Гендиректор опозиційного телеканалу ТВі Микола Княжицький в інтерв’ю Христині Бердинських розповів про те, як команда Віктора Януковича контролює маси і чим може закінчитися сутичка з владою для каналу і нього самого. Матеріал розміщено у №28 журналу Корреспондент від 20 липня 2012 року.
12 липня на телеканал ТВі, відомий своєю критикою на
адресу влади, прийшли офіцери податкової міліції. Вони не збиралися брати
участь у передачі, а принесли постанову про порушення кримінальної справи проти
Миколи Княжицького, гендиректора ТВі, і вилучили оригінали фінансової
документації кабельного телеканалу.
Княжицького звинувачують в ухилянні від сплати податків в
особливо великих розмірах, йому загрожує штраф на суму 255-455 тис. грн. і
конфіскація майна.
Інспекторів податкової адміністрації не зупинило те, що
до кінця виборчої кампанії в Україні ввели мораторій на перевірку ЗМІ. На своє
виправдання вони заявили, що перевіряють канал ще з квітня, коли мораторію не
було.
Дійсно, неприємності переслідують ТВі давно, з того часу як
при владі перебуває Президент Віктор Янукович – об'єкт критики та іронії
тележурналістів. За цей час канал програв конкурс за частоти мовлення, що не
дозволило йому стати загальнонаціональним ЗМІ, і ТВі залишився кабельним
ресурсом, який не має виходу на широку аудиторію. А навесні масмедіа пережило
атаку податківців, які, вилучивши копії фіндокументації, звинуватили канал в
ухиленні від сплати податків.
Тоді ТВі звернувся до суду, який визнав результати
перевірки недійсними. Проте влада не відступила і тепер почала нову спробу
довести факт ухиляння від податків.
Перевірки проти ТВі ризикують викликати великий резонанс на Заході. Там вже давно стурбовані станом справ з дотриманням свободи слова в Україні
Перевірки проти ТВі ризикують викликати великий резонанс
на Заході. Там вже давно стурбовані станом справ з дотриманням свободи слова в
Україні: лише за останній рік міжнародна правозахисна організація Freedom House
знизила рейтинг України за цим показником на три бали, поставивши країну на
130-те місце у світі, врівень з Південним Суданом.
Корреспондент зустрівся з Княжицьким на його робочому
місці і переконався, що кримінальна справа не вибило гендиректора ТВі ні з
крісла, ні зі звичного медійного ритму життя – поїздок, інтерв'ю, організації роботи
журналістів. Під час інтерв'ю він розповів, як можновладці реагують на критику
з боку мас-медіа, про користь і шкоду реклами Партії регіонів на ТВі, і про те,
що найбільше його лякає в нинішній владі.
- У чому вас звинувачують?
- Ми нібито неправильно використовували податковий
кредит, що само по собі є абсурдом. Поясню чому. Ми купували обладнання, яке у
нас стоїть у студії, і заплатили ПДВ. Купували його абсолютно офіційно, обладнання
перебуває у нас на балансі, і держава повинна була нам повернути ПДВ. А вона
відмовилася повертати [податок], і сама податкова запропонувала нам оформити це
у вигляді податкового кредиту. Тобто ми недоплачували якусь кількість грошей у
бюджет, тому що держава нам винна. Частину цієї суми ми покрили, а частину
держава залишається нам винною.
А вони [співробітники податкової] тепер звинувачують нас
у тому, що ми щось неправомірно робили під час обліку цих 3 млн грн. [розмір
податкового кредиту]. Чистої води абсурд і політика. Я в цьому навіть не
сумніваюся.
- Які документи вилучили співробітники податкової?
- Увесь документообіг, який стосувався проплачування за
останні три роки. Але це не великий секрет – ми до цього [у квітні] віддали їм
копії, а тепер вони вилучили оригінали документів.
- Коли дивишся ТВі, створюється враження, що критика
влади іноді переходить у відкриту насмішку над нею. Ви свідомо ходите по вістрю
ножа?
- Я не кажу журналістам, яким чином висвітлювати ті чи
інші питання. Якщо вони хочуть насміхатися і вважають, що це справедливо, –
нехай це роблять. Але ми вимагаємо, щоб дотримувалися стандарти: по всіх
моніторингами, що проводилися незалежними громадськими організаціями, наш канал
є одним з найбільш збалансованих. А як журналіст висловлює свою позицію, мені
здається, це вже його справа.
- Влада намагалася з вами домовитися? Наприклад,
політична реклама в обмін на якусь лояльність?
- Тут я б хотів сказати і добре і погано про владу. Коли
у нас був конфлікт через частоти, нам пропонували віддати
частку, частину [каналу] одній з фінансово-політичних груп, яка перебуває при
владі.
- Хто пропонував? Чиновники, бізнесмени?
- Чиновники. Вони сказали: або ми у вас все заберемо, або
ви нам віддасте частину каналу і будете до нас лояльні. Або продасте все. Ми
відмовилися від усіх варіантів, тому що вважаємо: в сучасному світі жити під
тиском було б некоректно.
Вони сказали: або ми у вас все заберемо, або ви нам віддасте частину каналу і будете до нас лояльні. Або продасте все. Ми відмовилися від усіх варіантів, тому
що вважаємо: в сучасному світі жити під тиском було б некоректно
Повертаючись до відповіді на попереднє запитання.
Останнім часом у нас іде реклама Партії регіонів, і нам вони нічого не
пропонували [натомість]. Ми вели переговори тільки з рекламним агентством. Там
[у ПР] теж є різні люди. Ті, хто хотів отримати нашу аудиторію, з моєї точки
зору, діяли правильно, розміщуючи у нас рекламу. Це сміливо.
- Чи були за останній час сюжети чи програми, після яких
на ТВі дзвонили з Адміністрації Президента, наприклад?
- Ні. До нас частіше телефонують й обурюються люди з
опозиції. Адміністрація Президента вже звикла, що ми їх критикуємо, вони
знають, що ми ніколи не будемо під їхнім контролем.
Ми розповідаємо про всіх – і про владу, і про опозицію.
Тим більше зараз, перед виборами, ми будемо розповідати про всіх людей, які
балотуються, незалежно від їхньої політприналежності.
І тепер у нас складний етичний вибір. З одного боку, ми
розуміємо, що для нас з цією владою жити взагалі неможливо: вони нас
переслідують в прямому сенсі слова, вони у нас все забирають. І ми б хотіли
якомога швидше її [владу] поміняти. Але я як журналіст також розумію, що багато
в чому те, що робить влада, – це наслідок бездарного попереднього правління
опозиції, і мені б не хотілося як громадянину, щоб ми по цьому колу ходили. І
не тільки мені, а й нашим журналістам теж. Тому вони опозицію критикують також
досить багато.
Так ось, опозиція обурюється частіше. Це для нас, може, і
болючіше, тому що ми з владою однозначно вороги, а опозиція нас захищає.
- Скоро будуть парламентські вибори. Не боїтеся, що канал
можуть закрити?
- Звичайно, боїмося. Ми ж нормальні люди.
- Такий варіант можливий?
- У нашій країні можливо все. Особливо для людей
неосвічених, а мені здається, що наша влада неосвічена: вони не дивляться ні в
минуле, ні в майбутнє. Вони думають, що чим довше владу утримуватимуть
будь-яким способом, тим пізніше стануть закритими для виїзду, тим більше з ними
будуть рахуватися. А все навпаки. І оскільки вони цього не розуміють, можна
очікувати всякого. Їм на все начхати, вони не думають про своє майбутнє, і це
страшно.
- ТВі – збитковий проект?
- На сьогоднішній день ТВі збитковий. Але це не означає,
що збитковий проект: з економічної точки зору ми один з найуспішніших каналів в
Україні, тому що у нас найменший дефіцит бюджету в порівнянні з іншими
каналами. Тобто у нас дотації – близько 30% бюджету, а решту 70% ми заробляємо.
- Навіщо вашому власнику – основному інвестору ТВi
росіянину Костянтину Кагаловському, який давно живе на Заході і не є
громадянином України, – потрібен цей ризик: проект ще не приносить прибутку, а
вже йде ва-банк у відносинах з владою?
- Він вважає це [створення телеканалу] певною пожертвою в
розвиток української демократії. Той факт, що наші журналісти мають можливість
у нас працювати і робити те, що вони роблять, – вже велика користь для країни.
Кагаловський був кандидатом економічних наук у
Радянському Союзі, він дружить з величезною кількістю американських і
європейських економістів. Він не просто бізнесмен, для нього цінності
відіграють велику роль, ніж для якогось звичайного підприємця.
- Про ситуацію зі свободою слова в цілому: з чим ви
порівняли б нинішню ситуацію – з часом президентства Леоніда Кучми?
- Ні. Я вважаю, що зараз гірше, ніж при Кучмі.
По-перше, в Україні завжди були вільні і незалежні медіа,
як ваш журнал або кілька інших видань, які були вільні як від джинси, так і від
впливу власників. І слава богу. Але і ми як канал, і ви як журнал впливаємо на
уми тільки "тонкого шару інтелігенції", як колись казав Михайло Жванецький. А
ось все, що стосується масового впливу, влада контролює, і дуже жорстко.
Зараз вони намагаються ввести за допомогою системи
цифрового телебачення повну монополію на поширення ТБ-сигналу. І це гірше, ніж
було при Кучмі, набагато гірше. Я думаю, що з точки зору свободи слова ніколи
ситуація гіршою, ніж зараз, не була.
- Незважаючи на порушення кримінальної справи, ви
виглядаєте спокійним. З'їздили, наприклад, на Одеський кінофестиваль. Не
боїтеся суду, штрафу, конфіскації майна?
- На Одеському кінофестивалі я записував два інтерв'ю.
Перше – з Андрієм Плаховим, він мій земляк, львів'янин і найбільш відомий
кінокритик. Друге – з [італійською] актрисою Клаудією Кардинале, що цікаве саме
по собі.
Для мене це робота. Я ж продовжую вести передачі. Що
значить боятися? Мені що, треба в бункер сісти? Я жива, нормальна людина.
Природно, мені це неприємно. Я розумію, в якій країні живу, і не знаю, що зі
мною відбуватиметься далі. Але я ж не маю припиняти через це працювати.
***
Цей матеріал опубліковано в № 28 журналу Корреспондент від 20 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.