Український ринок органічних продуктів різко пішов у ріст. Його завзято штовхають вперед прагнення співгромадян до здорового раціону і засилля сучасних технологій у масових продуктах харчування, пише Кароліна Тимків у №12 журналу Корреспондент від 29 березня 2013 року.
В Олени Яремчук, 32-річної власниці юридичної фірми,
чотири роки тому виникли проблеми зі здоров'ям, але традиційна медицина їх не
позбавила. "Тоді я захопилася аюрведою [індійською медициною, заснованою на здоровому
харчуванні] і абсолютно по-іншому подивилася на те, що їм", – розповідає
українка.
В її раціоні залишилися лише овочі, фрукти та молочні
продукти, причому тільки ті, що створені без хімії та ГМО. Разом з нею на
органічне меню перейшли її родичі, і, за словами киянки, всі вони останнім
часом жодного разу не хворіли.
"Дівчата в моєму віці починають колоти ботокс [для
омолодження обличчя], а я цього не потребую", – усміхається Яремчук.
Екопродукти, вирощені у спеціалізованих фермерських господарствах без застосування пестицидів, синтетичних добрив і добавок, дорожчі за звичайні у
середньому на 30-40%
І хоча екопродукти, вирощені у спеціалізованих
фермерських господарствах без застосування пестицидів, синтетичних добрив і
добавок, дорожчі за звичайні у середньому на 30-40%, їх сьогодні вибирають для
свого столу все більше українців, які прагнуть до здорового способу життя.
Експерти впевнені: зростанню тренду сприяє також
погіршення якості і смаку товарів супермаркетовського асортименту, у
виробництві яких використовуються синтетичні інгредієнти.
На "зеленій" їжі, яка поки що тільки входить у гастрономічну моду, сьогодні спеціалізуються понад 140 фермерських господарств
На "зеленій" їжі, яка поки що тільки входить у
гастрономічну моду, сьогодні спеціалізуються понад 140 фермерських господарств.
80% їхньої продукції – зернові, бобові та олійні культури, які переважно експортуються
в Європу, де екохарчування набагато
більш популярне. Втім, овочі, фрукти і м'ясо-молочна продукція продаються
переважно на внутрішньому ринку країни.
Число магазинів, які торгують винятково натуральними
овочами, фруктами, молоком, м'ясом і хлібом, тільки в столиці перевалило за
сотню, а в багатьох супермаркетах з'явилися окремі полиці з ними.
За оцінкою Євгена Мілованова, глави Федерації органічного
руху в Україні, якщо у 2008 році жителі країни купили в магазинах органіки на
600 тис. євро, то в 2009-му – на 1,2 млн євро, у 2010-му – на 2,4 млн євро, а у
2011 році – вже на 5,1 млн євро. Щоправда, поки що чиста їжа в загальному
обсязі придбаних українцями продуктів складає лише 1-2%. Для порівняння: у
Західній Європі – до 10%.
"Наш ринок органічної продукції не настільки добре розвинений,
як у країнах Євросоюзу, – резюмує Мілованов. – Там з боку держави є фінансова
підтримка – наприклад, фермерам [що спеціалізуються на органіці] дають
безпроцентні кредити. В Україні нічого такого не існує".
Ручна робота
Ферми Байрон Агро в селі Стовп'яги за 85 км від Києва
начебто не торкнулася цивілізація. 140 корів, 27 кіз і кілька десятків
перепелів тут годують, як у XIX столітті, – сіном, гарбузом і зерном,
вирощеними на полях господарства без застосування хімдобрив. Не кладуть тутешні
фермери у корм і ніяких консервантів, стимуляторів росту та гормонів.
На невеликій кухні, де стоїть маслобійка і кілька газових
плит, дві співробітниці ферми в білих халатах та рукавичках вручну загортають
вершкове масло у фольгу, розливають молоко в скляні банки і розкладають сир у
коробки з харчового пластику.
Далі йде фінальний акорд: на упаковках з'являється
етикетка торгової марки Вілла роз, а всередині – вкладиш з портретом господаря
ферми Юрія Сергєєва і контактами. Звідси ці продукти вирушають у саме серце
української торгової індустрії – супермаркети Сільпо і Велика кишеня.
На прилавках вони вирізнятимуться від звичайних аналогів
не тільки більш простою і екологічною упаковкою, але й ціною – в середньому
вона вище в два з половиною рази. 1 л знежиреного молока коштує 18 грн., 1 л
жирного – 25 грн., 200 г вершкового масла – 60 грн., 500 грн. сиру – від 22
грн.
"У нас маленькі обсяги та дуже висока собівартість", – лаконічно
пояснює різницю Сергєєв.
Іншими словами, виробництво натурпродукту – процес
повільний, адже в ньому не використовуються прискорювачі росту й автоматика, і
доходи фермерів ростуть не так стрімко. Крім того, органіка – продукт
швидкопсувний, і його втрати під час доставки до споживача також закладаються в
ціну.
Ще один фактор утворення ціни – спеціальна упаковка для
органіки. В Україні її виробництво не розвинене, і Сергєєв під молоко закуповує
польські скляні банки об'ємом 0,33 л.
"Тільки на одну таку банку я витрачаю 3 грн.", – пояснює
він.
Крім того, виробникові екопродуктів, на відміну від
звичайного фермера, необхідно зібрати набагато більшу кількість дозвільних
документів і більше витратитися на них, а також на штрафи перевіряльних
органів. За словами Сергєєва, ці витрати він також закладає в ціну свого
товару.
Власник Байрон Агро вважає виробництво"зеленої" їжі вигідним бізнесом: рентабельність органічної ферми становить близько 20-30%
Як би там не було, власник Байрон Агро вважає виробництво
"зеленої" їжі вигідним бізнесом: рентабельність органічної ферми становить
близько 20-30%, тоді як продуктового магазину, наприклад супермаркету, –
близько 23-25%.
При цьому вартість української органіки її виробники та
продавці вважають цілком адекватною. Людмила Веспер, директор мережі столичних
органічних магазинів і кафе EcoChic, впевнена, що витрати споживача з лишком
окупляться в майбутньому.
"Людина, яка правильно харчується, витрачає менше грошей на
лікарів, ліки, її не пригнічують проблеми зайвої ваги, а працездатність
висока", – пояснює Веспер.
Співвітчизники з доходом вище середнього і молоді батьки, які піклуються про здоров'я своїх дітей – основні споживачі екоїжі в Україні
Такої думки дотримуються співвітчизники з доходом вище
середнього і молоді батьки, які піклуються про здоров'я своїх дітей. Це основні
споживачі екоїжі в Україні.
30-річна Ірина Федченко перейшла на натуральні хліб,
м'ясо, молоко та овочі восени минулого року, коли у її дворічного сина лікарі
діагностували алергію і порадили змінити його раціон.
Раз на тиждень молода мама закуповує продукти в
інтернет-магазині Органік Ера. За суми замовлення не менш ніж 500 грн. доставка
безкоштовна, відзначає вигоду Федченко. "Це зручно, корисно і дуже смачно, –
вважає вона. – Наприклад, огірки та помідори там дійсно смачні, а не віддають
пластиком, як в супермаркеті".
При цьому Органік Ера торгує і через звичайний магазин,
де можна побачити весь товар. Так само – онлайн і офлайн – працює ще одна
компанія з продажу екопродуктів, Свій Фермер.
Розвиває бізнес і Веспер: за п'ять років число її
торгових точок зросло від однієї до трьох, плюс в лютому відкрилося ще й кафе
на Андріївському узвозі. Ціни там цілком помірні. Наприклад, чайник ароматного
трав'яного чаю, вирощеного на невеликій органічній фермі в Криму, коштує лише
15 грн.
"У нас налагоджені зв'язки з невеликими фермерськими господарствами,
які збирають усе вручну", – розповідає Веспер.
Органічний хаос
У Західній Європі органічна їжа давно не вважається
рідкістю. Продукти, які згідно з міжнародними правилами позначені зеленим
листком на упаковці, цілком доступні – вони дорожче звичайних лише на 10-15%, що
вдвічі, а то й учетверо нижче різниці в Україні.
Обсяг ринку натуральної їжі в Німеччині в сотню разів перевищує вітчизняний, сягаючи 6 млрд євро, хоча населення цієї країни тільки вдвічі більше за українське
При цьому обсяг ринку натуральної їжі в Німеччині в сотню
разів перевищує вітчизняний, сягаючи 6 млрд євро, хоча населення цієї країни
тільки вдвічі більше за українське. Обсяг галузі у Франції – 3,3 млрд, а у
Великобританії – 2 млрд євро. У ЄС вартість спожитих на душу населення екопродуктів
становить 30-40 євро на рік, в той час як в Україні – 0,1 євро.
Це пояснюється тим, що ціни на "зелену" продукцію в ЄС ті
самі, а то й нижче українських. При цьому купівельна спроможність
співвітчизників у порівнянні з європейцями менша в рази.
Наприклад, якщо в Німеччині 1 л органічного молока коштує
1 євро, а середня зарплата німця складає 2,5 тис. євро, то в Україні відповідно
– 2 євро і 300 євро. Згідно з даними Держкомстату, доходи чверті населення не
дотягують до прожиткового мінімуму, і органіка їм не по кишені.
Якщо в Євросоюзі стандарти виробництва органіки викладені на десятках сторінок і контролюються сотнями сертифікаційних компаній, то в Україні єдиний закон, що
регламентує цю сферу, до цього часу не затверджений Президентом
Інша причина слабкого розвитку галузі – відсутність
чітких правил гри. Якщо в Євросоюзі стандарти виробництва органіки викладені на
десятках сторінок і контролюються сотнями сертифікаційних компаній, то в Україні
єдиний закон, що регламентує цю сферу, до цього часу не затверджений
Президентом. Причина – немає бази для його виконання.
У країні немає органів, які сертифікують і контролюють
якість екопродуктів. Щоправда, можна отримати міжнародний сертифікат у приватній
компанії Органік стандарт, але в Україні він не має юридичної сили, і
харчовики-натурали, які працюють на внутрішній ринок, відмовляються від цієї
клопіткої та витратної процедури.
Безконтрольність і хаос – благодатний ґрунт для спекуляцій на тренді. Багато виробників, рекламуючи звичайні товари, видають їх за органічні
Безконтрольність і хаос – благодатний ґрунт для
спекуляцій на тренді. Багато виробників, рекламуючи звичайні товари, видають їх
за органічні. З іншого боку, постачальникам 100%-го еко складно переконати
скептично налаштованих покупців у тому, що їхня продукція дійсно більш
натуральна, ніж навіть те, чим торгують селяни на ринках. Адже під час вигодовування
домашньої птиці і худоби господарі приватних подвір'їв часто також
використовують хімію, попереджають експерти.
"Не варто забувати, що Кабміном сертифіковано і
рекомендовано використання 150 найменувань гербіцидів, пестицидів, добрив, і
все це ми їмо", – нагадує Веспер.
Дієтолог за освітою, вона застерігає, що нагромадження
цих речовин в організмі людини провокує цілий букет хвороб – від алергії до
раку. За даними Державної служби молоді та спорту, за минуле десятиліття
захворюваність дітей шкільного віку в Україні зросла на 27%. Не останню роль у
цьому, на думку медиків, зіграло харчування продуктами, виготовленими за
допомогою сучасних технологій.
Українці через прагнення до здорового способу життя будуть все частіше віддавати перевагу натуральним молоку, м'ясу та овочам –навіть незважаючи на те, що в країні не працюють стандарти їхньої якості
Українці через прагнення до здорового способу життя
будуть все частіше віддавати перевагу натуральним молоку, м'ясу та овочам –
навіть незважаючи на те, що в країні не працюють стандарти їхньої якості,
впевнена Людмила Кузьменко, керівник Науково-технічного центру перспективного
розвитку та державного нагляду Укрметртестстандарту.
На тлі того, що якість основної маси магазинних продуктів
з часом знижується, Мілованов прогнозує поступове зростання частки споживання
органіки – приблизно в тому самому темпі, що і в минулі роки, – приблизно на
100% щорічно.
"Хоча, звичайно, треба розуміти, що ця продукція ніколи
масовою не стане", – резюмує експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в №12 журналу Корреспондент від 29 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.