У кіносвіті констатують – кінематограф Іспанії переживає небувалий підйом. Тезу підтверджують десятки нових фільмів і майже всі стрічки головного іспанського режисера-зірки Педро Альмодовара, пише Ірина Ілюшина у №35 журналу Корреспондент від 9 вересня 2011 року.
Давнє іспанське місто Толедо з його більш ніж
двотисячолітньою історією, вузькими брукованими вулицями і середньовічною
атмосферою стало чудовою декорацією для трилера Шкіра, в якій я живу – нового
фільму гранда європейського кіно Педро Альмодовара.
Саме в Толедо знаменитий режисер поселив головного героя
стрічки, геніального пластичного хірурга Роберта Ледгарда, і наділив його
мужньою і чарівною зовнішністю одного з головних мачо світового кінематографу –
Антоніо Бандераса.
У своєму старовинному будинку герой Бандераса обладнав
лабораторію, де проводить досліди зі зміни властивостей людської шкіри, а в підвалі
тримає "піддослідну мишу". Тільки для перевірки результатів експериментів
доктору слугує не тварина, а дівчина на ім'я Віра, одержима своїм тюремником.
Він, у свою чергу, теж одержимий, хоча й іншими речами.
Як практично всі герої Альмодовара – у його фільмографії не знайти тривіальних
історій зі звичайними персонажами. Фріки всіх мастей, генії і лиходії, геї,
трансвестити, істеричні жінки – головного дона іспанського кіно завжди цікавили
небанальні характери і несподівані повороти сюжету.
У травні нинішнього року Шкірі аплодувала вимоглива
публіка Канна – фільм отримав приз Молодіжного журі кінофестивалю. Критики
також прийняли його із захопленням, наголошуючи, що режисер як ніколи вдало
вибудував міст між масовим кіно і своїм улюбленим артхаусом.
"Шкіра, в якій я живу відрізняється від інших робіт
Альмодовара. Це щось нове – вправа в жанрі жахів, але неймовірно вишукана,
елегантна і благородна. І водночас це безпомилково альмодоварський фільм, його
впізнаваний почерк", - міркує Джонатан Ромні, оглядач популярного британського
видання The Independent.
Скоро оцінити новинку зможе широка публіка - фільм
виходить в прокат. У вітчизняних кінотеатрах він стартує 29 вересня.
Шкіра – третя гучна іспанська прем'єра тільки за цей рік.
Першою був фільм Бьютіфул Алехандро Гонсалеса Іньярріту, за який Хав'єр Бардем,
виконавець головної ролі, одержав приз Каннського кінофестивалю – 2010 у
категорії Найкращий актор. А друга – стрічка Даніеля Санчеса Аревало, автора
культового фільму ТемноСинійМайжеЧорний. Цього разу надія іспанського кіно зняв
комедію з філософським підтекстом Товстуни.
Кінематограф Іберійського півострова дійсно на підйомі – рідко який великий кінофестиваль минає без призів іспанським фільмам
Це кількість, що переходить в якість: кінематограф
Іберійського півострова дійсно на підйомі – рідко який великий кінофестиваль
минає без призів іспанським фільмам. А зірки рівня Пенелопи Крус і Хав'єра
Бардема за популярністю і гонорарами змагаються зі знаковими акторами
Голлівуду.
"Іспанський кінематограф переживає зараз свій найкращий
період", - не без заздрощів до нинішнього покоління визнає 82-річний колишній
директор Іспанської кіноакадемії, режисер і актор Хосе Луїс Борау.
Йому є з чим порівнювати – сам він застав кілька
періодів. І зараз з радістю спостерігає, як знаменитостей світового масштабу на
кшталт Альмодовара, Алехандро Аменабара або акторів Бардема, Бандераса та Крус відтискає
молода зміна.
Солодка парочка
Альмодовар – це другий Луї Бунюель, саме завдяки йому
іспанське кіно знають у всьому світі, впевнений кінокритик зі США Філіпп Вільямс.
"Альмодовар представляє найкраще, енергійне і бунтарське, що є в іспанському
кіно", - не приховує симпатій американець.
Не менш знаменитий за океаном і Бандерас – він
неодноразово знімався в Голлівуді, в тому числі з найпопулярнішими
американськими акторами (наприклад, з Анджеліною Джолі у Спокусі), і заробив
славу "головного мачо світового кіно".
Сам артист до неї ставиться без зайвого пафосу: під час
одного з популярних американських телешоу він зважився на провокаційну жарт –
скинув із себе костюм, під яким виявилася відверта червона сукня, що обтягувала
шикарний накладний бюст.
"Можливо, сьогодні початок кінця моєї кар'єри, і коли шоу
закінчиться, мене не тільки депортують з цієї країни, але й не пустять назад на
батьківщину. Але знаєте, я втомився від того, що мене називають
латиноамериканським коханцем і мачо. Я зовсім не такий", - заявив Бандерас.
Втім, подібні хуліганські витівки актор дозволяє собі
рідко, хіба що як гру на публіку. У нього, на відміну від Альмодовара, ідеальна
репутація. Бандерас – чудовий сім'янин, який неодноразово витягав свою дружину,
американську актрису Мелані Гріффіт, із запоїв, і турботливий батько, в тому
числі для своїх прийомних дітей. А геїв, трансвеститів, негідників і вбивць він
зображує винятково на екрані.
Шкіра – перша спільна робота Альмодовара і Бандераса
після тривалої перерви. Востаннє вони співпрацювали 21 рік тому, у стрічці
Зв'яжи мене!. Видно було, що обидва раді новій зустрічі – від надміру почуттів
режисер навіть підхопив актора на руки під час каннської прем'єри під радісне
гудіння публіки і спалахи фотокамер. "Він був частиною моєї родини у 1980-х,
він був мені як молодший брат", - розчулився Альмодовар.
Їх дійсно пов'язує давня дружба, і в кіно вони ввійшли
рука об руку. Свою першу роль у кіно актор зіграв у першому повнометражному
фільмі Альмодовара Лабіринт пристрастей (1982). З'являлися навіть версії про
романтичні стосунки між ними – Альмодовар не приховує своєї приналежності до
сексуальних меншин. Однак одруження, розлучення і друге одруження Бандераса разом
припинили ці чутки.
Нову спільну роботу "солодкої парочки" в Шкірі вже
захвалили: аналіз відгуків впливових кінокритиків світу засвідчує, що кількість
позитивних рецензій перевищує 90%.
"Шкіра, в якій я живу – майстерний зразок розповідання
історії. І хоча Альмодовар часом виглядає манірним або фривольним, насправді
він досліджує найглибші інтелектуальні та емоційні питання. Як і в цьому
елегантному і зворушливому фільмі", - резюмує захоплення своїх колег Філіп
Френч з The Guardian (Велика Британія).
Критики вважають, що роль у Шкірі – найкраща або, у всякому разі, найбільш глибока і психологічна роль з усіх, зіграних Антоніо Бандерасом
Бандерасу дісталося не менше компліментів – критики
вважають, що це найкраща або, у всякому разі, найбільш глибока і психологічна
роль з усіх, зіграних ним. Також багато хто відзначив, що актор відмінно
виглядає як для своїх років, і навіть запідозрили пластику.
Самого Бандераса такі припущення смішать, до того ж йому
це не потрібно – образ героя-коханця, за його словами, для нього вже відіграно.
"Не можна зображати спекотного латинського мачо в 60 років", - упевнений актор.
Враховуючи кількість фанаток, які пишуть йому любовні послання, зрозуміло, що
51-річний іспанський красень трохи кокетує.
Режисер, на відміну від актора, від компліментів не
відмахується "Останнім часом я спостерігаю в кіно тенденцію до популярної
розваги, яка не осідає в душі. Але цей фільм залишиться з вами", - обіцяє
Альмодовар з притаманною йому нескромністю.
Іспанія на марші
У 2002-му один з головних гуру світового кіно, режисер
Вуді Аллен, заявив, що найвидатнішим фільмом року, у тому числі в США, став
Поговори з нею Альмодовара. І висловив сподівання, що ця тенденція
продовжиться.
Як у воду дивився – за ці роки Іспанія відкрила чимало
нових імен як серед режисерів, так і серед акторів, активно розвиваючи також міжнародне
співробітництво. Той самий Аллен встиг відзначитися у форматі копродукції –
стрічкою Вікі Крістіна Барселона.
У світі кіно одностайні: останні десять років країна явно
на підйомі, її режисери і актори отримують номінації та призи міжнародних
фестивалів, а фільми, навіть артхаусні, - касу і визнання публіки.
Розвиток індустрії вимагав власних лаврів, і в 1987 році
була заснована національна премія Гойя – іспанська відповідь Оскару. У країні
проходять п'ять кінофестивалів, найвідоміший з яких – у Сан-Себастьяні –
увійшов до п'ятірки найкращих світових кінофорумів.
Уряд підтримує свого кіновиробника: зокрема, гроші надходять від головних телеканалів, які зобов'язані фінансувати кінопроекти
Уряд підтримує свого кіновиробника: зокрема, гроші
надходять від головних телеканалів, які зобов'язані фінансувати кінопроекти. В
результаті 10-20% іспанського бокс-офісу припадають на власні фільми – такі самі
показники у найбільших кінематографічних країн світу.
Причому виробництво зростає, незважаючи на кризу: так, у
2002 році тільки повнометражних стрічок було випущено 137, а у 2009-му – 186. І,
як завжди в такому випадку, зростають не тільки кількісні показники.
Торік відразу два іспанських фільми відзначилися на двох
престижних кінофорумах: Срібний лев за найкращу режисуру і нагорода за найкращий
сценарій Венеціанського фестивалю дісталися Алексу де ла Іглесіа і його Сумній
баладі для труби.
А Бьютіфул (спільне виробництво Іспанії та Мексики), крім
призу Каннського кінофестивалю, отримав номінації на премії Оскар, BAFTA і
Золотий глобус у категорії Найкращий фільм іноземною мовою.
Кінокритики відзначають: кіно цієї країни переживає друге
народження, і якщо раніше прапор іспанського кінематографа тримав улюбленець
Канна Альмодовар, то останнім часом з'явилося відразу кілька непоганих
режисерів.
Причому і кінодіячі-початківці завойовують фестивальні
нагороди. Так, фільм Хвилі – повнометражний дебют 35-річного іспанського
режисера Альберто Мораїса – забрав головні призи Московського міжнародного
кінофестивалю (ММКФ) в червні 2011 року: За накращий фільм, Найкращому акторові
і диплом Гільдії кінокритиків ФІПРЕССІ.
"Рішення журі ММКФ було правильним і справедливим", -
підтримує дебютанта відомий російський кінознавець Кирило Разлогов. Критик
упевнений, що тріумф режисера-початківця цілком заслужений, а Хвилі називає
однією з найсильніших картин фестивалю.
Самі ж іспанці обіцяють, що наступний фільм, який
прогримить на весь світ, буде іспанським. "Адже, крім картин Бьютіфул, Агора Алехандро Аменабара,
Лабіринт Фавна Гільєрмо дель Торо, Самотність Хайме Росалеса, які недавно брали участь у
кінофорумах, в Іспанії ще чимало гідних уваги стрічок", - гордий за свою
батьківщину Дієго Галан, кінокритик та історик кіно.
Іспанські пристрасті
За останні десять років фільми виробництва Іспанії
зібрали щедрий урожай фестивальних нагород і чималу касу
Інші (2001)
Режисер: Алехандро Аменабар
Виробництво: Іспанія, Франція, Італія, США
Основні премії: вісім премій Гойя (у тому числі Найкращий
фільм, Найкраща режисура, Найкращий сценарій), премія Сатурн в категоріях Найкраща
жіноча роль (Ніколь Кідман) і Найкращий фільм жахів. Номінації на Золотий
глобус (Найкраща жіноча роль), BAFTA (Найкраща жіноча роль і Найкращий
сценарій) і Золотого лева Венеціанського кінофестивалю.
Бюджет, $ млн: 17
Касові збори, $ млн: 210
Зі старовинного маєтку на острові Джерсі раптово зникають
слуги, а нові з'являються підозріло швидко. Господиня живе без чоловіка і
виховує двох дітей, які страждають алергією на світло. Чим далі, тим
загадковіші події відбуваються в будинку, світ живих перемішується зі світом
мертвих, а минуле – із сучасним.
____________________________________________________________
Поговори з нею (2002)
Режисер: Педро Альмодовар
Виробництво: Іспанія
Основні премії: Оскар у номінації Найкращий сценарій,
BAFTA в категоріях Найкращий фільм іноземною мовою і Найкращий сценарій,
Золотий глобус у номінації Найкращий фільм іноземною мовою, Сезар за найкращий
фільм. Номінація на Оскар за режисуру
Бюджет, $ млн: н/д
Касові збори, $ млн: 51
В основі сценарію – реальна історія про співробітника
моргу, який за допомогою сексу повернув до життя заснулу летаргічним сном
дівчину. Герої фільму – дві пари: балерина в комі і медбрат, який доглядає за
нею, жінка-тореадор в аналогічному становищі і журналіст, який її кохає.
____________________________________________________________
Море всередині (2004)
Режисер: Алехандро Аменабар
Виробництво: Іспанія, Франція, Італія
Основні премії: Оскар в категорії Найкращий фільм
іноземною мовою, премія Європейської кіноакадемії у категорії Найкращий актор
(Хав'єр Бардем) і Найкращий режисер, спеціальний приз журі Венеціанського
кінофестивалю за режисуру, Кубок Вольпі Венеціанського кінофестивалю за найкращу
чоловічу роль, 15 премій Гойя, Золотий глобус і премія Асоціації кінокритиків в
категорії Найкращий фільм іноземною мовою
Бюджет, $ млн: 14
Касові збори, $ млн: 39
Фільм заснований на реальних подіях з життя іспанського
моряка і поета Рамона Сампедро, паралізованого внаслідок нещасного випадку. Він
30 років боровся за право на евтаназію. Герою допомагають подруга, яка
переконує його, що все-таки варто жити, і жінка-адвокат, в яку він закохується
____________________________________________________________
Лабіринт Фавна (2006)
Режисер: Гільєрмо дель Торо
Виробництво: Мексика, Іспанія, США
Основні премії: Оскар за операторську роботу, роботу
художника-постановника і грим, номінація на Золотий глобус у категорії
Найкращий фільм іноземною мовою, премії BAFTA, у тому числі за найкращий фільм
іноземною мовою, 13 номінацій на премію Гойя, премія Сатурн в категорії Найкращий
фільм іноземною мовою.
Бюджет, $ млн: 19
Касові збори, $ млн: 83
Друга частина трилогії про громадянську війну в Іспанії розповідає
про дванадцятирічну дівчинку Офелію, у сприйнятті якої жорстока реальність
перемішалася зі світом фантазій. Лабіринт Фавна включений у список ста найкращих
фільмів світового кінематографу авторитетного журналу про кіно Empire.
____________________________________________________________
Повернення (2006)
Режисер: Педро Альмодовар
Виробництво: Іспанія
Основні премії: нагороди Каннського кінофестивалю в
номінаціях Найкращий сценарій та Найкраща актриса (Пенелопа Крус, Лола Дуеньяс,
Кармен Маура, Бланка Портільо, Йоана Кобо і Чус Лампреаве), ФІПРЕССІ в
категорії Фільм року, п'ять премій Гойя (найкращий фільм, режисер, актриса
першого і другого плану, найкращий сценарій).
Бюджет, $ млн: 13
Касові збори, $ млн: 86
За словами режисера, це історія про бабусю, матір, дочку,
привиди і танго. Життя жінок сповнене складних хитросплетінь, але свої проблеми
вони схильні вирішувати, не покладаючись на чоловіків. Каннське журі удостоїло
всіх актрис, які знялися у фільмі, колективної нагороди за акторську роботу.
____________________________________________________________
Че (2008)
Режисер: Стівен Содерберг
Виробництво: Іспанія, Франція, США
Основні премії: нагорода Каннського кінофестивалю і
премія Гойя в категорії Найкраща чоловіча роль (Бенісіо дель Торо)
Бюджет, $ млн: 58
Касові збори, $ млн: 41
Шестигодинний байопік про Ернесто Че Гевару розповідає
історію кубинської революції. Для прокату фільм довелося розбити на дві частини
і скоротити, що не завадило Бенісіо дель Торо отримати Пальмову гілку за
виконання головної ролі.
____________________________________________________________
Вікі Крістіна Барселона (2008)
Режисер: Вуді Аллен
Виробництво: Іспанія, США
Основні премії: нагороди Оскар і BAFTA в категорії Найкраща
актриса другого плану (Пенелопа Крус), Золотий глобус у категорії Найкращий
фільм (комедія і мюзикл), премія Незалежний дух у категоріях Найкращий сценарій
і Найкраща актриса другого плану
Бюджет, $ млн: 15
Касові збори, $ млн: 96
Дві американки вирушають до Барселони. Одна – легковажна
блондинка в пошуках себе та пригод, друга пише дипломну з архітектури та
заручена. Канікули стають набагато цікавішими, коли вони знайомляться з
іспанським художником та його нервовою та запальною колишньою дружиною
____________________________________________________________
Розімкнуті обійми (2009)
Режисер: Педро Альмодовар
Виробництво: Іспанія
Основні премії: номінації на Золоту пальмову гілку (Педро
Альмодовар), премію Фелікс (Найкраща жіноча роль, Найкращий режисер), премії
Золотий глобус і BAFTA в категорії Найкращий фільм іноземною мовою, чотири
номінації на премію Гойя.
Бюджет, $ млн: 18
Касові збори, $ млн: 31
Осліплий сценарист Гаррі Кейн живе тим, що складає
другосортні тексти на замовлення. Його тужливу життєву рутину порушує смерть
відомого магната, спадкоємець якого пропонує Гаррі зняти автобіографічний
фільм. У процесі зйомок розкривається безліч сімейних таємниць
____________________________________________________________
Молоко скорботи (2009)
Режисер: Клаудіа Льоса
Виробництво: Іспанія, Перу
Основні премії: Золотий ведмідь Берлінського
кінофестивалю, премія ФІПРЕССІ, номінація на Оскар за найкращий фільм іноземною
мовою, по два призи Гвадалахарського, Гаванського і Монреальського
кінофестивалів.
Бюджет, $ млн: н/д
Касові збори, $ млн: н/д
Дівчина, народжена від зґвалтованої матері, з її молоком
ввібрала безліч фобій. Мати помирає, на похорон потрібні гроші, і героїня вирушає
прислужувати в будинок піаністки, де проявляє свій вокальний талант. Її пісні
стають головними ліками від страхів.
____________________________________________________________
Бьютіфул (2010)
Режисер: Алехандро Гонсалес Іньярріту
Виробництво: Іспанія, Мексика
Основні премії: приз Каннського кінофестивалю в категорії
Найкращий актор (Хав'єр Бардем), номінації на Оскар і BAFTA за найкращий фільм
іноземною мовою і найкращу чоловічу роль, номінація на Золотий глобус у
категорії Найкращий фільм іноземною мовою.
Бюджет, $ млн: н/д
Касові збори, $ млн: 25
Культовий іспанський актор Хав'єр Бардем зіграв
зануреного в кримінальну діяльність нетрів Барселони розведеного батька двох
дітей, який дізнається про свою невиліковну хворобу і протягом всієї картини
готується до смерті, намагаючись найкращим чином залагодити земні справи.
Дані Box Office Mojo, The Internet Movie Database,
інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 35 журналу Корреспондент від 9 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.