Уряд переводить розрахунок за імпортний газ на рублі. Третина національного бюджету йде під контроль центробанку Росії. Москва тріумфує, пише Максим Біроваш у №44 журналу Корреспондент від 11 листопада 2011 року.
20 років тому Україна відмовилася від російського рубля
на користь національної валюти. І ось тепер він повертається. Початок ренесансу
"дерев'яного", як його називали в СРСР, поклав український уряд, заявивши на
початку листопада про своє рішення розраховуватися за імпортний газ рублями.
Це прогнозований, але небезпечний валютний трюк. Мова йде
про суму, що дорівнює третині державного бюджету. Іншими словами, рубль
відвойовує в Україні колись втрачені позиції.
Яценюк: Тепер все почнеться з газу, а в підсумку відбудеться переведення на рубль всіх зовнішньоекономічних розрахунків між Росією й Україною
"Це давня мрія Росії, яку озвучив Володимир Путін, будучи
президентом Росії у 2003 році, коли він заявив, що російський рубль стане
конвертованим, – розповідає Арсеній Яценюк, який колись виконував обов'язки
голови правління Нацбанку України. – Тепер все почнеться з газу, а в підсумку відбудеться
переведення на рубль всіх зовнішньоекономічних розрахунків між Росією й
Україною".
Немає лиха без добра, запевняє Роман Шпек, старший радник
президента Альфа-Банку. Частковий перехід на російський рубль послабить тиск на
обмінний курс гривня/долар і на резерви НБУ, які тануть на очах, особливо коли
НАК Нафтогаз України скуповує американську валюту для розрахунку за імпортний
газ.
Аргумент про послаблення тиску на долар виглядає
непереконливим. Для придбання газу за нинішніми цінами Україні потрібно близько
450 млрд руб. Гроші ці, швидше за все, доведеться купувати за ту саму валюту.
Київ також сподівається, що перехід на рубль пом'якшить
позицію Кремля і московські керівники підуть на тарифні поступки в ціні за
блакитне паливо. Але і ці благі наміри можуть виявитися дорогою в нікуди. Є
сумний досвід.
"У Білорусі теж заради нормальної ціни на газ погодилися
на розрахунки в рублях, – парирує директор Інституту енергетичних досліджень
Юрій Корольчук. – І спочатку ціни справді були знижені, але потім знову стали
ринковими, і Білорусі з таким боргами нічого іншого не залишалося, як лише
віддати під контроль свою газотранспортну систему".
Рубльовка
Харків'янин Микола Колядін, чия компанія торгує добривами
в російському Белгороді, що у 80 км від українського кордону, повернення рубля
чекає з тривогою. Раніше його партнери розраховувалися в доларах, найбільш конвертованій
валюті світу, але в березні 2011 року щастя експортеру вже не посміхалося.
Один з ключових покупців попередив підприємця, що
відтепер платити буде винятково рублями. Курс рубля через падіння ціни на нафту
просів, і міняти його на американські гроші в Росії підприємцю стало невигідно.
"Так ми з подачі росіян поступово перейшли на рубль, і я
тепер щоразу переживаю, чи зможу я без втрат поміняти свою виручку в Харкові на
гривні чи долари, щоб розплатитися з дистриб'юторами, адже про рублі вони й
чути не хочуть", – занепокоєний Колядін.
Тривога не марна. Рубль – слабка валюта, залежна від
коливань цін на нафту і газ, тому що ці два товари і складають основну частину
доходу російського бюджету. Причому в останні роки ситуація стала ще гіршою –
курс рубля щодо долара падав навіть тоді, коли ціни на нафту і газ
зростали.
Андрій Беспятов, директор аналітичного департаменту
інвесткомпанії Dragon Capital, вказує на той факт, що три місяці тому за долар
давали 27 руб., тепер – 31 руб. За три місяці російська валюта втратила 15%
своєї ваги.
Петро Авен, голова ради директорів Альфа-Банку, виступаючи
на VI Всеросійській конференції для ЗМІ Російський банківський сектор:
можливості та загрози нової реальності, яка відбулася в Москві 21-22 жовтня
2011 року, також поскаржився на слабкість економіки РФ, яку він назвав
"економікою споживання".
"Бюджет сучасної Росії став схожий на бюджет СРСР, де
основні витрати – прямі соцвиплати й оборона", – заявив російський банкір. Авен
попередив, що в найближчій перспективі рубль ослабне.
Песимізм фінансиста поділяють багато його колег. При
цьому Авен досить позитивно відреагував на пропозицію НБУ почати переведення
фінансових взаємин Києва та Москви з долара на рубль.
"Це рішення підвищить гнучкість операцій з російським
рублем і розширить можливості залучення капіталу з Російської Федерації, –
упевнений Шпек. – І з часом роль рубля в зовнішніх взаєморозрахунках України
може істотно зрости".
Корольчук каже, що українські дочки ВЕБ, ВТБ України, Сбербанку
Росії стануть ключовими рублевими донорами України. Київ буде змушений купувати
у цих банків близько 30 млрд руб. ($ 1 млрд) щомісяця.
Фахівці запевняють, що дефіциту в російській валюті не
буде. Яценюк розповідає, що центробанку РФ нічого не коштує надрукувати
будь-яку партію ні чим не забезпечених рублів. І це півбіди.
Питання в тому, за які кошти ця грошова маса буде
викуповуватися. За долари? Євро? Франки? "Я з парламентської трибуни заявив, –
розповідає Яценюк, – ви прийняли рішення переходити на рубль, ну так давайте
перейдемо і на гривню. Або домовимося 50 на 50, що ми росіянам буде половину
гривнею платити".
Свіжа ідея. Але поки що вона не привернула жодної уваги в
Києві і вже тим більше не викликала інтересу в Москві.
Необхідні рублі будуть купуватися за інвалюту.Таким чином, сама ідея перейти з долара на рубль заради економії американської валюти виявляється необґрунтованою
А отже, необхідні рублі будуть купуватися за інвалюту.
Таким чином, сама ідея перейти з долара на рубль заради економії американської
валюти виявляється необґрунтованою.
Долари доведеться витрачати з такою самою інтенсивністю,
як і раніше. А їх в Україні все менше і менше, тому що експортні можливості
країни у зв'язку поганою ситуацією на зовнішніх ринках, особливо ринках
єврозони, зараз на низькому рівні. Золотовалютні резерви ще є, але вони тануть,
як сніг у липні.
"Враховуючи слабку платоспроможність України, значна
частина цих рублів буде братися у цих [російських] банків в борг, – не сумнівається
Яценюк. – Рубль може стати фактично другим законним засобом платежу в Україні".
За довгим рублем
Рік тому в інтерв'ю Корреспонденту тоді ще перший
віце-прем'єр-міністр РФ, а нині опальний політик Олексій Кудрін сказав: "Що б
не сталося з доларом, з ним завжди буде менше проблем, ніж з гривнею або
рублем. Якщо ви не щоденний спекулянт, ви в будь-якому випадку довіряєте
валюті, яка історично себе захистила. Долар, безумовно, має таку репутацію –
більше, ніж рубль, більше, ніж гривня".
Досить незвично було почути таку оцінку валютної корзини
від ідеолога зміцнення рубля на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Але колишній заступник прем'єр-міністра РФ Володимира
Путіна не рекламував долар, він пояснював, чому Москва бере курс на просування
рубля в світовому фінансовому просторі, – для того щоб перетворити російську
валюту в такий само надійний інструмент заощадження, як і долар.
Для початку Кудрін змусив учасників внутрішнього ринку
номінувати всі ціни винятково в рублях, а не, як це було традиційно для ринку
нерухомості, в доларах. Був навіть виданий урядовий указ, що забороняє
чиновникам використовувати у своєму лексиконі слово "долар", коли мова йшла про
внутрішньоросійські ціни.
На підтримку стабільності курсу Стабілізаційний фонд не
шкодував ніяких валют. У першій половині 2000-х курс рубля стосовно долара
постійно зростав. "Коли ця тенденція зміцнилася, я сказав, що незабаром всі
забудуть цінники в доларах", – прокоментував Кудрін.
Тепер Кремль мріє перетворити рубль на конвертовану валюту, яку прийматимуть у будь-якому банку планети, ну або хоча б континенту
А тепер Кремль мріє перетворити рубль на конвертовану
валюту, яку прийматимуть у будь-якому банку планети, ну або хоча б континенту.
Можливо, не всього континенту, а його східноєвропейської і середньоазіатської
частин. Але поки що реально тільки дві країни в усьому фінансовому світі
приймають до розрахунку рублі – Білорусь і сама Росія.
"Специфіка рубля – це ж не валюта, це засіб платежу
всередині Росії, – каже Яценюк. – У нас немає жодного рубля в золотовалютних
резервах, тому що ви не можете купити рубль на [біржах у] Франкфурті, Лондоні,
Токіо, Нью-Йорку. Росіяни сьогодні створять попит на цю валюту завдяки зусиллям
України, якій нічим платити за газ".
Українській владі нема кого звинувачувати – вона заручник
ситуації, яку сама і створила. За словами директора українського Інституту
економіки та прогнозування Валерія Гейця, на тлі нинішньої політичної кризи і
погіршення міжнародної репутації Києва отримати підтримку від найбільшого
кредитора України, Міжнародного валютного фонду, неможливо.
За таких обставин, здається, єдине швидке вирішення
проблеми збільшення дефіциту Нафтогазу – перехід на розрахунки з Росією в
рублях. Це дозволило б Києву отримати у Москви необхідну позику.
Лановий запевняє, що Росія обов'язково скористається заборгованістю України і вимагатиме виконати не лише економічні, а й політичні умови подальшого рублевого кредитування
Президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки
Володимир Лановий запевняє, що Росія обов'язково скористається заборгованістю України
і вимагатиме виконати не лише економічні, а й політичні умови подальшого
рублевого кредитування.
"Наприклад, можуть зажадати площу базування свого
Чорноморського флоту в Криму збільшити або межі десь потіснити", – каже
Лановий.
Яценюк вже розгадав всю цю нехитру комбінацію Кремля.
Ключова мета – сформувати валютний союз. Але не такий, як в єврозоні, де
ведеться спільна монетарна і кредитно-фінансова політика.
Експорт рубля це тотальне домінування Москви – такою є
частина великого політичного проекту Кремля, що реанімує Радянський Союз. На
початку 2000-х під егідою Росії був сформований ЄврАзЕС, куди увійшла частина
країн колишнього СРСР, переважно азіатського регіону.
Заявлена мета – перетворити
регіон на квітучий край і великого регіонального гравця на економічній карті
планети. Без України цей проект виглядає малопривабливим. Адже це великий
східноєвропейський ринок з виходом на західні ринки. Москві заважала тільки
норовиста політика Києва. Тепер не заважає.
"ЕвроАзЕС вже більше десяти років існує. І що, у них
економічний ріст відбувся? Або Росія зайняла якесь місце у структурі світової
економіки? – запитує Яценюк. – Ні, як нафту і газ продавали – нічого не змінилося.
Це політичний проект".
Гра цифр
Україна платить за свою енергозалежність суму, що дорівнює третині держбюджету, а тепер ще вступає у вузьке коло рублезалежних держав
450 млрд руб. заплатить НАК Нафтогаз України за російський газ у 2012 році. У нацвалюті це близько 120 млрд грн. – третина бюджету України на 2012 рік
2 з 194 держав світу – Білорусь і Росія – визнають рубль вільно конвертованою валютою
46 млрд куб. м газу використала Україна у 2010 році, російський імпорт – 36 млрд кубометрів – покриває майже 80% потреб усього внутрішнього ринку
***
Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 11 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.