RU
 

Корреспондент: Гірше в'язниці. Кількість українців, які потерпають за ґратами СІЗО, б'є європейські рекорди

13 серпня 2012, 14:10
0
137
Корреспондент: Гірше в язниці. Кількість українців, які потерпають за ґратами СІЗО, б є європейські рекорди
Фото: Фото Наталі Кравчук
Колишній спортсмен Богдан Хмельницький після 4 років перебування у СІЗО зайнявся правозахисною діяльністю

Кількість співвітчизників, які без доведення будь-якої провини скніють за ґратами СІЗО в нелюдських умовах, б'є європейські рекорди. Що так жити не можна, вже визнала навіть влада, пише Христина Бердинських у №31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року.

Очікування смерті, вірніше, вироку, гірше за саму смерть, тобто тюремний термін. Колишній спортсмен Богдан Хмельницький, 35-річний житель Київської області, тепер знає це абсолютно точно.

Таке знання прийшло до тезки знаменитого гетьмана разом із запахом протухлого оселедця – ним були наповнені чотири роки життя, які він як підозрюваний у крадіжці автомобіля провів у київському слідчому ізоляторі, сумно відомій Лук'янівці.

48 місяців, поки йшло слідство, Хмельницький провалявся на нарах у переповненій прокуреній камері. Оселедцем тут пахла будь-яка казенна їжа – її розвозили у двох 40-літрових бочках, які ніхто не мав бажання мити, і залишки їжі, в тому числі і солоної риби, намертво осіли на їхньому дні.

Хмельницький провів би в цьому кошмарі більше часу, але суд змінив запобіжний захід, і колишній спортсмен вийшов під заставу. Тепер, продовжуючи очікувати вироку, він з жахом згадує про те, в яких умовах може опинитися в Україні не злочинець, а лише підозрюваний.

У СІЗО, яких у країні налічується 34 одиниці, утримуються 33,5 тис. осіб, більше половини з яких – лише підслідні. Багато з цих людей задовольняються 1 кв. м площі, сплять по черзі, і лише годину на день проводять поза стінами
камери

Він став правозахисником, намагаючись полегшити побут інших співвітчизників, що перебувають у примарному світі між свободою і в'язницею. А таких в Україні, за останніми підрахунками Міжнародного центру вивчення тюрем (МЦВТ) за 2012 рік, вистачить, щоб населити районний центр: у СІЗО, яких у країні налічується 34 одиниці, утримуються 33,5 тис. осіб, більше половини з яких – лише підслідні. Багато з цих людей задовольняються 1 кв. м площі, сплять по черзі, і лише годину на день проводять поза стінами камери.

За кількістю мешканців ізоляторів Україна, за даними МЦВТ, займає третє місце на європейському континенті, пропустивши вперед Росію (111,2 тис. осіб) і Туреччину (64,9 тис.). Навіть у тих європейських країнах, де населення більш численне, ніж в Україні, – Німеччині, Франції, Великобританії, Італії та Іспанії – у СІЗО в рази менше мешканців.

Причина перенаселеності українських ізоляторів полягає в надлишковій суворості законів, що передбачають кримінальну відповідальність навіть за незначні порушення. Також правозахисники звинувачують правоохоронців, які заради позитивної статистики розкриття злочинів готові поміщати під варту чи не кожного підозрюваного. Заднього ходу у системи немає: будь-який випущений із СІЗО псує показники.

"Це в нормальних країнах діє презумпція невинності, а у нас чинять за логікою: є людина, а справа до неї знайдеться", – каже Хмельницький.

Правозахисник: Парадоксально, але невинна людина живе в СІЗО в значно гірших умовах, ніж той, хто вже засуджений і сидить в колонії

Про те, що умови в ізоляторах шокують, давно кажуть правозахисники. "Парадоксально, але невинна людина живе в СІЗО в значно гірших умовах, ніж той, хто вже засуджений і сидить в колонії", – зазначає Андрій Діденко, координатор програм Харківської правозахисної групи.

Лише недавно, в липні цього року, проблему визнали на найвищому рівні, коли генпрокурор Віктор Пшонка заявив, що українські ізолятори непридатні для утримання людей.

Тепер влада намагається терміново розвантажити СІЗО, перевіряючи розслідування низки справ, створюючи в колоніях тимчасові ізолятори і сподіваючись на новий Кримінально-процесуальний кодекс (КПК), що передбачає затримання лише тих людей, кого підозрюють у скоєнні тяжких злочинів.

Кола прихованого пекла

Коли Корреспондент почав збирати свідчення колишніх і нинішніх мешканців українських СІЗО про умови утримання, виявилося, що в яких би ізоляторах не сиділи ці люди, їхні враження ніби написані під копірку.

Наприклад, Хмельницький каже, що в його камері була висока вологість, стіни вкриті небезпечною для здоров'я цвіллю. Крім того, в приміщенні постійно стояв стовпом тютюновий дим – місцеве населення активно курить, і обурюватися з цього приводу не варто: подібне вважається порушенням негласних законів, і винного можуть побити.

Харчування перебуває на примітивному рівні: мешканцям СІЗО варять малоїстівну баланду, тому чи не всі харчуються тим, що їм передають з волі.

Схожу картину описав і Юрій Луценко, екс-міністр МВС, який вже більше року знайомиться з побутом Лук'янівки як в'язень. У старому корпусі столичного СІЗО, побудованого ще в XIX столітті, який так вразив Хмельницького, він провів 458 днів, після чого його перевели в іншу, більш сучасну будівлю, яку екс-чиновник іронічно назвав "єврохатою".

Тут стіни без грибка, у камері є нормальний санвузол, а не діра у підлозі, неприкрита від сторонніх очей навіть мінімальною перегородкою. Луценко оцінив на новому "місці проживання" і дерев’яні ліжка замість нар, і наявність стола, полиці, шафки для посуду і книг, а також тумбочки. У попередній його камері всього цього не було взагалі. Але найголовніше – у новому приміщенні є велике вікно і нормальне освітлення, написав з ізолятора колишній глава МВС.

Але головна біда Лук'янівки – не старий корпус, а тотальна перенаселеність: в деяких камерах на одного постояльця припадає не більше 1 кв. м житлової площі.
Проте це проблема не тільки столичного ізолятора

Але головна біда Лук'янівки – не старий корпус, а тотальна перенаселеність: в деяких камерах на одного постояльця припадає не більше 1 кв. м житлової площі, тоді як за рекомендаціями Ради Європи кожній людині, що перебуває за ґратами, має надаватися до 4 кв. м особистого простору. Українське законодавство більш жорстке – на арештанта дозволено виділяти 2,5 кв. м. І навіть ці норми в Лук'янівці не виконуються – часто камери перенаселені вдвічі.

Це проблема не тільки столичного ізолятора. В сотнях кілометрів від Києва – в Криму, у Сімферопольському СІЗО, – ситуація така сама. За словами 45-річного кримчанина Руслана, який не захотів називати своє прізвище, в місцевому ізоляторі, де він провів кілька років, у камерах, розрахованих на 15 людей, живуть по 40 осіб.

Щоб вмістити всіх, адміністрація в деяких приміщеннях обладнала навіть не дво-, а триярусні нари. Все одно місць не вистачає, тому люди сплять по черзі – хтось вночі, а решта – вдень.

На чотири десятки осіб припадає один туалет, білизну перуть і сушать тут-таки, кип'ятильники, які постійно працюють, створюють пелену туману. В результаті в камерах не можна вільно дихнути, а їхні стіни вкриває багаторічний грибок.

У СІЗО краще не хворіти. Список медикаментів, які видають фельдшери від усіх можливих хвороб, короткий до непристойності: в нього зазвичай входять два види ліків – анальгін й ацетилсаліцилова кислота

Картина побуту Лук'янівського і Сімферопольського СІЗО не здивувала мешканця слідчого ізолятора в Черкасах, який, дізнавшись від знайомих про розслідування Корреспондента, зумів передзвонити з камери до редакції пізно ввечері. Від себе він додав ще кілька деталей. Наприклад, розповів, що в СІЗО краще не хворіти. Список медикаментів, які видають фельдшери від усіх можливих хвороб, короткий до непристойності: в нього зазвичай входять два види ліків – анальгін й ацетилсаліцилова кислота.

З урахуванням того, що в подібних умовах підслідні перебувають місяцями, не дивно, що, за даними експертів, значна частина всіх в'язнів мають серйозні проблеми зі здоров'ям аж до туберкульозу та СНІД.

За словами черкаського в'язня, підслідні страждають не тільки від умов життя, а й від свавілля місцевого начальства, яке фізично карає незадоволених. "Цей маленький світ [СІЗО] постійно живе у страху", – тихо сказав він по телефону.

Ще один бич СІЗО, про який кажуть усі опитані виданням люди, які мають досвід перебування за ґратами, – повальна корупція

Ще один бич СІЗО, про який кажуть усі опитані виданням люди, які мають досвід перебування за ґратами, – повальна корупція. Гроші роблять чудеса: хабар охоронцям і начальству дозволяє отримувати більше продуктових передач, мати мобільний телефон, книги. Навіть умови утримання за наявності грошей можна помітно поліпшити.

"Там, де платять, хоч вчотирьох сиди в багатомісній "хаті" [камері]", – каже Руслан з Криму.

Правозахисник Едуард Синяговський, згадуючи свій досвід утримання в слідчому ізоляторі, стверджує, що в СІЗО можна навіть купити наркотики або організувати інтимну зустріч з жінкою.

Визвольна боротьба

Майже 34 тис. тимчасово ізольованих від українського суспільства – це надзвичайно багато за мірками розвинених європейських країн. Але ні ці цифри, ні важкі умови проживання в камерах тривалий час не турбували можновладців, хоча чи не в кожному уряді були чиновники, які на своїй шкурі відчули всі принади життя за ґратами ізолятора.

Стрепенутися владу змусили скарги правозахисників, увага світової громадськості до справ екс-прем'єра Юлії Тимошенко і Луценка, а також скандальний сюжет про реальний побут Лук'янівки журналіста Костянтина Усова, показаний на опозиційному каналі ТВі.

В результаті влада змушена була визнати проблему. "В переважній більшості СІЗО камерні приміщення в незадовільному стані і непридатні для утримання людей", – заявив на початку липня Пшонка.

Слідство в Україні бореться за хороші показники розкриття, тому людей можуть затримати за найменшою підозрою, а потім всіма правдами і неправдами доводити
їхню провину

Розвантажити СІЗО, за словами шефа Генпрокуратури, заважають необ'єктивні арешти, необґрунтоване продовження термінів затримання, тяганина і слабка якість слідства. Правозахисники пояснюють ситуацію простіше: слідство в Україні бореться за хороші показники розкриття, тому людей можуть затримати за найменшою підозрою, а потім всіма правдами і неправдами доводити їхню провину.

Результат – камери СІЗО переповнені українцями, які місяцями і роками перебувають під слідством. За даними Андрія Портнова, керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента, які він озвучив в інтерв'ю Корреспонденту, фактично половину справ, що потрапляють до судів, люди в мантіях відправляють на додаткове розслідування. А воно за нинішніми законами може тривати дуже довго.

Про розмах подібної практики свідчить і той факт, що навіть після проведених ГПУ на швидку руку перевірок СІЗО з початку року звільнили понад 4 тис. осіб. Ще 2 тис., за даними пенітенціарної служби, перевели на утримання поза ізоляторами – на спеціальні ділянки у виправних колоніях.

Однак все це, на думку експертів, схоже на екстрене латання дірок. Луценко, що сидить за ґратами, впевнений, що проблему можна вирішити кардинально, ввівши відповідальність для слідчих, прокурорів і суддів у випадку, якщо вони відправили людину на нари, а Європейський суд визнав арешт незаконним. За останні п'ять років Україна програла понад 500 таких справ у Євросуді.

"Очищення системи від 1.000 причетних до цього [необґрунтованих арештів] посадових осіб стане щепленням від повторення замовних розправ в майбутньому", – упевнений екс-міністр.

Але навіть якщо не йти таким шляхом, можна легко розвантажити СІЗО як мінімум на 20%. Саме така частина в'язнів, за даними пенітенціарної служби, тимчасово ізольована за підозрою в скоєнні злочинів дрібних і середньої тяжкості. Їх, згідно з практикою передових країн Європи і Америки, цілком можна було б відпустити на поруки або під заставу.

За словами правозахисників, частка таких затриманих навіть вища – мовляв, кожен третій мешканець СІЗО міг би на час слідства залишатися на волі. Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, сподівається, що незабаром так і станеться: 1 листопада в країні набуде чинності новий КПК, який передбачає відправлення в СІЗО лише підозрюваних у скоєнні тяжких злочинів.

Арешт і утримання в СІЗО дають суспільству зростання числа хронічних захворювань,ризик поширення туберкульозу і безліч фізично і психологічно надломлених людей

І краще б так і відбулося. Адже експерти кажуть, що арешт і утримання в СІЗО дають суспільству зростання числа хронічних захворювань, ризик поширення туберкульозу і безліч фізично і психологічно надломлених людей.

"Якщо людина провела у СІЗО чотири-п'ять років, стільки ж їй потрібно буде на відновлення", – упевнений правозахисник Синяговський.


Тимчасові в'язні 

Україна посідає третє місце в Європі за кількістю людей, що перебувають у слідчих ізоляторах

Країна

Кількість ув'язнених, що перебувають у СІЗО, тис. осіб

 

Росія

111,2

 

Туреччина

64,9

 

Україна

33,5

 

Італія

26,6

 

Франція

16,8

 

Англія

11,8

 

 

Іспанія

11,2

 

Німеччина

10,7

 

Польща

7,7

 

Білорусь

6,2

Дані International Centre for Prison Studies

***

Цей матеріал опубліковано в № 31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: УкраїнаСІЗОправа людини
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі