Цього року індекс інвестпривабливості України впав до рекордно низького рівня, що звело до мінімуму кількість охочих вкласти кошти в країну. На міжнародному інвестфорумі в Лондоні цей факт помітили, а в Києві його продовжують ігнорувати, пише Ірина Соломко у №49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року.
Шикарний зал найдорожчого готелю Лондона – п'ятизіркового
Dorchester – під зав'язку забитий презентабельною публікою. Тут, у самому серці
фінансової столиці Європи, відбувається форум Україна – погляд зсередини 2011:
на шляху до успіху?
Його організатор – фонд Ефективне управління, що належить
найбагатшому українцю, Рінату Ахметову, – мав право очікувати на аншлаг. Адже
на цьому майданчику представники влади рекламували інвестиційну міць України,
однієї з найбільших країн Європи.
Історію успішного українського шляху з бідності в
розвинений капіталізм презентував Сергій Тігіпко, віце-прем'єр-міністр. У його
викладі Україна виглядає таким собі полем чудес, де бізнесмени можуть спокійно
зарити свої грошики, щоб потім зібрати рясні дивіденди.
Ті з гостей форуму, хто ще не знайомий з реаліями
українського бізнесу, були зачаровані багатонадійною промовою віце-прем'єра.
Але інші учасники форуму з числа тих, хто вже давно працює на берегах Дніпра,
словам вірять значно менше, ніж справам.
Іноземний інвестор наляканий тим середньовіччям, з яким він стикається в Україні, – всюдисущою корупцією, зростанням рейдерства, адміністративним свавіллям на митниці і в податковій інспекції
У Європейській Бізнес Асоціації (ЕВА), що об'єднує
інвесторів Старого Світу, які працюють в Україні, кажуть, що картина,
намальована Тігіпком, так само далека від реальності, як Лондон від Києва.
Дійсність є такою, що іноземний інвестор наляканий тим середньовіччям, з яким
він стикається в Україні, – всюдисущою корупцією, зростанням рейдерства,
адміністративним свавіллям на митниці і в податковій інспекції.
"До нас постійно надходять скарги, – розповідає Ганна
Дерев'янко, виконавчий директор ЕВА. – Навіть посли вже кажуть про захист прав
їхніх інвесторів. Вони більше не радять своїм бізнесменам вкладати гроші в
Україну".
Доза реальності
Україна – це величезний, 46-мільйонний ринок з великим
інвестиційним потенціалом. Щоправда, обсяг залученого капіталу свідчить, що цей
потенціал продати зарубіжному інвесторові з кожним роком стає все важче. За
розміром прямих іноземних інвестицій в перерахунку на душу населення Україна
відстає від усіх країн ЄС, навіть від таких невеликих, як Словенія і Словаччина.
Щоб зламати цей неприємний тренд, фонд Ефективне
управління скликав у Лондоні черговий, другий за рахунком інвестфорум. На ньому
Тігіпко як умів, так і переконував слухачів у тому, що Україна перетворюється у
вигідне місце для розміщення капіталів. За словами віце-прем'єра, в країні
стабілізується банківський сектор, теплішає інвестклімат.
"Влада відкрита для співпраці з бізнесом", – підсумовує
51-річний політик і екс-бізнесмен.
Великий капітал, за винятком кількох представників, на форум не з'явився. Сам цей факт свідчить, що і без того скромний інтерес до України слабшає на очах
Але яскрава обгортка у вигляді фешенебельного готелю,
першокласної організації саміту і пишних промов на потенційних інвесторів вже
не діють. Великий капітал, за винятком кількох представників, на форум не
з'явився. Сам цей факт свідчить, що і без того скромний інтерес до України
слабшає на очах.
За словами Дерев'янко, індекс інвестиційної привабливості
країни, який вимірюється за п'ятибальною системою, в третьому кварталі впав з
3,4 до рекордних 2,6. Це історичний мінімум з 2008 року, коли Україна впала в
глибини політичної та економічної кризи.
У підсумку основними учасниками форуму стали юристи та
представники консалтингових фірм. Причому багато хто з них добре знайомий з
реаліями українського підприємництва. Настільки добре, що не поспішають бути відвертими.
"Прикро, що так багато сил витрачається на не роботу, а
на подолання опору", – каже один з них на умовах анонімності. Тому він зараз
розглядає інші ринки для капіталовкладень.
"Інвестори кажуть, що для них традиційна формула –
вкласти $ 100 і $ 1 заробити. В Україні ж ти можеш вкласти $ 100 і $ 100
втратити, – пояснює Наталія Королевська, депутат-опозиціонер, яка брала участь
в роботі форуму. – З такою формулою вони не готові приходити".
Ми їх душили-душили
Ігор Уманський, міністр фінансів в уряді Юлії Тимошенко,
щоб проілюструвати реальний стан речей, звертається до даних міжнародних
дослідників. А вони свідчать, що Україна – світовий лідер за кількістю
різноманітних податків і входить до трійки країн з найскладнішим їхнім
адмініструванням.
Але на досягнутому результаті фіскальні служби держави
зупинятися не мають наміру. Податкові лещата все міцніше здавлюють бізнес,
запевняє Дерев'янко. Так, Державна податкова служба України (ДПАУ) нинішньої
осені заборонила підприємцям у витратах їхніх компаній враховувати збитки
попередніх кварталів. У підсумку ці гроші не можна віднести до витрат і на цю
суму збільшується розмір податку на прибуток. До того ж податківці, за словами
виконавчого директора ЕВА, на свій розсуд визначають, кому списати збиток і яку
його частку, а кому ні.
ЕВА передала в ДПАУ історії 11 компаній, які внаслідок подібної
практики потрапили у важке становище. Дерев'янко не називає ці структури, але
зазначає, що вони родом з будівельної галузі, роздробу, фінансового сектора.
Всі вони починали нові проекти і зазнали збитків, сукупний розмір яких досяг
значної як для українського ринку суми 1 млрд грн.
Крім того, нарікає Дерев'янко, влада постійно рапортує
про зниження заборгованості та автоматичне відшкодування податку на додану вартість
(ПДВ). Але "автоматизм" наявний не для всіх: у список тих, кому ці гроші дійсно
регулярно повертають, потрапило дуже обмежене коло компаній. Причому одна з
обов'язкових умов для цих щасливчиків – передоплата податку на прибуток.
"Компанії викручуються як можуть, щоб отримати хоча б
якусь частину обігових коштів", – пояснює Дерев'янко.
Експерт додає, що якщо за 2011 рік відшкодування хоча б
якось здійснюється, то заборгованості за більш ранній період заморожені.
Антирекорд в цій податковій історії належить компанії АрселорМіттал Кривий Ріг.
Заборгованість держави перед нею – близько $ 1 млрд – дорівнює п'ятій частині
тих коштів, за які це підприємство було кілька років тому продано.
Ситуація з поверненням ПДВ вбиває на корені не тільки компанії, які вже працюють
в країні, – вона ще й відлякує тих інвесторів, які готові були б використовувати Україну як майданчик для розміщення потужностей та обслуговування ринків ЄС
Ситуація з поверненням ПДВ вбиває на корені не тільки компанії,
які вже працюють в країні, – вона ще й відлякує тих інвесторів, які готові були
б використовувати Україну як майданчик для розміщення потужностей та
обслуговування ринків ЄС.
Крім ПДВ, в України є ще одне опудало для іноземних
інвесторів. Воно виставлено на кордоні і називається митницею. Там відбуваються
побори і затримання вантажів, а процедура розмитнення товару без хабара –
велика рідкість. Інвестори, які зіткнулися з проблемами на кордоні, обривають
телефон Корреспондента, щоб розповісти свої сумні історії.
Але якщо навіть іноземець уникне неприємних контактів з
податківцями і митниками, він може зустрітися з українською судовою системою,
яка стала інструментом для рейдерських атак. Останній гучний подібний приклад –
спроба відібрати у шведської компанії Quinn Holdings Sweden AB столичний
універмаг Україна. Після подання позову проти компанії суд наклав арешт на всі
акції універмагу вартістю десятки мільйонів доларів.
Зараз шведи, по суті, усунені від контролю над своєю
власністю. Щоб захистити свої права, Quinn Holdings Sweden AB звернулася до
прем'єр-міністра Миколи Азарова. Причому, щоб бути почутими, скандинави
розмістили в друкованих ЗМІ на правах реклами відкритий лист до глави Кабміну.
Але у відповідь – тиша.
Інвестор: У вашій країні корупція йде на самому верху, у вас немає такої законодавчої бази, яку б поважали і виконували
"У вашій країні корупція йде на самому верху, у вас немає
такої законодавчої бази, яку б поважали і виконували", – анонімно ділиться з
Корреспондентом своїми враженнями іноземний інвестор, який майже п'ять років
працює на українському ринку.
Без царя в голові
В Україні не тільки не намагаються створити тепличні умови
для зовнішніх вкладень, але й не в змозі правильно спрямувати ті фінансові
потоки, що все ж влилися в її економіку. В результаті, за словами Королевської,
одна з найбільших часток зовнішніх грошей – це спекулятивні інвестиції, що
направляються на рефінансування "дочок" іноземних банків.
У 2011 році частина цих грошей склала 22,4% від загальної
кількості зовнішніх інвестицій. "Вони йдуть просто на підтримку цих структур.
Якщо раніше хоча б банківський сектор віддавав ці гроші в реальні сектори за
допомогою кредитування, то зараз і цього немає", – каже Королевська.
Ігнорування владою сигналів від інвесторів і небажання
робити системні кроки назустріч іноземним грошам вражає експертів. Так, Хорхе Зукоскі,
президент Американської торговельної палати в Україні, оцінюючи ситуацію на
світових ринках, каже, що зараз, коли мультинаціональні компанії мають обмежену
кількість обігових коштів, вони вкладають їх тільки в ті країни, де відчувають
стабільність. А в Україні її немає.
Але ж перед очима приклад невеликої Молдови, влада якої
зубами і кігтями б'ється за кожен інвестдоллар. Як розповідав в інтерв'ю
Корреспонденту Влад Філат, прем'єр-міністр цієї держави, міністрів і
чиновників, неуважних до проблем інвесторів, він жорстко карає.
І результат уже є: у Молдову прийшло кілька великих
проектів – шведська компанія IKEA, один зі світових лідерів у сфері торгівлі
меблями та товарами для дому, і німецька Drаxlmaier, що виробляє компоненти для
автомобілів. Обидві фірми не представлені на українському ринку, хоча IKEA
давно намагається прийти сюди.
Як це не схоже на те, з чим зіткнулася Дерев'янко на
Печерських пагорбах Києва – осередку українських владних інститутів! Вона
особисто передавала численні скарги інвесторів і Азарову, і першому
віце-прем'єру Андрію Клюєву. Але пройшло півтора місяці – і від влади не було
жодної реакції.
Щоправда, у коментарі Корреспонденту Клюєв сказав, що
влада дуже зацікавлена у партнерстві з бізнесменами з ЕВА. "Упевнений, співпраця
української влади і міжнародних інвесторів буде досить продуктивною", –
стверджує віце-прем'єр.
Експерти вважають наступний рік втраченим для інвесторів, оскільки в країні будуть вибори
Однак аналітики думають протилежне. На найближчий час у
Вадима Гламаздіна, партнера і технічного директора консалтингової групи Гео,
сумні прогнози. Він вважає наступний рік втраченим для інвесторів, оскільки в
країні будуть вибори. "У такі періоди влада всю увагу спрямовує на виборчий
процес і його підсумок. Інвестори ще більше стають нікому не потрібними", –
каже експерт.
Дерев'янко, яка називає нинішню ситуацію патовою, не
перестає сподіватися на продуктивний діалог з урядом. "Нас начебто і чують, але
ми не отримуємо задоволення від роботи влади з очищення бар'єрів для
інвестування. Таке відчуття, що ми з вітряними млинами боремося", – каже вона.
Але боротися готові вже далеко не всі. Один з інвесторів,
з якими Корреспондент поспілкувався в Лондоні, йдучи з форуму, короткою фразою
підсумував настрої, що панували на цьому заході. "Шкода, що через таке
ставлення влади країни з набагато меншими ресурсами отримують набагато більше
інвестицій", – заявив фінансист.
____________________________________________________________
Обсяг прямих іноземних інвестицій, що прийшли за останні десять років в різні країни Європи у розрахунку на душу населення, та їхня структура
|
Країна
|
Обсяг прямих іноземних інвестиції, які прийшли за останні десять років, $ млрд
|
Обсяг іноземних інвестицій, що прийшли за останні десять років, на душу населення, $ тис.
|
Структура інвестицій
|
|
Швейцарія
|
452,1
|
58,1
|
64,2% — фінансове посередництво
15,8% — виробництво
10,8% — торгівля
|
|
Бельгія
|
474,8
|
43,1
|
33,4% — операції з нерухомістю + наукова і технічна діяльність
30,9% — фінансове посередництво
15,9% — виробництво
|
|
Норвегія
|
141,5
|
28,7
|
29,7% — видобуток копалин
25,1% — фінансове посередництво + операції з нерухомістю
19,5% — виробництво
|
|
Швеція
|
254,8
|
27,2
|
17,6% — хімпром і фармацевтика
9,9% — металургія та машинобудування
9,9% — електрика, газ, опалення і водопостачання
|
|
Ірландія
|
120,0
|
27,1
|
44,5% — фінансове посередництво
33,6% — операції з нерухомістю
15,6% — виробництво
|
|
Нідерланди
|
346,1
|
20,7
|
25,3% — видобуток копалин, хімпром
17,4% — фінансове посередництво
11,9% — виробництво продуктів харчування і тютюну
|
|
Австрія
|
123,7
|
14,7
|
42,1% — фінансове посередництво
26,9% — наукова і технічна діяльність
14,2% — торгівля
|
|
Данія
|
65,6
|
11,8
|
37,9% — фінансове посередництво
15,9% — торгівля і транспорт
9,2% — інформація та комунікації
|
|
Фінляндія
|
58,4
|
10,9
|
32,8% — фінансове посередництво
15,7% — металургія та машинобудування
10,2% — хімпром
|
|
Чехія
|
112,3
|
10,7
|
20,4% — фінансове посередництво
16,2% — операції з нерухомістю
9,9% — торгівля + ремонт
|
|
Естонія
|
13,8
|
10,5
|
31,3% — фінансове посередництво
16,1% — виробництво
12,2% — операції з нерухомістю
|
|
Великобританія
|
647,5
|
10,4
|
32,8% — торгівля + ремонт
25,4% — фінансове посередництво
19,9% — хімпром
|
|
Іспанія
|
458,2
|
9,7
|
47% — торгівля
27,3% — електрика, газ, опалення і водопостачання
9,4% — фінансове посередництво
|
|
Франція
|
617,5
|
9,4
|
30,6% — фінансове посередництво
24,4% — виробництво
22,2% — операції з нерухомістю
|
|
Словаччина
|
45,9
|
8,5
|
40,7% — виробництво
19,6% — електрика, газ, опалення і водопостачання
18,5% — фінансове посередництво
|
|
Португалія
|
78,2
|
7,4
|
47,8% — операції з нерухомістю
21,4% — фінансове посередництво
8,4% — торгівля + ремонт
|
|
Угорщина
|
69,1
|
6,9
|
13,3% — машинобудування
12,4% — фінансове посередництво
12,0% — торгівля + ремонт
|
|
Хорватія
|
31,6
|
6,8
|
35,3% — фінансове посередництво
11,0% — торгівля
6,5% — виробництво коксу та продуктів нафтопереробка
|
|
Словенія
|
12,1
|
6,0
|
46,9% — фінансове посередництво
14,2% — торгівля (за винятком автомобілів)
2,4% — електрика, газ, опалення і водопостачання
|
|
Болгарія
|
45,2
|
5,9
|
23,4% — операції з нерухомістю
17,8% — фінансове посередництво
17,3% — виробництво
|
|
Німеччина
|
402,6
|
4,9
|
18% — IТ
15% — фінансове посередництво
15% — машинобудування
|
|
Польща
|
158,9
|
4,2
|
18,6% — фінансове посередництво
17,5% — операції з нерухомістю
15,9% — торгівля + ремонт
|
|
Латвія
|
8,7
|
3,7
|
25,0% — операції з нерухомістю
22,2% — фінансове посередництво
12,0% — торгівля і ремонт
|
|
Італія
|
216,2
|
3,6
|
34,1% — фінансове посередництво
18,9% — виробництво
10,9% — електрика, газ, опалення і водопостачання
|
|
Литва
|
11,2
|
3,3
|
13,4% — торгівля і ремонт
12,4% — операції з нерухомістю
12,4% — фінансове посередництво
|
|
Румунія
|
63,1
|
2,9
|
19,0% — фінансове посередництво
12,9% — операції з нерухомістю
12,3% — торгівля
|
|
Греція
|
19,5
|
1,7
|
29,8% — телекомунікації
23,9% — фінансове посередництво
7,9% — хімпром
|
|
Україна
|
41,4
|
0,9
|
22,4% — фінансове посередництво
19,3% — переробна промисловість
10,6% — торгівля + ремонт
|
|
Білорусь
|
8,6
|
0,9
|
33,8% — промисловість
20,9% — транспорт
17,7% — торгівля
|
|
Росія
|
103,8
|
0,7
|
34,1% — переробна промисловість
17,4% — видобуток корисних копалин
17,1% — торгівля + ремонт
|
|
Молдова
|
2,3
|
0,6
|
22,0% — фінансове посередництво
19,6% — торгівля
18,0% — переробна промисловість
|
Дані UNCTAD, OECD, інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.
Цей матеріал опубліковано в № 49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.