Розумна, але бідна, безпечна, але корумпована, з величезним ринком і мізерними можливостями для розвитку бізнесу і особливо особистості. Такою постає Україна після аналізу двох дюжин найбільш значущих міжнародних рейтингів, пише Інна Прядко у №15 журналу Корреспондент від 19 квітня 2013 року.
У свої 26 років киянин Олексій Жиленко є цілком успішним.
Молодий викладач танців, за плечима у якого титул чемпіона України зі
спортивних бальних танців, а на руках – ліцензія судді і тренера міжнародної
категорії, він встиг виховати призерів Кубка світу і Кубка Європи, а також
попрацювати в Польщі та Латвії.
Затребуваний Жиленко і в Україні, однак, оцінюючи на
прохання Корреспондента свою задоволеність життям тут за десятибальною шкалою,
він на секунду замислюється: "50 на 50 – балів п'ять, напевно".
Оцінити батьківщину вище йому заважає туманність
майбутнього. За словами киянина, якщо в Європі професіонали його рівня можуть
заздалегідь спланувати розвиток власного бізнесу в танцювальній сфері, то в
Україні перспективи кар'єрного та особистісного зростання залишаються
непередбачуваними.
Наприклад, згадує молодий тренер, два роки тому він
спробував відкрити власну школу в Києві. Але, успішно оформивши СПД, витратив
рік на узгодження документів про оренду залу з міською владою, після чого йому
повідомили, що правила змінилися, і запропонували пройти всю процедуру
спочатку.
Єдине, у що можна конвертувати власний професіоналізм в Україні, – відносний побутовий добробут. Не можна прогнозувати розвиток
Єдине, у що можна конвертувати власний професіоналізм в
Україні, – відносний побутовий добробут, категоричний Жиленко.
"Не можна прогнозувати розвиток, – констатує він. –
Навіть якщо почнеш заробляти трохи більше, зможеш дозволити собі хіба що
продукти трохи дорожче, новий телефон або телевізор".
З таким баченням українських реалій згодна більшість
співвітчизників: таку саму оцінку, 5,1 бала з десяти, свого життя в Україні
поставила більшість її громадян, свідчать дані Індексу людського розвитку
(ІЛР), оприлюдненого в березні Програмою розвитку ООН (ПР ООН).
У цьому щорічному рейтингу держав, структурованих за
рівнем можливостей для розвитку особистості, Україна також посіла посередню
позицію: 78-ме місце зі 187. З усіх країн регіону Європа та Центральна Азія, до
яких ООН відносить Україну, нижче розташувалися тільки Боснія і Герцеговина,
Азербайджан, Вірменія та Туреччина. Хоча в останній валовий національний дохід
(ВНД) на душу населення вдвічі вищий українського – $ 13,7 тис. проти $ 6,4
тис.
Аналогічне місце відвели Україні і в рейтингу успішних країн
Legatum Prosperity Index: займаючи 71-й рядок зі 142, зі східноєвропейських
країн батьківщина обганяє лише Македонію (75) і Молдову (84).
Загалом Корреспондент проаналізував позиції своєї країни
у 24 найбільш значущих світових рейтингах, надаючи за кожен з них від одного до
п'яти балів – залежно від того, наскільки високо держава перебуває у списку. Якщо
б Україна була ученицею, вона отримала б трійку з мінусом: середня оцінка
склала 2,5 бала.
Експерт: Досі мені не вдалося виразно пояснити жодному іноземцю, чому настільки багата країна, країна з настільки освіченими й працьовитими людьми опинилася на периферії Європи
"Досі мені не вдалося виразно пояснити жодному
іноземцю, чому настільки багата країна, країна з настільки освіченими й
працьовитими людьми опинилася на периферії Європи", – узагальнює становище
України в більшості рейтингів Людмила Шангіна, директор соціальних програм
Центру Разумкова.
Горе від розуму
Богатир зі зламаною ногою, чиї сили незатребувані через необхідність
вилікувати травму, – майже билинний Ілля Муромець на печі – так малює сучасний
портрет України Володимир Дубровський, старший економіст Центру
соціально-економічних досліджень CASE Україна та старший консультант Київської
школи економіки.
Разом з CASE експерт щорічно проводить опитування
українських топ-менеджерів для Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), на
основі якого ВЕФ визначає місце України у своїх рейтингах, таких як Індекс
глобальної конкурентоспроможності, Доповідь про можливості для торгівлі,
Глобальний індекс гендерної нерівності.
"Зламана нога" України – державні та ринкові інститути, чия ефективність падає з року в рік і найбільш відчутно погіршує потенціал країни
Дубровський ставить діагноз Україні без вагань: її
"зламана нога" – державні та ринкові інститути, чия ефективність
падає з року в рік і найбільш відчутно погіршує потенціал країни.
Тож якщо в Індексі глобальної конкурентоспроможності
Україна в цілому виглядає середнячком (73-тє місце зі 144), то кілька десятків
складових цього індексу відкидають її далеко назад. Країна перебуває серед
останніх у галузі дотримання прав власності, ефективності правового поля у
врегулюванні спорів, а також ступеня обтяжливості податкових процедур.
Ці фактори зводять нанівець всі переваги держави,
констатують експерти.
"Якщо у країни є інноваційний потенціал, або
ресурси, або можливості промислового виробництва, але немає, наприклад,
[дотримання] прав власності, її конкурентоспроможність буде близькою до нуля, –
пояснює Дубровський. – І це саме наш випадок".
Одна зі сфер, які впродовж усіх років незалежності "витягують" країну в комплексних рейтингах і виводять її в лідери спеціалізованих – це освіта й інтелектуальний потенціал
А Україні дійсно є що множити на нуль. Зокрема, одна зі
сфер, які впродовж усіх років незалежності "витягують" країну в
комплексних рейтингах і виводять її в лідери спеціалізованих – це освіта й
інтелектуальний потенціал.
Так, в останньому рейтингу Legatum Prosperity Index
Україна посіла 71-ше місце зі 142, замкнувши групи держав з рівнем життя
"вище середнього". І лише один з шести компонентів цього списку, що
оцінює можливості для освіти, забезпечив Україні місце в першій тридцятці
найкращих.
До того ж, за оцінками ВЕФ, Україна посідає десяте місце у
світі за часткою населення, яке отримало додаткову освіту після школи. Таких у
країні близько 80%, рівно вдвічі більше, ніж у середньому на планеті.
На додачу Індекс конкурентоспроможності нагородив Україну
25-м місцем зі 144 з доступності вчених й інженерів, і 58-м – за здатністю
країни до інновацій.
"Рівень покриття освітою в тенденції зростання, –
каже Катерина Рибальченко, старший програмний менеджер ПР ООН. – Звичайно, це є
колосальним чинником для України і нівелює проблеми в інших сферах".
Однак, продовжує експерт, якості освіти є куди зростати:
найгострішими проблемами залишаються невідповідність дипломів потребам ринку і
відсутність в Україні традиції постійного навчання протягом усього життя.
Хвора мозоль країни – витік мізків: за цим показником держава за п'ять років опустилася, за даними ВЕФ, з 83-го на 131-ше місце зі 144
Недарма хвора мозоль країни – витік мізків: за цим
показником держава за п'ять років опустилася, за даними ВЕФ, з 83-го на 131-ше
місце зі 144.
Але якщо освічене населення – це один з бонусів, що
дістався Україні у спадок з радянських часів, то зростання обсягу і привабливості
ринку – перевага, набута вже після розпаду СРСР.
Всесвітня торгова організація оцінює потенціал
внутрішнього ринку України у 4,4 бала із семи, а обсяг зовнішнього – у 5,2 із
семи.
"Тут дійсно має місце прогрес, – оцінює динаміку
останніх років Дубровський. – Треба віддати належне нашому бізнесу, він активно
шукає зовнішні ринки збуту, і Україна не фокусується на одному з них, як
середньоазіатські держави, прив'язані до Росії".
Насолоджуватися спокійним життям українцям заважає посередній рівень дотримання
прав людини в багатьох сферах
Вище зі свій звичний середній рівень країна виглядає і в
плані безпеки. Їй особливо не загрожує світовий тероризм, і тут низька
злочинність. Хоча насолоджуватися спокійним життям українцям заважає посередній
рівень дотримання прав людини в багатьох сферах, свідчать рейтинги.
Торік Україна навіть опустилася зі 121-го на 130-те місце
в рейтингу свободи преси Freedom House і, за оцінками цієї ж організації,
продемонструвала найбільш стрімкі темпи регресу демократії за останні чотири
роки, балансуючи в списку на межі частково вільних і невільних країн.
Ще одна палиця на два кінці – українська система охорони
здоров'я, яка забезпечує високі кількісні показники (вакцинацією охоплено 90%
населення), однак програє у найважливіших якісних.
Так, за даними Legatum Institute, лише половина українців
задоволені своїм здоров'ям, у той час як середній світовий показник – 80%. При
цьому якщо витрати на охорону здоров'я в Україні складають близько $ 445 на рік
на людину, то у світі цей показник втричі вищий – $ 1,3 тис.
Найбільшу тривогу експертів викликає тривалість життя українців, що скоротилася
із 70,5 років у 1990 році до 68,8 зараз
А найбільшу тривогу експертів викликає тривалість життя
українців, що скоротилася із 70,5 років у 1990 році до 68,8 зараз. Серед 47
країн з високим рівнем людського розвитку, до яких ПР ООН відносить Україну, гірше
показник тільки у Казахстану (67,4 року). Довше українців живуть навіть у
країнах із середнім рівнем ІРЛ, серед яких Єгипет, Гондурас і Гватемала – 69,9
року в середньому.
"Скорочення очікуваної тривалості життя – це і є
найбільший регрес [України], – констатує Шангіна. – Адже це узагальнений,
підсумковий показник якості життя в цілому".
Ще одним негативним показником Рибальченко називає обсяг
ВНД на душу населення – $ 6,4 тис., що втричі нижче, ніж у таких країнах, як
Словенія, Чехія чи Словаччина.
Зневага до людини
Втім, такі показники, як ВНД і ВВП, давно не є головними
у визначенні добробуту країни, запевняє Корреспондент Натан Геймстер, керівник
проекту Legatum Prosperity Index. За його словами, більшу вагу у світових
індексах тепер мають рівень демократії, підприємницьких можливостей та
соціальної згуртованості.
Такі показники, як ВНД і ВВП, давно не є головними у визначенні добробуту країни. Більшу вагу у світових індексах тепер мають рівень демократії, підприємницьких можливостей та соціальної згуртованості
І за всієї суперечливості методик такі рейтинги не
даремна статистика, як може здатися на перший погляд. По-перше, пояснює
Шангіна, вони дозволяють державі побачити своє місце у світі, по-друге –
допомагають інвесторам оцінити переваги та ризики ринків.
"Перед дзеркалом можна худнути й оздоровлюватися, а
можна фарбуватися і наводити марафет, – застерігає Дубровський. – В урядів, які
хотіли б поліпшити свою картину [в рейтингах], виникає спокуса навести макіяж –
провести фасадну дерегуляцію".
Найяскравіший її приклад – різкий зліт України в рейтингу
Світового банку Doing Business, відразу на 15 пунктів за рік, до 137-го місця зі
185. Однак це зростання швидше математичне, ніж практичне, зазначає Ярослав
Абрамов, радник практики корпоративного права міжнародної юридичної фірми
Integrites, яка з українського боку бере участь у складанні Doing Business.
Це сталося завдяки скороченню кількості податкових
платежів і дозволів на будівництво для низки сфер, пояснюють експерти, хоча
вести бізнес, навіть за спрощеною схемою, легше не стало. Втім, саме в цій сфері
Україна має найбільший запас зростання: мовляв, ситуація з ринковими
інститутами стала настільки нестерпною, що повинна привести до позитивних
зрушень.
Ще одна сфера для можливого зміцнення позицій України у
міжнародних рейтингах, зокрема Індексі конкурентоспроможності, – зростання
зовнішнього і внутрішнього ринків, вважає Дубровський. Цей процес впирається, з
одного боку, в зростання купівельної спроможності населення, з іншого – в
розширення співробітництва України з розвиненими ринками, наприклад можливе
підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС.
Причому поки що Україна практично не використовує свої
унікальні можливості для міжнародної торгівлі та транзиту.
Ключем до розкриття потенціалу країни повинні стати і зміни в соціальній сфері, вважають експерти. Найбільшою української бідою вони називають нехтування життям людини
Ключем до розкриття потенціалу країни повинні стати і
зміни в соціальній сфері, вважають експерти. Найбільшою української бідою вони
називають нехтування життям людини: знецінення праці, відкрите порушення
соціально-економічних прав українців та позбавлення їх соціальної перспективи.
"Все інше – похідне, від якості питної води до якості
державного управління", – переконана Шангіна.
Числа у кружечках – ВВП на душу населення, $ тис.
Список використаних рейтингів і місце України в них
Економіко-політичний блок: доповідь Світового банку Doing
Business (137/185), Індекс сприйняття корупції Transparency International
(144/176), Індекс економічної свободи Heritage Foundation (161/177), Індекс
демократії Economist Intelligence Unit (79/167), Індекс глобальної
конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (73/144), Рейтинг за
економічними показниками Legatum Prosperity Index (110/142), Рейтинг за рівнем
можливостей розвитку підприємництва Legatum Prosperity Index (64/142), Рейтинг з
ефективності управління державою Legatum Prosperity Index (121/142), Рейтинг
залученості у світову торгівлю Світового економічного форуму (86/132), Рейтинг
економічного добробуту The Sustainable Society Index (53/151), Індекс прав
власності Property Rights Alliance (118/130)
Соціально-правовий блок: Індекс свободи преси Freedom
House (130/197), Індекс свободи преси Reporters Without Borders (126/179),
Індекс людського розвитку ООН (78/187), Глобальний індекс миролюбності
(71/158), Рейтинг недієздатності держав (113/177), Рейтинг людського добробуту
The Sustainable Society Index (62/151), Рейтинг екологічної стійкості The
Sustainable Society Index (121/151), Рейтинг якості освіти Legatum Prosperity
Index (29/142), Рейтинг рівня здоров'я населення Legatum Prosperity Index
(69/142), Рейтинг безпеки життя Legatum Prosperity Index (56/142), Рейтинг
рівня особистої свободи Legatum Prosperity Index (108/142), Рейтинг розвитку
соціального життя Legatum Prosperity Index (58/142), Міжнародний індекс щастя
(100/151)
***
Цей матеріал опубліковано в №15 журналу Корреспондент від 19 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.