Сирійські суніти, підтримувані Катаром і Саудівською Аравією, нищать режим шиїта Башара Асада. Піввіковому правлінню клану Асадів приходить кінець, Сирія стоїть на порозі дезінтеграції, пише Наталія Мечетна у №30 журналу Корреспондент від 3 серпня 2012 року.
Земля йде з-під ніг 46-річного сирійського диктатора
Башара Асада, який отримав владу у спадок і вже 13-й рік займає посаду президента країни. П'ядь за п'яддю повстанці завойовують
територію Сирії, встановлюючи на ній свій порядок.
Режим Асада втрачає сили, підтримку міжнародного
співтовариства, а головне – лояльних йому людей: гинуть міністри і родичі
президента. Той факт, що в результаті вибуху в штаб-квартирі сирійської служби
безпеки загинули міністр оборони Дауд Раджха і його заступник Асиф Шаукат,
одружений на рідній сестрі Асада, свідчить про те, що навіть у перших осіб
гарантій безпеки вже немає.
Десятки високопосадових сирійських силовиків і генералів,
відмовившись служити репресивній машині, втекли до сусідньої Туреччини. Серед
них і друг дитинства президента Манаф Тлас, чий батько був одним з архітекторів
режиму і займав пост міністра оборони понад 30 років.
Міжнародні аналітики вперше із січня 2011 року, початку виступів проти Асада, заявили: ера його правління наближається до кінця
Тим часом бої вже перекинулися у серце країни – столицю Дамаск
і друге за розміром місто, Алеппо. Це дало привід міжнародним аналітикам вперше
із січня 2011 року, початку виступів проти Асада, заявити: ера його правління
наближається до кінця.
Альберт Штаель, професор Інституту стратегічних
досліджень Цюріхського університету, в розмові з Корреспондентом висловив переконання
в тому, що режим Асада в недалекому майбутньому впаде. "Один, два, три місяці",
– називає аналітик термін, протягом якого сирійський диктатор залишить свій
пост.
Визнає успіхи опозиції й Елі Кармон, експерт з
ізраїльського Інституту протидії тероризму. У розмові з виданням він констатує,
що режим втрачає контроль все над більшою кількістю територій, особливо над сільською
місцевістю.
Повалення Асада дістається країні дорогою ціною: за
даними правозахисної організації Syrian Observatory for Human Rights, жертвами
конфлікту стали понад 17 тис. осіб, причому близько 11 тис. з них – цивільне
населення.
Фахівці вже намагаються зазирнути в майбутнє Сирії.
Причому багато хто впевнений: схоже, що і в цій арабській країні, так само як у
Єгипті, до влади прийдуть радикальні ісламісти – уже сьогодні серед повстанців
особливо сильні формування, де на чолі стоять Брати-мусульмани.
Над прірвою у брехні
Чисельність військових формувань, що приєдналися до
опозиції, так само як і її успіхи, а також можливості армії, кинутої
президентом на придушення заколоту, достеменно не відомі – з фронтів доходять
суперечливі відомості. Зараз запеклі бої ведуться в Алеппо, населення якого
складає близько 2,5 млн осіб.
Офіційні ЗМІ рапортують про виявлення та знищення збройних
банд терористів, які ведуть нечесну війну, прикриваючись мирними громадянами як
живими щитами. Причому серед заколотників нібито помічені найманці з Ємену,
Пакистану і навіть Чечні. Опозиційні канали рапортують про успіхи противників
режиму Асада, які просуваються все далі, захоплюючи нові райони і стратегічні
пункти.
За повідомленнями західних ЗМІ, повстанці захопили значні
території на кордоні з Туреччиною та Іраком. Самі ж бойовики виступають з
гучними заявами – мовляв, уже три чверті країни під їхнім контролем. Однак цю
інформацію міжнародні спостерігачі не підтверджують.
Що очевидно, так це те, що диктатура стоїть уже на
глиняних ногах. Високопосадові сирійські дипломати в різних країнах світу вже
"здають території", відмовляючись представляти режим Асада за кордоном. Посли,
аташе та інші співробітники дипмісій країни на Кіпрі, в Іраку, ОАЕ, Омані,
Швеції відмовилися виконувати свої обов'язки і заявили про перехід на бік опозиції.
Поряд з прикордонними державами готуються до зміни влади
в Сирії і США. Білий дім заявляє, що президент Обама обговорив по телефону з
прем'єром Туреччини Реджепом Ердоганом "координацію зусиль щодо прискорення
політичної передачі влади" в Сирії, яка повинна включати усунення від влади
Асада.
Вашингтон повідомив про допомогу сирійській опозиції в розмірі $ 15 млн із застереженням, що в разі необхідності вона може бути збільшена
Також Вашингтон повідомив про допомогу сирійській
опозиції в розмірі $ 15 млн із застереженням, що в разі необхідності вона може
бути збільшена.
А Росія, яка до останнього разом з Китаєм блокувала
західний проект резолюції щодо Сирії, який передбачав посилення економічних
санкцій стосовно країни і відкривав шлях до військової операції, продовжує
зберігати незворушність навіть після заяви про наявність у Сирії хімічної і
біологічної зброї.
"За нашими розвідданими, запаси хімічної зброї в Сирії не
настільки великі, як про це говорять на Заході", – цитує російське видання
Коммерсант своє джерело в генштабі РФ.
Питання віри
Поряд з війною в країну прийшла бідність: економічне
становище Сирії після введення санкцій все більше погіршується. В минулому році
Євросоюз запровадив ембарго на сирійську нафту, також були прийняті додаткові
заходи з виконання ембарго на постачання озброєнь до Сирії. Санкції
передбачають заморожування рахунків низки сирійських компаній і
високопоставлених чиновників, а також заборону на відвідування ними країн ЄС.
У підсумку ВВП на душу населення практично не зростає і
становить лише $ 5.100 (для порівняння: в Україні – $ 7.200). Натомість зростає
безробіття, яке досягло 12,3%. Втім, ця цифра – лише данина статистиці: точну
кількість тих, хто втратив роботу, в країні, сотні тисяч громадян якої стали
біженцями, назвати неможливо.
Проте більшість людей виходять на вулиці проти Асада не з
економічних причин, переконаний Євген Сатановський, президент російського
Інституту Близького Сходу. Люди, що виступають проти півстолітнього правління
клану Асадів, ненавидять президента особисто, вважає експерт.
Асад за віросповіданням належить до шиїтської течії алавітів, в той час як близько 74% населення двадцятимільйонної Сирії є сунітами, а для них алавіти –
безбожники
Навіть більше, Асад за віросповіданням належить до
шиїтської течії алавітів, в той час як близько 74% населення двадцятимільйонної
Сирії є сунітами, а для них алавіти – безбожники.
Сирія перебуває у вкрай складному становищі, дає свою
оцінку ситуації в країні Кармон. За його даними, єдиної опозиції в країні
немає. У першу чергу серед повстанців експерт виділяє ісламістську організацію
Брати-мусульмани і курдських сепаратистів.
Також на опозицію впливають інші, близькі до Аль-Каїді
радикальні мусульманські угруповання з Іраку. Кармон говорить про те, що,
усвідомлюючи проблему роздробленості заколотників, Брати-мусульмани докладають
максимум зусиль для їхньої консолідації. Приміром, нещодавно сирійська
національна рада – основна організація опозиції, яка діє поза країною, –
вибрала своїм президентом курда Абделя Бассета Сейду.
Найголовнішою загрозою в конфлікті на цьому етапі аналітик бачить не дії заколотників, а можливість застосування сирійською владою хімічної і біологічної зброї
Все ж найголовнішою загрозою в конфлікті на цьому етапі
аналітик бачить не дії заколотників, а можливість застосування сирійською
владою хімічної і біологічної зброї. Це в першу чергу непокоїть Ізраїль як
державу, що межує із Сирією.
Нещодавно офіційний представник сирійського уряду Джихад
Макдісі зробив сенсаційну заяву, визнавши наявність у країні хімічної і
біологічної зброї, яку буде застосовано у разі іноземної інтервенції.
Ультиматум шокував світ. Міністр оборони Ізраїлю Ехуд Барак відразу заявив, що
Ізраїль розглядає можливість військової акції проти Сирії у разі виникнення
небезпеки застосування і розповсюдження хімічної зброї.
Крім того, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху
оголосив, що його уряд спільно зі США розпочав обговорення плану дій на випадок
повалення режиму Асада, який в першу чергу передбачає заходи, спрямовані на
нерозповсюдження хімічної зброї в регіоні.
Захід диктатора
Між тим Сатановський звертає увагу, що сирійських
повстанців підтримують аравійські монархи, які є сунітами, – король Саудівської
Аравії та емір Катару. І релігійна складова тут відіграє головну роль.
По-перше, Асад – союзник шиїтського Ірану, їхнього давнього ворога. По-друге, алавіт
у розумінні аравійських монархів – єретик, який встановив диктатуру над
суннітською більшістю в Сирії. По-третє, набуваючи нового союзника в особі
Сирії, монархи розширюють свій вплив у регіоні.
"Формуючи новий халіфат, вони руйнують державні машини,
які трапляються на їхньому шляху", – зазначає аналітик.
За аналогією з країнами, де перемогла арабська весна, державі загрожує релігійна радикалізація. Брати-мусульмани мають всі шанси бути обраними і прийти до влади
Роблячи спроби зазирнути в майбутнє Сирії, Кармон
нагадує, що за аналогією з країнами, де перемогла арабська весна, державі
загрожує релігійна радикалізація. Брати-мусульмани мають всі шанси бути
обраними і прийти до влади, підсумовує він.
Експерт не виключає й іншого сценарію – роздробленості
країни: курди можуть проголосити автономію на півночі Сирії або алавіти за
прикладом Косова створять державу на території, чистої від сунітів.
Однак найбільш жорстокий у своїх прогнозах Штаель.
"Суніти за допомогою Саудівської Аравії прийдуть до влади. Вони захочуть вбити
християн і алавітів. Сирія буде зруйнована", – каже Корреспонденту
швейцарський аналітик.
***
Цей матеріал опубліковано в № 30 журналу Корреспондент від 3 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.