Виробники екологічно чистих продуктів процвітають – українці готові переплачувати за дійсно натуральні сік, молоко і сир, а великі торгові мережі розчищають для них свої полиці, пише Максим Біроваш у №8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року.
Сергій Дашко, співзасновник компанії Дніпромоторінвест,
найбільшого дилера автомобілів Honda в Європі, ось уже три роки кожні вихідні
пересідає на трактор. Це не екстремальний відпочинок успішного підприємця, а ще
один його бізнес-проект.
У 300 км від Києва, у Вінницькій області, в невеликому
селі Мухівці Дашко відкрив власне фермерське господарство Азорель, яке
спеціалізується на органічній сільськогосподарській продукції.
"Спочатку ми хотіли провести невеликий експеримент і
створити високотехнологічне виробництво молочних продуктів, поєднавши домашні
технології з індустріальним підходом, – такими словами зустрічає Дашко на
порозі своєї ферми Корреспондент. – Але потім побачили, що можемо зайняти наявну
ринкову нішу натуральних продуктів з преміальними цінами, і тепер це повноцінний
перспективний бізнес".
Щодня його господарство, 45 дійних корів, виробляє
близько 1 т натурального молока, які тут таки, в Мухівці, без участі будь-яких
консервантів та інших домішок, перетворюються на сир і кисле молоко. Потім
продукція відправляється ближче до покупців – на полиці столичних магазинів
Good Wine і Delight. Проект, який спочатку був для Дашка лише випробуванням
сил, зараз перетворюється на основний вид заробітку.
Юний український ринок натуральних продуктів іде на зліт. У 2011 році його оборот перевищив 50 млн грн. Це вдвічі більше, ніж роком раніше, і майже в десять разів більше, ніж у докризовому 2008-му
Разом з ним увесь ще юний український ринок натуральних
продуктів іде на зліт. У 2011 році його оборот перевищив 50 млн грн. Це вдвічі
більше, ніж роком раніше, і майже в десять разів більше, ніж у докризовому
2008-му.
Чергову висоту українські виробники органічної їжі взяли
і на зовнішніх ринках – експорт натуральних вітчизняних продуктів подолав
позначку 0,5 млрд грн. "Цього року ми очікуємо збільшення попиту на 80-100%", –
прогнозує Сергій Полівар, власник інтернет-магазину ecoclub.ua, що
спеціалізується на торгівлі органічною продукцією.
Апетити зростають
В Олега Прокопенка, директора компанії Софія Крим, є лише
доба, щоб доставити в Київ мідії, вирощені на морській ділянці в Ласпінській
бухті. Його кінцева мета – торговельні полиці в магазинах Сільпо, найбільшої в
країні торгової мережі, яка об'єднує 206 супермаркетів по всій країні.
Зовсім недавно про таке представництво Прокопенко та інші
органічні виробники навіть не мріяли: супермаркети відмовлялися ризикувати і
брати на продаж свіжі натурпродукти, які
швидко псуються. Знайти органічні продукти можна було тільки в нечисленних
спеціальних інтернет-магазинах або на ринках.
У підсумку мідіям Прокопенка знайшлося місце на вітринах
мережі Сільпо, яка торгує більш ніж 20 тис. найменувань товарів. Як і
Прокопенко, отримав представництво в торгових мережах Юрій Сергєєв, засновник
фермерського господарства Байрон Агро. Його ферма постачає продукти в такі
великі торговельні мережі, як Таврія-В, Екомаркет, Велика кишеня та Billa.
"Могло бути ще більше, – каже Сергєєв. – Дуже багато
пропозицій з магазинів інших міст, але ми поки не тягнемо – боїмося, що при
масовому виробництві продукції можемо втратити свою якість".
Крім місцевої органіки, на полиці українських магазинів
лягають імпортні продукти. Полівар хвалиться, що співпрацює з десятками
постачальників з Італії та Франції. Кількість органічного товару на його
віртуальній вітрині за три роки зросла з десяти до 3 тис. найменувань. В
онлайн-магазині вже з'явилася органічна побутова хімія, дитячі іграшки і навіть
предмети інтер'єру.
В Євросоюзі різниця в цінах на звичайні та органічні продукти становить 15-20%, в Україні вартість такої їжі може бути на 300% вища, ніж у неорганічних аналогів
Бізнесменам з єврозони подобається торгувати в Україні.
Адже поки – переважно через низьке конкурентне середовище – тут досить висока
націнка. В Євросоюзі різниця в цінах на звичайні та органічні продукти
становить 15-20%, в Україні, за підрахунками Андрія Коняшина, виконавчого
директора Федерації органічного руху України (ФОДУ), вартість такої їжі може
бути на 300% вища, ніж у неорганічних аналогів.
Наприклад, буханець натурального хліба в GoodFood (мережа
магазинів натуральних продуктів – дочірній проект мережі GoodWine, розташований
на її торгових площах) в середньому коштує 9 грн. проти 3 грн. за буханець
звичайної булки. Десяток органічних курячих яєць коштує 29 грн. – втричі
дорожче звичайного лотка. Літр "правильного" молока від органічного виробника
може коштувати від 15 грн. до 40 грн., що в рази дорожче звичайного. Сир без
пальмової олії і домішок – 250 грн. за 1 кг, тоді як його менш якісний аналог можна
купити втричі дешевше.
Приблизно так само, за інформацією Ганни Макієвської,
керівника відділу закупівель мережі GoodFood, відрізняються ціни і на м'ясні
продукти. Так, 1 кг органічної курятини в GoodFood буде коштувати 59 грн. проти
20 грн. за звичайний продукт, 1 кг ковбаси з асортименту органічного магазину –
від 120 грн. за 1 кг проти 70-80 грн. у супермаркеті.
Кількість господарств, які отримали статус органічних, за вісім років зросла більш ніж вчетверо – з 31 у 2003-му до 142 в минулому році
Підігрітий зростанням попиту і високими цінами внутрішній
ринок натуральних продуктів розвивається на високій швидкості. Кількість
господарств, які отримали статус органічних, за вісім років зросла більш ніж
вчетверо – з 31 у 2003-му до 142 в минулому році. А обсяг продажів піднявся з 6
млн грн. у 2008-му до 55 млн грн. у 2011-му.
Втім, і ці цифри не відображають повноту картини:
внутрішній ринок натурального продукту – це лише 10% від усього національного
виробництва органіки. Решта 90% йдуть на експорт, де попит на таке меню
незрівнянно вищий, ніж в Україні.
"Наприклад, якщо в Європі на душу населення споживається
органічної продукції на 30-40 євро на рік, то в Україні це вимірюється в 0,1
євро", – зазначає Коняшин.
За даними Міжнародної федерації руху за органічне
сільське господарство (IFOAM), лише за рік площа землі в країнах ЄС, яку
використовують під натуральне землеробство, зросла на 15%, сягнувши 8,3 млн га.
Загалом у світі на ці цілі виділено 37 млн га, з них
третина припадає на країни, що розвиваються.
Найбільший європейський ринок збуту – Західна Європа. Обсяг цієї галузі в Німеччині вимірюється 5,9 млрд євро, у Франції – 3,3 млрд євро, Великобританії – 2,0 млрд євро
У підсумку, за даними IFOAM, загальносвітовий оборот
ринку органіки в минулому році склав близько 40 млрд євро. Найбільший
європейський ринок збуту – Західна Європа. Обсяг цієї галузі в Німеччині
вимірюється 5,9 млрд євро, у Франції – 3,3 млрд євро, Великобританії – 2,0 млрд
євро.
Українські виробники активно вивчають європейські смаки.
За словами закарпатського фермера Павла Тізеша, чиє господарство до останнього
часу працювало більше на експорт в ЄС, попит на його сік ТМ Пан Еко, який він
постачає в мережу GoodFood, за кілька років зріс на 400%.
"А минулого місяця у нас з'явилося сертифіковане
органічне молоко, крупи, пшениця і чай", – перераховує фермер.
Здоровий інтерес
Київський лікар Олег Рудик, навіть знявши білий халат, не
перестає дивитися на світ як лікар. Уперше до магазину органічної їжі його
привела тривала хвороба дитини, а після перших "чистих" закупівель на
натуральне харчування перейшла вся сім'я.
"Я як медик, звичайно, розумів, які продукти можуть бути
корисними і шкідливими, але до кінця не уявляв, як такі продукти можуть
впливати на людину, – розповідає лікар. – В результаті було прийнято рішення
перейти на натуральні продукти".
Однак Рудик пішов далі: окрім продуктів, з часом у нього
з'явилася органічна побутова хімія. Також він носить одяг з натуральної тканини
– її Рудик замовляє за кордоном.
"Підходити частково до цього процесу неможливо – треба
підходити тільки цілком, інакше хімія все одно буде потрапляти в організм", –
упевнений лікар. Закуповуючи органіку, він орієнтується на продукти і товари,
які пройшли спеціальну сертифікацію.
Сертифікація включає в себе повну перевірку всього циклу виробництва. Причому
перевіряється на наявність шкідливих речовин все – від орних земель і кормів до цехів і корівників. Сертифікація одного виробника коштує до 6 тис. євро
Сергій Галашевський, директор компанії Органік стандарт,
розповідає, що така сертифікація включає в себе повну перевірку всього циклу
виробництва. Причому перевіряється на наявність шкідливих речовин все – від
орних земель і кормів до цехів і корівників. Сертифікація одного виробника
коштує до 6 тис. євро, що, за словами Коняшина, частково пояснює високу
собівартість органіки.
Учасники ринку переконані: шукати альтернативу звичайним
продуктам українців змушує недосконалість вітчизняної системи контролю. Як
результат – невисока якість традиційних товарів харчопрому.
Де, що і почому в світі консервантів і хімічних домішок,
відмінно знає вінничанин Роман Співаков, який чверть століття пропрацював у
службі постачання компанії, що була постачальником однієї з торгових мереж
країни. Назву компанії та торгової мережі, яку вона забезпечувала продукцією,
постачальник не називає – вони не унікальні: рясно додає хімію в продукти, на
його думку, багато хто.
Експерт: Якщо ви думаєте, що молоко в супермаркеті справді продається прямо з-під корови, а ковбаса зроблена зі справжнього м'яса, мені вас дуже шкода
"Якщо ви думаєте, що молоко в супермаркеті справді
продається прямо з-під корови, а ковбаса зроблена зі справжнього м'яса, мені
вас дуже шкода, – заявляє Корреспонденту Співаков при зустрічі. – Я бачив, як з
дешевої консервованої м'ясної стружки пресуються "справжні" балики, як в
духовках розігріваються заморожені булки-напівфабрикати, що продаються деякими
магазинами як їхня власна випічка".
Співаков впевнений, що за тим, хто і скільки додає в
продукти хімікатів, ніхто не стежить.
Втім, більшість хімдомішок, якими заправляють їжу в
Україні, використовують і в Європі, зауважує Галашевський. Відмінність тільки в
тому, що якщо в ЄС виробник зобов'язаний на упаковці розписати всі хімікати, які
входять до складу, із зазначенням Е-кодів, за якими можна відстежити
шкідливість добавки, то в Україні намагаються не бути відвертими зі
споживачами.
"У нас можуть замість Е-позначень добавок, наприклад,
написати їхню назву і завуалювати справжній склад продукту, – зазначає експерт.
– Тобто можуть креативити".
На це йдуть компанії, яким є що приховувати, вважає Юрій
Чернобривець, директор громадської організації Інститут споживчих ініціатив. Як
приклад він згадує перевірки виробників ковбаси і напівфабрикатів, проведені
його організацією в кінці минулого року. З 200 підприємств, яким запропонували
пройти незалежну експертизу, погодилися на це тільки шість.
З 200 виробників ковбаси і напівфабрикатів, яким запропонували пройти незалежну
експертизу, погодилися на це тільки шість
"Ми не ставимо оцінок тим, хто не захотів пройти таку
абсолютно безкоштовну експертизу, але їм, напевно, є що приховувати", –
припускає Чернобривець.
Втім, Людмила Кузьменко, керівник Науково-технічного
центру перспективного розвитку і державного нагляду Укрметртестстандарту,
впевнена, що попит на органіку зростає не стільки через відсутність стандартів
якості звичайних продуктів, а як наслідок усвідомлення українців, які почали
розуміти, що є натуральна альтернатива.
Так чи інак, прихильники здорового харчування готові
переплачувати, аби вберегтися від хімії. До того ж чиста їжа це не просто
корисно, але й престижно, стверджують експерти.
"Людьми, які переходять на органічну їжу, рухає передусім
турбота про здоров'я, – резюмує Полівар. – Багато з них упевнені, що на тлі
всіх інших проблем хоч харчування має бути нормальним".
***
Цей матеріал опубліковано в № 8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.