Корреспондент: Червона машина. Китай перетворюється на конвеєр з виробництва рекордсменів

Випереджаючи геть усіх на другій Олімпіаді поспіль, Китай перетворюється на конвеєр з виробництва рекордсменів, а заразом доводить світу свої ідеологічні пріоритети, пише Наталія Мечетна у №31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року.

Зовсім юна китайська плавчиня Йє Шівень стала однією з головних лондонських олімпійських сенсацій. 16-річна школярка встановила світовий рекорд, пропливши дистанцію 400 м комплексним стилем лише за 4 хв 28,43 с. Більш досвідчена 19-річна американка Елізабет Бейсел прийшла другою і на три секунди пізніше – чимала різниця для цієї дистанції і цього виду спорту.

Навіть більше, на останніх 50 м Йє Шівень вдалося випередити і переможця аналогічного чоловічого змагання: вона пропливла їх лише за 28,93 с, тоді як олімпійський чемпіон 28-річний американець Райан Лохте на цьому проміжку показав час 29,1 с.

Навіть багаторазовий чемпіон Ігор з плавання і зірка лондонської Олімпіади американець Майкл Фелпс зізнався, що шокований результатами китаянки.

"Китаянка схожа на супержінку!" – не приховує емоцій Джон Леонард, виконавчий директор Міжнародної асоціації тренерів з плавання. Також спортивний експерт зауважує, що коли дівчина-підліток випереджає Лохте, одного з найшвидших плавців у світі, не кажучи вже про своїх суперниць, то це викликає великі питання. У першу чергу підозри стосуються застосування заборонених речовин.

Однак під час аналізу крові спортсменки слідів допінгу виявлено не було, а Йє Шівень такі підозри засмутили. "Адже всі мої досягнення – результат тренувань, – заявила вона. – Ми працюємо дуже напружено".

Китайці і правда чимало попрацювали, готуючись до Ігор. Коли номер здавався до друку, КНР була на першому місці в загальному заліку з результатом 35 золотих медалей, залишаючи позаду свого одвічного суперника за світовий вплив – США, а також Росію і Японію.

Уперше Китай заявив про себе як про світового спортивного лідера у 2008 році, на Іграх в Пекіні. Тоді збірна КНР посіла перше загальнокомандне місце, завоювавши 51 золоту медаль. США, що розташувалися на другому місці з 36 золотими медалями, на тлі досягнень Піднебесної виглядали скромно.

Спортивні досягнення є хорошою вивіскою чинного ладу і демонстрацією його потужності. Тому Піднебесна і кидає стільки сил на підготовку спортсменів – так
само як свого часу це робив Радянський Союз

Хуан Рече, директор Аргентинського центру міжнародних досліджень і автор книги Пластикові держави про нову розстановку сил на планеті, розмірковуючи про олімпійських лідерів, проводить паралелі між СРСР часів холодної війни і сучасним Китаєм. Експерт каже Корреспонденту, що спортивні досягнення є хорошою вивіскою чинного ладу і демонстрацією його потужності. Тому Піднебесна і кидає стільки сил на підготовку спортсменів – так само як свого часу це робив Радянський Союз.

"Китай перебуває в процесі консолідації своїх національних сил, – зазначає Рече. – Мета цього процесу – зробити Китай світовою супердержавою".

Спортивна нація

Після Олімпіади 2008 року в Китаї спостерігається величезний спортивний підйом, каже Роман Хівренко, киянин, який живе в Пекіні. "Китайці одержимі гордістю за свою країну і своїх спортсменів", – зазначає українець.

Крім загальнонаціональної слави, рекордсмени мають низку привілеїв, які передбачають і рідкісну за місцевими мірками розкіш – можливість мати більше
однієї дитини в сім'ї

За словами Хівренка, бути видатним спортсменом у Піднебесній особливо престижно. Причому, крім загальнонаціональної слави, рекордсмени мають низку привілеїв, які передбачають і рідкісну за місцевими мірками розкіш – можливість мати більше однієї дитини в сім'ї.

Останнім часом китайці практично весь свій вільний час віддають спорту. Після пар студенти виходять на численні баскетбольні та футбольні майданчики, стадіони та тенісні корти. Спортивні майданчики не порожніють з раннього ранку і до пізнього вечора.

"Пінг-понг у Піднебесній вважається національним видом спорту, – розповідає Хівренко. – Тенісні корти стоять скрізь – у дворах, навчальних корпусах, іноді навіть в офісах. Немає китайця, який не вмів би тримати ракетку".

Заняття спортом цікаві всім поколінням. Підтягнуті і бадьорі люди поважного віку виконують у парках дихальні вправи і відпрацьовують елементи національного бойового мистецтва кунг-фу.

Контраст у ступені популярності фізичної культури в Піднебесній в порівнянні з Україною просто разючий, вважає студент Пекінського педагогічного університету Олександр Островик, ще один українець, який там живе. Коли він вперше побачив китайців, що займаються бігом на стадіоні, то подумав, що став свідком якогось заходу, однак виявилося, що це була звичайнісінька щоденна пробіжка, у якій, як і завжди, брали участь кілька сотень людей.

Навіть більше, Островика вразили спортивні можливості його педагогічного вузу: два футбольних поля в повний розмір, шість баскетбольних і шість волейбольних майданчиків, шість кортів для великого тенісу, з десяток кортів для бадмінтону, численні столи для настільного тенісу й тренажери під відкритим небом, басейн. Усі ці спортивні майданчики рідко стоять порожніми, та й вільний корт знайти важко, наголошує українець.

Островик побував як мінімум у десяти університетах країни і знає, що таке спортивне устаткування – правило, а не виняток. "Китаєць може прийти в джинсах на пари, але якщо у нього буде 30 хвилин до неї, він обов'язково пограє в баскетбол, навіть не маючи форми", – розповідає він.

Причому китайські студенти не просто віддають багато часу власній спортивній  підготовці, а й часто беруть участь у змаганнях як усередині вузів, так і між ними. Нерідко такі першості навіть транслюються по місцевих телеканалах.

Вибрати спорт до душі для жителя Піднебесної нескладно, враховуючи, що спортивні центри в країні ростуть як гриби після дощу

Вибрати спорт до душі для жителя Піднебесної нескладно, враховуючи, що спортивні центри в країні ростуть як гриби після дощу. Починаючи з 1952 року, коли голова КНР, "великий керманич" Мао Цзедун звернувся до народу із закликом зміцнювати своє здоров'я за допомогою фізичних вправ, число спортивних центрів уже зросло у 200 разів і досягло 850 тис. на всю країну.

Водночас уряд не шкодує коштів на розвиток спорту та демонстрацію своєї спортивної потужності. Тільки на підготовку до Олімпіади 2008 року Піднебесна витратила $ 40 млрд. Для порівняння: для Великобританії Ігри-2012 коштували $ 14 млрд.

Зворотний бік медалей

Срібний призер Олімпіади-2012 з плавання на 100 м батерфляєм Лу Ін з 2008 року тренується в Австралії і може порівняти життя спортсменів у цій країні і в себе на батьківщині.

"У Китаї ми звикли тільки вчитися і тренуватися, і лише потім трохи відпочинку, – розповідає спортсменка. – Я думаю, що ми надто обмежені у своєму мисленні, ставленні до життя. В Австралії партнери по тренуваннях запрошували мене на барбекю – такого в Китаї просто не буває".

Лу Ін відзначає: на відміну від китайців, спортсмени інших країн, крім тренувань, отримують задоволення від життя.

Тим часом, західна преса публікує численні фото китайських дітей, які плачуть і яких тримають у спеціальних спортивних таборах далеко від сім'ї та постійно змушують тренуватися. На знімках, які надрукували британські The Times і Daily Mail, видно, як тренери сідають на своїх підопічних, "розтягують" їх і змушують робити немислимі стійки.

Головна мета спортсмена – золото, і в досягненні його підійдуть будь-які способи, впевнені в Піднебесній. В результаті у віці семи років китайські спартанці вже спроможні віджатися понад 20 разів, а в 16 – побити світовий рекорд

Головна мета спортсмена – золото, і в досягненні його підійдуть будь-які способи, впевнені в Піднебесній. В результаті у віці семи років китайські спартанці вже спроможні віджатися понад 20 разів, а в 16 – побити світовий рекорд. Майбутні переможці живуть у спортивних таборах із суворим режимом. Один з вихованців такого табору навіть зізнався журналістові Daily Mail, що тренер його б'є.

Система підготовки спортсменів в Піднебесній нелюдська, а дитячі спортивні бази більше схожі на в'язниці XIX століття – такий вердикт британських журналістів. Вони наголошують, що навіть 1.000 золотих медалей не варті таких жертв. Через жорна спортивної машини Піднебесної проходять сотні тисяч дітей, але аж ніяк не всі вони виявляються переможцями. Рекордсменами стають одиниці, решта ж, практично не отримавши освіти, змушені займатися низькооплачуваною фізичною працею.

Також, намагаючись відкрити завісу таємниці китайських рекордів, деякі експерти пов'язують витривалість спортсменів з особливостями традиційної місцевої кухні. Мовляв, приголомшливому успіху китайців сприяє вживання супу з так званої кістки тигра – ліків, що застосовуються тут при застудних і ревматичних захворюваннях, а також черепахового супу та інших недоступних на Заході продуктів. Китайці здавна застосовували їх для поліпшення здоров'я та підвищення фізичної витривалості й активності.

Нерідко, кажучи про подібні "ліки", експерти натякають на вживання допінгу китайськими рекордсменами. Проте офіційний Пекін усі звинувачення відкидає. Навіть більше, перед Олімпіадою-2008 Піднебесна ввела кримінальну відповідальність за застосування спортсменами допінгу.

Для більшості китайців життя є своєрідним виснажливим тренуванням, тому це не викликає таких емоцій з приводу спортивних шкіл

Ця країна звикла жити за суворими і жорсткими законами, зазначають європейці, які тривалий час жили в Китаї. Опубліковані знімки виснажених дітей-спортсменів шокували світ, але місцева громадськість і бровою не повела. "Я думаю, для більшості китайців життя є своєрідним виснажливим тренуванням, – каже Островик, – тому це не викликає таких емоцій з приводу спортивних шкіл".

Експерт Рече, своєю чергою, зазначає, що в такій величезній країні, як Китай, що складається з більш ніж 57 етнічних груп, економічне зростання держави супроводжується створенням міфів про потенціал людей і культурний дух.

Напередодні Олімпійських ігор в Пекіні дали старт масштабній пропагандистській кампанії, і тепер спортивні успіхи країни позиціонуються як доказ мудрості правлячої комуністичної партії, що звела Піднебесну в статус супердержави, також зазначає Фелім Кайн, аналітик американського журналу Foreign Policy.

Рече вказує на те, що спорт є одним з елементів плекання національної ідеї та формування у китайців менталітету переможців. "Я думаю, таким способом вирішуються дуже важливі антропологічні питання, пов'язані з новим глобальним контекстом і появою так званої нової ідентичності, про яку говорить китайська влада", – підсумовує експерт.

***

Цей матеріал опубліковано в № 31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.