Психотерапія в Україні стає затребуваною професією - співвітчизників женуть до фахівців кар'єрні, фінансові та особисті проблеми. У цілому професійної допомоги потребують майже 2 млн співгромадян, пише Кароліна Тимків у №35 журналу Корреспондент від 7 вересня 2012 року.
Наталія, 30-річна киянка, яка просила не
називати її прізвище у пресі, вже третій рік відвідує психотерапевта. "Мене
дістала робота, - пояснює вона головний мотив звернення до лікаря душ. - Вона
приносила суцільні негативні емоції, відносини з керівництвом були, м'яко
кажучи, складними, та й в особистому житті не все було добре".
Хоча зарплата Наталії ледь дозволяла
оплачувати послуги фахівця, про витрачені гроші киянка не шкодує. Сьогодні вона
працює відразу на двох високооплачуваних роботах, заробляючи у кілька разів
більше, ніж три роки тому. Зміни Наталія пов'язує із сеансами психотерапії, що
дали поштовх особистому розвитку.
Такий самий шлях знаходження гармонії
вибирають співвітчизники, чия психіка підірвана стресами на роботі, сімейними
негараздами і ритмом життя в мегаполісі. Із цими проблемами українці
звертаються до психотерапевтів у першу чергу. Причому, за оцінкою МОЗ, у цілому,
послуг даних фахівців потребують більше 1,7 млн осіб.
Хоча зарплата Наталії ледь дозволяла оплачувати послуги фахівця, про витрачені гроші киянка не шкодує. Сьогодні вона працює відразу на двох високооплачуваних роботах, заробляючи у кілька разів більше, ніж три роки тому. Зміни Наталія
пов'язує із сеансами психотерапії, що дали поштовх особистому розвитку.
Поки що, за даними експертів, за останні десять
років кількість українців, які звертаються до психотерапевтів, зросла, як
мінімум, удвічі, і сьогодні їх кількість обчислюється навіть не десятками, а
сотнями тисяч. В Українському союзі психотерапевтів зареєстровані понад 1,5
тис. фахівців - у п'ять разів більше, ніж у 2002 році. Через кабінет кожного з
них, за їхнім власним зізнанням, проходять близько 100 пацієнтів на рік.
Зазвичай це 35-40-річні офісні співробітники,
які непогано заробляють (вартість послуг психотерапевтів варіюється від 50 до 2400
грн за сеанс). Ці білі комірці прагнуть до успішної кар'єри, але з різних
причин відчувають труднощі.
Світлана Уварова, директор Міжнародного
інституту глибинної психології, називає ще один тип пацієнтів - це заможні
українці. Вони, як і інші співвітчизники, не позбавлені психологічних проблем,
хоча послуги дорогих психоаналітиків для них радше данина моді і бажанню бути
схожими на героїв голлівудських стрічок, які розплутують свої життєві проблеми
на кушетці у доктора.
За оцінкою МОЗ, у цілому,послуг даних фахівців потребують більше 1,7 млн осіб.
"Популяризації психотерапії в Україні сприяє
нестабільність, яка присутня у суспільстві, постійні потрясіння, кризи, зміни",
- резюмує Уварова.
З глузду з'їхати
Як зізнається вищезгадана Наталя, неквапливі
розмови у затишному кабінеті психоаналітика не були для неї приємними. Довелося
у найтонших подробицях аналізувати власні вчинки та події особистого життя.
"Кілька разів було сильне бажання встати і
піти, - згадує киянка. - Але я добре розумію, що саме такі моменти є найбільш
важливими [для одужання]".
Те, як змінилося життя Наталії завдяки
сеансам, вона описує лише у найвищому ступені. "Чарівним чином люди, що
оточують мене, через зміни у моєму світогляді стали [у моєму сприйнятті] зовсім
іншими - добрими, щирими, привітними", - розповідає вона. Досвід Наталії
надихнув і двох її найближчих подруг - вони теж стали відвідувати
психотерапевта.
Правда, далеко не всі аналітики допомагають
розібратися у внутрішніх проблемах, як дізнався на власному досвіді 32-річний
Сергій, керівник відділу однієї зі столичних IT-компаній, який також попросив
не називати його прізвище.
Звернутися до фахівця його підштовхнула
самотність: більшу частину прожитого життя Сергій займався кар'єрою і, за його
словами, страждав від того, що не створив сім'ю.
"У мене дуже жорсткий робочий графік. Ми як
раби на галері, - розповідає він. - І мені просто необхідно було комусь
висловити все, що накипіло".
Втім, після року випліскування наболілого лікарю
Сергій так і не зміг розібратися в собі. Дійшовши висновку, що на ньому лише
заробляють гроші, нічого не пропонуючи натомість, він припинив лікування.
"Мій психотерапевт ще довгий час дзвонив і
вимагав, щоб я ходив на сеанси", - згадує киянин.
Велика частина клієнтів психотерапевтів -
ровесники Сергія чи старші люди, в основному, топ-менеджери або бізнесмени, які
не бажають, за словами Уварової, глушити стрес горілкою.
Головний нічний кошмар як керівників, так і
більшої частини їхніх підлеглих - це страх втратити роботу, який породжує
невпевненість у собі, замкнутість і дратівливість, підкреслюють експерти.
"Мій психотерапевт ще довгий час дзвонив і вимагав, щоб я ходив на сеанси", - згадує киянин.
Бурхливий розвиток капіталізму в Україні лише
сприяє поширенню цих неврозів. За даними опитування Центру Разумкова, у списку
найбільш актуальних проблем для співвітчизників перше місце займає безробіття
(воно хвилює 59,3% респондентів), а також підвищення рівня доходів (51,5%).
Такі самі проблеми у жителів Європи: згідно з
даними дослідницької компанії GfK, у ЄС найбільше бояться безробіття та
інфляції. Сильніше за всіх вона турбує іспанців - про це заявили 74% опитаних.
За інформацією канадської аналітичної компанії
Ipsos-Reid, особисті фінанси, рівень доходу та робочі проблеми є головним
подразником для 34% американців, 32% британців, 30% французів, 28% канадців та
жителів Південної Кореї, 18% німців.
Серед клієнтів Ростислава Прокоп’юка,
українця, який працює психоаналітиком у Чехії та Австрії, існує чимало людей,
що переживають психічні атаки, викликані неприємностями на роботі. Причому, на
його думку, серед українців таке порушення теж поширене, хоча і меншою мірою.
За словами Прокоп’юка, у країнах ЄС більш
комфортні умови життя, але за це доводиться розплачуватися напруженим робочим
графіком і душевним спокоєм.
"Там роботодавці від співробітників вимагають
багато чого, плюс існує висока конкуренція на ринку, тому чиниться великий тиск
на людину і не всі це витримують", - пояснює психоаналітик.
Ви хочете про це поговорити
За часів СРСР лікування душ асоціювалося у найкращому
випадку із психушкою, а в найгіршому - із каральної психіатрією, яка допомагала
державі боротися з неугодними їй громадянами.
Ставлення до фахівців душевної сфери змінилося
лише з розпадом СРСР, коли українці широко дізналися про Зигмунда Фрейда та
психоаналіз, а в країні з'явилися перші психотерапевти.
"Люди зрозуміли: якщо ти звернешся зі своїми
проблемами до спеціаліста, у психушку не покладуть і на облік ставити не
будуть", - зазначає психотерапевт Віра Ковтиха, у якої кількість клієнтів за
останні п'ять років зросла у кілька разів.
Але якщо західна психотерапія давно
регулюється законом і профільними організаціями, то вітчизняна досі залишається
напівлегальною практикою. Законопроект, що прописує стандарти цієї професії,
поданий до Верховної Ради ще п'ять років тому, досі не прийнятий. Як наслідок,
зціленням душ в Україні займаються всі кому не лінь - як представники суміжних
спеціальностей (психіатри, психологи і неврологи), так і медсестри, фельдшери і
навіть бухгалтери.
"Іноді робота цих фахівців в Україні нічим не
відрізняється від астрологів і чаклунів", - констатує відомий психіатр Семен
Глузман.
40% психотерапевтів в Україні -
непрофесіонали, переконані експерти, причому серед них чимало шарлатанів.
Останні виманюють гроші у клієнтів, використовуючи неефективні методики та
підриваючи авторитет спеціальності.
"Для того, щоб професія відбулася, треба
сформувати школу, а у нас лише формується професійний кістяк", - підкреслює
Уварова.
"Іноді робота цих фахівців в Україні нічим не відрізняється від астрологів і чаклунів", - констатує відомий психіатр Семен Глузман.
У США ця галузь розвивається з кінця 1920-тих
років, і, як наслідок, за консультаціями до психологів і психотерапевтів
звертаються 27% американців. В Україні таких близько 2%, робить висновок портал
rabota.ua, спираючись на дані проведеного ним опитування, а більше третини
українців намагаються перетерпіти свій стрес, часто знаходячи розраду у
склянці.
У підсумку, за даними Всесвітньої організації
охорони здоров'я (ВООЗ), Україна посідає п'яту сходинку у рейтингу країн світу
за кількістю вживання алкоголю на душу населення, поступаючись першістю
молдаванам, чехам, угорцям і росіянам.
Тим часом замовчування стресу може стати
причиною розвитку більш важких захворювань - від гіпертонії до депресій. Але і
у випадку важких депресій до психотерапії звертаються лише 20% співвітчизників,
тоді як у Західній Європі - 70%, констатує столичний психіатр Станіслав
Костюшенко.
"У нас дуже низький рівень турботи про своє
здоров'я і висока недовіра до медицини", - пояснює експерт. Як наслідок, 64%
жителів країни щорічно помирає від серцево-судинних захворювань, свідчать дані
ВООЗ, тоді як у країнах ЄС цей показник удвічі нижчий - 27%.
Україна посідає п'яту сходинку у рейтингу країн світу за кількістю вживання алкоголю на душу населення, поступаючись першістю молдаванам, чехам, угорцям і
росіянам.
Зважаючи на складну, нестабільну економічну
ситуацію в Україні кількість людей, яким потрібна допомога психотерапевтів,
буде зростати, але і кількість клієнтів в останніх збільшиться, прогнозує
Олександр Фільц, президент Української спілки психотерапевтів.
"Правила гри на ринку [психотерапевтичних
послуг] через кілька років стануть більш зрозумілими", - пояснює майбутню
тенденцію експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в № 35 журналу Корреспондент від 7 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.