Якість опозиції не набагато краща за якість владної команди, критикованої опозицією. Змінити ситуацію може лише залучення в політику розумних і чесних українців з реального сектора. Бажано терміново, пише Вахтанг Кіпіані, головний редактор сайту Історична правда, у колонці, опублікованій у №3 журналу Корреспондент від 27 січня 2012 року.
Популярне твердження, що опозиція здатна об'єднатися лише за п'ять хвилин до розстрілу, як би спростовано. Символізм Дня соборності,Софіївського майдану і слів про єдність було дотримано.
Однак, скажуть скептики, Комітет опору диктатурі (КОД),коаліція 20 партій, дуже ефемерний – у нього немає робочих органів, регламенту,навіть сайту. Зрештою, замало прикладів реального "опору" Віктору Януковичу,Миколі Азарову і Ко. Тим дивніше, що фантом явочним порядком надав собі право називатися єдиною опозицією.
По-перше, не всі опозиційні сили входять в об'єднання –партія Громадянська позиція Анатолія Гриценка чи Україна майбутнього Святослава Олійника, приміром, не входять. Днями про участь у виборах заявив Демократичний альянс, що об'єднує громадських активістів.
По-друге, партія Віталія Кличка УДАР, заявивши про підтримку ідеї єдиного кандидата, запропонувала інший спосіб його відбору. Не кулуарним рішенням керівників Батьківщини, Фронту змін та Свободи, а використовуючи опитування громадської думки і (або) праймеріз.
Замість створення інструменту відбору найкращого претендента провокується боротьба за квоту на округ з подальшим продажем можливості козиряти ярликом
"узгодженого кандидата"
Пропорційна система – доля партій. Але тепер, коли половина місць віддана одномандатникам, дивно, що партії, які не мають істотної підтримки, нав'язують мільйонам виборців безальтернативність. Замість створення інструменту відбору найкращого претендента провокується боротьба за квоту на округ з подальшим продажем можливості козиряти ярликом "узгодженого кандидата".
Ну а по-третє, назватися опозицією і бути нею – різниця є. Керівники партій-банкрутів, які несуть відповідальність за провал демократичного проекту в 2005-2010 роках, і партій-пустушок (передивіться повний список всіх підписантів) за логікою мали б розповісти про зроблене.Хто-небудь чув про звіт, приміром, лідерів БЮТ Олександра Турчинова, Андрія Кожем'якіна й інших про їхню діяльність в уряді, СБУ, Верховній Раді, про виконання передвиборчих обіцянок 2002, 2006, 2007 років?
Заразом варто було б вимагати пояснень, чому Блок Юлії Тимошенко провів у парламент найбільше "тушок". Хто винен у цьому, яке покарання поніс? І що робиться, щоб наступного разу опозиційно налаштований виборець не привів у Раду купу хамелеонів і златолюбців?
Влада, що кинула за ґрати за надуманими звинуваченнями Тимошенко і Юрія Луценка, виправила біографію багатьом своїм критикам. Вони отримали можливість продовжити кар'єру з чистого аркуша, маніпулюючи загрозою"диктатури".
Виходить, і влада погана, й опоненти не набагато кращі.Як бути?
Потрібно змінити правила, за якими в політику проходять переважно або мільярдери з челяддю, або негідники, які мріють стати для початку мільйонерами
Потрібно змінити правила, за якими в політику проходять переважно або мільярдери з челяддю, або негідники, які мріють стати для початку мільйонерами. Ціна вхідного квитка в парламент настільки висока, що нормальна людина, розумна й амбіційна, патріот і прихильник теорії малих справ, не буде навіть виходити на передвиборчу стометрівку. І це проблема, яку потрібно вирішувати терміново.
Для початку потрібна абсолютна дрібниця – змінити виборчий закон. Передбачаю іронічні посмішки: мовляв, дурниця. Реально, якщо перестати бачити в своєму народі тільки електорат.
Опозиція зобов'язана кістьми лягти, домагаючись відкритих списків і зниження виборчого порогу, який відсіває все нове, що народжується не в олігархічній теплиці
Опозиція зобов'язана кістьми лягти, домагаючись відкритих списків і зниження виборчого порогу, який відсіває все нове, що народжується не в олігархічній теплиці. Інакше не має сенсу грати в цю гру. І це треба зробити,не маючи більшості в Раді. Втім, згадаємо, скільки було депутатів від Руху та інших демократів, коли парламент майже одноголосно приймав Акт про незалежність? Не більше сотні.
Потрібно: а) написати якісний проект закону, б) донести його зміст до українців, одночасно направляючи невдоволення вулиці проти шахраїв і злодіїв; в) надіслати текст до Венеціанської комісії та інших авторитетних євроструктур, щоб отримати підтримку звідти.
До речі, як мінімум дві фракції – КПУ і Народної партії Володимира Литвина – живуть під загрозою непотрапляння в наступне скликання.Прихильники зниження порогу, таким чином, є і поза КОД.
Українці не знають, в якій країні і чому так погано живуть. Це столична інтернет-ілюзія, що і про Межигір'я, і про 9 тис. га кримських лісів для Януковича, і про "вишки міністра Юрія Бойка" за $ 400 млн пересічному виборцю все відомо
І ще. Українці не знають, в якій країні і чому так погано живуть. Це столична інтернет-ілюзія, що і про Межигір'я, і про 9 тис.га кримських лісів для Януковича, і про "вишки міністра Юрія Бойка" за $ 400млн пересічному виборцю все відомо.
Мільйони українців легко назвуть кількість чоловіків Алли Пугачової, але навряд чи знають, що якийсь В. Ф. Янукович живе краще, ніж канцлер Німеччини і всі східноєвропейські президенти, разом узяті. А як було б цікаво побачити по Інтеру розслідування того, як стоматолог Олександр Вікторович Янукович за рік потрапив в сотню найбагатших людей країни!
Опозиція просто зобов'язана розмножувати матеріалиУкраїнської правди, Корреспондента, Лівого берега, Дзеркала тижня, сайту Наші гроші, розслідування ТВі – нехай на найгіршому папері. Не потрібно агітувати гаслами, бити владу треба тільки правдою. Так було в 1991-му, спрацює й у 2012році.
Якщо півмільйона громадян візьмуть Раду в кільце з вимогами на кшталт Даєш відкриті списки! Геть недоторканність! Привіт Януковичу від Каддафі! і постоять тиждень, депутати швидко приймуть закон про вибори.Опозиція, щоб перемогти, повинна вимагати і домагатися саме неможливого.
***
Ця колонка опублікована в № 3 журналу Корреспондент від 27 січня 2012 року.
Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.
Відгуки й коментарі надсилайте за адресою [email protected]