Головна
 

Корреспондент. Як вкрасти мільйон. Енциклопедія бізнесу на грошах платників податків

8 квітня 2013, 10:08
0
229
Корреспондент. Як вкрасти мільйон. Енциклопедія бізнесу на грошах платників податків
Фото: Reuters
Чиновники вигадують неймовірну кількість варіантів крадіжок бюджетних коштів

Дорога, прокладена без асфальту, пенсії, виплачені померлим, сади, посаджені без дерев. Корреспондент склав енциклопедію крадіжки бюджетних коштів, пише Христина Бердинських у №13 видання від 5 квітня 2013 року.

Кому в Україні жити добре? Тому, хто має доступ до державних фінансів і має змогу, нічого не віддаючи взамін, направити їх у свою кишеню, оминаючи контролю вальні органи.

Про те, що такий вид бізнесу, у просторіччі іменований корупцією, в країні надзвичайно популярний, свідчать результати досліджень міжнародних організацій. Так, за даними Transparency International, опублікованими в кінці минулого року, Україна посідає одне з чільних місць у світі за рівнем проникнення корупції, сусідячи за цим показником з Конго, Папуа – Новою Гвінеєю і Сирією.

Корреспондент вирішив для майбутніх поколінь українців скласти коротку енциклопедію вітчизняного злодійства. Для цього редакція використовувала дані перевірок, проведених у 2012 році Службою безпеки України, Генеральною прокуратурою, а також Держфінінспекцією.

Великі афери в цю енциклопедію не потрапили, оскільки органи контролю, на відміну від опозиційної преси, не схильні робити замах на честь і гідність високопосадових українських чиновників, які фігурують у таких скандалах, воліючи боротися з корупцією дріб’язково.

Гроші на відрядження

Будь-яке будівництво – золоте дно для махінацій, особливо якщо за справу беруться люди з фантазією. З останньою не було проблем у представників однієї хмельницької будівельної компанії, яка отримала підряд на ремонтно-будівельні роботи у місцевого регіонального центру зайнятості.

У кошторис витрат підрядник включив і 530 тис. грн. витрат на оплату відряджень київських будівельників, яких фірма нібито запросила на роботи в Хмельницькому. Насправді, як встановили перевіряльники, на об'єкті працювали винятково місцеві робітники. Гроші на відрядження комерсанти перевели в готівку і витратили на свої потреби.

Як вода крізь пальці

У Житомирській області союз чиновників і комерсантів зумів видобути гроші з води. Точніше, з обладнання для станції знезараження питної води.

У листопаді 2011 року одне з управлінь Житомирської облдержадміністрації уклало з київською фірмою контракт на постачання імпортного обладнання для модернізації системи центрального водопостачання. Кияни настільки переконливо пообіцяли протягом місяця виконати замовлення, що чиновники вже через 17 днів, не чекаючи постачання, склали акт прийому-передачі обладнання та заплатили за нього з бюджетних коштів 5,3 млн грн.

Втім, як з'ясували співробітники СБУ, на момент підписання акта обладнання не просто не було доставлено на Житомирщину – його навіть не ввезли на територію України. Причина – його ще не було в природі: європейський виробник навіть не встиг виготовити вже оплачений і прийнятий чиновниками комплект.

Мертві душі

Читати в дитинстві класику корисно – це довели співробітники подільського райуправління київського відділення Пенсійного фонду України. Як переконалися слідчі прокуратури, чиновники, отримуючи дані про смерть пенсіонерів, не квапилися сповіщати про це вищі органи, привласнюючи належні "мертвим душам" гроші. Операція, підказана працівникам Пенсійного фонду Миколою Гоголем, принесла чиновникам прибуток у розмірі 300 тис. грн.

Дорога без асфальту

Закатати гроші в асфальт в Україні не проблема. А ось видобути їх звідти – складніше. Але не для умільців компанії ОНУР Конструкціон Інтернешнл, які отримали держпідряд на ремонт дороги Миронівка – Канів – Софіївка. Вони так вміло витягали з дороги асфальт, що органи контролю не знайшли у відремонтованій трасі вирівнювального шару асфальтобетону, за який держава, за документами, заплатила 4,3 млн грн.

Схожим чином діяла і компанія Юнікобуд, коли ремонтувала дорогу Чернівці – Герца – КПП Дяківці. У цьому випадку збитки держскарбниці склали 3,2 млн грн.

Сад без яблук

На Херсонщині ґрунт такий багатий на корисні органічні сполуки, що в нього навіть нічого саджати не треба, щоб зібрати багатий урожай готівки. Це довели мічурінці з фірми Фаворит, які за документами висадили в області шикарні сади – яблучний на 60 га і персиковий на 58,7 га.

За те, що саджанці для них садівники завезли аж із Криму, мічурінці отримали з держбюджету компенсацію – 3,2 млн грн. Співробітникам Держфінінспекції, які прибули перевіряти угоду, не вдалося поласувати свіжими яблуками і персиками: ні саджанців, ні грошей, ні самих садів вони не виявили.

Боротьба з безробіттям

За правильної організації справи навіть безробітні можуть принести дохід – це правило відкрили луганські комерсанти.

Одна з місцевих компаній приєдналася до держпрограми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів Луганщини на 2010-2011 роки. Комерсанти запропонували створити для безробітних 23 робочих місця, відкривши цех з виробництва рибних консервів і копчення морепродуктів в одному із селищ області.

Профінансувати створення міні-підприємства зобов'язався Фонд загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття. Вартість одного робочого місце за кошторисом склала 197 тис. грн.

Держава перерахувала гроші, фірма закупила і налагодила необхідні для функціонування цеху засоби виробництва, а також створила всі обіцяні робочі місця. Але в ході перевірки СБУ з'ясувалося, що обладнання – три охолоджувачі повітря і стільки ж компресорних агрегатів – лише на папері було новим, а насправді використовувалося вже шість років. А безробітних, заради яких і влаштували цю справу, звільнили через тиждень.

Загальний котел

В умілих руках один і той самий предмет може приносити багато різного прибутку.

У Житомирській області працівники одного з державних спиртозаводів без конкурсу придбали у комерційної фірми паровий котел, завищивши його вартість утричі. Через три місяці ці самі посадовці заробили на котлі ще раз, уклавши договір на ремонт нового котла. За підрахунками фахівців Держфінінспекції, внаслідок двох цих "операцій" державна кишеня полегшала на 1,6 млн грн.

Дорогі гризуни

Гризуни та комахи не тільки не шкідливі, а навіть корисні. У Керчі та Сімферополі місцеві комунальники заробили на тому, що нібито рятували городян від цих шкідливих представників місцевої фауни. Так, комунальне підприємство Житлоавтосервіс-Керч внесло в тариф на утримання будинків і прибудинкових територій додаткові 327,5 тис. грн. – кошти, витрачені на проведення дератизації (знищення гризунів) та дезінсекції (знищення комах). Хоча мешканці майже семи сотень будинків, "облагодіяних" комунальниками, ніяких "-зацій" і "-секцій" не помітили. Так само як і органи контролю.

Мейд ін не наша

У Житомирській області одна з приватних компаній заробила на любові до батьківщини. Вона уклала договір на постачання місцевим сільгоспвиробникам українських зернозбиральних комбайнів. Заковика була в тому, що, прагнучи підтримати вітчизняного виробника, держава виплачує під час укладення таких контрактів компенсацію в розмірі 30% вартості машин. У підсумку п'ять сільгосппідприємств скористалися послугами комерсантів, а загальна сума компенсації склала понад 1,2 млн грн.

Гроші виплатило Головне управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації. Все б нічого, але перевіряльники з СБУ встановили, що з українського в комбайнах, вироблених за кордоном, були тільки таблички з маркуванням Made in Ukraine.

Використано дані прес-служб СБУ, Генпрокуратури та Держфініспекції

***

Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 5 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Українакорупціячиновникидержавні закупівлі
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах