Фото надано рекламодавцем
Чи може справний двигун жерти оливу? Може. Власне, він його і їсть. Точніше, під'їдає. Потроху. Невеликий апетит щодо оливи конструктивно закладений у ДВЗ, розповідають експерти УкрАВТО.
Наскільки б добре оливозйомні кільця не робили свою роботу, найтонша плівка мастила залишається на стінках циліндрів і згорає. Випаровування оливи потрапляють у циліндри також через систему вентиляції картера: ще починаючи з 60-х років минулого сторіччя її роблять закритою, тобто несполученою з атмосферою. Картерні гази токсичні, вони повинні повертатися у двигун, а випаровування оливи, що знаходяться у них (ті, що все ж примудряються подолати бар'єр масловіддільника), – згоряти при роботі мотора.
В ідеальних умовах передбачається, що за час міжсервісного інтервалу рівень моторної оливи не впаде нижче позначки "мінімум" на щупі, тож доливати нічого не доведеться. Але, самі розумієте, умови експлуатації автомобіля віддалені від ідеальних, і частіше за все "олії у вогонь" підливає водій, часом навіть не усвідомлюючи цього.
Саме тому виробники автомобілів припускають витрату оливи в обсягах, що шокують непідготовлену публіку: у середньому, близько літра на 1000 км. Але справа у тому, що сюди закладаються не лише виробничі допустимі відхилення (абсолютний ідеал недосяжний навіть на найсучаснішому виробництві), а й особливості експлуатації автомобіля. Так виробник страхує себе від неправомірних обвинувачень недбайливих водіїв: "вбивають" двигун і потім закидають рекламації з приводу витрати оливи офіційному сервісу тієї чи іншої марки.
Однак у реальності випадків настільки невгамовного апетиту щодо оливи – одиниці. Зазвичай справний двигун споживає набагато менше масла, ніж літр на тисячу кілометрів. Скільки саме? Можливо, ви здивуєтеся, але у межах норми вважається витрата оливи, що становить 0,5% від витрат на бензин. Візьмемо, наприклад, міжсервісний інтервал у 15 тис. км. Якщо за цей пробіг двигун "випив" 1200 л бензину, то може дозволити собі з'їсти 6 л масла, або 0,4 л на 1000 км пробігу.
Все одно багато? Тож розберемося, як експлуатація автомобіля впливає на витрату оливи і як можна її зменшити.
Передбачити це можна ще на етапі купівлі автомобіля, якщо вибрати варіант з атмосферним двигуном. Турбіна відрізняється апетитом щодо оливи вже хоча б тому, що позбавлена звичних сальників – вони просто не витримали б таких жорстких умов роботи. Тому олива потихеньку йде через газодинамічні ущільнювачі валу, що з'єднує робочі колеса турбонагнітача. Якщо він не оснащений системою охолодження, то краще не глушити турбований мотор одразу після їзди, особливо бадьорої. При різкій зупинці турбіни, яка працює на обертах, що багаторазово перевищують оберти двигуна, вона може перегрітися, і втрати оливи через неї різко зростуть. Особливо забудькуватим водіям порадимо встановлення турботаймера, що затримує зупинку двигуна на декілька хвилин.
Скоротити витрати допоможе й безпомилкова обкатка нового мотора: хоча б на перших 500 – 1000 км пробігу краще уникати тривалої штовханини у заторах і їзди на високих швидкостях – найкраще обкатувати двигун, рівномірно рухаючись на швидкості 90 – 100 км/год на максимально високій передачі. До речі, у процесі обкатки витрата оливи зазвичай вища. Але не лякайтеся: незабаром шорсткості на кільцях і поверхні циліндрів зменшаться, і витрата стане нормальною.
Дуже висока швидкість навіть після обкатки негативно впливає на витрату. Тут все просто: чим частіше поршні рухаються, тим більше оливи витрачається на вигар! Тож без необхідності краще надмірно не підвищувати оберти двигуна. Як, власне, і навантаження на двигун: буксирування причепа, перевезення важких вантажів і їзда по бездоріжжю також збільшують втрати оливи.
До такого ж результату призводить дуже агресивне проходження поворотів, особливо на гірських дорогах. При різких відмінностях бічного навантаження колінвал іноді входить у контакт з оливою, нібито "сколочуючи" її і додатково навантажуючи систему вентиляції картера бризками оливи.
Також збільшує апетит щодо оливи неоптимальний вибір моменту перемикання передач на автомобілях з механічною коробкою: водій часто "перекручує" двигун, коли перемикається на більш високих обертах. Тому добре, якщо бортовий комп'ютер обраної моделі вміє підказувати момент перемикання – це позитивно позначається як на витраті пального, так і витраті оливи.
У той же час підвищена витрата оливи часто є свідченням несправностей, ігнорування яких загрожує серйозними (і дорогими!) проблемами. І у такому випадку впевнено відрізнити норму від патології зможе тільки кваліфікований механік, озброєний сучасним діагностичним обладнанням. Такі зазвичай "відшукуються" на офіційних сервісних станціях. Причому "вирок" майстрів буде не надто жорстокий до вашого гаманця, якщо приїхати одразу, а не консультуватися попередньо "у гаражах" народних умільців.
А про те, як уникнути дорогого ремонту, ми розповімо у наступній статті.