Сергій Власенко, позбавлений депутатського мандата захисник Юлії Тимошенко, в інтерв’ю Ірині Соломко розповідає про те, як він захищатиметься «від лому» і хто може стати наступною мішенню влади. А також про те єдине, чого боїться Президент Віктор Янукович. Матеріал розміщено у №10 журналу Корреспондент від 15 березня 2013 року.
У справі екс-прем'єра Юлії Тимошенко 6 березні стався несподіваний
поворот: Вищий адмінсуд (ВАСУ) позбавив Сергія Власенка, найбільш публічного із
юристів-захисників Леді Ю, депутатського мандата. Привід – опозиціонер, будучи
парламентарем, не мав права працювати адвокатом. Суд не врахував, що Власенко
здав своє адвокатське свідоцтво і представляв інтереси Тимошенко в суді не як
адвокат, а як захисник.
Разом з мандатом Власенко втратив і недоторканність, таку
необхідну політику, зважаючи на порушені проти нього за заявою екс-дружини
кримінальні справи.
Власенко заявляє про політичне підґрунтя дій суддів.
Схоже, з ним згодні в Європі: після скандального рішення ВАСУ Європарламент
вирішив позачергово обговорити стан справ в Україні. Якщо дискусія прийме
несприятливий для влади поворот, шанси офіційного Києва підписати в цьому році
Договір про асоціацію з ЄС стануть примарними.
Сам Власенко відсиджуватися в тіні не збирається,
заявляючи, що продовжить захищати Тимошенко, і вже подав до Європейського суду
з прав людини позов про неправомочність позбавлення його мандата.
Про те, як він захищатиме Тимошенко і чого чекає від
влади, Власенко розповів Корреспонденту у своєму першому інтерв'ю в статусі
екс-нардепа. Розмова відбулася в партійному офісі Батьківщини, в його
особистому кабінеті, на дверях якого ще висить табличка Приймальня народного
депутата України.
- Той факт, що ВАСУ позбавив вас мандата, став
топ-новиною в Україні, якою занепокоїлися навіть європарламентарі. Чи сподівалися
на інший результат, враховуючи, що двоє суддів з тих, хто розглядав вашу справу,
раніше винесли рішення, що дозволило Владиславу Каськіву поєднувати крісла
депутата і глави Нацагентства з інвестицій?
- Ще два роки тому я намагався з якимсь пієтетом
ставитися до суддів, казав, що вони не всі такі погані. Тепер я можу сказати:
всі. За ці кілька років я не стикався з жодним порядним суддею, чи то [Родіон] Кірєєв
[виносив рішення з газової справи Тимошенко, засудивши її на сім років],
[Оксана] Царевич [головувала на засіданні у справі про вбивство нардепа Євгена
Щербаня й оштрафувала Тимошенко за прояв неповаги до суду], чи то судді Вищого
спеціалізованого суду [які підтвердили вирок з газової справи Тимошенко]. Я, на
жаль, повинен сказати, що вони – добірні покидьки. Люди без моралі і совісті.
Пан [Станіслав] Міщенко, що очолює зараз Вищий
спеціалізований суд, – тварина. І це ще м'яка характеристика для людини, яка не
моргнувши оком підтвердила абсолютно надуманий вирок Тимошенко, посадивши її ні
за що на сім років, і за це з рук Януковича у вигляді подарунка прийнявши
посаду голови Вищого спеціалізованого суду. І нехай він на мене подає в суд за
ці слова, але це так.
Нормальні судді залишилися у Верховному суді, але їх
позбавили будь-якої можливості впливати на ситуацію.
- Ви вже підготували позов до Європейського суду з прав
людини з приводу позбавлення мандата. На що розраховуєте – адже справи там
розглядаються роками?
- Мандат для мене не самоціль. Я без нього довго жив і
вважаю себе самодостатньою людиною, що відбулася в професії. У цьому плані мені
більше шкода адвокатського свідоцтва, яким я пожертвував, щоб показати всю
абсурдність ситуації.
Що стосується Європейського суду, то для десятка
мільйонів українців він став єдиною можливістю знайти справедливість. Так само
і для мене набагато важливіше знайти її і показати упередженість ВАСУ.
Я чудово розумію, що рішення не буде завтра, в кращому разі
воно з'явиться через півтора роки. Очевидно, що тоді в мене вже не буде
практичної можливості повернути мандат. Але я вважаю, що основне завдання
звернення – показати владі, що вона не може діяти так.
- Спробуєте повернути адвокатське свідоцтво?
- Ні, я не хочу повертатися в адвокатуру. Якби не справа Тимошенко,
моєї ноги не було б у судах. Юристи або адвокати не потрібні українському
суспільству. Адже якщо у нас Конституційний суд на догоду політичній
кон'юнктурі виносить рішення, які не налазять на голову і порушують всі базові
принципи юриспруденції, навіщо тоді потрібні юристи? Потрібен просто Андрюха
Портнов [радник Президента, колишній керівник Головного управління з питань
судоустрою Адміністрації Президента], Вітя Янукович, старший і молодший, які вирішуватимуть
питання. Прикро за професію і за те, що юристи це "хавають".
- Чим станете займатися?
- Однозначно продовжу захищати Тимошенко. Зміна мого
статусу – як в адвокатурі, так і в парламенті – не впливає на статус захисника
в тих справах Тимошенко, до яких я вже допущений.
- А вас можуть позбавити його?
- У країні, де не існує моралі, права й етики, у справі,
яка тотально залежить від волі однієї людини, можливо все. Я навіть припускаю,
що так станеться, адже вони збираються мене заарештувати.
- Вірити заяві Генпрокуратури про те, що заарештувати вас
не будуть, не варто?
- Треба віддати їм належне: вони сказали, що одна
кримінальна справа за моєю участю все ж є. Хоча насправді їх три. (Справи
порушено за заявою колишньої дружини Власенка). Але тут питання в іншому: у нас
в країні справи проти людей, які мають сміливість не мовчати, порушуються за
одну секунду.
Завтра вони напишуть, що у 1812-му я ненавмисно застрелив
французького солдата, який відступав з Росії. У них є дівчина (екс-дружина
Власенка), яка все підтвердить, заявивши, що бачила це особисто.
- Як захищатиметеся?
- Проти лому немає прийому. Мій депутатський мандат давав
мені певний захист, вони мене цього імунітету свідомо позбавили. Поки що
замінника у мене немає, я беззбройний.
Йде тотальний тиск на мене, причому серйозно пресувати
вони почали давно, ще в лютому 2012-го, просто я про це не кричу публічно. Мене
намагаються позбавити всієї моєї власності, поливають брудом у пресі.
- Ви й за кордон виїхати не можете?
- Так, я завтра спробую здійснити чергову спробу виїзду –
у мене є офіційне запрошення на слухання щодо ситуації в Україні в
Європейському парламенті. (Розмова відбулася 12 березня. 13 березня Власенка не
випустили з аеропорту Бориспіль).
- Якби вас випустили, залишилися б у Європі?
- Навіщо? У мене завдання – виїхати на слухання.
- Можливо, політична імміграція стане вашим захистом "від
лому"?
- (Усміхається) Я обговорю вашу пропозицію з Юлією
Володимирівною [Тимошенко].
- Якщо мова зайшла
про Тимошенко: чому вона сама не поїхала?
- Днів за десять до арешту ми провели брифінг і
повідомили пресі, що, за інформацією наших джерел, в п'ятницю під час допиту
свідка її заарештують. Ми всі розуміли, але залишитися в Україні – це було її
рішення.
Перед кожним стоїть вибір – продовжувати боротьбу чи ні.
І якщо так, то в якій формі. Звичайно, тоді ніхто не міг припустити, що все, що
відбуватиметься далі, виявиться зовсім за межею моралі. Але я вважаю, що Юлія
Володимирівна гідно проходить через ці випробування. Повірте, дуже складні
випробування.
- Чому влада атакує саме вас?
- Я впевнений, що коли Янукович приймав рішення
заарештувати Тимошенко, його радники сказали: мовляв, давайте ми її закриємо,
півроку потерпимо, а потім все забудеться, вона сидітиме у в'язниці сім років,
а ви будете вічно царювати. Але так не вийшло. Тимошенко вже півтора року в
ув'язненні, але загострення пристрастей лише посилюється.
Звичайно, вони думають, як би цю хвилю збити. Є люди, які
найбільше спілкуються і з європейськими політиками, і безпосередньо з Юлією
Володимирівною, – це Григорій Немиря [нардеп від Батьківщини, відповідальний за
зовнішньополітичні зв'язки], Женя [дочка екс-прем'єра Євгенія Тимошенко] і я.
Ось вони і почали нас атакувати. Після того як зрозуміли, що так просто нас не
взяти, перейшли до важкої артилерії. Вони готові на все заради збереження своєї
влади.
- Хто може стати наступною жертвою?
- Питання складне. Ми намагаємося щось прогнозувати в
ситуації, в якій повністю відсутня логіка і здоровий глузд, де переважає
ірраціональне і нелюдське.
- Тобто хто завгодно?
- Так, або всі відразу. Причому якщо ми говоримо про
депутатів, то винайдений і випробуваний механізм, що дозволяє чинити що
завгодно. Але мене тут найбільше дивує реакція, точніше, її відсутність у
юридичної спільноти. Адже очевидно, що рішення, причому не тільки стосовно
мене, але й стосовно [Павла] Балоги й [Олександра] Домбровського [нардепів,
яких суд також позбавив мандатів], незаконні і нелегітимні. І юристи мовчать.
- Можливо, нинішня вразливість опозиції викликана тим, що
влада діє більш агресивно, а ви цього не розумієте?
- Опозиція все розуміє. Влада чітко діє за логікою
бандитів 1990-х. Ми не те що не були до цього готові (до цього ніхто не може
бути готовий), все набагато складніше. Давайте згадаємо історію. Адже в 1930-х
[Адольф] Гітлер теж прийшов до влади легітимно, але потім у Німеччині почало
відбуватися те саме, що у нас. Влада перестала поважати і слухати опозицію,
почала присвоювати повноваження, на які її не обирали. І тільки тому, що народ
Німеччини мовчав, думаючи, що Гітлер – добро, а не зло, він отримав те, що
отримав.
Тому тут ще питання й до соціуму, до людей. Не можна
говорити, що опозиція повинна відстоювати права людей, – кожен повинен робити
це. Саме тому Юлія Володимирівна каже, що наша головна мета – це об'єднання
самої опозиції і повна комунікація з громадянським суспільством. Єдине, чого
боїться Янукович, – це людей на вулицях. У нього генетичний страх з 2004-го. Це
єдине, що може його зупинити.
- Чи може бути метою влади фізичне знищення Тимошенко?
- Так, або довести її до стану інвалідності, зламати
психологічно.
- Чи допускаєте ви, що Тимошенко можуть засудити до
довічного ув'язнення за організацію вбивства Щербаня?
- У мене немає ніяких ілюзій. Я розумію: як скаже
Янукович, так судді і напишуть.
***
Цей матеріал опубліковано в №10 журналу Корреспондент від 15 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.