У Польщі, найбільш релігійній країні Європи, – криза віри: католицька церква, чиї позиції століттями здавалися непорушними, втрачає популярність, пише Христина Бердинських у №10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року.
26-річна Юлія Йонек, рудоволоса дівчина з короткою
стрижкою, керівник проектів у варшавському Інституті репортажу, сидячи в
затишному кафе в центрі Варшави, згадує поїздку на останнє Різдво до батьків.
Вони живуть за 100 км від столиці, в невеликому містечку і, що само собою
зрозуміло, кожну неділю ходять на службу до костелу. На різдвяному богослужінні
Йонек склала компанію батькам, але цей сімейний похід до Бога не потішив її. І
проблема не у Всевишньому, а в його слугах – священиках.
Йонек вразило, що проповідь перетворилася на потік докорів.
"Священик говорив: ви сидите перед телевізорами, запихаєся тістечками замість
того, щоб думати про Бога, – розповідає Йонек. – Я цих моралей зрозуміти не
можу, як і багато чого іншого, що зараз відбувається в церкві".
Найбільшу релігійну країну Європи вразив вірус атеїзму. За останні сім років, за даними Центру дослідження громадської думки (CBOS), число християн тут знизилося на 5%
Втім, це церкві час замислитися над тим, що відбувається
в суспільстві. Найбільшу релігійну країну Європи вразив вірус атеїзму. За
останні сім років, за даними Центру дослідження громадської думки (CBOS), число
християн тут знизилося на 5%. І хоча Польща залишається лідером за рівнем релігійності
в Старому Світі – у Бога вірять дев'ять поляків з десяти, і половина віруючих
не менше одного разу на тиждень відвідує костел, – країна на очах стає більш розкутою.
Показовий успіх скандального політика Януша Палікота. У
виборчу програму свого політруху на парламентських виборах 2011 року він
включив практично все, що може дратувати церкву, – легалізацію абортів і
штучного запліднення, а також цивільних і одностатевих шлюбів, легких
наркотиків. І створив сенсацію – рух став третім за підсумками виборів,
набравши 10% голосів.
"Успіх Палікота – тривожний сигнал для церкви", – каже Казімєж
Сова, священик і директор супутникового телеканалу Релігія. Він вважає, що
прихід у коридори влади Палікота означає, що відносини між державою,
суспільством і церквою в Польщі ще більше загостряться. І це приведе до того,
що число віруючих скоротиться.
Всюдисуще око
На тлі інших країн Старого Світу Польща виглядає одним з
оплотів християнства на континенті: тут 92% людей вірять в Бога. У Греції, яка посідає
друге місце, частка віруючих дорівнює 91%, в Ірландії і Португалії – на 4-5%
менше, ніж у Польщі. А в решті держав Західної Європи кількість людей, які
вірять у Всевишнього, значно поступається цим показникам – у Великобританії їхня
частка, наприклад, дорівнює 51%, у Голландії – 47%, а в Естонії – лише 23%.
Лідерство поляків не випадкове. До релігії в країні долучають
з раннього дитинства. Потрапивши на недільну службу в один з костелів у
Краківському передмісті Варшави, Корреспондент побачив багато сімейних пар з
колясками. Малюки, які навчилися стояти на ногах, наслідують приклад батьків –
періодично опускаються на коліна під час служби. "Для нас похід до церкви – це
сімейна традиція", – каже варшав'янин Павел Врубель, стоячи посеред костелу і
тримаючи за руку маленьку дочку.
Чи не кожен дорослий поляк ходить до костелу, де його не просто зміцнюють у вірі, а й вчать життя – часом у найбільш ортодоксальних формах
У масштабі країни ця традиція перетворюється на
всепроникні правила життя. У кожній польській школі проводять уроки релігії,
від яких можна відмовитися, але цього, як правило, ніхто не робить. А чи не
кожен дорослий поляк ходить до костелу, де його не просто зміцнюють у вірі, а й
вчать життя – часом у найбільш ортодоксальних формах.
На тій службі, яку відвідав Корреспондент, священик радив
прихожанам шукати в інтернеті щось корисне. Наприклад, дані про те, чому
католицька церква виступає проти контрацепції.
"Це ж маячня. Я не кажу, що церква повинна рекламувати
вільний секс. Але існують венеричні захворювання, і так вийшло, що люди
займаються сексом до шлюбу. Краще щоб вони робили це безпечно, а церква продовжує
говорити, що не можна користуватися контрацептивами", – зауважує Йонек. Вона
розділила для себе церкву і віру і, не переставши вірити, припинила походи в
костел, порахувавши, що тамтешні проповіді – це неприкрита пропаганда.
Схоже, що Йонек права. Церква не соромлячись агітує за
консервативних політиків і втручається в суспільне життя.
Приміром, після смоленської катастрофи, коли в квітні
2010 року розбився літак з президентом Польщі Лехом Качинським, його дружиною
та низкою вищих держчинів, саме позиція вищого духовенства призвела до низки
скандалів.
По-перше, церква підтримала родичів Качинського в тому,
щоб президентську пару поховали в королівському замку в Кракові. Хоча значна
частина населення вважала, що такі посмертні почесті, які фактично прирівняли
загиблих до королів, надмірні.
По-друге, за мовчазного потурання духовенства прихильники
Качинського встановили гігантський дерев'яний хрест перед президентським
палацом. Знадобилося півроку запеклих суперечок і втручання лідерів громадської
думки, щоб прибрати його.
"У нас священики скрізь – у школі, в лікарні, в армії.
Жодна урочиста подія не пройде без духовних осіб. Таке відчуття, що скоро
відкриття туалетів освячуватимуть", – каже скандаліст Палікот. Багато в чому
саме це, за словами політика, і викликає в суспільстві – насамперед у молодих
людей – неприйняття церкви.
Спокуса недовірою
Польська молодь завжди ставилася до церкви з великою
недовірою, каже священик Сова. У цьому для нього немає чогось особливого. До
того ж після створення сім'ї молоді люди знову повертаються обличчям до Бога і
повертаються на служби у храми, додає він.
За кілька останніх років позиції церкви похитнулися. Це стало можливим з цілої низки причин
І все ж Сова визнає, що за кілька останніх років позиції
церкви похитнулися. Це стало можливим з цілої низки причин.
Багатьом набридло втручання церкви в державні та
громадські справи. Особливо ці пристрасті підігріли перипетії з жертвами
смоленської катастрофи, уточнює Сова.
Зіграла роль і трудова міграція. Після вступу Польщі до
ЄС на заробітки виїхало понад 2 млн поляків – кожен 20-й житель країни. І лише
10% "заробітчан" підтримують взаємини з церквою, каже Томаш Крулак,
віце-президент KAI – Католицького інформагентства. "Виявляється, достатньо виїхати
на Захід, і віра кудись випаровується", – констатує він.
За словами Сови, ослаблення віри пов'язане з
особливостями країн, в які запрошують працювати поляків. Там – у
найпопулярніших серед трудових мігрантів Великобританії, Ірландії та
Нідерландах – рівень релігійності значно нижчий, ніж у Польщі.
Ослаблення віри пов'язане з особливостями країн, в які запрошують працювати поляків. Там – у найпопулярніших серед трудових мігрантів Великобританії, Ірландії та Нідерландах – рівень релігійності значно нижчий, ніж у Польщі
"Мені іноді здається, що Голландія – це дослідне поле для
диявола. Все, що приживеться там, приживеться скрізь", – каже Сова, маючи на
увазі вільні звичаї голландців, легалізацію проституції, наркотиків та інше. В
таких умовах релігійність сходить нанівець – так само як і в Ірландії, де в
останні роки вибухнуло кілька гучних педофільських скандалів усередині
католицької церкви.
"У Польщі священик – великий авторитет. І раптом люди
потрапляють в країну, де бачать по телебаченню, як священиків виводять в
наручниках. Для поляків це шок", – запевняє Сова.
Відкриті кордони з Європою вплинули, на думку Палікота, і
на молодь. Мовляв, підростаюче покоління все частіше виїжджає в Європу на
навчання або заради подорожей, і бачить, що і без релігії можна нормально
існувати.
Крім того, громадянам, впевнений Палікот, не подобається,
що церква сьогодні перебуває в привілейованому становищі, і практично всі її
потреби оплачує казна.
Так, у 2011 році у Фонд костелу держава виділила $ 28,5
млн – на пенсії, оплату медпослуг та інші соцпрограми для священиків. Ще $ 112
млн пішло їм на зарплати за викладання релігії в школах. За той самий період
розмір держдотацій для духовних вузів досяг $ 70,8 млн, а на ремонт храмів
виділили ще $ 8,5 млн.
Платники податків утримують священиків при лікарнях,
в'язницях, поліції, прикордонній та пожежній службах, при бюро охорони уряду.
Загалом, за даними KAI і міноборони, в минулому році на потреби церкви держава
виділила не менше $ 231 млн.
Свою негативну роль, за словами Палікота, зіграло і те,
що церква вже не виступає, як за часів комунізму, символом опору системі.
Проблема і з авторитетами: серед нинішніх священиків немає особистості, яку
можна було б порівняти з Каролем Юзефом Войтилою, тобто Іоанном Павлом II,
264-м римським папою, який помер у 2005 році.
Усвідомити зміни
За останні сім років, за даними CBOS, кількість віруючих
у Польщі скоротилася з 97% до 92%. Рівно на стільки ж зросла частка атеїстів.
Усередині суспільства виник прихований тиск, що привело
до його поляризації. З одного боку з'явився Палікот, який влаштовує епатажні
антиклерикальні акції і провів до парламенту 57-річну транссексуалка Анну Гродзьку
і Роберта Бедроня – першого польського депутата, який не приховує, що він гей.
З іншого боку, церква спонукала до громадської діяльності
отця Тадеуша Ридзика, який очолює Радіо Марія і телеканал Trwam. Обидва ці медіа,
аудиторія яких – люди старше 65, дуже категоричні, пояснює Сова, – вони
розповідають віруючим, за кого треба голосувати на виборах, а кого (мова про
Палікота) потрібно вважати "антихристом".
Особливо сильна напруга відчувається в молодіжному середовищі. Одні юні поляки
відкрито критикують церкву, інші ж, навпаки, все більше з нею зближуються
Особливо сильна напруга відчувається в молодіжному
середовищі. Одні юні поляки відкрито критикують церкву, інші ж, навпаки, все
більше з нею зближуються.
Причому батьки церкви йдуть їм назустріч. Наприклад,
тепер, вінчаючись, молодим не потрібно буде оформляти шлюб в держустанові –
священнослужителі самі відправлять всі потрібні документи для реєстрації шлюбу.
Передові релігійні діячі вірять, що нинішні суперечки не
зроблять католицьку Польщу царством атеїзму. "Звичайний поляк таки не вважає,
що церква – це корумпована організація педофілів. Тому що практика спілкування
з церквою свідчить про інше", – каже Круляк.
Костьоли, на його думку, не спорожніють хоча б тому, що
вони – одна з найсильніших традицій. До речі, два варшавські храми, які
відвідав Корреспондент недільного ранку, були забиті людьми. Вони хором
промовляли молитви, за сигналом священика на знак любові до ближнього
обмінювалися рукостисканнями, що створювало доброзичливу атмосферу.
Бачачи це, неважко повірити Круляку, який переконаний: у
найближчі роки частина молодих людей відійдуть від релігії, зате ті, що
залишаться, лише зміцняться у вірі. "Це буде християнство за власним вибором.
Люди ходитимуть у костел, тому що вірять, а не через те, що батьки їх з
дитинства до цього привчили", – оптимістично заявляє експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в № 10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.