Корреспондент: Втрачене покоління. Українці похилого віку виявилися незатребуваними в країні

Українці похилого віку, які отримали освіту і навички в СРСР, виявилися незатребуваними ні в нинішній економіці, ані в суспільному житті країни, - пише Катерина Іванова в № 11 журналу Корреспондент від 23 березня 2012 року.

"Фюнфундзібціг", - хитро посміхаючись, відповідає німецькою на запитання, скільки йому років, 75-річний киянин Андрій Сікора. Привабливий дідок у скромному чорному джемпері - найкращий студент мовного факультету київського Університету третього віку, спеціального ВНЗ для літніх людей.

Німецька Сікорі, за його словами, в житті навряд чи стане в нагоді, але ці 2 години на тиждень для колишнього військового інженера, який пропрацював багато років на оборонку, - можливість почуватися активним, як і раніше.

Можна сказати, що Сікорі пощастило: в країні з армією пенсіонерів чисельністю 14 млн людей працює всього п'ять таких університетів, в яких займаються кілька тисяч слухачів. А для більшості тих, хто завершив трудову діяльність, життя обмежується в основному посиденьками на лавочці у дворі або біля телевізора.

У державі до людей похилого віку склалося ставлення як до відпрацьованого матеріалу, непродуктивної і непотрібної частини суспільства

У державі до людей похилого віку склалося ставлення як до відпрацьованого матеріалу, непродуктивної і непотрібної частини суспільства, переконані експерти. І в цьому питанні Україна докорінно відрізняється від розвинених країн.

Перш за все, таке ставлення виражається в матеріальній формі. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), серед 30 країн з найбільшою часткою людей старших за 60 у складі населення в Україні найнижча середня пенсія - $ 156, порівнянна лише з болгарською ($ 175). З великим відривом аутсайдерів випереджають Естонія ($ 505), Чехія ($ 623) і Угорщина ($ 636), а очолюють список Данія ($ 4,4 тис.), Нідерланди (близько $ 4 тис.) і Норвегія (більш ніж $ 3 тис.)

При цьому, згідно з даними Інституту демографії та соціальних досліджень, майже кожен другий літній українець отримує мінімальну пенсію не більш ніж $ 112, а кожен п'ятий живе за межею бідності.

Саме це змушує людей похилого віку працювати і після виходу на заслужений відпочинок. Правда, таких лише 20%. Більшості роботодавці відмовляють в отриманні місця. Для порівняння: в Японії залучені в трудовий процес близько 70% пенсіонерів - так вони зберігають себе в соціальному тонусі.

Майже кожен другий літній українець отримує мінімальну пенсію не більш як $ 112,
а кожен п'ятий живе за межею бідності

Приблизно стільки ж громадян рятуються працею від пенсійної бездіяльності і в Західній Європі. Не відчувати себе відірваними від життя дозволяють їм різні соціальні проекти і подорожі світом. В результаті німецькі, шведські і японські пенсіонери доживають в середньому до 84 років, тоді як середня тривалість життя українців на 12 років менша, ніж в середньому серед європейців, і становить 68 років.

Щоб змінити ситуацію, потрібні зміни не просто в державних інститутах, а у свідомості, в тому числі і самих літніх людей, упевнені експерти. Вони констатують, що в країні, яка пережила в останні десятиліття зміну політичної системи, зміни в суспільній свідомості і навіть моралі, ментальний розрив між людьми, більша частина життя яких припала на радянські роки, і тими, хто робить кар'єру сьогодні, величезний. Це є однією з причин непричетності літніх співвітчизників до активного життя.

"Літня людина - насамперед людина, - резюмує Олег Вороненко, радник з програмних питань Фонду народонаселення ООН в Україні. - У неї є ті ж права, потреби, вона має залишатися активним членом суспільства, вона не повинна ставити на собі хрест і випадати із суспільства".

Ким бути

Рано вранці в підземному переході біля станції метро Олімпійська в Києві стоїть 69-річна Марія Алексюк. Поверх вицвілого від часу плаща на сухорлявій старенькій бовтаються два рекламних щити - на грудях і на спині. Заняття Алексюк мовою рекламістів називається "сендвічмен".

Закінчивши харківський політех, вона все життя пропрацювала майстром на будівництвах і з виходом на пенсію у 1994-му трудитися не перестала. На роботу в підземку Алексюк штовхнула нужда: дітей немає, чоловік давно помер, а заощадження, накопичені на старість, знецінилися. Весь її дохід - 993 грн. пенсії плюс на рекламі набігає на місяць 1,0-1,5 тис. грн.

В Ольги Савченко пенсія ще менша. Зате їй пощастило з дітьми, які її добре забезпечують. Тим не менше просиджувати добу перед телевізором цій активній українці не під силу. Тугу в чотирьох стінах посилила недавня смерть чоловіка. "Іди в люди - тобі допоможуть", - повчала, за словами Савченко, її донька, яка живе в Німеччині.

Німецькі,французькі, шведські пенсіонери активно подорожують світом, а повернувшись додому, щосили розважаються на численних дискотеках для тих, кому за 60

З депресії пенсіонерку витягнули заняття в Університеті третього віку. Савченко студентка відразу трьох факультетів - німецької мови, декоративно-прикладного мистецтва та інформаційних технологій.

"Треба ж з донькою по скайпу спілкуватися", - пояснює просунутий для своїх років користувач інтернету Савченко і тут же починає розповідати про свої нові захоплення: - Я дуже хотіла навчитися техніці петчворк [клаптикове шиття]. Ось тепер доньці панно готую в спальню".

Такі, як Алексюк, для України правило, а як Савченко - щасливі винятки. У країнах Західної Європи навпаки. "У них там бабульки сидять всі по кафе, виглядають сучасно, шубки песцеві і норкові", - розповідає киянка Людмила Чорна, котра кілька років пропрацювала в Мілані.

Німецькі, французькі, шведські пенсіонери активно подорожують світом, а повернувшись додому, щосили розважаються на численних дискотеках для тих, кому за 60, на яких доводилося бувати і Олегу Кульчицькому, професору Інституту геронтології АМНУ.

"Потихеньку сидять, кажуть, можуть випити, покурити, потанцюють, хто як може, - розповідає професор. - Вони старіють і не роблять зі старості трагедії. Бабусі, яким за 80, так це взагалі казка - рожеві, всі в макіяжі, завитки [на голові] ... У нас такого, звичайно, немає, та й не звик наш народ до цього".

Бабусі,яким за 80, так це взагалі казка - рожеві, всі в макіяжі, завитки [на голові] ... У нас такого, звичайно, немає, та й не звик наш народ до цього

Не робити з пенсії трагедію європейцям дозволяє її гідний рівень. Приміром, у Польщі вона становить $ 477. Цих грошей тамтешньому пенсіонеру цілком вистачає на життя, а якщо він підробляє, то може дозволити собі і подорожі за кордон.

У Німеччині середня пенсія - понад $ 1,6 тис., а мінімальна - $ 456, і держава ще компенсує досить великі в цій країні витрати на оренду житла і комунальні послуги.

В Японії розмір щомісячного утримання пенсіонера складає в середньому близько $ 1,7 тис., причому літні люди отримують наперед відразу всю суму за рік. При цьому японці намагаються якомога більше працювати.

"Перше враження від Японії - у них майже немає хитких старців, як у нас, які сидять на лавці, насіння лузають", - згадує свій візит до Країни висхідного сонця 33-річний київський юрист Максим Соломко.

За його словами, літні люди там завжди виконують якусь нескладну, але потрібну роботу - допомагають вихователям у дитсадках доглядати за дітьми, чергують біля пожежних машин, встановлених в школах на випадок землетрусу, регулюють рух на парковках.

У Німеччині середня пенсія - понад $ 1,6 тис., а мінімальна - $ 456, і держава ще компенсує досить великі в цій країні витрати на оренду житла і комунальні
послуги

"Вони знають, що вони прокинуться, підуть і у них там буде якийсь круг спілкування, якась робота, яка даватиме їм мету в житті", - пояснює Соломко.

Така залученість у діяльність соціуму сприяє довголіттю, стверджують експерти. Японія - світовий лідер за тривалістю життя, і в неї на рахунку ще один демографічний рекорд: на кожні 100 тис. населення тут припадає 20 людей, котрі розміняли другу сотню років.

Українці продовжити собі молодість на пенсії можуть у кращому разі походами на вечори "для тих, кому за". Неможливість зайняти себе чимось або бути корисним викликає депресію, яку люди похилого віку переносять важче, ніж молодь, кажуть медики, і тоді єдиним виходом для них стає добровільний відхід з життя.

Комплекс зайвого

В оранжереї київського Національного ботанічного саду ім. Миколи Гришка зацвіли азалії. Для волонтерів Всеукраїнської благодійної організації Турбота про літніх це стало підставою привести сюди своїх підопічних на екскурсію. Волонтер даної організації, теж пенсіонерка Галина Потішко у фетровому синьої капелюшку і пальто, озброївшись фотоапаратом, шукає вдалий кадр у заростях тропічного лісу.

Кілька років вона редагувала україномовний журнал для літніх Година жити, а коли видання закрилося, стала читати своїм одноліткам лекції про мистецтво. "Волонтерська робота, звичайно, допомагає жити і дуже розширює кругозір", - посміхається Потішко.

Справа порятунку пенсіонерів та їх інтеграції в соціум стала в Україні справою рук в основному самих пенсіонерів

У добровільній допомозі таким же, як вона сама, знайшла для себе сенс життя 73-річна Надія Лущик. Хоча її часто підводить здоров'я, Лущик піклується про тих, кому ще гірше.

"Є хворі, які нікуди не ходять, а я їх провідую, - розповідає Лущик. - Хочеш жити - умій крутитися".

Справа порятунку пенсіонерів та їх інтеграції в соціум стала в Україні справою рук в основному самих пенсіонерів, констатує Ірина Курило, заввідділом Інституту демографії та соціальних досліджень.

"Комплекс зайвого виникає під впливом неуваги до людини з боку держави та суспільства і стає переважно особистою проблемою", - пояснює експерт.

За словами Курило, для більшості людей похилого віку в Україні характерне абсолютне невміння жити для себе і собі в радість, бути самодостатнім. Це, на думку вченого, зумовлено стереотипами про пенсію та похилий вік, властивими українцям. Наприклад, про те, що старість - найважчий період в житті, коли людина не живе, а доживає.

При цьому у свідомості співвітчизників ще живий патріархальний устрій, що літні люди у сім'ї - її основа і опора. У більшості випадків такому статусу не відповідає тяжке становище переважної маси пенсіонерів. Кульчицький пов'язує це із загальним низьким рівнем життя українців і, як наслідок, нездатністю дітей піклуватися про літніх батьків.

"Природно, всі літні люди в родині стають тягарем і моторошним дратівливим фактором для тих, хто за ними починає доглядати", - додає експерт.

На відміну від України, в країнах Західної Європи багато пенсіонерів живуть окремо від молодших членів сім'ї - або в будинках для людей похилого віку, якщо за ними потрібен догляд, або мають власне житло і не є фінансовим тягарем для рідних.

Для більшості людей похилого віку в Україні характерне абсолютне невміння жити для себе і собі в радість, бути самодостатнім

Крім того, у розвинених країнах представники цього величезного прошарку суспільства, які володіють багатим життєвим досвідом і до кінця не реалізованими професійними навичками, об'єднуються для захисту своїх інтересів.

Наприклад, канадська асоціація літніх людей 50 Плюс налічує 400 тис. активістів і випускає однойменний ілюстрований журнал. Американська асоціація пенсіонерів видає однойменний журнал тиражем 22 млн примірників, а у Великобританії літнім адресовано видання Saga Magazine (1,5 млн екземплярів). Також тут працюють дві спеціалізовані радіостанції.

У Західній Європі університети третього віку - таке ж поширене явище, як і звичайні ВНЗ. Водночас, в Україні, де ці заклади існують уже п'ять років, про них поки мало хто знає. У найбільшому такому ВНЗ, київському, займаються всього 3 тис. осіб, тоді як охочих у п'ять разів більше.

Найчастіше літні співгромадяни не знаходять в своїй країні способів продовжити соціальне і фізичне життя, і Україна перетворюється в одну з найбільш стрімко вимираючих держав. Її населення скорочується на 200 тис. осіб на рік.

На думку Вороненка, не так важлива навіть чисельність населення, як якість його життя - наскільки громадяни держави здорові і як довго вони можуть прожити.

"Чим потрібно займатися зараз - адаптувати країну до такої кількості літніх людей і адаптувати самих літніх людей до того, що життя змінюється і суспільство змінюється", - резюмує Вороненко.

Старий світ

Країни світу з найбільшою часткою пенсіонерів у складі населення

Дані ООН, ОЕСР, Інституту демографії України

***

Цей матеріал опубліковано в № 11 журналу Корреспондент від 23 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.