Корреспондент: Повітряна тривога. Київ за екологічними показниками є найбруднішою країною Європи

Головними бідами Києва екологи вважають його повітря, отруєне автомобілями та сміттєвими звалищами, і водогінну воду, яку ніхто не назве питною. В результаті Київ отримує невтішний приз – звання найбруднішої столиці Європи, пише Кароліна Тимків у №24 журналу Корреспондент від 22 червня 2012 року.

Василь Варюк, 35-річний київський програміст, повертаючись із закордонних відряджень, рідне місто впізнає за запахом. "У нас загазованість страшна, – каже він. – Особливо це відчувається влітку".

В особистому рейтингу свіжості повітря перше місце Варюк беззастережно віддає скандинавським країнам: на думку киянина, там дихається значно легше через менше скупчення машин.

Наприклад, в Копенгагені, за його словами, більша частина населення пересувається на велосипедах. "У Копенгагені всі схиблені на екології та здоровому способі життя", – розповідає Варюк.

Києву в цьому зеленому хіт-параді Європи дістався останній рядок, хоча ще 20 років тому місто вважалося одним з найчистіших на континенті

Той факт, що в столиці Данії повітря чистіше, ніж в Києві, визнають і в авторитетному в наукових колах британському дослідницькому центрі Economist Intelligence Unit (EIU). У рейтингу цієї організації серед 30 європейських столиць, які оцінювалися за рівнем енергоспоживання, якості води, повітря, транспорту, якості знищення відходів, Копенгаген зайняв перше місце, обігнавши Стокгольм, Осло і Відень. Києву в цьому зеленому хіт-параді Європи дістався останній рядок, хоча ще 20 років тому місто вважалося одним з найчистіших на континенті.

А з колишніх пострадянських столиць найкращі результати показав Вільнюс, що розташувався на 13-му рядку.

Фахівці вважають причиною тяжкого стану екології Києва і, як наслідок, його низького місця в європейському рейтингу цілу низку проблем. А головними серед них, що особливо негативно впливають на життя городян, називають дві: високий рівень вихлопних газів (результат перевантаженості міста автомобілями, які заправляються неякісним бензином) і вкрай неякісну водогінну воду. Місцеві технології очистки води давно застаріли.

А головними серед екологічних проблем, що особливо негативно впливають на життя городян, називають дві: високий рівень вихлопних газів і вкрай неякісну
водогінну воду

Також забруднює повітря столиці виробництво, що, на відміну від більшості європейських міст, застаріле і розташоване в межах міста. Ще одна "чорна мітка" київської екології – близько 80% столичного сміття гниє на звалищах, у той час як в Європі більша частина відходів повторно переробляється й утилізується.

Стрімке перетворення Києва на екологічного монстра Василь Шевчук, екс-міністр екології та голова Українського товариства охорони природи, пояснює споживчим ставленням влади міста до київських ресурсів.

"У центр поставлена ​​нажива і бажання розбагатіти, а не думки про те, як жити далі і як зберегти те, що є", – упевнений Шевчук.

Екологічний монстр

Кияни змушені вдихати більше 20 видів шкідливих для здоров'я домішок, серед яких діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту, стверджують фахівці. На 1 кв. км у столиці промислові підприємства викидають 10,1 т шкідливих речовин. За даними Держкомстату, більше тільки в Донецькій області, тобто Макіївці, і в Донецьку, де на 1 кв. км припадає 15,7 т.

Серед великих підприємств, за даними Державного управління охорони навколишнього середовища в Києві, найбільше атмосферу забруднюють Київенерго, Екостандарт і Київводоканал – вони використовують в своєму виробництві газ і вугілля, які у величезному обсязі виділяють в навколишнє середовище продукти згоряння.

Вимоги до промислових підприємств, стверджує Шевчук, у містах Західної Європи набагато жорсткіші, іноземні заводи в рази менше засмічують атмосферу. "В Україні гроші в модернізацію обладнання практично не вкладаються", – каже екс-міністр.

Дійсно, більшість об'єктів Київенерго були побудовані в 70-80-х роках минулого століття, тому їхнє обладнання морально застаріло. Втім, як стверджує головний інженер підприємства Юрій Гладишев, "об'єкти компанії не перевищують допустимі норми викидів".

Водночас, за даними Державного управління охорони навколишнього середовища, на долю великих підприємств припадає лише 10% шкідливих викидів столиці, а основну лепту – мало не 90% – вносить величезна кількість машин, які їздять на низькооктановому бензині.

За словами Леоніда Косянчука, президента асоціації Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України, вітчизняний бензин не відповідає жодному європейському екологічному стандарту.

"Така кількість кислотовмісних викидів, відходів коксохімічного виробництва в Європі вже давно заборонена, а в Україні активно лобіюється виробниками", – каже експерт.

Для виготовлення екологічно чистого бензину необхідно вкладати величезні гроші в
модернізацію обладнання, чого виробники робити не бажають

Для виготовлення екологічно чистого бензину, за словами Косянчука, необхідно вкладати величезні гроші в модернізацію обладнання, чого виробники робити не бажають.

Стрімкому забрудненню повітря сприяє і скорочення "зелених легенів" Києва. Якщо в радянські часи зелена частина столиці була найбільшою в Європі – близько 30 кв. м на людину, то зараз цей показник складає лише 16 кв. м.

За останні сім років у Києві, за словами Олександра Сергієнка, директора аналітично-дослідницького центру Інститут міста, площа зелених зон зменшилася на 3 тис. га, а до 2025 року згідно з прийнятою Програмою розвитку міста під забудову віддадуть ще 486 га парків і скверів.

Не зберігають навколишнє середовище і сміттєві звалища,що розростаються і виділяють шкідливу речовину метан, який потрапляє у ґрунт і забруднює водні
ресурси. Сьогодні площа 30 нелегальних звалищ-полігонів навколо Києва перевищує 170 га

Не зберігають навколишнє середовище і сміттєві звалища, що розростаються і виділяють шкідливу речовину метан, який потрапляє у ґрунт і забруднює водні ресурси. Сьогодні площа 30 нелегальних звалищ-полігонів навколо Києва перевищує 170 га, що можна порівняти з розмірами національного парку Софіївка в Умані. Водночас єдиний український сміттєспалювальний завод Енергія, розташований в столичному Дарницькому районі, працює лише на половину своєї потужності.

"Постачальникам відходів вигідніше везти сміття на нелегальні полігони, – пояснює Сергій Крикун, директор заводу Енергія. – Там за захоронення вони платять копійки, а у нас знищення однієї тонни сміття коштує 127 грн.".

Водиця зі столиці

У Києві Гліб Вишлінський, заступник глави дослідницької компанії GfK Ukraine, ніколи не п'є воду з-під крана – він надає перевагу бутильованій. І ніколи не купує питну поду у Відні, куди часто їздить по роботі. "Віденці спокійно п'ють воду з крана", – каже Вишлінський.

Справа в тому, що вода у віденські трубопроводи подається з альпійських джерел, а місцеві водосховища та очисні споруди відповідають найсучаснішим технологіям, в той час як кияни втамовують спрагу водою з Дніпра і Десни, які стараннями промисловців за останні роки перетворилися на смітники.

"Якщо раніше води Десни відносилися до категорії першого класу, сьогодні – до третьої, тобто вимагають максимального очищення", – констатує Валерій Оленченко, головний інженер Деснянської водопровідної станції.

Деснянська станція, що забезпечує водою близько 60% киян, введена в експлуатацію 50 років тому. З того часу підприємство не пам'ятає кардинальних ремонтів та
переобладнання – на ньому донині використовують радянські фільтри

Та й господарство Київводоканалу давно потребує капітального ремонту та переустаткування. Наприклад, Деснянська станція, що забезпечує водою близько 60% киян, введена в експлуатацію 50 років тому. З того часу підприємство не пам'ятає кардинальних ремонтів та переобладнання – на ньому донині використовують радянські фільтри.

Ще більш критична ситуація на Бортницькій станції аерації, де очищають київські стічні води. Її обладнання зношене на 85-90%, а регулярні аварії – норма. На початку цього року велика ділянка території станції пішла під землю, в результаті чого підприємство довелося тимчасово зупинити, а жителям району Позняки, щоб не дихати ароматами станції, щільно зачиняти вікна.

Як це робиться в Європі

У багатьох європейських містах давно відмовилися від очищення води хлором, тоді як у Києві це, як і раніше, звична справа. Використовуючи хлорку, важко розрахувати правильну дозу, переконана голландка Адріана Хюльсман, експерт з питної води KWR Watercycle Research Institute. Якщо речовини недостатньо, виникає небезпека зараження бактеріями, переконана Хюльсман, а якщо хлору занадто багато, з'являється ризик утворення канцерогенів.

У Голландії, за словами експерта, очищення води проходить кілька стадій, і технологія залежить від того, наскільки і чим саме забруднене джерело. Якщо вода забруднена органічними речовинами з ґрунту, використовуються вугільні фільтри, якщо пестицидами – озонування, якщо ж вода надходить з підземного джерела, то її очищають кількома шарами піску.

Причому в Європі очищення води йде за 40 показниками, а в Києві лише за 20-ма. Та й сам процес очищення води на Заході набагато більше сприяє збереженню природи. Там повністю переробляють осад води після очищення, роблячи з нього, наприклад, добриво для квітів, тоді як Київводоканал скидає відходи в річки, чим ще більше забруднює їх.

Для модернізації технологій у Київводоканалу немає грошей, категорична Вікторія Яковлєва, радник голови правління організації з питань інформаційної політики. "Тариф покриває наші витрати лише на 55%. Наприклад, 1 тис. л води Київводоканалу коштує 3,18 грн., а 1 л бутильованої води в магазині – від 5 грн. Звідки за таких тарифів узяти гроші на розвиток?" – запитує Яковлєва.

Та й ставлення людей до природних ресурсів в містах Західної Європи інше, зауважує Оленченко: на берегах Рейну не споруджують будинки, які в підсумку міняють русло річки і джерел, що її живлять. Подібні ж порушення на берегах Дніпра і Десни – звичайне явище.

Тим часом в країнах ЄС навчилися отримувати вигоду навіть зі сміття. Сміттєспалювальний завод у Будапешті, за словами Крикуна, щорічно переробляє 1.200 млн т відходів, завдяки чому забезпечує 100 тис. осіб електроенергією і 25 тис. – теплом. На заводі Енергія для впровадження подібних технологій потрібні додаткові кошти.

У країнах ЄС завдяки сортуванню сміття та його повторній переробці
скорочується до 20% відходів. У Києві подібне нововведення намагаються запровадити з 2006 року, але поки що воно охоплює тільки центр столиці

Також в країнах ЄС завдяки сортуванню сміття та його повторній переробці скорочується до 20% відходів. У Києві подібне нововведення намагаються запровадити з 2006 року, але поки що воно охоплює тільки центр столиці.

Крім того, в ЄС не шкодують грошей на будівництво нових сміттєспалювальних заводів. Наприклад, у Відні працюють три таких підприємства, хоча населення міста вдвічі менше, ніж київське. А в столичній скарбниці просто немає 200 млн євро на будівництво нового заводу, якого потребує місто, стверджує Крикун.

Та й кияни не підтримують будівництво такого об'єкта, додає Олександр Мазурчак, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, тому столична влада збирається побудувати три сміттєпереробних заводи в Київській області, хоча коли це відбудеться, не уточнює.

Водночас частково допомогти киянам у їхньому екологічному лиху може вміння цінувати блага цивілізації. За даними EUI, за середніх європейських стандартів у 100 куб. м холодної води на душу населення в рік киянин споживає майже 200 кубів. Для порівняння: в Осло та Амстердамі більше 50 кубометрів не використовують.

Таку надмірну київську "щедрість" в Київводоканалі пов'язують з високим ступенем зношення труб. "У нас [досі] експлуатуються труби 1905 і 1892 років", – каже Яковлєва.

Поки ж Київводоканал намагається змінити схему очищення води – інвестуватиме кошти в будівництво заводів з виробництва гіпохлориту натрію, який дозволить ефективніше очищати і знезаражувати воду. Цей хімікат, за словами Яковлєвої, на відміну від хлору, більш безпечний під час зберігання і перевезення.

Скорочувати кількість атмосферних викидів автомобілів, за словами Олександра Возного, начальника Держуправління охорони навколишнього середовища Києва, місто планує з впровадженням екологічного стандарту до бензину Євро-3, який висуває до виробників палива більш жорсткі вимоги.

Погана екологія сприяє високій захворюваності та низькій тривалості життя: в середньому киянин живе 71,5 року, а громадянин країни ЄС – на сім років довше

А поки що б'ють тривогу лікарі: погана екологія сприяє високій захворюваності та низькій тривалості життя: в середньому киянин живе 71,5 року, а громадянин країни ЄС – на сім років довше.

Зламати ситуацію здатна лише продумана та прозора програма розвитку міста, а також залучення приватних інвесторів, упевнений Олексій Якубін, керівник аналітичного центру Universitas. "Адже нинішня програма розвитку міста до 2025 року нагадує виборчу листівку, де немає чітких відповідей на багато запитань. Наприклад, яким буде громадський транспорт через два роки?" – задає риторичне питання експерт.

Дихайте глибше

Найбільш екологічно чисті столиці Європи припадають на благополучні скандинавські країни, а найбрудніші – на економічно нестабільну частину континенту. Найгірша ситуація в Києві

Дані рейтингу European Green City Index дослідницької організації Economist Intelligence Unit. В ході складання рейтингу враховувалися такі показники, як ступінь забруднення атмосфери вуглекислим газом, споживання енергії та стратегії енергозбереження, рівень забрудненості повітря автомобільним транспортом, стан води, виробництво і переробка відходів, якість повітря, політика у сфері захисту навколишнього середовища

Хто псує повітря 

Найбільш екологічно неблагополучні об'єкти столиці

ПАТ Екостандарт

Виробництво та розподілення електроенергії

Викиди шкідливих речовин в першому кварталі 2012 року: 6.256,05 т

вул. Червоногвардійська, 20

Філія ТЕЦ-5 ПАТ Київенерго

Забезпечення теплом і електрикою промислових підприємств і житлових будівель

Викиди шкідливих речовин в першому кварталі 2012 року: 1.701,64 т

вул. Промислова, 4а

Філія ТЕЦ-6 ПАТ Київенерго

Забезпечення теплом і електрикою промислових підприємств і житлових будівель

Викиди шкідливих речовин в першому кварталі 2012 року: 1.374,93 т 

вул. Пухівська, 1а

Філія Завод Енергія ПАТ Київенерго

Забезпечення теплом і електрикою промислових підприємств і житлових будівель

Викиди шкідливих речовин в першому кварталі 2012 року: 142,7 т 

вул. Колекторна, 44

Деснянська водогінна станція ПАТ Київводоканал

Водопостачання, каналізація

Викиди шкідливих речовин в першому кварталі 2012 року: 6,6 т

пр. Алішера Навої, 1

Дніпровська водопровідна станція ПАТ Київводоканал

Водопостачання, каналізація

Викиди шкідливих речовин в першому кварталі 2012 року: 0,76 т

вул. Дніпроводська, 1а

Дані Державного управління екології та природних ресурсів у м. Києві

***

Цей матеріал опубліковано в № 24 журналу Корреспондент від 22 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.