Російські інвестори отримали благословення київської влади на будівництво сучасного концерт-холу розміром уп'ятеро більше Палацу Україна і вартістю близько $ 500 млн. Натхненник і співінвестор проекту Євген Фінкельштейн розповідає, навіщо Україні арена світового рівня, пише Олена Трибушна у №39 журналу Корреспондент від 4 жовтня 2013 року.
У п'ятницю 13-го,
дощовим вересневим днем, ховаючись під парасолькою, у двері київської мерії
увійшов чоловік, стараннями якого 15 років тому в колишньому СРСР відбулася
знакова для місцевих меломанів подія – приїзд і виступ британського гурту
Depeche Mode.
З того концерту
фанати виходили зі сльозами і словами "Тепер можна й померти".
А для Євгена
Фінкельштейна, який організував це дійство, приїзд "депешів", навпаки, став
відправною точкою в кар'єрі промоутера: згодом він відкрив цю частину світу для
мегазірок світової естради – від Rolling Stones, Prodigy, Scorpions та Мадонни
до Леді Гаги.
Зал на 14 тис. осіб, якщо буде побудований, поставить з ніг на голову місцеву концертну індустрію, зробивши країну більш привабливою для знаменитостей
світового рівня, а квитки – більш доступними для українців
Цієї осені в
Київміськдержадміністрацію Фінкельштейн прийшов влаштувати зовсім інший
концерт. Точніше, концерти. Він взявся побудувати в Києві концертну арену світового
рівня. Зал на 14 тис. осіб, якщо буде побудований, поставить з ніг на голову
місцеву концертну індустрію, зробивши країну більш привабливою для
знаменитостей світового рівня, а квитки – більш доступними для українців.
Такий самий зал Фінкельштейн
почав зводити в Санкт-Петербурзі. Цим проектом він володіє на пару з найвпливовішою
людиною російського шоу-бізнесу – співачкою Аллою Пугачовою. Арена на
Василівському острові в Пітері матиме ім'я зірки – Театр пісні Алли Пугачової.
Втім, у Києві такий
майданчик, проект для якого розробили творці лондонських Wembley, О2 Arena і
Olympic Stadium, може з'явитися набагато раніше.
Корреспондент
розпитав промоутера № 1 в Росії і президента корпорації PMI, яка керує десятком
бізнесів, про деталі майбутнього грандіозного проекту, що має робочу назву PMI
Concert Hall.
- Про що ви домовилися
з київськими чиновниками? Яке місце вам запропонували?
- У жовтні
підписуємо меморандум про наміри. Зацікавленість, швидкість і кількість людей в
мерії, яка задіяна в цьому процесі, свідчать про те, що місто дійсно зацікавлене
побудувати цей майданчик. І місце нам запропонували дуже цікаве і перспективне –
Київ Сіті на лівому березі [діловий район на березі Дніпра в районі метро
Осокорки].
- Чи потрібен Києву
такий великий майданчик?
- Безумовно.
Концерти, які зараз проходять в Україні, дуже дорогі. Середньому класу вони не
по кишені. Концерти в Палаці Україна на 3.700 місць – це дуже важкий проект.
- Тому що мало
глядачів?
- Так. Концерти не
окупаються. А спортмайданчики, такі як Палац спорту, – вони взагалі не
передбачені для концертів. Тому з будівництвом такого майданчика кількість людей,
які відвідують такі концерти, звичайно, збільшиться.
- У цьому залі може
бути до 14 тис. місць – досить багато. Зберете таку аудиторію?
- Це трансформер –
від 3,5 тис. до 14 тис. глядачів. Такі проекти вже є у світі. Наприклад, арена
О2 в Дубліні. Це амфітеатр, де відсутні VIP-ложі – тому що будь-яка ложа відбиває
звук, він лягає нерівно.
Питання не в тому,
зберемо чи ні. Питання в ціновій політиці. На такому майданчику зможе виступити,
припустимо, Григорій Лепс. Він зараз виступає в Палаці Україна, і це дуже
дорогий квиток. Ми навіть коли робили його концерт в Льодовому палаці в
Петербурзі, він думав, що два концерти по 12 тис. не збере. Я кажу: "Гришо,
давай зробимо правильну вартість квитка, і ми зберемо". І ми зібрали. Могли б і
третій.
І в Україні буде,
як за кордоном, де Джастін Бібер збирає по 20 тис. п'ять днів у О2 Arena в
Лондоні. У Росії та Україні парадоксальна ситуація – квитки коштують у 2-3 рази
дорожче, ніж у Європі.
- Чому вас в
принципі зацікавила Україна?
- Ми ще, коли придбали
частину компанії Карабас [українське квиткове агентство], були зацікавлені у
розвитку всього регіону. У нас є стратегія керувати майданчиками по всьому
пострадянському простору, тому що простіше і вигідніше робити концерти, якщо
включати і Київ, і Мінськ.
Якщо в Києві буде
такий майданчик, сюди зможе їздити Ерік Клептон, Роббі Вільямс, і вони будуть давати
не по одному, а по два концерти. І заповнюваність майданчика буде – ціна
квитків стане доступною.
- Це дуже дорогий
проект – скільки він коштуватиме і хто інвестори?
- Інвесторів ми
знайдемо. Інвестувати готова наша компанія. Будуть співінвестори. У нас
стратегічний партнер по майданчику в Пітері – Сбербанк. Проблеми з цим тут теж
не виникне. Головне – є бажання у мерії.
Поки немає
розуміння вартості комунікацій, землі в Києві, але плюс мінус – це $ 400 млн.
Ми довго займалися підготовкою, об'їздили всі арени, і це – оптимальний
варіант. Ось зараз ви приходите на концерт до сьомої години, відстоявши в
пробці в годину пік, потім роз'їжджаєтеся – ще 45 хвилин, тому що всі роз'їжджаються.
А тут на концерт можна буде приїхати раніше, пройтися по магазинах, сходити в
ресторан. Там само буде виставковий павільйон на 6 тис. кв. м – можна проводити
конгреси, покази моди. Цей концепт продуманий так, щоб люди могли проводити там
цілий день. А зал стане якорем.

PMI
Новий концертний зал у Києві буде побудований на Осокорках і зможе вміщувати до 14 тисяч глядачів
- Чому будівництво
такого самого майданчика в Пітері загальмувалося?
- Через постійну
зміну влади. Якби все йшло за нашим планом, ми б вже наступного року закінчили
будівництво . А так ... Мені здається, що Петербургу інвестори не потрібні. Є
гучні заяви, але фактично ми зустрічаємо недружню атмосферу. Наприклад, на нас
подають до суду за те, що в 1966-му на нашій ділянці було заплановане
будівництво дороги!
Ми багато чого вже
переробили: знизили висотність – спочатку було 90 м, потім під 70 м, востаннє
пішли на 59 м, і так далі – не можемо почати будівництво через такі проблеми з
міськвладою.
- Тобто в Києві цей
зал може з'явитися раніше, ніж у Пітері?
- Швидше за все,
так і вийде.
- Хто розробляв
проект будівлі?
- Три компанії:
Populous, яка побудувала найзнаменитіші у світі арени, лондонські Wembley, О2,
Olympic Stadium, Live Nation, найвідоміший у світі організатор концертів, управляє
близько 200 майданчиками, а розрахунки проекту здійснював лондонський офіс
Colliers [International, міжнародна консалтингова компанія]. Проект дуже
грамотний.
- Ви вже робили
концерти в Україні?
- Організовували
концерт Мадонни – були промоутерами та інвесторами. Привозили Стінга, Дженіфер
Лопес. Просто ми були знеособленими, а зараз відкриємо офіс, тому що Україна
стає частиною світового турне. У нас на цей рік маса планів. Ми і Леді Гагу
плануємо привезти сюди. Тут є, де працювати. Коли ми привозили Мадонну до Києва,
це був єдиний успішний проект – в інших містах ми втратили гроші. Хоча той
гонорар, який Мадонна отримала в Україні, – думаю, менше вона ніде не
отримувала.
- Наскільки
світовим зіркам цікавий пострадянський простір?
- Цікавий. Коли у
них відняли гроші інтернет-технології, концерти стали практично єдиним джерелом
їхнього доходу. Усе пішло в інтернет. Ліцензійна музика мало кого цікавить. Саме
тому за останніх років сім вони підняли гонорари на 300-400 %.
В Україні
безпосередньо концерти практично жоден український промоутер не отримав. Все
зроблено через російську сторону або іноземну. А коли є посередники, ви завжди
переплачуєте. Тому якщо на ринок зайдемо ми, коли буде управління майданчиком,
ми спробуємо сформувати ринок так, щоб купівельна спроможність дозволяла
продавати квитки. Я не хочу ображати український ринок, але це – Росія десять
років тому.
- Розкажіть трохи
про райдери зірок – про них легенди ходять. Вам доводилося стикатися з якимись
ексцентричними вимогами?
- Божевільні
райдери – це вигадка журналістів. Професіонали – Мадонна, Леді Гага, Пол
Маккартні, Rolling Stones – отримують гонорар, і їм нічого особливого не
потрібно. Вони все із собою везуть. Якщо Мадонні потрібен був спортзал, вона
везла із собою спортзал.
Але якщо знову ж
таки у Лопес є вимога, щоб навколо неї все було в білому кольорі (меблі, квіти),
то я її розумію. Адже турне – це ж "день бабака". Якби шоу-бізнесом хотіли
займатися мої діти, я б не дозволив. Це ж ілюзія, що це круто. Артисти іноді не
розуміють, в якому місті перебувають. У них через день нове місто. Він приїхав,
запитує: "Сьогодні ми де?". "У Києві ". "А, в Києві". І виходить на сцену: "Хеллоу,
Київе!". Тому примхи можна зрозуміти: їм важливо, щоб їх оточувала хоча б
звична обстановка, де вони зможуть відпочити.
Були, звичайно,
смішні випадки. Наприклад, з Маккартні, коли ми з'ясували, що він грінпісівець,
довелося терміново в машині оббивку міняти – зняти шкіряну і зробити тканинну.
- Останні концерти
Мадонни і Леді Гаги в Росії супроводжувалися скандалами: на вас і на співачок
подавали до суду за пропаганду гомосексуалізму. Як реагують на це зірки? Не
вважають, що Росія – країна дикунів?
- Безумовно, це нас
не прикрашає. Але зірки сюди приїжджають заробляти гроші. Я вам інше скажу. Ці
скандали зі звинуваченнями зірок у пропаганді гомосексуалізму серед дітей
справили зворотний ефект. Кого цікавила в Росії ця тема? Де ви бачили її?
Пропаганда – це коли в школі на уроці кажуть: "Хлопчик з хлопчиком чи дівчинка
з дівчинкою – це добре, а звичайна сім'я – це погано".
А Мадонна сказала
зі сцени, що тут [на концерті] є голубі, мусульмани, євреї, лесбіянки, буддисти,
і ми всі – одна сім'я. І це пропаганда гомосексуалізму? Це смішно. Тому ми всі
суди щодо Мадонни виграли. Зараз йдуть щодо Леді Гаги.
Ніхто не зробив для
пропаганди гомосексуалізму в Росії стільки, скільки закон про її заборону.
Ніхто не знав, що таке ЛГБТ. Ніхто не знав, що веселка – це символ
гомосексуалізму. А зараз запитайте у будь-якої дитини – всі знають. Тому
питання не до нас.
- Кого з артистів
ви все ще мрієте привезти?
- Ми вже всіх
привезли. Єдина група, яку я ще хотів би привезти найближчим часом, і то, якби
вже був майданчик нормальний, – це AC/DC.
- І в Україну?
- За наявності
стадіону, чому ні?
Кого ще? Ну немає
нових зірок. Не народжуються. Комп'ютерні ігри вбивають ринок. Вже немає такої
кількості фанатів, немає тих, хто займався б музикою. Раніше підлітки жили
Металікою, збиралися в гурти – зараз вони збираються грати в "танчики". Музичні
канали майже зникли. Навіщо вони потрібні, якщо ви заходите в інтернет і
крадете будь-яку музику? Тобто всі гіганти, які колись були, – вони і
залишилися. Які є нові зірки? Леді Гага? Ріанна? Ось майже і все.
- Хто ваші улюблені
виконавці?
- Я взагалі музику
не люблю. Це чисто професія.
- Як можна
займатися стільки років тим, що не любиш?
- Я люблю гроші.
(Сміється.) Ні, мені подобаються артисти з харизмою, з енергетикою, які можуть
тримати зал. Можу назвати навіть одного такого, якого ми привезли з України, з
Маріуполя – Михайло Бублик. Дуже харизматичний хлопець. У Росії – аншлаги.
- А українську
музику взагалі слухають в Росії? Океан Ельзи?
- Звичайно. Дуже
популярна група.
Концерт номер сім
Сім найбільш відвідуваних концертних майданчиків світу
|
№
|
Назва,
місто, країна
|
Місткість, осіб
|
Кількість відвідувачів концертів і шоу у 2012 році, осіб
|
|
1
|
O2 Арена,
Лондон,
Великобританія
|
20,0 тис.
|
1.600,0 тис.
|
|
2
|
Манчестер Арена,
Манчестер,
Великобританія
|
21,0 тис.
|
962,3 тис.
|
|
3
|
Палац спорту,
Мехіко,
Мексика
|
26,0 тис.
|
730,2 тис.
|
|
4
|
О2,
Дублін,
Ірландія
|
14,5 тис.
|
620,8 тис.
|
|
5
|
Белл-центр,
Монреаль,
Канада
|
15,0 тис.
|
612,5 тис.
|
|
6
|
Берсі,
Париж,
Франція
|
17,0 тис.
|
587,5 тис.
|
|
7
|
Стейплс-центр,
Лос-Анджелес,
США
|
20,0 тис.
|
565,2 тис.
|
Дані Pollstar
***
Цей матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 4 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.