Фетиш і головна надія світових інвесторів останніх років, країни БРІКС, стрімко втрачає свої позиції, повертаючи на світовий економічний олімп його завсідника – США. Бізнесмени масово виводять капітали зі ще недавно вкрай привабливих ринків Бразилії, Росії, Китаю, Індії й Південної Америки, пише Олександр Голубов у №29 журналу Корреспондент від 26 липня 2013 року.
Десятки тисяч людей на вулицях Ріо-де-Жанейро та інших бразильських міст, підпали, погроми та акції протестів, що другий місяць тривають в Бразилії, – ці картинки облетіли не тільки світові ЗМІ, а й фінансові кола.
У червні до трирічного значення впали показники бразильських акцій – індикатор Bovespa, найбільшої фондової біржі в Латинській Америці, розташованої в центрі бразильського міста Сан-Паулу. Для біржовиків мітинги проти корупції та соціального розшарування стали зайвим приводом замислитися про надійність своїх вкладень.
Нинішнє літо в цілому принесло переважно неприємні новини для інвесторів, які ризикнули вкласти свої кровні в активи економік, що розвиваються, у країнах БРІКС, групи держав, що об'єднує Бразилію, Росію, Індію, Китай і Південну Африку
Нинішнє літо в цілому принесло переважно неприємні новини для інвесторів, які ризикнули вкласти свої кровні в активи економік, що розвиваються, у країнах БРІКС, групи держав, що об'єднує Бразилію, Росію, Індію, Китай і Південну Африку.
Ще недавно вони вважалися новою надією світової економіки, забезпечивши з 2005 року 40% глобального зростання. Однак тепер ринки БРІКС, які ще кілька років тому пишалися двозначними показниками розвитку, уповільнюють своє зростання. Особливо помітно це в Індії та Китаї, де щорічний приріст ВВП зменшився до 4% і 7,8% відповідно.
Поглиблюються в країнах БРІКС й інші економічні проблеми: капіталізації фондових бірж падають, курси валют знижуються, а дефіцит платіжних балансів зростає. Колишні темпи зростання для цих держав тепер недосяжна мрія, впевнені експерти.
У поточному році з побоювання втратити свої гроші інвестори вивели з БРІКС $ 14 млрд. Це майже третина від тих $ 52 млрд, що були вкладені туди в останні
сім років
Не словом, а ділом цю тезу підтримали і бізнесмени. За даними компанії EPFR Global, що займається аналізом фінансових потоків по всьому світу, в поточному році з побоювання втратити свої гроші інвестори вивели з БРІКС $ 14 млрд. Це майже третина від тих $ 52 млрд, що були вкладені туди в останні сім років.
Все це дає підстави вважати, що роль п'ятірки найбільших держав світу, що розвиваються, в майбутньому глобальної економіки була, м'яко кажучи, перебільшена.
"Кожне десятиліття виникає якась тема, яка захоплює уяву інвесторів. У 1970-ті роки це було золото, в 1980-ті всі говорили про Японію, а в 1990-х – про технологічні компанії, –зауважує Рухір Шарма, глава відділення ринків, що розвиваються, у Morgan Stanley Investment Management. – Останні роки мова йшла про країни БРІКС".
Неміцні цеглини
Коли у 2001 році Джим О'Ніл, тоді головний економіст банку Goldman Sachs, придумав для однієї зі своїх доповідей акронім БРІК, він навряд чи підозрював, що нове слово вже зовсім скоро отримає самостійне життя. Тоді мова йшла лише про опис ринків Бразилії, Росії, Індії та Китаю, що швидко зростали.
Враховуючи той факт, що з 2000 по 2008 рік сумарний ВВП цих держав зріс з 16% до 22% від світового, гучна назва повністю виправдала себе в очах інвесторів, які побачили в ній можливості для вигідного вкладення грошей. А схожість з англійським словом brick (цегла) зробило термін популярним серед експертів і журналістів. Багато хто з них прогнозував, що саме з цих цеглин буде зведений фундамент нової світової економіки, в якій про домінування США, Японії та Європи можна буде забути.
У 2009 році представники чотирьох держав вперше зустрілися в Росії, щоб закласти основу майбутньої міжнародної організації, покликаної захищати їхні претензії на світове лідерство
Підливаючи масла у вогонь загального захоплення, члени БРІК вирішили об'єднати свої зусилля в боротьбі за глобальну гегемонію – у 2009 році представники чотирьох держав вперше зустрілися в Росії, щоб закласти основу майбутньої міжнародної організації, покликаної захищати їхні претензії на світове лідерство. Вже у 2010 році до амбіційного молодого покоління вирішила приєднатися і Південно-Африканська Республіка. Після цього назва об'єднання набула свого нинішнього вигляду – БРІКС.
Райдужним прогнозам експертів не було кінця. Так, передбачалося, що вже до 2020 року обсяг китайського ВВП перевищить американський, що зробить Піднебесну найбільшою економікою у світі. Самі ж держави БРІКС не приховували своїх масштабних планів, анонсуючи відмову від долара і євро в розрахунках між собою, а також обіцяючи створити новий світовий банк розвитку, який склав би конкуренцію Світовому банку і Міжнародному валютному фонду (МВФ).
Але тепер реальність вносить свої корективи: минулого кварталу національні валюти країн БРІКС впали щодо долара на 4,1%, а їхні державні облігації вперше за останні сім років знизилися в ціні в середньому на 0,6%. При цьому різниця в економічних проблемах держав БРІКС, які й привели до зниження темпів зростання, чітко показала всю штучність об'єднання їх в одну групу.
Мабуть, найбільш скептично фахівці ставляться до Росії. Так, експерт лондонської консалтингової компанії Capital Economics Роджер Бутл навіть висунув гіпотезу, згідно з якою Росію включили до БРІК саме для того, щоб цей акронім набув свого нинішнього гучного вигляду: без букви Р англійський варіант слова "цеглина" ніяк не складався.
Російська економіка в корені відрізняється від індійської, китайської або бразильської, адже в РФ причиною зростання стали не реформи і ринкові трансформації, а зростання світових цін на енергоносії, насамперед нафту
За словами Бутла, російська економіка в корені відрізняється від індійської, китайської або бразильської, адже в РФ причиною зростання стали не реформи і ринкові трансформації, а зростання світових цін на енергоносії, насамперед нафту. Тим часом сама структура російської економіки все так само архаїчна. Основними її проблемами є корупція і негативна динаміка в демографії. Загальмувалося і зростання ВВП – до позначки приблизно 2%, хоча ще у 2011 році воно становило 4,3%. Розігнати економіку РФ не змогли навіть ціни на нафту, що зросли приблизно вдвічі за три роки, до $ 100 за 1 бар.
Не все гаразд й у головного промислового локомотива БРІКС – Китаю. Майже все минуле десятиліття китайська економіка зростала щорічно приблизно на 10%. Однак 2012-й ознаменувався серйозним падінням – до 7,8%. При цьому аналітиків лякає не тільки песимістичний прогноз, але й той факт, що навіть цим цифрам не варто довіряти. Непрямі дані (індекс ділової активності PMI, обсяг вантажоперевезень, нульове зростання споживання електрики) показують, що офіційна статистика приховує більш низькі реальні темпи зростання – на рівні 4-5% ВВП.
Життя Пекіна ускладнило і падіння попиту в Європі, що є головним імпортером китайської продукції. Проблему являє собою також кредитний міхур
Життя Пекіна ускладнило і падіння попиту в Європі, що є головним імпортером китайської продукції. Проблему являє собою також кредитний міхур: у 2009 році уряд витратив на стимулювання кредитування близько 20% ВВП. При цьому до 40% всіх кредитів, виданих у країні, в підсумку йде у тіньову економіку, вважає Джойс Пун, аналітик компанії GaveKal, що займається дослідженнями в галузі інвестицій.
Свої унікальні проблеми є і в інших учасників БРІКС. Так, Індія й досі страждає від архаїчних кастових протиріч. У державі, де більша частина населення живе за межею бідності, а освіта доступна лише 65% громадян, високотехнологічні компанії, які так часто представляють запорукою індійського майбутнього, дають лише трохи більше 0,1% робочих місць. Все це нарівні з політичною нестабільністю і застарілою інфраструктурою змушує інвесторів тікати з цього ринку.
Наприклад, рік тому в Індії сталося наймасштабніше відключення електроенергії в історії людства: через застарілі мережі без світла залишилася територія, де проживає близько половини населення країни – 600-700 млн осіб.
Бразилія, що процвітала за рахунок експорту сировини до Піднебесної, виявилася однією з головних жертв буксування китайської економіки
Бразилія, що процвітала за рахунок експорту сировини до Піднебесної, виявилася однією з головних жертв буксування китайської економіки. За минулий рік бразильський ВВП зріс лише на 1%, хоча в попереднє десятиліття темпи зростання не опускалися нижче 3% на рік. А в нинішньому році корупція і соціальне розшарування змусили громадян вийти на вулиці – багатотисячні акції протесту охопили всю країну.
Тепер необхідність рятувати стан справ і концентруватися на внутрішніх проблемах ставить під питання й амбітні плани БРІКС щодо створення потужного політичного блоку, покликаного протистояти гегемонії США та Європи на міжнародній арені. Так, проект створення нового світового банку розвитку, альтернативи МВФ, так і не знайшов свого втілення після того, як був анонсований на саміті об'єднання в березні минулого року.
Під питанням і більш прості речі, необхідні для боротьби з масовою втечею інвесторів з БРІКС – наприклад спільні дії з обмеження впливу сильного долара на економіку цих країн.
"Оскільки стан справ у кожній з держав БРІКС відрізняється, спільні зусилля зможуть принести свої плоди лише за дуже невеликої кількості питань", – міркує Маркус Тройхо, один з директорів лабораторії БРІКС Колумбійського університету.
Екстрене гальмування
Проблеми БРІКС відродили віру інвесторів у розвинені економіки. Наприкінці минулого тижня ринкова капіталізація американських банків повернулася до докризового рівня $ 1 трлн. Це більш ніж удвічі перевищує загальну вартість енергетичних і сировинних компаній країн БРІКС, капіталізація яких оцінюється в $ 432 млрд. Хоча ще п'ять років тому промислові гіганти об'єднання обганяли за вартістю банки США.
Шарма впевнений, що прогнози, згідно з якими держави БРІКС чекає необмежене зростання, приречені розбитися об реальність.
"Так само як і у випадку з Японією, якій у 1980-ті роки передбачали стати економікою номер один у світі, наступні події охолоджують запал екстравагантних провидців", – пише Шарма у своїй статті для журналу Foreign Affairs.
Спусковим гачком, що запустив процес втечі капіталу з ринків, що розвиваються, стало рішення Федеральної резервної системи (ФРС) США скоротити заходи з підтримки американської економіки. Валюти країн, що розвиваються, почали втрачати в ціні, що підвищило ризик збільшення боргу для місцевих компаній, а також стимулювало інфляцію через зростання вартості ввезених товарів.
Інвестиційні компанії стали радити клієнтам позбуватися активів у державах, що розвиваються, в тому числі БРІКС. Цей процес зайвий раз ілюструє ті структурні проблеми в зростанні економік "тигрів", про які останнім часом все більше міркують економісти
У підсумку інвестиційні компанії стали радити клієнтам позбуватися активів у державах, що розвиваються, в тому числі БРІКС. Цей процес зайвий раз ілюструє ті структурні проблеми в зростанні економік "тигрів", про які останнім часом все більше міркують економісти.
Серед таких проблем Нуріель Рубіні, професор бізнес-школи Stern Нью-Йоркського університету, називає високий ризик подальшого гальмування китайського ринку поряд зі злиттям бізнесу і держави в членах БРІКС. Додатковим ризиком він вважає зростання популярності капітало- та ресурсозберігальних моделей розвитку світової економіки, за яким ринки, що розвиваються, не встигають, адже їх головна сила таки в ресурсах.
Тим не менш, багато аналітиків пропонують не ховати потенціал БРІКС завчасно, хоча і не заперечують того, що їхні прогнози були зайво оптимістичними. Дені Родрік, професор соціальних наук в прінстонському Інституті передових досліджень (США) переконаний, що навіть за слабких темпів зростання країни БРІКС відіграватимуть найважливішу роль у світовій економіці. У своєму коментарі Корреспонденту експерт пояснює втечу інвесторів тимчасовою реакцією на дії ФРС.
"Проте ми повинні відокремлювати тимчасові явища від довгострокових тенденцій. Я думаю, значення ринків, що розвиваються, продовжуватиме зростати, правда, тепер вже зрозуміло, що це відбуватиметься не так швидко, як багато вчених мужів вважали ще рік тому", – зазначає Родрік.
***
Цей матеріал опубліковано в №29 журналу Корреспондент від 26 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.