Радянський і західний автохлам зусиллями українських механіків перетворюється на ходовий товар. Рентабельність бізнесу з продажу таких ретроавтомобілів обчислюється сотнями відсотків, пише Максим Біроваш у №18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року.
Американець українського походження Олесь Миськів приїхав в Україну на власному Porsche 356, первістку легендарного німецького автозаводу зразка 1948 року. Вибір настільки рідкісного транспорту для візиту на батьківщину невипадковий.
Зібраний у США спорткар Миськів привіз до Києва на щорічну виставку ретроавтомобілів. Тут американець має намір продати свого залізного коня і повернутися в Нью-Джерсі ще за одним подібним шедевром.
Зростання попиту на вінтажні машини в Україні змусило його придивитися до місцевого ринку раритетних і рідкісних екземплярів.
Торгівля такими машинами стає повноцінним бізнесом, який швидко зростає. Зараз в країні близько 10 тис. любителів старовини, які активно скуповують відреставровані артефакти на колесах
Досвідчений колекціонер В'ячеслав Хорев запевняє: торгівля такими машинами стає повноцінним бізнесом, який швидко зростає. Він підрахував, що зараз в країні близько 10 тис. любителів старовини, які активно скуповують відреставровані артефакти на колесах. Обсяг ринку за минулий рік зріс на третину – до $ 100 млн.
"Якщо вчора це насправді було просто колекціонуванням, то тепер і для мене, і для ринку в цілому це бізнес, зростання якого може зрівнятися з вигідним банківським вкладом", –каже Хорев.
Вічний двигун
В Україні відкрито полювання на автомобілі глибокої радянської старовини. По селах і малих містах, іншими словами, по всій глибинці курсують численні пошукові бригади. Вони шукають зруйновані авто, купують їх за копійки, реставрують, тюнінгують, повертають машині друге життя і досить вигідно продають.
У Вадима Сорокіна, одного з таких шукачів автодавностей, в руках карта України, де точками позначені найбагатші на раритети місця.
Елітні розвалюхи сьогодні можна знайти де завгодно – в лісі,на закинутих колгоспних автобазах, на штрафмайданчиках ДАІ і навіть на звалищах металобрухту
Це переважно центральні та південні області країни. Сорокін каже, що елітні розвалюхи сьогодні можна знайти де завгодно – в лісі, на закинутих колгоспних автобазах, на штрафмайданчиках ДАІ і навіть на звалищах металобрухту. Він наводить як приклад свіжий улов: серед пресованого заліза недавно він знайшов залишки Nissan Skyline 1968 року випуску. На воскреслого японця вже знайшлися покупці.
Вартість врослих у землю рідкісних машин коливається від сотень гривень до кількох тисяч доларів. Досить часто автоархеологи знаходять машини періоду Другої світової війни, а також найкращі зразки повоєнного радянського автопрому.
Після оцінки та реставрації більшість таких екземплярів потрапляють у спеціальні каталоги, стають лотами на спеціалізованих аукціонах і переїжджають в приватні колекції в Україні, СНД, країнах ЄС і т. д. Сорокін пояснює Корреспонденту, що знахідки з України цікавлять чехів, німців, голландців.
Інтерес до радянського транспорту надзвичайно високий. Тому підприємці змітають практично весь непотріб – від легендарної радянської полуторки ГАЗ-ММ до
елітного членовоза Чайка ГАЗ-13, на якому роз'їжджала радянська партноменклатура
Інтерес до радянського транспорту надзвичайно високий. Тому підприємці змітають практично весь непотріб – від легендарної радянської полуторки ГАЗ-ММ до елітного членовоза Чайка ГАЗ-13, на якому роз'їжджала радянська партноменклатура. Його ціна після реставрації сягає $ 50 тис.
Затребуваним раритетом у досвідчених іноземців стають навіть найбільш бюджетні радянські автомобілі, що випускалися мільйонними тиражами, які до цього часу можна знайти в іржавих гаражах малих і дуже малих міст України.
Відома копійка ВАЗ-2101, трійка ВАЗ-2103, москвичі-400 і 401 також в полі зору ретроколекціонерів. З цих марок почалося сходження радянського автопрому, який намагався в 1970-х задовольнити колосальний попит на приватні колеса. Одними збирачами старовини рухає бажання обзавестися автомобілями держави, якої вже немає, а для інших це просто пам'ять, за яку вони також готові щедро платити.
"Недавно одному дуже великому бізнесменові подарували Волгу ГАЗ-24, і він дуже зрадів. Був готовий просто купити її. Чому? Бо свою трудову діяльність він починав як таксист на такому автомобілі", – наводить приклад Хорев.
Купують автохлам у населення в середньому по $ 700 за екземпляр, а продають відреставровані машини за ціною від $ 10 тис.
Сорокін каже, що ці категорії машин активно збираються не тільки співвітчизниками, а і європейцями, які все частіше наймають таких слідопитів, як він, щоб відшукати в степах України потрібний експонат для своєї колекції. Купують автохлам у населення в середньому по $ 700 за екземпляр, а продають відреставровані машини за ціною від $ 10 тис.
Чим повніше зібрання, тим вища ціна. Правильно зібрана автоколекція коштує значно дорожче, ніж поодинокі експонати. "Саме тому всі намагаються зібрати не колекцію, а шматочок автомобільної історії, і зараз у гаражах деяких колекціонерів стоїть цілий статок у кілька мільйонів доларів", – каже Хорев.
Один з таких любителів – Андрій Задорожний, співвласник мережі ресторанів Козирна карта. Корреспондент побував у його заміському гаражі ще у 2008 році, де мультимільйонер продемонстрував унікальні, повністю відновлені старі автомобілі. Наприклад, москвич-401, дерев'яну пожежну машину, якій більше 100 років від народження, і навіть екземпляр з гаража першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького. "Всі машини на ходу", – хвалився Задорожний.
Зараз в Україні налічується десять великих колекцій по 60-70 машин одного модельного ряду. Власники таких колекцій – вкрай заможні люди
За спостереженнями Хорева, зараз в Україні налічується десять великих колекцій по 60-70 машин одного модельного ряду. Власники таких колекцій – вкрай заможні люди, які можуть собі дозволити збирати не тільки застарілі марки Bentley і Mercedes, але й таку екзотику, як Ferrari і Lamborghini.
"І ось уявіть собі, скільки коштують такі моделі, випущені 50 років тому, зараз, – продовжує експерт. – Я питаю одного з таких колекціонерів: "Ти хоч їздиш на них?". А він відповідає: "Боюсь – вони коштують як половина мого банку".
Автосалони краси
Перед тим як приїхати на стоянку в приватні колекції, автомобільний антикваріат потрапляє в руки реставраторів, кількість яких зростає з року в рік. Зараз в Україні існує близько десяти великих фірм, що спеціалізуються на реставрації машин. Чотири найбільші – в Києві, Дніпропетровську, Одесі та Краматорську. Хорев розповідає, що більшість таких компаній виросла з приватних майстерень на піку інтересу до ретрокара.
Ремонт у подібних майстернях часом триває кілька років, а чек за повернення до життя стародавнього залізного коня може досягати кількох сотень тисяч євро. Але це велика рідкість. Найчастіше автодинозаври все ж не є настільки дорогими. Гроші в першу чергу йдуть на пошук оригінальних запчастин – від дзеркал і двигуна до крісел і дошки приладів.
Запчастини, особливо на іномарки, шукають насамперед у виробників. Mercedes тримає ніс за вітром. Німці підтримують колекціонерів і за запитом висилають потрібну деталь до раритету.
Окрема увага приділяється салону – візитівці кожного класичного автомобіля. Тут тонка робота: благородні породи дерева для каркаса салону замовляють у Норвегії, високоякісну шкіру для крісел – в Італії та Іспанії. Відновленню підлягає все, аж до найдрібнішої фурнітури: від бирок на двигуні до фігурок з кістки, вмонтованих в кермо представницьких кабріолетів.
Одним з джерел запчастин для реставраторів є вітчизняні авторинки, де можна знайти практично будь-які комплектувальні на найрідкісніші машини. Перш за все, зазначає Сорокін, це великі залишки – від кузова і рами і до дверей і мотора. Визначають пошуковики, якому саме автомобілю належить та чи інша деталь, за унікальним vin-кодом, яким з 1977 року маркується кожен автомобіль.
"Така точність коштує чимало, але в більшості випадків витрати на неї виправдані: чим ближче автомобіль до оригіналу, тим вищою є його ціна на ринку, а отже вкладення можуть окупитися", – каже Хорев.
Якщо оригінальні комплектувальні знайти неможливо, українці виготовлять їх самі. Наприклад, одесити, які спеціалізуються на відновленні BMW і Mercedes, виточують практично будь-яку деталь до цих марок
Втім, якщо оригінальні комплектувальні знайти неможливо, українці виготовлять їх самі. Наприклад, одесити, які спеціалізуються на відновленні BMW і Mercedes, виточують практично будь-яку деталь до цих марок. Це цінується вітчизняними колекціонерами, а особливо їхніми іноземними колегами.
Вкладати в купівлю рідкісних автомобілів та їхню реставрацію дійсно вигідно. Наприклад, Хорев заплатив $ 12 тис. за залишки рідкісного BMW 1934 року. Потім витратив на відновлювальні роботи ще близько $ 33 тис. і на виході отримав ретрокар ціною $ 130 тис. Рентабельність – 200%.
Трохи раніше бізнесмен також примножив свої капітали, вклавши 100 тис. євро на реставрацію Mercedes 320, потім оціненого експертами у 250 тис. євро. Непогано зможуть заробити і власники Buick Rivera, на якому в столицю до колег приїхав реставратор з дніпропетровської компанії DCS Анатолій Тума. Вартість автомобіля, викупленого за кілька сотень доларів у фермерів, які возили на ньому овочі, після повного ремонту піднялася до $ 35 тис.
У результаті зростання попиту на вінтаж потік рідкісних машин стрімко збільшується. На краматорській фабриці реставрації Самоходъ зараз відновлюють десять автомобілів, а в боксах стоїть близько 200 раніше відреставрованих примірників, чий вік давно перевалив за півстолітню позначку. Серед них бренди, здатні зробити честь будь-якій колекції, – від довоєнних Willis до престижних Horch (вартість останнього досягає 200 тис. євро).
Депозит на колесах
Практично на другий день після того, як Миськів привіз свій Porsche 356 на виставку Ретро і Екзотика Мотор Шоу, що відбулася в Києві 21 квітня, йому надійшло кілька пропозицій на купівлю залізного коня. Він у захваті. "У такого бізнесу відмінне майбутнє, – говорить американець. – Купують і те, що знайдуть на місці, і те, що привезуть, а я збираюся на цьому заробити".
Всього за рік в Україну на відновлення привезли близько 50 раритетних машин з Європи і СНД. Ще стільки ж одиниць техніки запаркували на стоянки реставраторів вітчизняні колекціонери
Миськів не самотній у своїх прагненнях. Всього, зазначає Сорокін, за рік в Україну на відновлення привезли близько 50 раритетних машин з Європи і СНД. Ще стільки ж одиниць техніки запаркували на стоянки реставраторів вітчизняні колекціонери.
У підсумку у 2012 році, за підрахунками експерта, ця цифра може зрости, оскільки багато звичайних станцій техобслуговування, відчувши збільшення інтересу до такого бізнесу, перекваліфіковуються в реставраційні майстерні. Наприклад, у дніпропетровській компанії Автореанімація, що починала як звичайна СТО, тепер роблять все більший акцент саме на реставрації.
"Коли відновлення ретроавтомобілів стало не тільки дорогим хобі, а й вигідним бізнесом, це зацікавило вже не тільки колекціонерів, а й бізнесменів, які почали вкладати в такі компанії", – каже Сорокін.
Багатьох приваблює стабільність бізнесу на старовини, що зростав в обсягах навіть на піку економічних негараздів. У середньому річне зростання цін на стару техніку сягає 30%
Багатьох приваблює стабільність бізнесу на старовини, що зростав в обсягах навіть на піку економічних негараздів. За оцінками Василя Панкратова, члена Дніпропетровського ретроклубу, в середньому річне зростання цін на стару техніку сягає 30%.
"Я це називаю депозитом на колесах, – каже Панкратов. – Ціни на такі автомобілі в будь-який час ростуть з року в рік, краще, ніж у банку".
Вітчизняним колекціонерам є до чого прагнути. За даними сайту rarecars.com, за підсумками 2011 року зростання європейського ринку ретроавтомобілів склало 16%, а його оборот досяг 1,4 млрд євро.
"Я анітрохи не сумніваюся, що Україні належить пройти такий само шлях, – упевнений Сорокін. – У нас автомобільна країна, є свій автопром, свої фахівці, а це запорука того, що найбільш рідкісне ретро може отримати друге дихання".
***
Цей матеріал опублікований в № 18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.