Наймасовіше в історії України повстання інтернет-користувачів змело урядові портали і змусило владу піти на поступки хакерам. Тепер міліція і СБУ шукають призвідників лютневої IT-революції, пише Максим Біроваш у №5 журналу Корреспондент від 10 лютого 2012 року.
Ми – легіон. Ми не прощаємо. Ми не забуваємо. Чекайте
нас. Цей девіз міжнародної групи хакерів Анонімус на кілька днів став девізом
українського сегмента інтернету.
Протягом кількох днів сотні тисяч українців узяли участь
в атаці на урядові сайти.
Інтернет-користувачі всього за кілька годин обвалили веб-портали
Президента України, Міністерства внутрішніх справ, Національного банку, Служби
безпеки і навіть веб-сторінку Державної служби спецзв'язку і захисту
інформації, головна функція якої полягає в захисті перерахованих ресурсів від
подібних нападів.
Причина цього емоційного флешмобу – вилучення міліцією
серверів популярного файлообмінника EX.ua, що привело до закриття ресурсу.
Спочатку на демарш інтернет-користувачів СБУ реагувала мляво, оскільки була захоплена зненацька. А тепер спецслужби перебувають в активному пошуку "винуватців торжества"
Спочатку на демарш інтернет-користувачів СБУ реагувала
мляво, оскільки була захоплена зненацька. А тепер спецслужби перебувають в
активному пошуку "винуватців торжества" і навіть підключають до операції
зарубіжних колег.
Тим часом аналітики намагаються осмислити те, що сталося.
Атака на сервери уряду України показала настрої мешканців Мережі, які вкрай
незадоволені чинною владою, переконаний Максим Саваневський, експерт із
соціальних медіа.
"Я б це назвав партизанщиною, коли люди ще не готові
вийти на вулиці, але вже готові боротися з владою, – каже Саваневський. – Це
аналогія з помаранчевими стрічками 2004 року, коли люди ще не знали, чи вийдуть
вони на мітинги, але вже надягали стрічку як ідентифікатор своєї позиції".
Мережева атака розбудила тисячі мирно сплячих опозиціонерів
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов у
своїх оцінках йде ще далі. На його думку, мережева атака розбудила тисячі мирно
сплячих опозиціонерів.
"Зараз дуже швидко офлайн переходить в онлайн і навпаки,
тому не за горами, коли цей креативний незадоволений клас пред'явить себе владі
не тільки в хакерському активізмі, але й заявить про свої вимоги, як це сталося
в Росії, де спочатку сиділи всі в мережах, а потім вийшли на вулиці, – міркує
політолог. – Це новий тип політики".
DDOSтали
Менеджер з продажів Віталій Уманець не вперше збентежений
діями влади. Але цього разу його вперше зачепили за живе. Уманець – активний
користувач файлообмінника EX.ua, і для обміну посиланнями на найкращі файли він
навіть створив групу в Facebook. А тепер перед ним і перед тисячами таких, як
він, МВС зачинило вікно у світ інформації.
"Відчуття було таке, що нас знову нагнули і щось треба
робити, – каже Уманець. – І ось коли стало виходити, почали лягати сайти, ми
зрозуміли, що можемо якось всі разом адекватно реагувати на такі дії влади".
Після закриття EX.ua в інтернеті з'явилися сотні рекомендацій, як правильно організувати атаки на державні сайти, і більшістю рецептів могли легко скористатися звичайні користувачі
Після закриття EX.ua в інтернеті з'явилися сотні рекомендацій, як
правильно організувати атаки на державні сайти, і більшістю рецептів могли
легко скористатися звичайні користувачі. В результаті навіть хакери-аматори без
особливої технічної підготовки були надзвичайно ефективні.
"Офіційний сайт
атакують невідомі, сайт МВС ліг, а в соцмережах закликають атакувати сайти
держорганів, – повідомила 1 лютого про те, що відбувається, у своєму блозі
прес-секретар Президента України Дарина Чепак. – Чи розуміють ці люди, які атакують
сайти, що вони роблять?"
Виходячи з того, що учасники акції розповіли
Корреспонденту, вони чудово розуміли, що робили, і цілком задоволені досягнутим
результатом. До кінця першого дня в неоголошеній онлайн-війні, за даними
підрахунків вітчизняних IT-фахівців, взяли участь до 300 тис. осіб, потім до
процесу віртуальної революції підключилися зарубіжні хакери.
До кінця першого дня в неоголошеній онлайн-війні, за даними підрахунків вітчизняних IT-фахівців, взяли участь до 300 тис. осіб, потім до процесу віртуальної революції підключилися зарубіжні хакери
За інформацією Олександра Смирнова, віце-президента
компанії Софтлайн-IT, яка є творцем більшості урядових сайтів, вирішальну роль
зіграли DDOS-атаки із зарубіжних комп'ютерних мереж.
У самий розпал інтернет-атаки навантаження на сервер
сайту Кабінету Міністрів складало близько 140 тис. запитів у секунду. Жоден
веб-ресурс такої "масовки" не витримає, запевняють експерти. "Така атака свого
часу навіть вивела з ладу сервери компанії Amazon, які вважаються найбільш
продуктивними у світі", – розповідає Смирнов.
Один з останніх проектів Софтлайну – оновлення сайту
Кабміну. Місяць тому уряд витратив на це 330 тис. грн. Втім, навіть такі чималі
гроші на утримання урядового ресурсу цей ресурс не врятували. В результаті
DDOS-атаки він ліг одним з перших.
Не встояла під натиском хакерів і Держспецзв'язку. У 2011
році її утримання коштувало бюджету 420 млн грн., причому більше половини пішло
на платню співробітникам. Проте ні висока кваліфікація IT-інженерів
держструктур, ні щедре бюджетне фінансування не врятували портали Кабміну, МВС,
НБУ, Партії регіонів та й самої Держспецзв'язку від повного паралічу.
"Не буває таких сайтів, які витримали б будь-яку атаку, –
каже Ігор Конопацький, прес-секретар відомства. – Це як бронежилет, який
розрахований на постріл з пістолета або гвинтівки, але якщо вистрілити з танка,
то він точно не витримає".
Корреспондентові вдалося зустрітися з одним з активістів
веб-атаки на урядові сайти. З міркувань безпеки співрозмовник попросив не
згадувати його ім'я в пресі. За його словами, атака велася з двох зв'язаних між
собою мереж комп'ютерів, які і відправляли на адреси держсайтів численні
запити. Друга мережа складалася з комп'ютерів користувачів в сусідній Польщі.
Вона була включена лише через добу, після того як в Держспецзв'язку заявили, що
деякі IP-адреси хакерів, що атакували, були передані міліції.
Як повідомила Корреспонденту Марина Остапенко, глава
прес-служби СБУ, її відомство звернулося за допомогою до своїх іноземних колег,
щоб вони допомогли знайти призвідників акції, що привела до паралічу
інформаційних майданчиків українського уряду.
Будь-які погрози знайти користувачів, які атакували держсайти, фахівців з мережних технологій тільки смішать
Будь-які погрози знайти користувачів, які атакували держсайти,
фахівців з мережних технологій тільки смішать. "Ясна річ, що ніхто нікого
знайти не зможе, оскільки, наприклад, мій проксі-сервер, через який працював я,
розташований, по-моєму, десь в Макао, де вже навіть китайські закони не
працюють, як раніше, – розповідає анонімний співрозмовник Корреспондента. –
Навіть якщо когось засікли і до нього прийде міліція, то він може просто сказати:
"Заходив на сайт почитати про робочий день Президента", адже доказів того, що
ви спеціально відсилали запити на той чи інший сайт, ні у кого бути не може".
Віртуальний Майдан
У юридичній компанії Юскутум, що представляє інтереси EX.ua, Корреспонденту
повідомили, що частина серверів файлообмінника поки перебуває у правоохоронців.
Міліція таким чином хоче змусити EX.ua видати інформацію про користувачів.
Проте в Юскутумі заявляють: для того щоб дістати
IP-адреси клієнтів компанії, немає необхідності вилучати обладнання – цю
інформацію можуть надати інтернет-провайдери.
Так чи інакше ресурс розблоковано, і частина інформації
на ньому знову перебуває у вільному доступі. Але хепі-енд настав не для всіх.
За даними Артема Аф’яна, керуючого партнера Юскутуму, сьогодні ведеться
кримінальна справа стосовно п'яти осіб. Вони звинувачуються в розміщенні
файлів, захищених законом України про авторські права.
Здійснена віртуальна акція протесту стала альтернативою звичайним вуличним мітингам. Воювали інтернет-користувачі не стільки за доступ до відео, скільки проти самої влади
Боротьба не закінчена, але Уманець впевнений, що він та
інші інтернет-активісти домоглися головної мети – влада здригнулася. Здійснена віртуальна
акція протесту стала альтернативою звичайним вуличним мітингам. "Сенсу від неї
набагато більше, ніж від цих проплачених вуличних масовок, – запевняє Уманець.
– Влада, сама того не бажаючи, сама створила гідну альтернативу вуличним Дням
гніву. І потенціал цього методу боротьби ми ще й самі не знаємо".
Воювали інтернет-користувачі не стільки за доступ до
відео, скільки проти самої влади, переконаний і Дмитро Голубов, голова
Інтернет-партії України. Його політична сила стала ініціатором мітингу проти
закриття EX.ua біля стін МВС.
"Сьогодні протест об'єднав націоналістів, ліваків,
русофілів і євроінтеграторів, – додає Михайло Слесаренко, керівник Центру
політичних досліджень і консалтингу. – Влада не очікувала такої реакції".
На бунт , що вибухнув у Мережі, відреагував підприємець
Денис Олейников, власник компанії ProstoPrint, – він став відомий країні після
того, як випустив футболки з некоректною, але чіпкою речівкою фанатів
київського Динамо. Тоді популяризатор фанатської творчості Олейников привернув
увагу силових структур, і тепер змушений переховуватися за межами України. У
бесіді з Корреспондентом опальний підприємець назвав атаки хакерів на урядові
сайти останньою краплею в чаші народного гніву.
"Багато людей, які абсолютно щиро приєдналися до акції,
раніше чули або читали про брутальність, вседозволеність, тотальну корупцію в
силових структурах, але раніше це проходило якось повз них, – міркує Олейников.
– А тут всі ці гидоти просто постукали у двері, точніше, в браузер".
Втім, одними лише атаками на його веб-сайти уряду не
минеться. За словами голови громадської організації Спільна справа Олександра
Данилюка, який часто виступає організатором вуличних акцій протесту, про
репетиції лютневої віртуальної революції обов'язково згадають під час осінніх
парламентських виборів.
"Восени, коли влада спробує собі намалювати на виборах
більшість, знайдеться дуже багато людей – якщо вони навіть і не вийдуть на
площі, то будуть класти сайти влади, і ось тоді буде перша у світі
DDOS-революція", – прогнозує опозиціонер.
Ядром масових протестів може стати нова хвиля невдоволених владою громадян, які голосно заявили про себе під час атаки на держсайти
Ядром масових протестів може стати нова хвиля
невдоволених владою громадян, які голосно заявили про себе під час атаки на
держсайти, вважає Слесаренко. За аналогією він згадує події в Москві, де
останні масові мітинги готувалися в інтернеті.
"Мисляча частина суспільства сьогодні сидить в інтернеті,
і тому Мережа – це відмінний засіб як збирати однодумців, так і виводити їх на
вулицю – з онлайну в офлайн, – зазначає політолог. – Сьогодні подібні речі вже
в Україні можуть зіграти важливу роль і привести до якихось революційних подій.
Тим більше, Україна не Росія, тут буде достатньо на вулицю вийти і 100 тис.
осіб".
***
Цей матеріал опубліковано в № 5 журналу Корреспондент від 10 лютого 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.