Анджеліна Джолі стає передвісницею епохи трансгуманізму. Зважившись на видалення грудей, щоб запобігти раку, голлівудська зірка вводить моду на превентивну трансплантологію, пишуть Катерина Богданович та Олексій Бондарев у №21 журналу Корреспондент від 31 травня 2013 року.
Сьогодні в статті
про трансгуманізм, яку можна прочитати на одному з найпопулярніших ресурсів
інтернету – Wikipedia, Анджеліна Джолі не згадується. Однак це лише питання
часу. Сучасна медицина все більше рухається в бік заміщення хворих органів імплантами,
в тому числі і більш функціональними, ніж оригінальні. І масштаб вчинку, зробленого
Джолі, стане по-справжньому зрозумілим далеко не відразу, переконані прихильники
трансгуманізму.
Явищу під назвою трансгуманізм
вже кілька десятиліть. Його прихильники впевнені, що за допомогою досягнень
наукового та технічного прогресу людина може змінити свою природу настільки, що
буде здатною перемогти фізичні хвороби і значно продовжити своє життя (а то й взагалі
досягти безсмертя).
Можливість
модифікувати своє тіло таким чином, щоб продовжити життя (що й зробила
голлівудська актриса), – прямий шлях до здійснення мрії трансгуманістів.
Сьогодні
налічується безліч способів долучитися до цієї мрії. Одні з них відомі давно і
вже не сприймаються як фантастика. Наприклад, генетичний скринінг ембріонів
перед штучним заплідненням та вирощування донорських органів зі стовбурових
клітин пацієнта. Інші поки ще здатні шокувати пересічного обивателя, хоча вчені
довгий час успішно експериментують з ними, наприклад, замінюючи людські органи
більш функціональними штучними, що дозволяють поліпшити зір, слух, пам'ять, а
найголовніше – продовжувати життя.
Не можна не різати
Іронія долі: багаторазова
володарка титулу найкрасивішої жінки планети, один з головних секс-символів
епохи, голлівудська актриса Джолі незабаром позбудеться тих органів, які,
власне, і роблять її жінкою. На початку травня Джолі видалила собі обидві
молочні залози, а скоро те саме зробить з яєчниками.
Приводом для першої
операції став невтішний прогноз онкологів: у крові 37-річної актриси був
виявлений дефектний ген BRCA, мутація якого надзвичайно підвищує небезпеку
виникнення злоякісної пухлини молочної залози.
У випадку з Джолі
лікарі оцінили ймовірність раку грудей у 87%, раку яєчників – у 50%. Операція з
видалення молочних залоз – подвійна мастектомія – відбувалася в кілька етапів і
тривала три місяці, з початку лютого.
"Я щаслива, що
зробила це. Мої шанси на розвиток раку молочної залози знизилися з 87% до 5%. Я
можу сказати своїм дітям, що вони не повинні боятися втратити мене через рак", –
написала актриса в колонці під назвою Мій медичний вибір, опублікованій у New York
Times 14 травня.
Новина справила
ефект вибуху бомби і привернула до цієї медичної теми увагу всього світу.
Генетична мутація, виявлена у Джолі, є першопричиною виникнення 15% злоякісних пухлин грудей і 10%
ракових уражень яєчників. У США і Європі 50% жінок, дізнавшись про наявність
"бракованих" генів BRCA – BRCA1 і BRCA2, – погоджуються на превентивну
мастектомію.
Вирушати в лабораторію і перевіряти свою ДНК медики рекомендують лише у разі, якщо на рак молочної залози страждали найближчі родички по материнській лінії
Втім, вирушати в
лабораторію і перевіряти свою ДНК медики рекомендують лише у разі, якщо на рак
молочної залози страждали найближчі родички по материнській лінії. Саме такий
сімейний анамнез у Джолі, мати якої померла від пухлини грудей у 56 років.
Джолі – не єдина
жінка, яка вирішила задля уникнення онкологічних проблем замінити власні груди
імплантатом.
На відміну від
актриси, багато хто не залишає навіть сосок: його видаляють, оскільки з нього
вкрай складно повністю витягти залозисту тканину, а отже залишається ризик
виникнення новоутворення.
Саме про соски
жалкує Маша Гессен – російська журналістка, колишня глава російської служби
Радіо Свобода і колишній головний редактор журналу Вокруг света, яка у своїй
колонці, опублікованій в журналі Slate, зізнається, що заздрить Джолі.
Мутацію в гені BRCA
Гессен виявила у 2004 році, у 2005-му вона зробила операцію, а ще через три
роки розповіла про свій досвід, а також про те, яку роль може зіграти генетика
в розвитку суспільства, в книзі Кров має значення. Газета New York Times внесла
твір до списку Значущих книг року, при цьому на батьківщині журналістки книга
досі не видана.
Ефект Джолі
Тепер медичні
експерти говорять про початок "ефекту Джолі". Інтерес до генетичної діагностики
охопив увесь світ. Ще минулого тижня київські онкологи зізнавалися Корреспонденту,
що пацієнток, які зацікавилися аналізом на BRCA, в столиці можна було перерахувати
на пальцях – а тепер вітчизняні лабораторії повідомляють про десятки жінок, які
щодня записуються на це дослідження. Це гарна новина для країни, де від раку
грудей щорічно помирають 8 тис. жінок з 16 тис. хворих. Рівень смертності (за
своєчасної діагностики він мінімальний) зашкалює тому, що до цього часу
більшість українок не приділяє проблемі належної уваги і звертається до лікаря
надто пізно.
Профілактична мастектомія поки ще залишається одиничним випадком у вітчизняній медицині – на відміну від США, де кількість жінок, що розлучаються з потенційно небезпечними залозами, починаючи з 2000 року зросла втричі
При цьому
профілактична мастектомія поки ще залишається одиничним випадком у вітчизняній
медицині – на відміну від США, де кількість жінок, що розлучаються з потенційно
небезпечними залозами, починаючи з 2000 року зросла втричі. За даними Келлі
Меткалф, професора факультету проблем грудей Університету Торонто, дефектний
ген BRCA присутній у крові 1 з 250 жінок європеоїдної типу, в окремих етнічних
групах, як, наприклад центральноєвропейські євреї-ашкеназі, співвідношення зростає
до 1 з 50.
Не тільки онкологія
може стати причиною превентивних операцій. Профілактичне видалення апендикса
проводилося новонародженим немовлятам у Німеччині в 30-х роках минулого
століття, пізніше така практика певний час існувала в США та Японії. Сьогодні
лікарі не радять без потреби позбуватися органу, чия роль у роботі ШКТ ще не до
кінця вивчена, але, поза всяким сумнівом, є досить важливою.
Особливо бурхливі суперечки вирують навколо ще однієї операції з "доопрацювання" людського організму: видалення крайньої плоті статевого члена
Особливо бурхливі
суперечки вирують навколо ще однієї операції з "доопрацювання" людського
організму: видалення крайньої плоті статевого члена. Деякі дослідження
підтверджують, що такий захід знижує ризик розвитку онкологічних, венеричних і низки
інших захворювань сечостатевої системи. А американська асоціація урологів
кілька років тому заявила, що обрізання вважається одним з методів профілактики
ВІЛ – хоча й не найефективнішим.
Список органів, які
в різний час різні медичні школи вважали "зайвими", можна продовжувати:
мигдалини, вилочкова залоза і навіть епіфіз, ділянка мозку, в якому, як пізніше
з'ясувалося, виробляються життєво важливі гормони меланін і серотонін.
Не зовсім
фантастика
Сьогодні у світі,
де роботи зовні уже не можна відрізнити від людей, і на порозі надходження в
масовий продаж такого фантастичного гаджета, як Google Glass, немає сенсу
дивуватися приголомшливому прогресу в медицині, кажуть батьки трансгуманізму.
Превентивне видалення органів і заміщення їх імплантами – це лише верхівка айсберга, перші кроки у бік медицини майбутнього. Значно більш радикальним методом оздоровлення є заміщення хворих органів на штучні, які зможуть
виконувати функції видаленого органу
Причому, на їхню
думку, превентивне видалення органів і заміщення їх імплантами – це лише
верхівка айсберга, перші кроки у бік медицини майбутнього. Значно більш
радикальним методом оздоровлення є заміщення хворих (або потенційно
небезпечних, як у випадку з Джолі) органів на штучні, які будуть не просто звичайною
заглушкою, а зможуть виконувати функції видаленого органу.
Такі органи вже
активно створюються медиками, проходять клінічні випробування і доводять свою
ефективність. Наприклад, штучна нирка, розроблена вченими з Каліфорнійського
університету, дозволяє пацієнтам забути про регулярні процедури діалізу. Штучне
вухо, створене дослідниками з Прінстонського університету, здатне "чути" в
діапазонах, недоступних нормальному вуху.
Уникнути серйозних
проблем з чоловічим здоров'ям може допомогти революційний винахід
американського медика Ентоні Атали, якого преса вже охрестила "будівельником
людських органів".
Атала прославився
кілька років тому, вперше створивши і пересадивши пацієнтові штучний сечовий
міхур. Але його пізніші роботи обіцяють йому ще більшу славу. Атала
експериментує з вирощуванням тканин, які дозволять створити штучний пеніс.
У ході своїх
експериментів медик вже пересаджував нові органи кроликам, і вони не тільки
змогли спарюватися із самками, а й зачати потомство. Таким чином, мова йде про
повне відновлення чоловічої репродуктивної функції, вважає Атала.
Біонічне око Argus, яке розробляється групою американських вчених з кількох
університетів, дозволяє відновити зір у людей, які втратили його внаслідок травм або хвороб
Біонічне око Argus, яке розробляється групою
американських вчених з кількох університетів, дозволяє відновити зір у людей, які
втратили його внаслідок травм або хвороб.
Argus являє собою
зв'язку з компактної камери, вбудованої в звичайні окуляри, і мозкового
імпланта, який за допомогою електродів передає зображення прямо у мозок – на
рецептори, що відповідають за обробку зорових сигналів. Наступне покоління
пристрою буде вже без окулярів, каже офтальмолог Марк Хумаюн, один з авторів
розробки. За його словами, камера стане настільки компактною, що її можна буде
розмістити в очному протезі, на зразок тих, які сьогодні ставлять тим, у кого з
тієї чи іншої причини видалене очне яблуко.
При цьому якість
переданого зображення стає все більш схожою на нормальний людський зір, зазначають
розробники.
Імплант у біонічних
очах першого покоління з'єднувався з рецепторами мозку лише 16 електродами,
через що "картинка", яку одержував пацієнт, швидше нагадувала грубу оцифровку
старої чорно-білої кінострічки.
Сьогодні імпланти
оснащені вже більш ніж 60 електродами, завдяки чому зображення стало набагато
чіткіше. Ще більш потужне з'єднання може дозволити передачу зображення, яке
взагалі перевершить за якістю те, що здатне давати людське око (можливості
сучасних камер, як відомо, значно вищі).
У цілому саме завдання злиття тканин людини з різноманітними електронними пристосуваннями трансгуманісти вважають ключовою в сучасній медицині
У цілому саме
завдання злиття тканин людини з різноманітними електронними пристосуваннями
трансгуманісти вважають ключовою в сучасній медицині. Щойно відповідні
технології стануть достатньо досконалими, вбудована в організм електроніка
дозволить боротися з багатьма проблемами, проти яких безсила сучасна медицина.
Наприклад,
нещодавно вченим з Каліфорнійського університету вдалося створити математичну
модель гіпокампу – відділу головного мозку, що відповідає за короткострокову
пам'ять – іншими словами, за трансформацію людського досвіду у спогади.
Перші експерименти
з лабораторними щурами і мавпами показали, що зупинка наявного гіпокампу і
перемикання його функцій на електронний чіп цілком можлива.
Вже створені перші
прототипи електронного чіпа, який можна імплантувати в мозок людини, яка
страждає через проблеми з пам'яттю. Такі чіпи можуть виявитися превентивним
методом боротьби з хворобою Альцгеймера, коли людина зберігає старі спогади,
але втрачає можливість формувати нові.
Аналогічно тому, як
Джолі зважилася на видалення молочних залоз і на їхню заміну імплантами,
дізнавшись про високу ймовірність захворювання на рак, люди, схильні до хвороби
Альцгеймера, можуть заздалегідь імплантувати такий чіп і уникнути проблем з
пам'яттю, кажуть експерти.
Виправлення помилок
Сучасна медицина близька до того, щоб почати вносити корективи у функціонування людського тіла. Список органів, які можна превентивно видалити, щоб запобігти хворобі, або замінити імплантатами для того, щоб організм працював нормально, продовжує зростати
Зубні імплантати
радикальне вирішення проблеми зубного болю та стоматологічних проблем
Штучна нирка
позбавить пацієнтів необхідності процедури діалізу в клініці
Штучна підшлункова залоза
потенційний спосіб боротьби з діабетом
Штучний сечовий міхур
дозволить пацієнтам з видаленим сечовим міхуром вести звичайний спосіб життя
Біонічні очі
перспективний спосіб повернення зору осліплим внаслідок хвороби або нещасного випадку
Штучні кісткові тканини
протези нового покоління, які стануть майже природною частиною організму
Протези кінцівок з мікрочіпами
можливість створити штучну руку чи ногу із сенсорами, які передають тактильні відчуття
Протези суглобів з електронним управлінням
створення протезів кінцівок, які не поступаються справжнім за гнучкістю і керованістю
Штучна кров
можливість вирішити проблему банків крові для переливання
Апендикс
превентивне видалення органу, який вважається практично марним, але може доставити безліч проблем зі здоров'ям
Обрізання
один з ефективних способів запобігання поширення ВІЛ і різних статевих захворювань
Видаленням мигдалин
на думку деяких, малозначущий орган, якого можна позбутися заздалегідь, щоб уникнути можливих запалень
Мастектомія
спосіб запобігання раку грудей
Видалення яєчників
метод запобігання злоякісних пухлин і низки небезпечних захворювань
Штучні вуха
спосіб відновлення слуху, теоретично – з розширенням діапазону чутливості за межі звичайних можливостей людини
Трансгуманізм – інтелектуальний і культурний рух за вдосконалення людського життя за допомогою передових технологій і створення постлюдини. Основні завдання – ліквідувати страждання, старіння і смерть, розширити фізичні, інтелектуальні та психологічні здібності.
Трансгуманісти підтримують гіпотетичні технології моделювання реальності, штучного й надлюдського інтелекту, перенесення свідомості і підсвідомості на інші носії, довгострокового хімічного збереження мозку, заморожування організму для подальшого оживлення – кріоніки.
Серед близьких до трансгуманізму наявних технологій – створення та вирощування органів, нейрометаболічні стимулятори діяльності головного мозку, допінги, генетична діагностика і відбір ембріонів, пластична хірургія
***
Цей матеріал опубліковано в №21 журналу Корреспондент від 31 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.