Корреспондент: Точка зору. Інше майбутнє

У розробці та використанні нових технологій розвинений світ втік далеко вперед від України. Наздогнати його у нас в країні не намагається ніхто. Крім студентів, пише журналіст Дмитро Тузов у колонці, опублікованій – у №12 журналу Корреспондент від 30 березня 2012 року.

Майбутнє існує вже сьогодні. Плаский телевізор на рідких кристалах, точний опис планшетника, керованого дотиком пальця, цифровий фотоапарат – все це було точно описано в журналі Юний технік у 1970-1980-х роках минулого століття.

Чи шанують в Україні нові ідеї? Не скажу щодо ідей, але от все нове в готовому вигляді у нас обожнюють. Наприклад, модний iPad став аксесуаром, який органічно доповнює гарний костюм простого народного депутата.І будьте впевнені: його мінятимуть стільки разів, скільки модифікацій випустить на ринок компанія Apple. Нові моделі автомобілів в Україну завозять прямо зі стендів останніх автосалонів.

Наші програмісти шукають роботу не тільки в Північній Америці, Європі, Арабських Еміратах і Сінгапурі, але вже й освоюють Індію і Латинську Америку

До всіх цих винаходів Україна має відношення, але опосередковане. Добре відомо, що українець за походженням Стів Возняк не тільки один із засновників Apple, але й конструктор однієї з перших"персоналок" у світі. Не виключено, що деталі модних речей роблять із української сировини, яку наші олігархи вивозять на продаж, а гроші все більше відправляють в офшори. На власне присутність на ринку високих технологій, як,втім, і на багато чого іншого, в Україні коштів немає. А наші програмісти шукають роботу не тільки в Північній Америці, Європі, Арабських Еміратах і Сінгапурі, але вже й освоюють Індію і Латинську Америку. У багатьох цих країнах працюють наукові центри, які буквально намивають нові ідеї та технології, немов золото.

Спочатку – аналіз мільйонів статей у відкритому доступі,описів патентів, технічної інформації. Вчені перевіряють наукові ідеї, які ще не використані промисловістю. За статистикою, з 200 винаходів лише один приваблює інвесторів. Поки телевізор заповнений похмурими картинками майбутнього – катаклізмами, війнами і натовпами мутованих під впливом жорсткого забруднення і радіації виродків, які борються за залишки тепла, їжі й води, –проектується й інше майбутнє. Уявіть собі цілі міста "розумних"будинків, які самі себе освітлюють і опалюють, використовуючи підказані самою природою джерела енергії – тепло землі, охолодження за допомогою мікротурбулентних потоків повітря, обігрів за допомогою рекуперації і системи вентиляційних каналів, що дозволяє підтримувати всередині приміщення стабільну температуру і вологість.

До речі, на зміну старим, дорогим та неефективним сонячним батареям вже прийшли нові двосторонні панелі, здатні генерувати енергію навіть у сутінках короткого полярного дня на півночі Швеції. Існують розробки з використання енергії, що виробляється силами деформації і гравітації. В Ізраїлі випробували ділянку автостради, що освітлює сама себе.Енергію виробляють п'єзодатчики в дорожньому полотні, по яких проїжджають автомобілі. Ентузіасти заявляють, що 1 км такої дороги може давати до 500кВт-год електроенергії.

Розлючені скептики називають все це блефом і "розводом"інвесторів на гроші. А караван, незважаючи ні на що, йде далі. Точніше, їде. На маленьких смарт-карах з електродвигуном, які не забруднюють повітря. На спеціальних паркінгах ці машинки стоятимуть, немов візки в супермаркеті, і кожен охочий зможе скористатися громадським авто за допомогою магнітної картки.Мобільні телефони скоро будуть без акумуляторів – вони зможуть використовувати енергію людського тіла (адже iРhone вже реагує на наше тепло, чи не так?) і перетворювати коливання звукових хвиль людської мови у мілівольти електроенергії, що дозволяє телефону працювати. Телефон не вимкнеться на півслові через розрядку батареї, і головне – людство припинить вбивати себе і природу утилізацією токсичних компонентів будь-якої батареї. Відповідно – мінус процес видобутку та виробництва.

Уже реалізуються проекти, які вирішать продовольчу проблему навіть у країнах, що страждають від голоду. Продуктове питання можна вирішувати без застосування генетичних маніпуляцій, заробляючи гроші не на кількості "пластмасового" врожаю, а на зміні концепції. У Південній Африці компанія з вирощування апельсинів перетворилася на корпорацію, яка розвиває бізнес за каскадним принципом у дев'яти напрямах – від виробництва апельсинового соку до спеціальних аерозолів органічного походження, що запобігають займанню метану в підземних шахтах. До речі, апельсиновий сік можна замінити яблучним і застосувати цей досвід в Україні. Та й безпека шахтарів має нарешті когось зацікавити в нашій країні. А зниження енергозалежності може істотно допомогти на переговорах про ціну російського газу.

На зустрічі з ученим було багато студентів. От вони не соромляться вчитися чогось нового, а отже, у нас є шанс

Нещодавно про ноу-хау та концепцію синьої економіки, що вже працюють, у Києві розповідав учений, член Римського клубу Гюнтер Паулі,який прилетів на запрошення Міжнародного фонду скорочення ризиків. Перед Україною Паулі побував в Китаї, де читав лекції місцевим політикам і членам уряду. Керівники КНР рекомендували його книги для шкільної програми. Не дивно:китайці мають намір до 2020 року зробити свою країну першою економікою світу.Дивно інше: на лекції Паулі в Києві не було, на жаль, жодного представника чинної влади. Не надіслали навіть Влада Каськіва, колишнього польового командира помаранчевого Майдану, який тепер займається питаннями інвестицій і національних проектів. Чи варто нагадувати про те, що Президент Віктор Янукович обіцяв ввести країну в двадцятку найбільш розвинених країн світу? Напевно, наші політики самі, без сторонньої допомоги, знають, як це зробити. Але надихає інше: на зустрічі з ученим було багато студентів. От вони не соромляться вчитися чогось нового, а отже, у нас є шанс.

***

Ця колонка опублікована в № 12 журналу Корреспондент від 30 березня 2012 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.

Відгуки й коментарі надсилайте за адресою [email protected]