Корреспондент: Блакитна мрія. Видобуток сланцевого газу не знищить українську екологію

Видобуток сланцевого газу принесе Україні довгоочікувану енергетичну незалежність, не вдаривши по місцевій екології, – що б не казали проросійськи налаштовані політики, пише Максим Бутченко у №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року.

Харків'янин Андрій Лесик, активіст суспільно-політичного руху Український вибір, передрікає своєму місту екологічну катастрофу, яку за масштабами можна порівняти з чорнобильською. Її причиною може стати видобуток сланцевого газу, розвідку якого в Харківській області в жовтні 2012 року розпочала Shell, одна з найбільших енергетичних компаній світу з оборотом $ 470,2 млрд. Розвідку і видобуток газу зі сланців вона веде вже в чотирьох країнах.

"Вода і земля можуть бути отруєні в радіусі десятків кілометрів від свердловини", – посилається Лесик на дані українських екологів. Мовляв, внаслідок застосування технології гідророзриву підземних пластів (ГРП), необхідної для видобутку, суміш хімічних реагентів може забруднити ґрунтові води і привести до зрушень ґрунту аж до землетрусу. Як стверджує Лесик, для своїх потреб Shell осушить водойми і знищить чорноземи, прилеглі до місця буріння.

Близько сотні супротивників видобутку вже кілька місяців проводять у Харкові акції протесту. Мітингувальників підігрівають політики, які заявляють про те, що власний газ для України хоч і важливий, але не є безпечним.

При цьому самого газу ніхто не бачив. У першій розвідувальній свердловині пройдено трохи більше половини шляху, близько 3 км, і чи є в цьому місці бажаний вуглеводень, стане відомо лише на початку літа. Поки що про його запаси на сході країни, які загалом можуть скласти 7 трлн куб. м, фахівці кажуть лише гіпотетично, хоч і з високою часткою ймовірності.

Якщо газ буде, це дасть країні довгоочікувану енергетичну незалежність. Адже якщо використовувати лише його, за нинішнього внутрішнього споживання Україною 50 млрд кубометрів на рік запасів газу вистачить на 140 років.

"Це [видобуток сланцевого газу] створить тисячі робочих місць, принесе великі інвестиції і значні податкові перерахування до бюджету", – малює Михайло Добкін, губернатор Харківської області, райдужні перспективи Корреспонденту. До слова, у буріння тільки однієї свердловини Shell інвестувала $ 200 млн.

Україні немає чого боятися, заспокоюють експерти з енергетики, наводячи приклад
інших країн

Україні немає чого боятися, заспокоюють експерти з енергетики, наводячи приклад інших країн. Shell, так само як і деякі інші великі енергетичні корпорації, серед яких ExxonMobil і Сhevron, використовує загальноприйняті у світі технології під час видобутку нетрадиційного газу. На їхній основі сланцевий газ успішно видобувають у США, Канаді та Великобританії. Крім того, близько десяти газових видобувачів ведуть розвідку в Німеччині, Польщі, ПАР, Китаї, Туреччині, Аргентині, Алжирі, Данії та Австралії, а Литва, Румунія і Казахстан планують її розпочати.

Водночас екологи нагадують, що ряд європейських держав через загрози природі ставляться до видобутку сланцевого газу насторожено. До прикладу, у Франції та Болгарії він заборонений.

"Ми краще не допустимо того, щоб спотворювали нашу землю, чим будемо навздогін боротися з іноземною компанією", – категорична Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Політолог Володимир Фесенко, не применшуючи важливості дотримання екологічних норм, називає тему сланцевого газу розмінною монетою в геополітиці. "Очевидно, що перший, для кого є невигідним видобуток нетрадиційного газу, – це [російський] Газпром, тому що він єдиний постачальник природного газу в Україну", – упевнений експерт. Фесенко наголошує, що в інтересах Газпрому в Україні діють прокремлівськи налаштовані політсили.

Землетрус скасовується

На столі у Тетяни Бобровицької, директора охорони праці та навколишнього середовища Shell Україна, лежить десятисантиметровий шматок гірської породи циліндричної форми. "Це і є щільний піщаник, з якого видобувається газ", – пояснює вона, крутячи в руках сірий камінь.

Для того щоб витягти газ з таких пластів, необхідно очистити від чорнозему площу від 3 га до 6 га, встановити на ній бурову вишку і на глибину 5 км закачувати через свердловину суміш води з хімічними речовинами. Коли тиск досягне 1,5 тис. атмосфер, відбудеться розрив газоносних пластів, і через тріщини можна буде відбирати газ. За словами експертів, сьогодні це єдиний можливий метод видобутку вуглеводню зі сланцю.

Shell пробурила в Первомайському районі Харківщини першу з 15 запланованих в Україні свердловин, що викликало занепокоєння місцевих жителів

Shell пробурила в Первомайському районі Харківщини першу з 15 запланованих в Україні свердловин, що викликало занепокоєння місцевих жителів.

"З 16 сіл мені написали звернення. У людей справжня паніка", – розповідає Арсен Аваков, нардеп від партії Батьківщина й один з ініціаторів законопроекту про жорстке законодавче врегулювання видобутку нетрадиційного газу. Серед головних страхів населення – можливе отруєння джерел води і виникнення землетрусів.

На захист мешканців Харківської області встав і Віктор Медведчук, лідер Українського вибору, орієнтований на зближення з РФ. На його думку, Україна настільки густо населена, що тут неможливо безболісно видобувати сланцевий газ, і в разі забруднення безліч людей стануть його жертвами.

Щільність населення в тих регіонах України, де вестимметься видобуток, – в межах загальноприйнятої практики, парирує Бобровицька. До прикладу, на Харківщині вона досягає 95 осіб на 1 кв. км, тоді як у регіонах Польщі, де ведеться розвідка, – 124 людини на 1 кв. км.

Харків'ян насторожує й те, що для видобутку газовики планують використовувати воду з місцевих водойм. А за забезпеченістю нею область перебуває на передостанньому місці в країні

Однак харків'ян насторожує й те, що для видобутку газовики планують використовувати воду з місцевих водойм. А за забезпеченістю нею область перебуває на передостанньому місці в країні.

У представників Shell є контраргумент: загальна кількість води, яку планується використовувати для однієї свердловини на місяць, не перевищуватиме того обсягу, який подається одному 60-квартирному будинку на день. Крім того, компанія планує використовувати додатково солону воду з більш глибоких пластів, а також побудувати споруди для очищення і повторного застосування прісної води.

Що ж до зараження води хімікатами, які передбачає використовувати Shell, то це практично неможливо: за словами Бобровицької, вони перебуватимуть на глибині від 0,6 км до 5 км. Та й випадків такого зараження у світовій практиці не було.

У листопаді 2011 року фахівці польського Геологічного інституту провели перше і поки що єдине в Європі дослідження впливу на навколишнє середовище ГРП під час робіт американської нафтогазової компанії ExxonMobil в гирлі свердловини Лебен.

"За даними цих досліджень, за дотримання заходів безпеки гідророзрив не загрожує ґрунтовим водам", – резюмує Цезарій Філіпович, аналітик польської Організації об'єднаних родовищ.

Що ж стосується загрози землетрусу, то це припущення дилетантів, вважає Михайло Гончар, експерт центру Номос. "Це кажуть люди, у яких було погано з фізикою в середній школі, – каже він. – Для того щоб на глибині 5 км створити незворотні зміни в геологічних породах, потрібен ядерний вибух силою 10,5 кт". ГРП просто фізично не може бути такої сили, запевняє експерт.

Копайте глибше

Гідророзрив для України не дивина, для видобування корисних копалин його застосовують з 1957 року, стверджує Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-club. Заглиблюючись в історію питання, він розповідає, що ГРП українські фахівці використовували у двокілометрових свердловинах, що досить близько до ґрунтової прісної води, що залягає на горизонті 200-600 м, однак це ні в кого серйозних побоювань не викликало.

У тому, що ризик за сучасних технологій невеликий, переконані і британські дослідники. Туманний Альбіон заборонив видобуток сланцевого газу в травні 2011 року після кількох невеликих землетрусів силою 1,5 бала. Однак після глибокого вивчення питання експерти з'ясували, що їхньою причиною став не ГРП, як передбачалося раніше, і в грудні 2012-го розробки відновили.

Використання екологічного аргументу як інструменту геополітики теж не нова технологія

Використання екологічного аргументу як інструменту геополітики теж не нова технологія, розповідає болгарський журналіст Кіріл Кірчев. За його словами, в січні 2012 року уряд його країни заборонив американській Chevron проводити видобуток сланцевого газу в тому числі під тиском з боку Росії, а її рупором в Болгарії став громадянський рух за заборону розробки.

Втім, українські екологи заперечують будь-який вплив на них з боку сусідів – газових монополістів. "Я українка, "щира" патріотка. Екологічні питання аполітичні, головне не завдати шкоди екології країни", – каже Тимочко.

Її опонент Добкін – прихильник публічного обговорення та оприлюднення всіх потенційних ризиків і способів відходу від них. До громадських слухань харківський губернатор хоче ґрунтовно підготуватися, тому він поїхав у Даллас (США), де вже 11 років видобувають сланцевий газ. Там Добкін збирається на власні очі переконатися в економічному ефекті і впливі на екологію.

"Щоб було якомога менше чуток і домислів", – резюмує глава області мету прийдешніх слухань.

Глибинне буріння

Метод видобутку сланцевого газу, який збирається застосувати компанія Shell в Україні, його ймовірні негативні наслідки і заходи обережності

Технологічний процес:
1) встановлюють бурову вежу;
2) бурять вертикальну свердловину;
3) бурять свердловини під нахилом;
4) після досягнення необхідної глибини в свердловину спускають кілька сталевих колон різного діаметру, а міжтрубний простір цементують;
5) під великим тиском у свердловину надходить суміш з піску, води і хімічних речовин, яка через пробиті отвори потрапляє в газоносний пласт;
6) відбувається гідророзрив пласта, тобто в породі утворюються мікротріщини, через які газ надходить у трубу

Склад рідини для гідророзриву:
91% – вода
8% – пісок
1% – хімічні добавки

Місця видобутку нетрадиційного газу в Україні:
- Юзівський ділянка, розташована на території Донецької та Харківської областей

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.