Фото: Фото Олександра Іванова
Водоспад Вікторія вражає своєю красою
Про день у зімбабвіській Вікторії-Фоллс розповідає Олександр Іванов, заступник голови правління страхової компанії Київська Русь, який здійснив свою дитячу мрію про Африку і побував у Зімбабве. Матеріал розміщено у №30 журналу Корреспондент від 2 серпня 2013 року.
Що побачити
За назвою містечка,
Вікторія-Фоллс, відразу стає зрозуміло, що побачити потрібно довколишній
водоспад Вікторія – одне з найбільших природних чудес світу. Його гуркіт чути
здалеку, а перший вид, що відкривається очам, змушує відкрити рот і судорожно
схопитися за фотокамеру. Маса води падає з обриву величезної висоти, берегів і
дна не видно.
Уся інша місцева
інфраструктура і навіть саме містечко – це "додаток" до водоспаду, але й вони
цікаві. Тут можна зайнятися банджі-джампінгом, прогулятися з левами, вирушити
на сафарі, прокотитися на кораблі вище водоспаду, спостерігаючи за життям
бегемотів і крокодилів, або стрімко промайнути на катамарані по річкових
порогах нижче водоспаду.
Де відчути місто
Поїдьте в центр
міста – ходити тут не прийнято, а іноді просто небезпечно через безліч мавп та
інших диких тварин. Покрутіться між лавок, магазинів і турагентств і виберіть
собі одну з маси розваг на поточний день.
На що краще не
дивитися
Дивитися потрібно
на все: все незвичайне і цікаве. Ну хіба що не дивіться в очі леву, що вийшов
прогулятися, не люблять вони цього.
Що вражає
Європейському
туристу в новинку буде все. Але головне, що назавжди западе в душу, – це велич
водоспаду.
Найкорисніші слова
Зімбабве – колишня
англійська колонія, мисливські угіддя сера Сесіла Джона Родса, засновника
алмазної імперії DeBeers та ініціатора англійської колоніальної експансії в
Африці. Тому знання англійської буде цілком достатньо, суахілі і шона розмовляти
необов'язково.
Де і що поїсти
Ми відмінно
харчувалися у власному готелі, Victoria Falls Safari Lodge: місцевий кухар тішив
нас печенею з крокодила, стейками з африканської антилопи імпали і
бородавочника (африканської дикої свині), відбивними з буйвола.
Справжнім гурманам
раджу скуштувати фірмову страву етнічного ресторану The Boma – смажених
гусениць, mopani worms. Вам навіть видадуть сертифікат почесного їдця!
На що витратили $
100
На екскурсії,
розваги та сувеніри. Сотні, звичайно, вистачить не на все, але на багато чого.
Особисто я вибрав
би стрибок з банджи – він саме стільки і коштує. Коли стоїш над Замбезі, на
помості над урвищем між скелями, розумієш, що відчуває самогубець на даху. А
потім, у стрибку, тебе по черзі накриває дикий страх, бурхливе захоплення і
нарешті великий спокій – коли ти, як маятник, гойдаєшся від однієї стіни
ущелини до іншої.
Люди
Всі місцеві
доброзичливі, привітні і послужливі. Більше варто боятися диких тварин і
всюдисущих мавп, які так і норовлять що-небудь вкрасти.
Що відвезти із
собою
Враження і
приголомшливі фотознімки.
Із сувенірів радив
би купити набір справжніх купюр місцевої валюти, що ходила в країні під час
піку інфляції, до 2009 року: максимальний номінал – 100 трильйонів
зімбабвійських доларів. До речі, зараз в країні немає власної валюти – тут
користуються американськими доларами, брудними і м'ятими.
Як краще дістатися
Літаком
авіакомпанії KLM за маршрутом Київ – Амстердам – Хараре за $ 1.800.
По Зімбабве
переміщалися на орендованому автомобілі з водієм. Також всередині країни діє
авіасполучення і залізниця.
Разом: $ 200
(середня вартість 4-зіркового готелю на добу й обід з вечерею в ресторані на
одну людину)
***
Цей матеріал опубліковано в №30 журналу Корреспондент від 2 серпня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.