Корреспондент: Плацебо за мільйон. Більше половини наявних ліків можуть бути нееефективними

Дослідження французьких медиків підтверджують те, що багато хто в медицині підозрював давно, – більше половини всіх наявних у продажу ліків загальною вартістю мільярди доларів можуть бути неефективними, а то й взагалі шкідливими, пишуть Олексій Бондарев та Катерина Богданович у №1 журналу Корреспондент від 11 січня 2013 року.

Гігантський технопарк, розташований за півгодини їзди від центру німецького міста Франкфурта, нагадує місто, що розкинулося на обох берегах річки Майн. По території технопарку ходять автобуси – кількість кольорів, якими позначаються лінії маршрутів, і число зупинок на схемі руху викликають асоціації з київським метрополітеном.

Французька компанія Sanofi інвестувала понад 200 млн євро в цей завод із 7 тис. робочих місць. Тут зосереджено виробництво інсуліну й розміщений дослідницький центр, в якому вчені шукають нові шляхи боротьби з діабетом.

Величезні інвестиції, наукові дослідження, революційні патенти і новітні технології дозволили Sanofi розробити нові покоління інсулінів та пристрої для ін'єкцій у вигляді шприц-ручок. Ендокринолог Дідьє Халімі, який очолює підрозділ Діабет компанії Sanofi, переконаний, що діабет – страшна хвороба, але нею можна управляти і жити при цьому повноцінним життям.

Киянин Анатолій (ім'я змінено), топ-менеджер однієї з великих технологічних компаній, що страждає на діабет з дитинства, не стане сперечатися з цим твердженням. Сьогодні він не афішує свою хворобу. Ін'єкції інсуліну робить крадькома від товаришів по службі. Інсулін купує тільки імпортний, оскільки український, за його словами, хоч і дешевший, але значно гірший, оскільки дає побічні ефекти.

"Є такий сумний жарт: без інсуліну можна померти, але й від інсуліну теж", – каже Анатолій, який непогано заробляє і може собі дозволити найдорожчі медичні препарати.

Тема "поганих" і "хороших" ліків актуальна не тільки для діабетиків, а й для мільйонів людей, які страждають від інших хвороб

Тема "поганих" і "хороших" ліків актуальна не тільки для діабетиків, а й для мільйонів людей, які страждають від інших хвороб. Причому стереотип, що неефективні ліки становлять проблему тільки для країн, що розвиваються, і "відсталих" країн, недавно був зруйнований французькими дослідниками, чия робота стала одним з головних наукових скандалів 2012 року.

Половина ліків, що продаються в аптеках, абсолютно даремні, а як мінімум 5% з них взагалі небезпечні для здоров'я. З такою сенсаційною заявою виступили французькі професори медицини Філіпп Івен і Бернард Дебре, що опублікували минулої осені працю під назвою Путівник по 4.000 медикаментів – корисним, некорисним і небезпечним.

Чорний список

Французькі вчені склали список з понад 50 препаратів, які, на їхню думку, необхідно негайно вилучити з продажу в аптеках Західної Європи. Серед них і деякі популярні засоби, які лікарі виписують пацієнтам з діабетом, раком, серцево-судинними і неврологічними захворюваннями, а також антидепресанти, психостимулятори та контрацептиви.

Час навести лад в аптеках: препарати повинні допомагати хворим, а не захищати фармацевтичну промисловість

Як би на противагу першому списку Івен і Дебре склали й другий, що включає 94 препарати з бездоганною репутацією. "Час навести лад в аптеках: препарати повинні допомагати хворим, а не захищати фармацевтичну промисловість", – заявили автори дослідження.

І хоча обидва запропонованих списки вже встигли розкритикувати лікарі-практики, основна ідея книги була зустрінута з великим схваленням.

"Я можу тільки вітати вихід подібного видання! Ще не встигнувши ознайомитися із самим Путівником, я був захоплений тим, що його поява спонукала пресу розпочати широке обговорення цієї глибинної проблеми", – висловив думку більшості своїх колег Філіпп Ніко, лікар загальної практики з французького міста Лімож.

Як зазначає терапевт, медичні препарати сьогодні перетворилися на продукт споживання, що вільно доступний усім охочим, що у випадку з фармацевтичними речовинами абсолютно неприпустимо.

ВООЗ: понад 50% всіх ліків у світі призначаються або відпускаються неналежним чином, і кожен другий пацієнт приймає їх неправильно

Проблема, популяризована французькими вченими, в професійних медичних колах обговорюється вже не перший рік. Темі раціонального використання медикаментів присвячений не один бюлетень Всесвітньої організації охорони здоров'я. На думку авторитетної інстанції, понад 50% всіх ліків у світі призначаються або відпускаються неналежним чином, і кожен другий пацієнт приймає їх неправильно.

Найменше шансів на успішне зцілення в державах, що розвиваються, – тут лише третина пацієнтів приватних клінік і менше половини пацієнтів державних лікарень отримують адекватні їхньому станові призначення. Спеціально для цих країн ВООЗ регулярно складає перелік основних лікарських засобів, призначених для лікування патологічних станів: одна з останніх редакцій цього документа містила лише 350 препаратів.

Тим часом асортимент українських аптек, включаючи вітаміни, біодобавки та лікувальну косметику, перевищує 10 тис. найменувань. А в списку одних лише життєво важливих препаратів, затвердженому в сусідній РФ, близько 600 пунктів.

При цьому можна не сумніватися, ці тисячі препаратів, деколи сумнівної медичної цінності, на полицях не залежуються. У ВООЗ на це є два пояснення.

Для першого існує спеціальний термін – поліпрагмазія, або надмірне призначення, викликане найчастіше некомпетентністю лікаря чи укладеними ним угодами з фармацевтичними компаніями. Друга обставина вже на совісті самих пацієнтів – це неналежне самолікування, підживлюване необмеженим доступом до аптечного різноманіття, а також бажання знайти більш дешеві альтернативи рекомендованим лікарями, але дорогим засобам.

Зайва обережність

"В українських аптеках рецептурні препарати замість лікарів "призначають" фармацевти, які не мають на це ніякого професійного права", – розповідає Людмила Жданова, головний редактор газети Здоров'я України – основного вітчизняного видання в медичній галузі.

Корисливі мотиви можуть рухати лікарями, що виписують рецепт брендованою кульковою ручкою на сторінці з блокнота з логотипом фармацевтичної компанії. Втім, причиною невиправданих призначень можуть бути й елементарна некомпетентність, і все та ж поліпрагмазія, що призводять до того, що замість двох-трьох препаратів, зазвичай достатніх для ефективної терапії, призначаються п'ять чи шість.

"Це не приносить користі і лише викачує гроші з кишень пацієнтів", – каже Жданова.

Однак фінансові втрати пацієнта не єдина проблема. Справжньою катастрофою світового масштабу за останні роки стало зловживання антибіотиками

Однак фінансові втрати пацієнта не єдина проблема. Справжньою катастрофою світового масштабу за останні роки стало зловживання антибіотиками. За даними ВООЗ, у країнах, що розвиваються, до 60% хворих на ГРВІ отримують антибактеріальні препарати, що абсолютно марно під час лікування вірусних інфекцій.

На Заході ситуація не краща: у США боротьба з надмірним призначенням антибіотиків йде з 1990-х років, причому найчастіше бажанням "підстрахувати" пацієнтів від бактеріальних ускладнень ГРВІ зловживають педіатри.

Побічні ефекти, небажані для організму наслідки, а головне, розвиток стійких до антибіотиків штамів бактерій – такими є результати подібного підходу. Витрати, пов'язані зі збільшенням стійкості хвороб до антибіотиків, щорічно обчислюються $ 5 млрд у США і 9 млрд євро в Європі.

Через кілька десятиліть людство ризикує опинитися беззбройним у війні з хвороботворними мікроорганізмами, кажуть експерти.

Потрібна ревізія

21-річна палестинка Марам Далаб дізналася, що у неї діабет першого типу, у віці восьми років. Вона згадує, що раптово стала втрачати вагу і швидко втомлюватися. Батьки відвели дочку до лікаря, і її життя змінилося. Почалися уколи інсуліну і сувора дієта.

Сьогодні Далаб навчається в одному з університетів США за фахом зв'язки з громадськістю та є відомою активісткою Міжнародної діабетичної федерації.

Супроводжуючи групу журналістів на екскурсії по інсуліновому заводу Sanofi у Франкфурті, Далаб ділиться своїм досвідом життя з діабетом. Стоячи на тлі гігантського бака на 60 тис. л рідини, у якій розмножується бактерія, що виробляє інсулін, вона розповідає про те, що якісний інсулін настільки ж важливий, як і правильна дієта.

Увечері того самого дня, вечеряючи з журналістами, Далаб не відмовляється від десерту. "Я не підлаштовую своє життя під інсулін, – пояснює вона. – Просто вибираю інсулін, який підходить під моє життя".

Тому шматок Празького торта їй нічим не загрожує. "Я можу їсти все те саме, що й звичайні люди, – пояснює Далаб. – Вираховую, скільки в їжі вуглеводів, і вибираю правильну дозу правильного інсуліну".

Мільйонам діабетиків з відсталих і країн, що розвиваються, незнайоме саме поняття "правильний інсулін". Брак будь-якого інсуліну або низька якість наявного – ось нагальна проблема.

Створення ефективних медичних препаратів – результат довгострокової стратегії, величезних інвестицій, тривалих досліджень, каже американський медик Френк Ларсон. Як правило, на створення одного виду ліків іде від десяти до 15 років.

Тому майже всі найбільш дієві препарати створюються зусиллями великих фармацевтичних компаній, таких як Sanofi, Novartis, Pfizer, Merck, Bayer та інших. Найчастіше, багато "локальних" лікарських засобів не витримують порівняння з продукцією гігантів індустрії, однак коштують дешевше й опікуються протекціоністською політикою урядів.

На відміну від багатьох інших галузей, в медичній роль держави і регуляторного законодавства вкрай висока. Саме держава спроможна захистити своїх громадян від
неякісних або шкідливих препаратів

На відміну від багатьох інших галузей, в медичній роль держави і регуляторного законодавства вкрай висока. Саме держава спроможна захистити своїх громадян від неякісних або шкідливих препаратів, зазначають експерти.

За прикладами далеко ходити не треба: навесні 2012 року влада Казахстану виключила з республіканського формуляра 400 лікарських засобів – саме стільки препаратів було визнано застарілими.

Українська влада таку ревізію проводити не поспішає: на полицях вітчизняних аптек все ще можна знайти корвалол або його аналог корвалтаб, до складу якого, крім нешкідливої м'яти, входить наркотична речовина фенобарбітал. У Великобританії і США препарати з цим інгредієнтом були вилучені з продажу ще 40 років тому.

А анальгін, який українські медпрацівники активно призначають і від головного болю, і від високої температури, був заборонений у 1960-х роках в Австралії і Великобританії, в 1970-х – у Швеції, Італії та США, в 1980-х – у Німеччині та Іспанії через ризик викликати важкі порушення кровотворення.

Ще один біль вітчизняних аптек – неякісні дженерики, більш дешеві аналоги популярних запатентованих засобів. В ідеалі копія повинна бути повністю біоеквівалентною оригіналу, однак на території СНД виробляються й отримують реєстрацію чимало препаратів з частково зміненим складом, які в кращому разі менш корисні, в гіршому – небезпечні, констатують експерти.

Якщо діючої речовини недостатньо або якийсь компонент заміщений, можуть виникнути непередбачені побічні ефекти, каже Жданова й уточнює: "фармацевтики не кулінарія, де відхід від рецептури може лише незначно вплинути на смак, але при цьому страва все одно збереже свої корисні і поживні властивості".

За даними експертів ВООЗ, не менш ніж 100 тис. осіб у світі щороку помирають після прийому неякісних ліків від серцево-судинних захворювань, діабету, різних інфекцій

За даними експертів ВООЗ, не менш ніж 100 тис. осіб у світі щороку помирають після прийому неякісних ліків від серцево-судинних захворювань, діабету, різних інфекцій.

Ця проблема набуває все більших масштабів, а отже, вимагає до себе підвищеної уваги, вважає американський соціолог Дональд Лайт, професор Університету штату Нью-Джерсі. Лайт опублікував книгу Ризик приписів, в якій послався на незалежних дослідників, які стверджують, що фармацевтична індустрія витрачає на маркетинг, рекламу і просування нових препаратів вдвічі-втричі більше коштів, ніж на їхні клінічні випробування.

Як і багато інших експертів, Лайт поділяє стурбованість французьких вчених з приводу непотрібних і шкідливих препаратів.

Однак, на думку Ларсона, особливого оптимізму борцям з непотребом у красивих упаковках випромінювати не варто. Якщо в розвинених державах можливо швидке посилення контролю якості лікарських засобів, то країнам, що розвиваються, до цього ще належить пройти чималий шлях.

***

Цей матеріал опубліковано в №1 журналу Корреспондент від 11 січня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.