Віце-прем'єр-міністр України Олександр Вілкул в інтерв’ю Ксенії Карпенко розповів про дороги, роботу у владній команді, майбутнє поїздів Hyundai і життя на двох колесах. Матеріал розміщено у №21 журналу Корреспондент від 31 травня 2013 року.
Біографія 39-річного
Олександра Вілкула, віце-прем'єра, відповідального за цілий букет напрямків –
ЖКГ, транспорт, дороги, будівництво, – у радянський час була б ідеальною для
комсомольського ватажка. Почав з низів, п'ять років відпрацювавши на робітничих
посадах – помічником машиніста екскаватора на гірничо-збагачувальному комбінаті
(ГЗК), машиністом екскаватора. Потім став гірничим майстром на Південному ГЗК.
У 22 роки сів у крісло начальника відділу, ще через рік – заступника
гендиректора ГЗК. Цей етап його біографії припав на 1990-ті, які чиновник
вважає складним часом, що вимагав від керівника промислового підприємства
нестандартних рішень.
На початку 2000-х
Вілкул вже керував кількома ГЗК й очолював гірничорудний дивізіон Метінвесту –
холдингу, що належить мільярдерові-регіоналу Рінату Ахметову. У СРСР такого
успішного хлопця неодмінно помітили б і стали б просувати по партійній лінії. З
Вілкулом відбулося те саме – він потрапив до Верховної Ради від Партії регіонів
і займався роботою регіоналів Дніпропетровщини, облрадою якої саме керував його
батько. Область впевнено підтримала Віктора Януковича на президентських
виборах. У підсумку новий глава держави зробив Вілкула головою
Дніпропетровської облдержадміністрації. До честі його батька слід сказати, що
синхронно з призначенням сина він добровільно залишив крісло голови облради.
Губернатор з
Вілкула вийшов прогресивний: наприклад, він зумів залучити в область значні за
обсягом інвестиції – 1,3 млрд грн. Але й партлідер в чиновнику не спав – на
парламентських виборах 2012 року Дніпропетровщина дала владі максимальну
підтримку.
У підсумку Янукович
призначив Вілкула "інфраструктурним" віце-прем'єром замість регіонала і мультимільйонера
Бориса Колеснікова, який пішов до Ради. Від попередника екс-губернатору
дістався і розкішно відремонтований кабінет в урядовій будівлі, де самі лише кришталеві
люстри коштують по $ 50 тис. кожна. У люксові апартаменти, заповнені шкірою,
червоним деревом і всілякими дорогими дрібничками, Вілкул додав лише оригінал
акта про проголошення Незалежності, шахи та повне зібрання енциклопедії
Брокгауза й Ефрона.
- Ви неодноразово
декларували, що є прихильником європейських стандартів управління. Як вам
працюється серед людей, які не поспішають декларувати ті самі принципи, що й
ви?
- Я працюю в
команді уряду України. І, природно, як і будь-який член команди, повинен розділяти
її цінності. Будь-який з міністрів або віце-прем'єрів несе відповідальність не
тільки за результат своєї роботи, а й за результат роботи всього уряду в
цілому. І я дуже сподіваюся, що наш уряд буде успішним.
- І влада, й
опозиція говорять про те, що Президент Віктор Янукович призначає на вищі
державні посади людей, близьких до його старшого сина – Олександра. Ви зробили
стрімку кар'єру. Ви теж з ним знайомі?
- Я з ним кілька
разів зустрічався на публічних заходах. Говорити про якесь дуже близьке знайомство
не можна.
- На посаді
віце-прем'єра у вас дуже широкий спектр завдань – адміністративно-територіальна
реформа, будівництво житла, транспорт, ЖКГ, дороги, електронний уряд. Як одна людина
може ефективно працювати у такій кількості напрямів?
- Важливо керувати
процесом і контролювати виконання завдань. Недостатньо чітко розуміти мету –
важливо точно знати кроки, необхідні для її досягнення. Так і в державному
управлінні – стратегія, тактика і жорсткий контроль. За помахом чарівної
палички за одну хвилину все не зміниться. Але у разі поступальних кроків ми
отримаємо реалізацію конкретних проектів. Наприклад, в дорожньому будівництві в
цьому році у нас запланована реалізація 600 об'єктів, йде зведення трьох арен і
реконструкція двох палаців для проведення Євробаскету [європейського чемпіонату
з баскетболу, який відбудеться в Україні у 2015 році].
Фото Наталі Кравчук
- А в сфері ЖКГ що
зробили?
- У
житлово-комунальному господарстві позитивним прикладом є добре "відпрацьований"
зимовий сезон, який цього року пройшов без значних проблем і аварій. Щойно закінчилася
зима, протягом тижня було створено штаб з підготовки до зими 2013-2014. Кожне
місто, кожен район, кожна область має чіткий план того, що необхідно зробити, –
де оновлювати котли, де ремонтувати труби, де потрібно утеплятися. Може, з боку
здається, що все відбувається саме собою, але насправді це величезна робота.
Урядом прийнято
програму активізації економіки на 2013-2014 роки. Зараз МінЖКГ вносить на
розгляд Кабміну низку дуже важливих для комунального господарства проектів.
Серед них – капітальна реконструкція та встановлення нових ліфтів, установка
модульних котелень [індивідуальних котелень для будинків], які працюють як на
газі, так і на альтернативному паливі. Наше завдання у цьому проекті – знизити
як мінімум на 1 млн "кубів" споживання газу.
Найважливішим стратегічним завданням у житлово-комунальному господарстві є створення ефективного механізму, коли кожен будинок отримає власника, коли
замість монополії ЖЕКів буде ринок послуг
Я вважаю, що
найважливішим стратегічним завданням у житлово-комунальному господарстві є
створення ефективного механізму, коли кожен будинок отримає власника, коли
замість монополії ЖЕКів буде ринок послуг. Для цього важливо створення ОСББ
[об'єднань співвласників багатоповерхових будинків] зі стимулювальним держфінансуванням.
Наприклад, якщо мешканці будинку захочуть створити ОСББ, вони зможуть отримати певну
суму на проведення ремонтних робіт. Це, приблизно, може бути 500 тис. гривень. До
того ж будинок отримує можливість вибору постачальника послуг: ОСББ може
найняти, припустимо, одну компанію, яка прибиратиме, другу компанію, яка
займатиметься дахом і т.д. Це створення ринку, а отже, можливість підвищення
якості і здешевлення послуг. На порядку денному – демонополізація ринку і
створення системи власника. Це один з проектів, які МінЖКГ виноситиме на
розгляд Кабміну.
- Ще одна
резонансна тема з вашого профілю: чи є у швидкісних поїздів Hyundai майбутнє в
Україні?
- Іншого шляху,
крім швидкісних залізничних перевезень, у світі немає. У Європі 95% перевезень
здійснюється швидкісними поїздами.
Інша справа, що
необхідно, щоб Hyundai реалізував всі технічні рішення, які потрібні для
нормальної експлуатації в зимовий період. Тому що, крім випробувань поїздів під
час закупівлі, перевірка в зимовий період через брак часу перед Євро-2012 не
була проведена. Тобто Hyundai повинен поїзди доопрацювати. З іншого боку,
Укрзалізниця повинна зробити залізниці – і з точки зору електропроводів, і з
точки зору якості рейок – такими, якими ефективно здійснюватимуться ці
перевезення.
На деяких маршрутах
заповнюваність Hyundai зараз зросла до 100%, а середня заповнюваність (навіть з
урахуванням нічних) перебуває на рівні 75%.
Фото Наталі Кравчук
- У вашій
компетенції будівництво доріг, стан яких жахає. Виною тому не відсутність
грошей, а їхнє розкрадання чиновниками і підрядниками. Може, варто зайнятися не
асфальтуванням, а ув’язненнями? Або кардинально змінити середовище, мінімізувавши
участь держави в процесі будівництва доріг?
- 95% доріг
сьогодні будується приватними компаніями.
Чому у нас погані
дороги? 88% з них побудовано в 1980-ті роки за наявними тоді стандартами. З
того часу в десять разів збільшилося навантаження. І якщо вантажівки важили 10
т, то сьогодні цими дорогами їдуть 60-тонні фури. Звичайно, побудовані за
попередніми нормами дороги не витримують навантаження. Крім того, за оцінками
експертів, більше третини фур їздять з перевантаженням. Це по-перше.
По-друге – хронічне
недофінансування. По-третє, система управління. У системі Укравтодору
зосереджені всі функції: планування, служби замовлень, виконання і навіть контролю
виконання робіт. Така система неефективна.
Важливо розуміти,
що за дороги всередині населених пунктів несе відповідальність не Укравтодор, а
місцева влада. І тому необхідна чітка персоніфікація відповідальності: держава
має відповідати за ключові дороги, які є транспортними коридорами, – це 52 тис.
[км] доріг. Решту 118 тис. [км] – разом з фінансуванням – пропонується передати
на баланс місцевим органам влади. Це правильний управлінський підхід.
А якість доріг
повинна контролювати Укртрансінспекція, а не Укравтодор.
Ще потрібні нові
стандарти, наприклад впровадження нових присадок для будівництва доріг – це пов’язано
і зі збільшенням навантаження, і зі зміною клімату. Також необхідно ввести
контроль і плату за проїзд для надвантажопідйомних автомобілів (понад 11 т), як
це зроблено у всіх європейських країнах.
І ще можу вас
запевнити: в цілях фінансування "дорожнього" напряму підвищення акцизу на
паливо навіть не розглядається.
Фото Наталі Кравчук
- Тема доріг
повинна бути для вас близькою не тільки через посаду: у вільний час ви
захоплюєтеся мотоциклами. Навіть більше, товаришуєте з російським байкером
Хірургом, приятелем президента РФ Володимира Путіна.
- Років 15 я вже
знайомий із Сашею "Хірургом". Познайомилися в Москві, куди я приїжджав на мотоциклі.
Я їжджу на мотоциклі з 14 років. 10-20 років тому їздив дуже багато – до
Москви, Санкт-Петербурга, Відня. Ми з дружиною нещодавно підраховували: вона
проїхала за моєю спиною, на задньому сидінні мотоцикла, понад 100 тис. км.
Останнім часом
їжджу мало – цього року виїжджав на дніпровську набережну лише два рази. Дотримуюся
Правил дорожнього руху, їжджу в шоломі. Дорогу треба поважати.
- Якщо вже згадали
про дружину: чим вона займається? Судячи з вашої декларації, її річний дохід – 2,4
млн грн. за сумарної зарплати 583 тис. – у 2,4 разу перевищує ваш. Та й ваша
зарплата за рік не вражає – 122 тис. грн.
- Моя дружина все
життя працювала в HR-бізнесі. А в бізнесі доходи значно вищі, ніж зарплати
держслужбовців.
***
Цей матеріал опубліковано в №21 журналу Корреспондент від 31 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.