Корреспондент: Утримати за будь-яку ціну. Курс гривні штучно тримають усіма силами

Влада утримує курс гривні всіма можливими методами. Але стабільність національної валюти підривають закони економіки. Після виборів ці закони запрацюють на повну потужність, пише Максим Біроваш у №19 журналу Корреспондент від 18 травня 2012 року.

Корреспондент порівняв поточні ціни на основні продукти харчування в ряді країн Євросоюзу з цінниками у вітчизняних магазинах. Висновок невтішний. В Україні вартість овочів, фруктів, борошняних та м'ясних виробів приблизно на такому ж рівні, а в деяких випадках істотно перевищує їхню вартість у ситих економіках континенту. На думку екс-міністра економіки Володимира Ланового, одна з причин такої несправедливості – слабкість національної валюти.

Щоб вона була непомітною, Нацбанк штучно стримує курс гривні. Механізм стримування простий: з обігу вилучається зайва гривня, а дефіцит іноземної валюти компенсується з резервів НБУ. Самі резерви в останні роки поповнювалися за рахунок кредитів Міжнародного валютного фонду.

Причина, через яку національна валюта потребує надмірної опіки НБУ, полягає в слабкості української економіки

Причина, через яку національна валюта потребує надмірної опіки НБУ, полягає в слабкості української економіки.

По-перше, вона надзвичайно залежна від імпорту, який швидко зростає, а отже, потребує великого припливу валюти, за яку і купують заморські товари. По-друге, джерела надходження інвалют тануть на очах, тому що її основні постачальники – металурги, машинобудівники і сільгоспвиробники – втрачають виручку як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин. У результаті зовнішньоторговельний баланс України перебуває у великому мінусі. За минулий рік дефіцит зріс більш ніж удвічі і склав $ 6,7 млрд.

Крім того, у 2012 році настав час платити за численними державними кредитами. В результаті попит на іноземні гроші поступально зростає. Як довго НБУ зможе стримувати курс національної валюти на позначці 8 грн. за $ 1?

Експерти і великі імпортери, чий бізнес сильно зав'язаний на курсових коливаннях, впевнені, що здешевлення гривні з політичних міркувань раніше парламентських виборів чекати не варто

Економіст інвестгрупи Арт Капітал Олег Іванець прогнозує, що можливості центробанку будуть вичерпані вже до кінця року. Інші експерти і великі імпортери, чий бізнес сильно зав'язаний на курсових коливаннях, впевнені, що здешевлення гривні з політичних міркувань раніше парламентських виборів чекати не варто. А ось після можна очікувати і обвалу.

Слабка ланка

Віктор Суслов, один з учасників грошової реформи 1996 року, що дала Україні її нову валюту, гривню, стурбований долею свого дітища. За останній тиждень він провів серію прес-конференцій, об'єднаних одним питанням: що буде з гривнею далі і чи буде це "далі"?

Криза в Європі змусила заощаджувати головних покупців українських товарів, що в кілька разів зменшило валютні доходи вітчизняних експортерів. Країна вже сім років витрачає більше валюти, ніж заробляє

Приводів хвилюватися за майбутнє українських грошових знаків у заслуженого економіста більш ніж достатньо. Криза в Європі змусила заощаджувати головних покупців українських товарів, що в кілька разів зменшило валютні доходи вітчизняних експортерів. Країна вже сім років витрачає більше валюти, ніж заробляє. Головні експортери сильно постраждали через кризу, що охопила основних покупців їхньої продукції. Обсяг торгів в одних лише українських сталеварів у першому кварталі 2012 року скоротився на 19%.

Для того щоб швидко зводити дебет з кредитом, валюту тривалий час позичали на зовнішніх ринках. Але позики витрачалися не на підвищення ефективності економіки, а на латання бюджетних дірок.

Сумний підсумок такої політики наводить Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера. Він розповідає, що зараз загальний зовнішній борг України перевищив $ 120 млрд, що можна порівняти з річним ВВП країни.

Найсумнішим є той факт, що Україні і зараз конче потрібні дешеві позики, але не для реанімації економіки, а для того щоб розплатитися за боргами минулих років

Найсумнішим є той факт, що Україні і зараз конче потрібні дешеві позики, але не для реанімації економіки, а для того щоб розплатитися за боргами минулих років. Цього літа Києву доведеться заплатити 29 млрд грн. у рахунок погашення держборгу і близько 16 млрд грн. за кредитним договором російському Внешэкономбанку. Сума цього боргу вдвічі перевищує річні витрати на оборону й енергетику країни.

Устенко припускає, що навіть якщо уряду вдасться частину боргу реструктуризувати, на загальну картину це вже не вплине – відтік валюти неминучий. "Адже борги треба повертати, – пояснює експерт. – Тому банки і компанії закуповують валюту на ринку і вивозять її. І це справляє колосальний вплив на економіку країни. У підсумку валюти не вистачає, вона дорожчає, і Нацбанк витрачає все більше і більше запасів на утримання курсу".

Фіксацію курсу гривні начальник відділу стратегії ОТП Банку Євген Зінов'єв називає "необхідним злом" для економіки, що розвивається. При цьому експерт визнає, що в ручному режимі утримувати курс не вийде, тому що реальна вартість грошей визначається світовим ринком.

"Девальвація гривні неминуча, це не примха, – підхоплює Суслов. – Якщо не девальвувати, то резерви будуть витрачені і гривня впаде". Устенко умовного способу не використовує, а прямо стверджує: уцінки гривні не уникнути.

Сила волі НБУ

Сили НБУ закінчуються. Резерви тануть досить швидко. За даними голови Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, в минулому році на підтримку курсу гривні НБУ витратив $ 7 млрд, а за перші три місяці 2012-го ще $ 700 млн.

Поки золотовалютні запаси перебувають у межах $ 30 млрд, побоюватися нічого, впевнений Устенко, але як тільки вони підійдуть до позначки $ 25 млрд або, навіть гірше, $ 15 млрд, гривня покаже гострі ікла і почне кусатися.

Одна з причин, через яку НБУ з таким завзяттям утримує гривню від обвалу, – майбутні парламентські вибори. Правляча партія дуже не хоче програти цей бій. Різка девальвація і зубожіння мас відкриє всі економічні провали останніх років.

Багато аналітиків, іноземні фахівці кажуть, що Україна йде за білоруським передвиборчим варіантом

"Багато аналітиків, іноземні фахівці кажуть, що Україна йде за білоруським передвиборчим варіантом, – підхоплює думку Суслов. – Пам'ятаєте, коли [президент Білорусі Олександр] Лукашенко, намагаючись утримати стабільність у країні і забезпечити собі перемогу на виборах, утримував курс? Потім все звалилося, оскільки були вичерпані валютні резерви. Ми зараз перебуваємо в такому самому становищі".

Після сказаного Суслов зробив свій прогноз курсу нацвалюти на найближче майбутнє – 9 грн. за $ 1.

Експерт також зазначає: передбачаючи можливу зміну паритету валют, імпортери вже закладають у ціну товарів, що ввозяться, завищений курс євро і долара. Дмитро Сушкевич, директор компанії Агросот, імпортера добрив, підтверджує тренд, що окреслився. Якщо на початку минулого року реальний курс євро до гривні при закупівлі імпорту дорівнював 12 грн., то в 2012 році цей показник зріс до 15 грн. за євро, тобто на третину вище за офіційний курс НБУ.

Ще один імпортер на умовах анонімності сказав Корреспонденту наступне: "Щоб хоч якось перестрахуватися від валютних ризиків і просто від випадків несплати українськими компаніями раніше зроблених замовлень на поставку імпорту, постачальники закладають в ціну все більше і більше значення євро – 14 грн.".

Недовіра до курсу валют веде до того, що кілограм імпортних томатів в Україні коштує близько 2,7 євро, що значно дорожче, ніж в Бельгії та Іспанії

Недовіра до курсу валют веде до того, що кілограм імпортних томатів в Україні коштує близько 2,7 євро, що значно дорожче, ніж в Бельгії та Іспанії. Огірки в Україні прикрашені цінниками 22 грн. (близько 2 євро) за 1 кг, тоді як у Греції, що переживає економічне лихо, – 1,1 євро.

"Саме тому мені і моїм колегам зараз зрозуміло, що по той бік кордону у гривні зовсім інша ціна, ніж в Україні", – каже Сушкевич.

Курсова робота

Боротися за відносно низький курс гривні – все одно що збивати температуру важко хворому пацієнтові. І в тому і в іншому випадку слід лікувати недугу, а не її наслідки. Причина слабкості гривні – в безсиллі національної економіки.

"За рік експорт впав на 17%, і навіть не тільки через кризу в ЄС, – малює Іванець загальну економічну картину країни. – Нас просто обійшли конкуренти. Ми не особливо конкурентоспроможні, у нас високі енерговитрати. Ті ж Туреччина і Бразилія обганяють нас за своїми технологіями".

Олена Білан, аналітик інвестиційного банку Dragon Capital, бачить проблему не стільки в обсягах експорту, скільки в його структурі. Наприклад, третину валюти від зовнішніх торгів приносить Україні сталь низького ступеня обробки. Попит на таку продукцію зазнає різких коливань.

"Якби ми виробляли більш технологічний товар, з більш високим ціноутворенням, ступенем обробки, то попит на такий товар більш стабільний", – запевняє Білан.

Неконкурентною економіку України робить її надмірний монополізм. Економіст Борис
Кушнірук наводить як приклад вітчизняних авіаперевізників, виробництво яєць і курятини, де одній, максимум двом компаніям належить більше половини
внутрішнього ринку

Неконкурентною економіку України робить її надмірний монополізм. Економіст Борис Кушнірук наводить як приклад вітчизняних авіаперевізників, виробництво яєць і курятини, де одній, максимум двом компаніям належить більше половини внутрішнього ринку.

"Я підраховував, що українці переплачують монополістам близько 100 млрд грн. за рік", – каже Кушнірук.

Ще одна причина слабкості гривні – величезний потік імпорту, який Україна могла б виробляти і сама. Йдеться про продукцію легкої промисловості, автопром і навіть горезвісний агропром.

"Взагалі останнім часом стався бум, – описує зростання продуктового імпорту Тетяна Гетьман, експерт АПК Інформ. – Користується хорошим попитом імпорт з Іспанії та Італії – це тепличні огірки, помідори".

Причина такого економічного перекосу – в паскудному інвестиційному кліматі, для створення якого потрібні роки, а для руйнування – лічені дні. Причому для того, щоб виправити ситуацію, потрібні не стільки нові закони, скільки дотримання старих. Навіть дуже старих, практично біблійних – "не вкради" і "не побажай".

"Підприємцю потрібно знати, що він працюватиме довго на ринку, що в нього це підприємство не відберуть і що завтра до нього не прийде податкова міліція і не зажадає від нього платежі наперед", – каже Білан.

Гроші гастербайтерів у реальний сектор практично не йдуть. Страх перед непередбачуваною державною політикою і відверта недовіра до фінансових інститутів країни утримують населення від інвестицій у національну економіку

Крім того, значною підмогою для держави є щорічні грошові перекази армії гастербайтерів. У минулому році в країну таким чином прийшли $ 7,2 млрд, колосальна сума, порівнянна з 4,5% ВВП України. Проте економіка ніяк не відчула припливу сил. Ці гроші в реальний сектор практично не йдуть. Страх перед непередбачуваною державною політикою і відверта недовіра до фінансових інститутів країни утримують населення від інвестицій у національну економіку.

Дефіциту коштів немає, впевнені і в Ерсте Банку: під матрацами в українців зберігаються величезні суми – близько 200 млн грн. і $ 70 млрд, що більше поточного державного боргу.

Устенко також очікує, що найближчим часом близько $ 3 млрд увійдуть в країну разом з футбольними фанатами, які приїдуть в Україну на Євро-2012, а також припливуть з офшорних зон для підтримки політичних партій у боротьбі за парламентські крісла. Ці кошти плюс резерви НБУ і додають оптимізму владі у підтримці гривні.

"Але я не дуже вірю в такий фактор, – резюмує Устенко. – Ці гроші зможуть зміцнити гривню на кілька тижнів. Я на місці НБУ краще б наростив наші золотовалютні запаси".

Дороге меню

Цінники на продуктах харчування в Україні мало чим відрізняються від цінників в економічно розвинутих країнах ЄС

***

Цей матеріал опублікований в № 19 журналу Корреспондент від 18 травня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.