В Україні виросло ціле покоління, яке практично живе в інтернеті і не знає життя без нього. Саме там його основне середовище перебування, головні авторитети та джерела інформації, пише Інна Прядко у №18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року.
Юлія Лісничук, 20-річна студентка факультету менеджменту
та маркетингу київського політеху, добре пам'ятає, яке місце ще зовсім недавно,
в шкільні роки, в її житті мав інтернет. Спочатку це були короткі сеанси через
dial-up – з'єднання за допомогою телефонної мережі, а трохи пізніше –
можливість завантажити один музичний альбом на місяць через маленький обсяг
трафіку. Тому жаданий диск добирався ретельно і заздалегідь.
Сьогодні присутність інтернету в буднях Лісничук зросла
до такої міри, що без нього життя їй уявити важко. "Google – наше все", –
лаконічно характеризує студентка відправну точку щоденних виходів у Мережу, яка
стала для неї незамінною помічницею в навчанні, пошуку інформації, організації
дозвілля та спілкуванні.
84% українців від 15 до 21 року як мінімум раз на місяць виходять в онлайн. Це вдвічі більше, ніж в цілому по країні: до веб-всесвіту активно долучені 42%громадян, або 16,9 млн людей
Лісничук, її ровесники і ті, хто трохи молодший, –
i-покоління співвітчизників, які не знають життя без інтернету. Всесвітня
павутина для них – природне середовище проживання. Саме молоді люди найбільш
активні користувачі Мережі в Україні. За даними Інтернет-асоціації України, 84%
українців від 15 до 21 року як мінімум раз на місяць виходять в онлайн. Це
вдвічі більше, ніж в цілому по країні: до веб-всесвіту активно долучені 42%
громадян, або 16,9 млн людей.
Причому українці – одна з інтернет-аудиторій, які найбільш
динамічно розвиваються в Європі: тільки за останній рік кількість долучених до
Мережі співвітчизників збільшилася на 3 млн осіб. Загалом сьогодні інтернетом
користуються 71,5% жителів Євросоюзу і 80% американців, а Україна за цим
показником посідає дев'яте місце в Європі і не збирається зупинятися на
досягнутому.
Різкий сплеск інтернет-активності українців цілком
закономірний, вважає Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest
Group, а до недавнього часу – голова Інтернет-асоціації України. За його
словами, динаміку накрутив цілий комплекс причин: здешевлення комп'ютерів та
підключення до інтернету, розвиток інфраструктури широкосмугового доступу до
нього, а також епідемія популярності соцмереж, що охопила співвітчизників.
Від 50% до 70% українських користувачів називають інтернет своїм основним джерелом інформації. А для молоді захоплення інтернетом уже змінило звичний ритм життя і пріоритети
Як наслідок, Мережа перекроює інформаційний простір і
навіть спосіб мислення співвітчизників. За даними компанії iVox, від 50% до 70%
українських користувачів називають інтернет своїм основним джерелом інформації.
А для молоді захоплення інтернетом уже змінило звичний ритм життя і пріоритети.
Так, за даними опитування Інституту Горшеніна, перебування в Мережі – другий
після зустрічей з друзями улюблений спосіб проведення часу українців до 16 і
старше.
"Сьогодні інтернет – це середовище, у якому зібрані всі
сучасні стандарти поведінки для молодих людей – стандарти мови, життя, уявлень,
у тому числі і про моду", – зазначає Володимир Застава, експерт Інституту
Горшеніна.
Без ящика
Дар'я Ставерська, головний редактор жіночого
інтернет-порталу сosmo.com.ua, вже близько трьох років живе без телевізора.
25-річна українка не відчуває потреби в блакитному екрані – всю потрібну
інформацію вона черпає з Мережі.
Тут, за її словами, на відміну від ТБ, вона може
перевірити достовірність новин, особливо суспільно-політичних, переглянувши
різні джерела, а також порівнявши думки про них інших завсідників веб-простору.
"Якщо десь написали, що це чорне, а десь написали, що це
біле, ти швидше замислюєшся про те, що подія неоднозначна", – пояснює Ставерська
свій вибір на користь інтернету. Останній у неї завжди під рукою: в Мережу вона
виходить і з мобільного, і з ноутбука, і з планшета.
За ступенем довіри інтернет як джерело інформації у молоді вже вирвався в лідери. Перше місце йому відвели 55% респондентів, поставивши телебачення на
другу сходинку (52%), а друковану пресу – на третю (44%)
Скептичне ставлення до традиційних ЗМІ – характерна риса інтернет-користувачів,
особливо молодих, помітили соціологи. За даними Українського інституту
соціальних досліджень імені Олександра Яременка, за ступенем довіри інтернет як
джерело інформації у молоді вже вирвався в лідери. Перше місце йому відвели 55%
респондентів, поставивши телебачення на другу сходинку (52%), а друковану пресу
– на третю (44%).
При цьому Мережа впевнено веде боротьбу в інформаційному
просторі з іншими ЗМІ. За даними компанії TNS, якщо у 2007 році українець
проводив у середньому 980 хвилин на тиждень біля телевізора, 221 – читаючи
пресу і 80 – в інтернеті, то вже до 2010-го ці цифри склали 1.029, 174 і 271
хвилину. При цьому експерти переконані, що найближчим часом інтернет завдасть
удару саме по телевізійній аудиторії, і саме з цим пов'язаний початок
трансляції деяких телеканалів у Мережі.
Водночас за останнє десятиліття в Україні сформувався
цілий ряд впливових онлайн-ЗМІ, таких як Корреспондент.net (входить у
медіахолдинг UMH group, як і Корреспондент) та Українська правда, чия
популярність легко конкурує з традиційними медіа. Так, якщо наклад популярної
щоденної газети Сегодня – 155 тис. примірників, то аудиторія Корреспондент.net сягає
260 тис. відвідувачів на день і 1 млн на тиждень.
25-річний Олександр Радчук, медіаконсультант агентства
політичного консалтингу ConceptGRoup, воліє дізнаватися новини з інтернету,
оскільки він, на відміну від друкованої преси і ТБ, допомагає набагато швидше
зорієнтуватися в незнайомій темі – переглянути спектр думок аналітиків і
обговорити її з друзями в соцмережах, де сьогодні перебувають 92% українських
інтернет-користувачів.
Експерт: Інтернет приводить до звички здійснювати вибір з великої кількості альтернатив. Це стосується всього – і новин, й інформації, і покупок, і асортименту товарів, і друзів
"Інтернет приводить до звички здійснювати вибір з великої
кількості альтернатив, – наголошує Ольшанський. – Це стосується всього – і
новин, й інформації, і покупок, і асортименту товарів, і друзів".
Такі можливості інтернету цінують користувачі різного
віку, в тому числі й українці 45-54 років – частина інтернет-аудиторії, темпи збільшення
якої складають 27% на рік і будуть ще зростати. Старше покоління поступово
доганяє більш відкриту до інновацій молодь, яка набагато раніше освоїла
інтернет і комп'ютери, пояснюють експерти.
Головний бухгалтер міжнародної юридичної компанії Ольга
Кузнецова, яка потрапляє в першу категорію, називає Мережу улюбленим підручним
засобом. Тут вона знайшла не тільки альтернативу ТБ і газетам, а й зручний
простір для покупок – від рідкісної зарубіжної літератури до авіаквитків і
побутової техніки.
"У магазині на гарного консультанта рідко натрапиш, тому
[у разі необхідності зробити покупку] як було раніше – сідаєш, обдзвонюєш усіх
знайомих. А тепер достатньо зайти в інтернет, порівняти, почитати відгуки", –
радіє Кузнецова економії зусиль і часу.
Так само вчинять і більшість співвітчизників, які товаришують
з інтернетом. За даними дослідження компанії iVox, українці, які мають доступ
до Мережі, довіряють її порадам більше, ніж рекомендаціям друзів і близьких:
майже 90% вітчизняних юзерів воліють звернутися за будь-якою практичною порадою
до Мережі, лише третина скористаються додатково до цього порадою друзів або рідних,
а до традиційних ЗМІ дослухаються лише 10% опитаних.
47-річна киянка Олена Ткаченко відкрила в інтернеті
безмежні перспективи для свого хобі – кулінарії. П'ятихвилинного пошуку
вистачає, щоб під рукою опинився рецепт торта від Жерара Депардьє або тонкощі
приготування марципанів, захоплюється вона.
Доступ з народження
Інтернет поглинає все більше життєвого простору
співвітчизників, проте поки що не спроможний змінити принципи їхнього життя,
констатує психоаналітик Ліна Мірошникова.
Більш зріла публіка сьогодні цікавиться в Мережі тим
самим, чим і кожного дня: в робочий час – діловою інформацією, бізнесом,
покупками, встановлює ділові та особисті контакти, а у вільний – пошуком кіно і
телепередач, спортивних сайтів.
"Якщо раніше жінки скаржилися, що чоловік на дивані біля
телевізора, то зараз все частіше – на дивані з ноутбуком. Але суті це не міняє",
– іронізує Мірошникова.
Якщо для дорослих користувачів інтернет поряд з іншими каналами доступу – лише частина життя, то для молодшого населення Мережі ця сама Мережа і є середовище
проживання
Тим часом, якщо для дорослих користувачів інтернет поряд
з іншими каналами доступу – лише частина життя, то для молодшого населення Мережі
ця сама Мережа і є середовище проживання, упевнений Застава.
Сьогодні в Україні з'явилося ціле покоління людей від 15
до 18 років, яке повністю сформувалося під впливом інтернету, підтримує його
Ольшанський.
15-річна Єлизавета Гнилуша, столична дев'ятикласниця, – з
тих, в чиєму домі інтернет доступний стільки, скільки вона себе пам'ятає.
Бібліотека, зізнається дівчина, для неї дивина, а от улюблений сайт ВКонтакте
відкритий на мобільному цілий день. Тут таки – всі її справжні друзі, причому
найчастіше це зовсім не однокласники. У Мережі, за її словами, вони обговорюють
далеко не тільки розміщені фото, а й спільні інтереси.
Юних користувачів, додають експерти, цікавить скачування
рефератів, ігри, розважальні портали. "І, чого гріха таїти, порносайти, –
зазначає Мірошникова. – Юнацька заклопотаність сексуальними питаннями, яка раніше
існувала в головах, зараз просто стала більш видимою: її видно по закладках в
комп'ютерах підлітків".
Мережа для молоді є незамінним джерелом інформації,
засобом комунікації, а тепер уже і певним середовищем, яке визначає моду,
стандарти, підходи, резюмує Застава.
Авторитетне суспільство
Золотий вік українського інтернету, як Ольшанський
називає етап рекордних темпів зростання мережевої аудиторії, триватиме ще
два-три роки, перш ніж піде на спад. За словами експерта, прискорювати процес
буде не вичерпана ще хвиля насичення ринку мобільними і портативними
пристроями, що полегшують онлайн-доступ, а також більш активне впровадження
інтернету в освіті.
Між тим, зазначає Мірошникова, в Україні вже сьогодні
міцніє образ інтернет-спільноти як певного авторитетного середовища.
"Жовта преса раніше вибирала заголовки Всі ахнули, Ніхто не здогадувався, –
зауважує вона. – А зараз в Мережі все частіше читаю: Інтернет шокований,
Інтернет обурений, Інтернет дізнався".
Якщо такі формулювання приживуться, вважає психоаналітик,
то веб-простір стане синонімом спільноти "нормативних людей", з думкою яких
рахуються.
Баланс довіри і популярності ЗМІ буде також неминуче
змінюватися в бік онлайн-медіа, вважає Олександр Красновський, керівник
напрямку маркетингових досліджень КМІС.
Хоча про смерть телебачення і преси в Україні говорити передчасно, переконаний
експерт, зростання популярності інтернету як джерела інформації напевно породить нові телеформати, де ключовою стане інтерактивна комунікація з користувачами Мережі
І хоча про смерть телебачення і преси в Україні говорити
передчасно, переконаний експерт, зростання популярності інтернету як джерела
інформації напевно породить нові телеформати, де ключовою стане інтерактивна
комунікація з користувачами Мережі.
Потенціал та впливовість українського інтернет-середовища
близько року тому вже розгледів і вітчизняний бізнес, зазначає Ольшанський.
Сьогодні за його словами, спостерігається навіть перегин у протилежний бік –
бізнес від малого до середнього бачить в інтернет-просуванні панацею і чарівний
засіб, який рятує його від всіх проблем.
Проте, зазначає експерт, подальше проникнення інтернету матиме
набагато більші наслідки, ніж зростання ринку мережевої реклами, обсягів
онлайн-продажів або популярності соцмереж.
У громадському сприйнятті інтернету намітився фундаментальний зсув, коли
українці сприймають Мережу не як зовнішній фактор впливу на їхнє життя, а як інструмент, за допомогою якого вони самі спроможні змінити власне життя і
навколишній світ
За його словами, в громадському сприйнятті інтернету
намітився фундаментальний зсув, коли українці сприймають Мережу не як зовнішній
фактор впливу на їхнє життя, а як інструмент, за допомогою якого вони самі спроможні
змінити власне життя і навколишній світ.
Разом із дорослішанням інтернет-покоління, яке звикло до
критичного вибору, це надасть помітний економічний і навіть політичний ефект уже
через десятиліття, переконаний Ольшанський.
"Нам раптом здасться, що з нізвідки з'явилися люди, які
отримують інформацію по-іншому, думають по-іншому, голосують по-іншому, –
прогнозує експерт. – Але це станеться не раптом, а саме в результаті дорослішання
інтернет-аудиторії, яка не представляє світ без Мережі".
За останні 15 років майже половина населення України отримала доступ до Всесвітньої павутини
|
|
Українці, що мають доступ до інтернету, %
|
Регулярні користувачі інтернету (один раз на місяць і частіше), %
|
|
1997
|
1
|
|
|
1998
|
2
|
|
|
1999
|
3
|
|
|
2000
|
3
|
|
|
2001
|
5
|
|
|
2002
|
7
|
|
|
2003
|
8
|
|
|
2004
|
13
|
12
|
|
2005
|
16
|
15
|
|
2006
|
19
|
18
|
|
2007
|
22
|
20
|
|
2008
|
24
|
22
|
|
2009
|
29
|
25
|
|
2010
|
19
|
33
|
|
2011
|
46
|
39
|
|
2012
|
48
|
42
|
Дані Інтернет Асоціації України, дослідницької компанії InMind
Левова частка користувачів Мережі в Україні – молоді люди
49% – 15-29 років
34% – 30-44 роки
17% – 45 +
Для чого молоді необхідний інтернетЧастка респондентів (можливі кілька варіантів відповіді), %
79,5% – робота, навчання
76,2% – пошук будь-якої інформації
59,6% – пошук музики, фільмів, книг
56,6% – спілкування з іншими користувачами в чатах, форумах, соцмережах
49,8% – пошук новин про події в країні та світі
49,8% – використання електронної пошти
26,5% – спілкування з родичами
14,9% – ігри
13,8% – пошук нових друзів, близьких за інтересами людей
12,9% – здійснення покупок
6,4% – перегляд сайтів еротичного змісту
Дані Інституту Горшеніна, Інтернет Асоціації України, дослідницької компанії InMind
***
Цей матеріал опублікований в № 18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.