Кажуть, що рух - це життя. Але гальма - це теж життя! Життя та здоров'я - власне та інших людей. Адже дві тонни заліза, що не вміють вчасно зупинитися, можуть накоїти лиха.
На щастя, повна відмова гальмівної системи трапляється вкрай рідко. А ось погіршення її роботи - часто-густо. Здавалося б, незначне, на метр-другий, збільшення гальмівного шляху вже може загрожувати пристрасним поцілунком з бампером автомобіля, що їде попереду.
Причому винуватець аварії несе витрати - так чи інакше, навіть за наявності страхувального полісу. По-перше, штраф за вчинення ДТП. По-друге, при купівлі наступного поліса вже не бачити знижки, а на обрії майорить підвищувальний коефіцієнт. Немає страховки? Чекайте регресних позовів від страхової потерпілого!
Прикро, прикро... Тим більше, що гальма здаються не раптово, зазвичай вони попереджають про проблеми! А розшифрувати їх «попередження» нам допоможуть експерти корпорації УкрАВТО.
Найчастіше водії скаржаться на звук. Свист, скрип, іноді скрегіт, що доноситься з боку коліс, повинні одразу ж напружити: все це може бути ознакою зношування фрикціонів гальмівних колодок, нерівномірного або критичного вироблення гальмівного диска.
Наступний рівень відчуттів - тактильний. Вібрація на кермі при гальмуванні - ознака деформації гальмівних дисків. Її викликає перегрів з подальшим різким охолодженням: заїзд у глибоку калюжу після інтенсивного гальмування. У цьому випадку диски потрібно міняти.
Якщо на перше натискання педалі гальма машина не реагує, і тільки після декількох качків гальма спрацьовують - швидше за все, у систему потрапило повітря. А пропускають його туди, за правилом, негерметичні манжетні ущільнення гальмівних циліндрів.
Ще одна добре відчутна ознака проблем гальмівної системи - провалювання педалі гальма, яка нібито йде з-під ноги. Якщо це сталося після серії різких гальмувань, то можливо, закипіла гальмівна рідина. Імовірність такого розвитку подій зростає, якщо рідина стара. Її потрібно регулярно оновлювати, дотримуючись тієї частоти заміни, котора вказана у сервісній книжці.
Буває і навпаки: педаль гальма немов дубіє, щосили опираючись нозі, що натискає на неї, і для ефективного гальмування доводиться прикладати до педалі куди більше зусилля, ніж зазвичай. Причина криється у несправному вакуумному підсилювачі або у розриві шланга, що підводить розрядження.
Наступний етап контролю - візуальний. На око можна розпізнати, скажімо, поступове зменшення рівня гальмівної рідини у бачку - але цей просунутий рівень діагностики, який доступний, зрозуміло, тим, хто знає, як відкривається капот автомобіля. Рівень гальмівної рідини може падати через порушення герметичності системи, але найчастіше це свідчить про значне зношування фрикційних гальмівних колодок. Компенсуючи його, поршень максимально висувається вперед - обсяг контуру збільшується, рівень гальмівної рідини у бачку зменшується. У цьому випадку найочевидніша, здавалося б, реакція - долити рідини - буде помилковою і не усуне проблему.
Що ще можна розрізнити очима? Ну, хоча б те, що машина сповільнюється гірше! Звичної дистанції вже ледь вистачає, доводиться гальмувати заздалегідь, тиснути на педаль сильніше та триматися подалі від корми автомобіля, що їде попереду. А це дуже незручно, особливо у місті.
До збільшення гальмівного шляху призводить також значний перегрів гальмівних дисків і фрикційних колодок у разі спортивного стилю їзди, особливо на неспортивному автомобілі. Поверхні, що труться, нібито «запікаються», стають гладкими, немов дзеркало, і не забезпечують потрібного тертя. Про перегрів красномовно свідчить зміна кольору гальмівних дисків, які набувають синюшного відтінку.
На ефективність уповільнення впливає і зношування деталей ходової, особливо амортизаторів. Підвіска починає працювати гірше, зчепленення покришок з дорогою зменшується, а гальмівний шлях - зростає.
Бувають і тихі, непримітні несправності гальм - такі зазвичай найнебезпечніші. Наприклад, тріщинки у гальмівному шлангу або руйнування його окремих шарів, які прогресують з віком і від нелегкого життя авто на наших дорогах. Зрештою, шланг може просто порватися у місці дефекту, що призведе до «знекровлення» гальмівної системи: немає рідини - немає і гальмування.
Підставляє не тільки гума, а й метал. Трапляється, що заклинить поршень у гальмівному циліндрі, колодки у скобі, напрямні супорта - і колесо не буде гальмувати як годиться. Необхідно відновити рухливість механізму: розібрати, почистити, змастити або замінити несправні деталі.
Краще не чекати проблем. Фахівці радять кожні 15 тис. км виконувати огляд і профілактику гальмівної системи на фірмовому сервісі.
Майстерні «автомобільні лікарі» офіційної СТО уважно поставляться до вашого автомобіля. Радимо регулярно з'являтися до них на прийом, навіть якщо гальма не створюють проблем: у цьому випадку значно зростає ймовірність того, що і не створять.