Корреспондент: Точка зору. Відкрийся, міліціє!

Магія Євро-2012 змінила українську міліцію. Їй не чужі гуманізм, оперативність і привітність. Тільки чому все це дістається лише гостям турніру, пише у колонці Олександр Пасховер, редактор відділу Бізнес журналу Корреспондент, у № 25 видання від 29 червня 2012 року.

Напередодні Євро-2012 масмедіа та міжнародні правозахисники лякали європейських фанатів звірствами українських міліціонерів. Про звичаї, що панують у правоохоронних органах України, розповідали страшні історії та кровожерливі небилиці. З тими, хто, як йдеться у радянському шлягері, "кое-где у нас порой честно жить не хочет", міліція розправляється за законами гір. Нерідко дістається по нирках навіть тим, хто прикидається законослухняним.

У результаті, соціологічні дослідження, проведені восени 2011 року Центром Олександра Разумкова, засвідчили: 57% українців не схвалюють діяльність міліції. 43% опитаних повідомили, що, звернувшись до міліції, не отримали жодної допомоги. 31% респондентів сказали, що, зустрівши вночі на порожній вулиці міліціонера, сприйняли б його як фактор небезпеки. У 2006 нічний дозор лякав тільки 19% опитаних.

Роботу міліції за п'ятибальною системою громадяни оцінили на 2,7 бала. З такою оцінкою у середній школі зазвичай залишають на другий рік, проводять переатестацію, погрожують вовчим квитком, викликають тата до директора на прощальне ток-шоу. Іншими словами, у світової та української громадськості були всі підстави стояти та боятися. Проте Євро-2012 створило зі службою 102 незвичайне диво в умовах підвищеного екстриму.

Наплив гостей із Західної Європи, Росії, навіть Австралії і США змусив кишенькових злодіїв, шахраїв і всіх інших джентльменів удачі податися з рідних місць до міст скупчення фанатів. Вже з перших днів турніру посипалися скарги до міліції про крадіжки гаманців, мобільних телефонів, ноутбуків.

Одним з перших постраждалих від київських гопників став 58-річний спортивний журналіст британського Independent. У центрі міста у нього відібрали гроші. Потім в орендованій квартирі чоловік, який представився листоношею, поцупив у наївного ірландця iPhone. Гість відразу зателефонував до міліції. Протягом 10 хвилин патруль шахрая затримав. Як потім з'ясувалося, цей же "листоноша" пограбував англійського журналіста. Тут таки, в Києві, співробітники ДАІ оперативно затримали громадянина Бангладеш, який образив французького вболівальника, стягнувши у нього гаманець з 2,6 тис. євро. Також на гарячому впіймані грабіжники, які побили у Львові румунського туриста, полегшивши йому життя на одну фотокамеру і ноутбук.

У шведського фаната кишенькові злодії витягли гаманець з грошима і документами безпосередньо під час тріумфальної ходи Хрещатиком. Оперативники миттєво знайшли злодіїв, передзвонили шведу, але той відповів, що зараз зайнятий і забере речі пізніше. Напідпитку, але дуже веселому скандинаву постовий міліціонер допоміг дотягнути три упаковки пива, оскільки той вже ледве тягнув по сходах самого себе. Його колега з велопатруля не погребував на велосипеді підвезти двох шведів ближче до стадіону – одного на рамі, іншого на багажнику.

Гості з Європи розхвалювали міліціонерів за допомогу в орієнтації по місту, пошуку загублених туристів і навіть оперативну доставку загулялого вболівальника на потяг, що відходив

Корреспонденту гості з Європи розхвалювали міліціонерів за допомогу в орієнтації по місту, пошуку загублених туристів і навіть оперативну доставку загулялого вболівальника на потяг, що відходив. Толерантність української міліції зайшла так далеко, що гості з Заходу розслабилися, як діти. Шведські вболівальники, вже не боячись репресій, влаштували в громадських місцях туалет під відкритим небом. Струмки дзюрчали у кущах біля стадіону Олімпійський і в урядових кварталах Печерська."Міліція на перший план ставить виховну роботу. Перш ніж притягти до відповідальності, все-таки спочатку треба пояснити, – відреагував на цей флешмоб пісяючих хлопчиків міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. – Ми в першу чергу ведемо таку роз'яснювальну роботу, що це неприпустимо". Загалом, Захарченко шведів перевиховує, а шведи, відкривши рота, пісяють і ростуть над собою.

Гуманізм, оперативність, ефективність української міліції, що так зненацька прокинулись, заслуговують якщо не ордена, то медальки. І доки Захарченко колупає дірки в мундирах вищого офіцерського складу, я все ж наважуся запитати: товариші міліціонери, а що ж вам заважає надавати такий гарний сервіс своїм співгромадянам? Чому українців перевиховують батогом, а шведів – пряниками? Чому раніше 43% співвітчизників у допомозі відмовили, а зарубіжних гостей і на велосипеді покатали, і пиво піднесли?

Якими мантрами вдалося переконати особовий склад не трусити розгулялих британців і не бити по нирках пісяючих шведів? Цей напад миролюбності, звичайно, не скасовує необхідності повномасштабної реформи всієї правоохоронної системи, але перший крок у бік від Святої інквізиції вже зроблений.

У всьому світі якість роботи поліції заміряють опитуваннями громадської думки, а не статистикою вибитих доказів

Молодці. Треба розвинути цей успіх. По-перше, попрацювати над зовнішнім виглядом міліціонера. Із США та Великобританії я привіз кілька фотографій разом з місцевою поліцією. Відмінні хлопці, у хорошій формі – в прямому і переносному сенсі. У Києві я часто бачу патруль, одягнений так само неохайно, як мій син у п'ятому класі після уроку фізкультури. По-друге, якість роботи міліціонера має вимірюватися не кількістю затриманих, а високим рівнем обслуговування у забезпеченні безпеки громадян, послугах міської логістики та оперативності невідкладної допомоги. У всьому світі якість роботи поліції заміряють опитуваннями громадської думки, а не статистикою вибитих доказів.

Александр Ронделі, президент грузинського Фонду стратегічних і міжнародних досліджень, розповідав мені, що коли він повертався з Батумі до Тбілісі, у нього прихопило серце. Машину повело вбік. Його зупинив патруль і запитав, у чому справа. Після цього сержант сів за кермо замість нього і відвіз Ронделі додому, не зажадавши при цьому у нагороду жодного ларі. Цьому сержанту чужого не треба, у нього, висловлюючись мовою героя комедії Небеса обітовані, зарплата хороша – маленька, але хороша. Плюс до неї пристойний рівень соцзахисту, перспективна кар'єра, та й просто цей патрульний – хороший хлопець. Думаю, в Україні таких чимало.

***