наречену і країну, в яку він інвестує зароблене. Матеріал розміщено у №22 журналу Кореспондент від 7 червня 2013 року.
Прізвище Кличка для
нинішніх українців все рідше асоціюється з боксом і все частіше з політикою,
якою сьогодні активно зайнятий старший з братів-боксерів – Віталій. Але є й
інший Кличко – молодший брат Володимир, який рідко відвідує Україну.
Поки його брат з
головою занурився у внутрішньополітичну боротьбу з нинішньою владою і практично
забув про професійний спорт, Кличко-молодший продовжує боротися за прихильність
уболівальників всієї планети, виходячи на ринг заради продовження сімейної
справи – збереження чемпіонських поясів за версіями WBA, WBO, IBF і IBO. З
урахуванням поясу WBC, який є у Кличка-старшого, ця колекція робить братів
колективним власником звання абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі.
На відміну від
брата Володимир веде життя космополіта – активно їздить по світу, живе і
тренується за кордоном. Навіть західні ЗМІ про нього пишуть частіше, ніж
українські, – і все завдяки передбачуваному весіллю боксера з голлівудською
зіркою Хайден Пенеттьєрі.
Ось і спілкування
Корреспондента з Володимиром Кличком відбулося в один з його нечастих приїздів
до Києва в офісі благодійного фонду братів Кличків, розташованому в
бізнес-центрі Парус у самому серці столиці. Сюди чемпіон зазирнув після
Венеціанської бієнале на кілька днів, щоб потім полетіти до Берліна.
Український боксер
дійсно став громадянином світу: у його мові часто пробігають англійські слова,
він по-американськи часто усміхається, про українську політику говорить з
відчутним неприйняттям, а про саму Україну – якось відсторонено, як доросла
людина про двір, де минуло її дитинство.
- В останніх боях
братам Кличкам протистоять далеко не зірки рингу. Так було і 4 травня в
останньому вашому поєдинку з Франческо П'янетою. Це така тактика – підбирати
для бою не найвідоміших опонентів?
- А скажіть, хто
іменитий? Дерек Чісора [британський професійний боксер, який виступає у важкій
вазі, який програв останній бій Віталію Кличку в лютому 2012 року], чи що?
По-перше, він програв чотири поєдинки поспіль. До того ж у мене як у чемпіона є
зобов'язання – я не можу проводити поєдинок проти спортсмена, який не перебуває
у першій десятці. І якби я йшов на повідку у публіки, яка хоче видовищ, – це
був би не бокс, а програма Андрія Малахова Велике прання [скандальна програма,
яка виходить на російському Першому каналі].
- До речі, Чісора
перед боєм з вашим братом повів себе дуже некоректно щодо вас (плюнув в
обличчя). Збираєтеся йому помститися?
- Дерек Чісора
більше підходить за форматом для фрік-шоу, а не для рингу. Зараз про його
поведінку говорити не має сенсу. Я зобов'язаний відстоювати свій титул проти
спортсмена, який перебуває в першій десятці. Франческо П'янета, до речі, як і
решта, жодного поєдинку не програв і був у першій десятці. Я розумію, що,
можливо, поєдинки проходять односторонньо і трохи нудно, мене постійно за це
критикують. Але, чесно кажучи, робити поєдинки цікавими я не збираюся: так
безпечніше для обличчя та здоров'я. Я в спорті вже 17 років, тому знаю, про що
кажу.
Фото Наталі Кравчук
- Зараз
найцікавіший серед ваших потенційних противників – росіянин Олександр Повєткін,
але бій з ним все ніяк не відбудеться. Чому? Костя Цзю, боксер зі світовим
ім'ям і тренер Повєткіна, вважає, що це було б видовище світового рівня.
- Я згоден з думкою
Кості Цзю. Мені було б цікаво подивитися на олімпійського чемпіона, який не
програв жодного поєдинку. Якщо поєдинок відбудеться, два справжніх важковаговики
зустрінуться один з одним. І хвалена інтрига є: повинні були вже двічі
зустрітися на рингу, але у нас все ніяк не виходило. Якби я був не боксером, а
фанатом боксу, мені самому цікаво було б подивитися на цей бій. Але поки що контракти
не підписані. До 15 червня ми повинні визначитися, в іншому разі поєдинку не
буде. Поки ще дуже багато юридичних питань, що стосуються лікарів, суддів. Але
найголовніше питання – де буде проводитися допінг-контроль.
- Я так розумію, ви
хочете проводити допінг-контроль у Німеччині, Повєткін – у Росії.
- Вірно. У
німецької організації, що займається допінг-контролем, світова репутація, тому
ніяких сумнівів у результатах не буде.
- Відійдемо від
теми боксу. ЗМІ пишуть про те, що із завидного нареченого ви скоро
перетворитеся на чоловіка. Вашою обраницею стане голлівудська актриса Хайден
Пенеттьєрі.
- Ох вже ці чутки
... Якщо настане день, коли у мене буде наречена – навіть не дружина ще, а
наречена, – ви про це почуєте від мене.
Фото Наталі Кравчук
- Які у вас
стосунки з Пенеттьєрі?
- Дружні – ми друг
і подруга. І у що вони виллються, покаже тільки час. Сподіваюся, що не в щось
погане.
- Але так друзів не
обіймають, як ви обіймаєте Хайден на знімках, надрукованих у всіх голлівудських
таблоїдах.
- Час покаже. Поки
що ми товаришуємо. (Усміхається)
- В Україні ваш
брат все частіше з'являється в ЗМІ не як спортсмен, а як політик. Кажуть, він і
вас хотів долучити до української політики – був готовий запропонувати вашу
кандидатуру на посаду київського мера. Ви це з ним обговорювали? Він погоджував
з вами таке рішення?
- Моїй кандидатурі
на цій посаді робити нема чого. Крім того, це все чутки. Такі самі, як і те, що
я лечу в космос. А чутки я не коментую. Але я б зрозумів логіку брата, якби він
так вирішив. У політиці, а особливо в українській політиці, довіряти будь-кому
складно. А я все-таки найближча людина Віталію. Але ще раз повторюю: серйозно
[пост мера Києва] сприймати поки що я не можу. Якщо я зміню своє рішення, я
скажу про це.
- А ви вірите в
політичні проекти брата? Як він може змінити країну?
- Якщо не він, то
хто? Я вважаю, що на цьому етапі для мене і для моєї України Віталій може
зробити багато чого. Звичайно, він в Україні не єдина людина, яка хоче змінити
країну. В Україні є талановиті управлінці, і вони є в кожній партії. Але я знаю
брата краще, ніж будь-хто. Я знаю його наміри і найголовніше – безкорисність
його намірів. У нього достатньо грошей, щоб не думати про власну кишеню. Він
знає, як це – жити в Європі, і хоче, щоб по-європейськи жили й українці. Не
приховую, я завжди був проти того, щоб він ішов у політику, і я не хочу, щоб
він там [у політиці] загубився. Але я його підтримую. Тому що харизматичні,
порядні і моральні люди в політиці – рідкість.
Фото Наталі Кравчук
- Але все ж чим
принципово ваш брат відрізняється від інших? Ті аргументи, які ви назвали, – поки
лише слова брата.
- [Американський
президент Джон] Кеннеді колись сказав: "Не думай, що може зробити країна для
тебе. Думай, що ти можеш зробити для країни". Це не просто вираз, це філософія,
яку, думаю, повинні ввібрати в себе українці. Та й політики повинні думати, що
вони живуть не в гостях, а у своїй країні, як у рідному домі, де шкода по
білому килиму ходити брудними ногами. Ось мій брат ставиться до України саме
так.
- Не боїтеся
розчаруватися в братові, одного ранку прочитавши в ЗМІ статтю з фактами, які
підтверджують, що його політсила співпрацює з головою Адміністрації Президента
Сергієм Льовочкіним?
- Не боюсь. Тому що
це неможливо. Адже я брав участь у передвиборчій кампанії брата на
парламентських виборах – 2012, активно їздив по регіонах на його підтримку.
Якби я думав або підозрював, що це обман або що я просто чийсь інструмент, я б
ніколи цього не робив.
- А фінансово ви
підтримуєте політичний проект брата?
- Все, що
стосується фінансів, обумовлено в неписаний братському законі. Тому фінанси для
нас – слава богу, постукаю по дереву – не проблема. Як Віталій мене підтримає в
будь-яку хвилину, так і я його. Так, ми один одного підтримуємо в будь-якому,
навіть у фінансовому плані, але Віталій – незалежна людина, і його не потрібно
фінансувати.
Фото Наталі Кравчук
- Ви більшу частину
часу проводите за кордоном. У якому місті вам найкомфортніше?
- Комфортніше і
затишніше, ніж у Києві, я себе не відчуваю ніде. Україна – чудова країна. Зі
мною, правда, не погодяться ті українці, які не подорожують.
Адже тільки завдяки
подорожам ти розумієш, наскільки у нас чудовий клімат, культура, шикарна кухня,
наскільки гарні і талановиті люди. І протягом останніх років я все сильніше
відчуваю, що мене тягне проводити більше часу в Україні, ніж деінде. Я ціную
кожну секунду, проведену в рідному місті. І зауважте, я кажу це як звичайний
громадянин, а не як кандидат у мери. (Усміхається)
- Ви зараз говорите
як космополіт, який сумує за країною, в якій живуть його рідні та близькі.
Відчувається, що ви давно не відвідували українські ЖЕКи і не їздили по
українських дорогах.
- Україна не веде
ніяких воєн, у нас немає терористичних актів. Так, у нас складна політична й
економічна ситуації. Але у нас люди не гинуть від голоду.
- Так, тут не
Північна Корея.
- Україна – одна з
найперспективніших країн Європи. Звичайно, я космополіт і вважаю, що Україна – чудова
країна, але з дуже брудною політикою. Я оптиміст, і думаю, що склянка
наполовину повна, а не порожня.
- Звичайно,
українці люблять згущувати фарби. От ви, дивлячись на Україну з боку, які
позитивні і негативні моменти можете відзначити?
- За політику
українську мені соромно. Мені соромно, що у нас в парламенті влаштовуються
бійки, яких не побачиш навіть у боях без правил. І, чесно кажучи, мені не дуже
приємно бачити у новинах BBC або CNN свого брата, що стоїть поруч з цими
бійками. Іноземні колеги і друзі жартують, мовляв, "а-а-а, бачили ми вашу
політику по-українськи". Що там говорити: коли торік європейські чиновники
проігнорували Євро-2012, вони показали своє ставлення до чинного режиму.
[Екс-прем'єр-міністр]
Юлія Тимошенко у в'язниці, в парламенті бійки – ось таку картину бачать за кордоном,
не згадуючи навіть Чорнобиль. І мені дуже шкода, що поки все так виходить.
Знаєте, я, коли їздив по регіонах на підтримку кампанії брата, був вражений. Я
побачив, яка у нас "мульти-культи" країна. Це ж прекрасно, потрібно свої переваги
демонструвати, а не недоліки.
- Ви все ж не
відповіли на запитання: де найчастіше живете?
- Це просто: у
літаку.
- А друге місце
яким містом зайняте?
- За статистикою –
в Австрії, там розташована тренувальна база. Часто буваю в Британії (Лондоні),
Німеччині, Україні, Італії. Все залежить від графіка зустрічей. Не так часто,
як в інші країни, їжджу в африканські держави, Японію і Австралію.
Фото Наталі Кравчук
- Зустрічі напевно
ділові ... Питання як до людини, яка заробила мільйони: куди будете інвестувати
гроші?
- Україна для мене
залишається пріоритетною країною для інвестування. Хоча за кордоном інвестори
обережно ставляться до бізнесу в Україні: мовляв, ніхто не знає, що в підсумку
станеться з твоїми фінансами. Але я все ж позитивно налаштований: український
ринок не так перенасичений, як американський чи європейський.
- Знаю, ви любите
гламурний відпочинок ...
- Гламурний не
люблю, хоча розумію, що все в підсумку закінчується гламурними журналами.
- Проте на Новий
рік ви відпочивали разом з Пенеттьєрі в Куршевелі [престижний лижний курорт у
Франції] в компанії відомого українського любителя тусовок, нардепа-регіонала
Олександра Онищенка і його супутниць.
- Якби ви опинилися
в Куршевелі в той час, напевно у вас пальців на руках не вистачило б, щоб
перерахувати всіх, хто там був. Там були і представники української політики, і
актори, і співаки, і бізнесмени. Так, я там був з Хайден – дуже люблю гори і
сноубординг. Цього року я вперше був у Куршевелі.
- Наостанок – запитання
з категорії загальних знань: що робить вас щасливим?
- Та я взагалі щаслива людина.
***
Цей матеріал опубліковано в №22 журналу Корреспондент від 7 червня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.