Корреспондент: Операція Евакуація. Через кіпрську кризу український бізнес терміново шукає нові податкові укриття для своїх капіталів

Вітчизняні бізнесмени в терміновому порядку виводять свої гроші з Кіпру і гарячково шукають нові податкові гавані для своїх капіталів. Варіант повернення в Україну не розглядається. За підрахунками експертів, за роки незалежності в офшорному раї осіли два нинішні держборги країни, пише Інна Прядко у №24 журналу Корреспондент від 21 червня 2013 року.

У першому кварталі цього року в структурі іноземних інвестицій в Україну відбулися різкі і несподівані зміни. Вкладення в Україну з Кіпру, які в минулому році склали майже $ 4 млрд, або дві третини всіх зарубіжних інвестицій, раптом впали до позначки $ 50 млн. Водночас зросли потоки коштів з Британських Віргінських островів, зі Швеції і Великобританії.

Ні кіпріоти, ні шведи, ні британці ніякого відношення до таких пертурбацій не мають. За кожною з цих країн в даному питанні насправді стоять українські бізнесмени, які масово переводять свої офшорні рахунки із середземноморського острова в інші юрисдикції, як їх називають юристи, і вже з цих рахунків проводять усі транзакції з Україною.

"Я знаю приклад, коли люди дуже швидко перевели [бізнес] до Швейцарії: юридична структура залишається на Кіпрі, але в плані банківського обслуговування з Кіпру пішли", – розповідає Олександр Бобошко, старший юрист міжнародної юридичної фірми Schoenherr.

Причини для відступу з Кіпру у вітчизняних підприємців більш ніж вагомі – там фінансова криза привела до безпрецедентних заходів щодо стабілізації економіки в обмін на допомогу ЄС. Податок на зареєстровані на Кіпрі компанії зріс з 10% до 12,5%, а на відсотки за депозитами в банках вдвічі – з 15% до 30%.

При цьому депозити понад 100 тис. євро в головному острівному банку, Bank of Cyprus, виявилися заблокованими: 37,5% вкладів банк обміняє на акції, які фахівці вже називають неліквідним активом. Іншу частину грошей вкладник не зможе задіяти до стабілізації банківської системи Кіпру. Аналогічні кроки зачепили також Laiki Bank і Сyprus Popular Bank.

Масштаб лиха українських компаній на Кіпрі досить великий: за оцінками експертів, вітчизняні вкладники розмістили на острові близько $ 2 млрд коштів, від 40% до 60% яких тепер втрачені на невизначений термін

Масштаб лиха українських компаній на Кіпрі досить великий: за оцінками експертів, вітчизняні вкладники розмістили на острові близько $ 2 млрд коштів, від 40% до 60% яких тепер втрачені на невизначений термін.

Туманне майбутнє Кіпру помітно знизило інтерес до нього українського бізнесу, підтверджує Ярослав Абрамов, радник практики корпоративного права та M&A міжнародної юридичної фірми Integrites. Тепер його компанія "з побоюванням і великими застереженнями" пропонує клієнтам розміщати свої кошти на острові. Навіть більше, додає Абрамов, бізнесмени все частіше ставлять одне й те саме питання: а чи не повториться кіпрська історія в іншій бізнес-гавані?

Секретні кошти

Серед держав, чия економіка найбільш постраждала від виведення коштів в офшорні зони, Україна легко потрапляє в першу десятку. За оцінками неурядової організації Tax Justice Network, за роки незалежності з нашої країни витекло до податкових раїв $ 167 млрд, що більш ніж удвічі перевищує нинішній держборг України і дозволяє їй утримувати дев'ятий рядок слідом за Аргентиною ($ 399 млрд) і попереду Казахстану ($ 138 млрд).

За роки незалежності з нашої країни витекло до податкових раїв $ 167 млрд, що більш ніж удвічі перевищує нинішній держборг України і дозволяє їй утримувати
дев'ятий рядок слідом за Аргентиною ($ 399 млрд) і попереду Казахстану ($ 138 млрд)

Беззастережні лідери списку, Китай і Росія, втратили в офшорах ще більше – $ 1,2 трлн і $ 798 млрд відповідно.

Більшість країн з верхньої частини рейтингу споріднює й унікальна структура прямих іноземних інвестицій: як правило, ці кошти приходять з тих самих офшорних зон і тихих бізнес-гаваней, де вважає за краще реєструватися національний бізнес.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, що порівняв інвестиційні потоки у 84 країнах світу, 56% зовнішніх коштів Росії дають Кіпр, Бермуди, Багами і Британські Віргінські острови, в той час як у більшості розвинених держав частка офшорів в числі головних інвесторів не перевищує 5% або відсутня зовсім.

З аналогічною ситуацією давно зжилася й Україна. 31,8% за роки незалежності прийшли в країну з Кіпру, ще 15,5% – з Австрії та Нідерландів, найпопулярніших майданчиків реєстрації українських холдингів.

В абсолютній більшості випадків це кошти вітчизняного бізнесу, акумульовані в офшорах і заведені в Україну у вигляді інвестицій, пояснює Олександр Охріменко, голова Українського аналітичного центру.

Враховуючи, що такі гавані залучають усі великі вітчизняні підприємці та значна частина середніх, у грошовому обчисленні через офшори працює 50-70% українського бізнесу

Як і багато інших експертів, Охріменко констатує: враховуючи, що такі гавані залучають усі великі вітчизняні підприємці та значна частина середніх, у грошовому обчисленні через офшори працює 50-70% українського бізнесу. У галузевому розрізі це найширший спектр, кажуть юристи, – від ритейлу і фінансового сектора до агро- та промислових холдингів, особливо тих, які працюють на головні статті українського експорту, хімпром і металургію.

Приміром, зареєстровані на Кіпрі компанії є в структурі груп СКМ Ріната Ахметова і Group DF Дмитро Фірташа, кондитерського гіганта АВК, найбільшого вітчизняного виробника курятини Миронівського хлібопродукту, молочної компанії Галичина.

На компанію Water Property Holdings Limited, зареєстровану на Британських Віргінських островах, була оформлена купівля найдорожчої квартири в Лондоні, яку пізніше переоформив на себе Ахметов. У цьому ж офшорі "прописаний" і Sarone Holdings Limited, що володіє ТОВ Донбаський розрахунково-фінансовий центр (ДРФЦ), який, у свою чергу, контролює п'ять гірничо-збагачувальних фабрик у Донецькій області. Фахівці в галузі і ЗМІ неодноразово пов'язували ДРФЦ із сином Президента Олександром Януковичем, однак він через своїх представників також неодноразово заперечував будь-який зв'язок.

А зареєстрована в Люксембурзі Eastern Beverage Company володіє одним з найбільших виробників алкоголю в Україні, Кримською горілчаною компанією.

Масштаб наслідків офшорного підприємництва визнає й українська влада: за оцінками Олександра Клименка, екс-глави Державної податкової служби і нинішнього
міністра доходів і зборів, через такі схеми країна щорічно втрачає близько 100 млрд грн.

Масштаб наслідків офшорного підприємництва визнає й українська влада: за оцінками Олександра Клименка, екс-глави Державної податкової служби і нинішнього міністра доходів і зборів, через такі схеми країна щорічно втрачає близько 100 млрд грн.

Цю річку підживлюють кілька причин надзвичайної популярності бізнес-укриттів серед вітчизняних підприємців.

Крім найбільш традиційної з них – бажання полегшити податкове навантаження, яка в Україні пов'язана ще і з корупцією у профільних органах, – для бізнесу гостро стоїть питання спільної мови із західними партнерами. Через непрозорість вітчизняного бізнес-середовища такі процедури, як залучення інвестицій, зовнішніх позик і кредитів, а також підготовка бізнесу до продажу або IPO, набагато легше здійснити компанії, зареєстрованій у Люксембурзі, Австрії чи навіть на Кіпрі, ніж в Україні, визнають юристи.

Найбільш традиційна причина відходу в офшори – бажання полегшити податкове навантаження, яка в Україні пов'язана ще і з корупцією у профільних органах. Крім того, один з актуальних мотивів – бажання захистити власність
через острах тиску на бізнес в Україні

Крім того, один з актуальних мотивів масової втечі підприємців в офшори – бажання захистити власність через острах тиску на бізнес в Україні, нагадує Дмитро Боярчук, директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.

"Всі мої знайомі вивели реєстрацію бізнесу з країни – він розташований в Україні, але зареєстрований як російський, казахський, африканський бізнес", – підтримує Боярчука Олександра Кужель, голова комітету Верховної Ради з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики.

Частину цих проблем, сподіваються в Кабміні, вирішить прийняття законопроекту про трансферне ціноутворення, який уже чекає розгляду в парламенті. Клименко сподівається, що він принесе в скарбницю 20 млрд грн. за три роки, вдаривши по головному інструменту виведення коштів в податкові гавані – схемі, за якою компанії продають продукцію за заниженими цінами своїм же офшорним посередникам, а ті, у свою чергу, реалізують її справжньому покупцеві вже за ринковою ціною. Прибуток залишається в офшорі, де податки не сплачуються зовсім або сплачуються за зниженими ставками.

Урядовий законопроект допоможе податківцям взяти на облік найбільш масштабні з таких операцій – від 50 млн грн. на рік. Компанії з таким оборотом зовнішніх угод з країнами, де податки як мінімум на 5% нижчі за українські, повинні будуть звітувати про свої експортні операції, доходи, схеми оптимізації та пов'язаних осіб.

Правда, в ще не прийнятому документі вже прописані тимчасові послаблення для товарів АПК, металургійної, хімічної та гірничодобувної промисловості. Проте саме ці галузі перебувають під контролем найбільших вітчизняних фінансово-промислових груп (ФПГ), зазначає Андрій Новак, голова Комітету економістів України.

Чому країна досі не зуміла вирішити проблему офшорів: в Україні сформувалася гримуча суміш влади і великого бізнесу, коли найбільші ФПГ де-факто контролюють основні важелі управління державою

За словами Новака, прагнення уряду навіть у такому кроці захистити найбільші ФПГ від необхідності звітувати за користування офшорами ще раз свідчить, чому країна досі не зуміла вирішити проблему офшорів: в Україні сформувалася гримуча суміш влади і великого бізнесу, коли найбільші ФПГ де-факто контролюють основні важелі управління державою.

Фото Дмитра Ніконорова
Основна проблема боротьби з офшорами в Україні, на думку Андрія Новака, – конфлікт інтересів через сплав влади і великого бізнесу

"Це проблема конфлікту інтересів: ті, хто, повинен був зупинити практику офшорних схем в Україні, і є основними користувачами цих схем", – наголошує економіст.

Згідно з підрахунками юристів, через схеми оптимізації вітчизняні компанії здійснюють до 80% операцій, тоді як західні – в межах 5-15%.

У пошуках раю

Найбільше український бізнес зараз стурбований пошуком нових гаваней. У квітні компанія Integrites провела бізнес-семінар з промовистою назвою Міграція з Кіпру. Бізнес-меню для бенефіціара. Оцінити можливості переведення бізнесу в Гонконг, Сінгапур, Ірландію, Латвію, Мальту, ОАЕ, Люксембург, Нідерланди або Великобританію зібралися власники і топ-менеджери більш ніж 60 провідних фінансових груп і корпорацій реального сектору України.

Уже в середині червня компанія Schoenherr провела у Києві конференцію на тему особливостей австрійського оподаткування для українських бізнесменів. Можливістю перенести реєстрацію своїх підприємств в одну лише Австрію зацікавилося понад 30 топ-менеджерів і власників підприємств в Україні. У багатьох з них, за словами представників Schoenherr, на Кіпрі було по кілька десятків офшорних компаній.

Абрамов з Integites вважає, що перед українськими бізнесменами тепер стоїть дилема – переводити рахунки в "глухі" чорні офшори або оптимізувати свої фінансові потоки за вищою ціною, але і в більш цивілізованих юрисдикціях.

Найпопулярнішими з "глухих" укриттів для українського бізнесу залишаються Панама і Беліз: їх обирають за дешеве обслуговування і гарантовану анонімність, додає Абрамов.

Фото Дмитра Ніконорова
Після кіпрської кризи клієнти Ярослава Абрамова масово підшукують західні гавані для бізнесу

А от вибір цивілізованої альтернативи універсальному Кіпру може виявитися більш складним. Так, активна передислокація бізнесу в бік азіатських гаваней ускладнюється правилами роботи там. Приміром, Гонконг і Сінгапур, на відміну від Кіпру, вимагають більший пакет документів й особисту присутність бенефіціара у разі відкриття банківських рахунків. Крім того, місцевий директор зареєстрованої тут компанії де-факто не є номінальним – він зберігає за собою операційний контроль і перевіряє документацію щодо операцій, нагадує Абрамов.

Такі європейські країни, як Австрія, Швейцарія, Великобританія, Нідерланди, дають більш надійне, ніж Кіпр, підґрунтя для контактів із західним бізнесом, хоча коштують дорожче і не є податковими гаванями, зазначає Бобошко.

Популярними притулками для українського бізнесу можуть стати також Латвія й Ірландія – з останньою Україна у квітні підписала договір про уникнення подвійного оподаткування, а в Латвії з 1 січня діє полегшений податковий режим, що включає можливість звільнення місцевих компаній від прибуткового податку.

Однак, будучи членами ЄС, обидві країни неминуче відчують тиск антиофшорного процесу в Європі – а отже, можуть посилити умови, вважає Абрамов.

В останню чергу бізнесмени розглядають можливість повернути реєстрацію своїх компаній додому, в Україну. Без поліпшення бізнес-клімату на це розраховувати не
доводиться

В останню чергу бізнесмени розглядають можливість повернути реєстрацію своїх компаній додому, в Україну. Без поліпшення бізнес-клімату на це розраховувати не доводиться, впевнений Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.

А Новак досить лаконічно окреслює перспективу того, коли влада в Києві може потурбуватися про комфорт бізнесу у себе в країні і зацікавитися проблемою витоку з держави десятків мільярдів доларів, завдавши по "оптимізаторах" серйозного удару.

"ФПГ вже повністю заволоділи владою в Україні, їм зараз абсолютно не потрібно закривати офшорні схеми, тому що вони ними саме і користуються, і завдяки їм збагачуються в геометричній прогресії", – зазначає експерт.

***

Цей матеріал опубліковано в №24 журналу Корреспондент від 21 червня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.