Корреспондент: 2024. Путін бере владу в Росії до своїх рук надовго

Росіянам чітко дали зрозуміти: Володимир Путін – це надовго. Можливо, дуже надовго. Його шанувальники чекають від нього модернізації РФ, прихильники особистісних і економічних свобод – у повному розпачі, пишуть Олександр Пасховер та Ірина Соломко у №38 журналу Корреспондент від 30 вересня 2011 року.

На початку березня 2012 року в Росії відбудуться президентські вибори, результат яких Кремль оголосив у кінці вересня 2011-го.

За півроку до волевиявлення росіян майбутнім главою держави оголошений нинішній прем'єр-міністр РФ – Володимир Путін. Чинний глава держави, Дмитро Медведєв, політик у повному розквіті сил, не позбавлений кар'єрних амбіцій, під час з'їзду партії Единая Россия рекомендував на найближчих виборах висунути Путіна кандидатом в президенти. Собі кремлівський бос випросив крісло глави уряду.

"Росія йде неправильним шляхом – в радянське минуле, - каже Олександр Рар, голова Центру імені Бертольда Бейца при Німецькій раді із зовнішньої політики, фахівець з політичного устрою Росії. - Тому на Заході це рішення розглядається дуже критично. Звичайно, на Медведєва не сподівалися, але щоб так все просто і банально сталося, просто помінятися місцями, - тут демократичними методами і не пахне".

По суті Путін нікуди й не йшов. З 2000 року і до цього дня він – головний розпорядник політики, бізнесу та ідеології сучасної Росії.Тепер очевидно, що Медведєв був просто призначений тимчасово

По суті Путін нікуди й не йшов. З 2000 року і до цього дня він – головний розпорядник політики, бізнесу та ідеології сучасної Росії. Тепер очевидно, що Медведєв був просто призначений тимчасово, чотири роки, виконувати обов'язки Путіна.

Свою посаду нинішній Медведєв отримав на економічному піку, коли ціни на нафту росли, споживчий бум зашкалював, інвестиції текли рікою, національна валюта, валюта США і єврозони демонстрували залізобетонну стабільність. Тепер все з точністю до навпаки.

Росіяни у переважній більшості змирилися з відсутністю політичної конкуренції і небезпідставно порівнюють свої нинішні реалії з подіями 40-річної давності. У країні настає ренесанс брежнєвської епохи, яку сучасники Леоніда Ілліча називали часом стабільності, а нинішні росіяни називають застоєм.

І сьогодні для одних Путін – стабільність, для інших – застій. Так чи інак, попереду російському прем'єрові світять два президентські терміни по шість років кожен.

"Що заслужили, те й отримали", – передав Корреспонденту через свого прес-секретаря відомий своїми опозиційними поглядами Юрій Шевчук, лідер рок-групи ДДТ.

12 років суворого режиму

Медведєв пост здав. Путін пост прийняв. Для того щоб президент та прем'єр легітимно помінялися юридичними адресами, 4 березня наступного року в Росії проведуть президентські вибори.

Напередодні буде багато телевізійних політичних ток-шоу з імітацією прямого ефіру і яскравих дебатів між владою і владою. Ліберально налаштована інтелігенція, осіб 500, пройдеться традиційним маршем незгодних за маршрутом Пушкінська площа – Тверській бульвар – слідчий ізолятор. Комуністи в червоних пілотках з червоними прапорами обережно подзижчать на Красній площі і розійдуться. Правляча партія Единая Россия (ЕР) організує кілька гала-концертів за участю зірок російської естради на користь свого правлячого кандидата.

Путін підтримки не потребує. Його влада в Росії непорушна, що продемонстрував з'їзд єдиноросів, який і за змістом, і за формою дуже нагадував з'їзди КПРС

Втім, Путін підтримки не потребує. Його влада в Росії непорушна, що продемонстрував з'їзд єдиноросів, який і за змістом, і за формою дуже нагадував з'їзди КПРС.

Вийшовши на трибуну, Путін повідомив однопартійцям: "Домовленість про те, хто чим буде займатися в майбутньому, у нас з Медведєвим давно досягнута". Потім прем'єр запропонував зберегти за нинішніми президентом перше місце у виборчому списку єдиноросів. Пропозиція була зустрінута бурхливими оплесками.

"Всім було із самого початку зрозуміло, що собою являв Путін навіть при Медведєві, – каже Рар. – Тому нікого це рішення особливо не здивувало. Здивувало, скоріше, з якою легкістю Медведєв віддав владу за півроку до виборів. Він на цей час став кульгавою качкою".

Після Путіна на з'їзді виступив Медведєв. Він оголосив ЕР великодушною партією, яка послідовно покращує "умови для політичної конкуренції в країні", за що теж отримав чергові овації.

Ті, хто до цього часу ще не помітив, що в московському державному центральному концертному залі Россия бродить примара комунізму, змогли відчути її кроки одразу після перерви.

У ході таємного голосування щодо передвиборного списку було досягнуто повну одностайність. Тільки одна людина із вщент заповненого залу, який вміщує в себе 7,5 тис. осіб, проголосувала проти.

"А де ця одна людина? Де цей дисидент? - поцікавився у залу Путін. - Ну й дарма. Показався б". Але в Росії не ті часи, щоб іти проти течії.

Чужий серед своїх

26 вересня перший віце-прем'єр-міністр і міністр фінансів Олексій Кудрін повстав проти політики президента Медведєва. Зокрема, розкритикував невиправдане нарощування видатків держбюджету.

За публічне інакомислення Кудрін, права рука Путіна, відправлений у відставку. На кістках Кудріна тут таки потанцювали комуністи і єдинороси.

"Ми йдемо від монетаристської політики Кудріна до активної промислової політики, позначеної курсом на індустріалізацію", - урочисто оголошує Корреспонденту Сергій Марков, депутат держдуми, член ЕР.

Перший заступник голови ЦК КПРФ Іван Мельников назвав чиновника, який пішов у відставку, "прозахідним міністром". У випущеній комуністами ущипливості на адресу Кудріна є частка правди. Віце-прем'єр-міністр – прихильник ліберальних реформ і противник безмірного збільшення витрат держбюджету.

Напередодні своєї відставки Кудрін заявив, що якщо уряд збирається виконати частину передвиборних обіцянок, то після виборів доведеться істотно підвищити податки.

"Гра в передвиборні рішення, які суттєво змінюють баланс бюджету, виявилася більшою, ніж я очікував, - заявив Кудрін напередодні своєї відставки агентству Reuters. - Іноді [витрати] йдуть врозріз з середньостроковою і довгостроковою стійкістю як макроекономіки, так і бюджету".

Кудрін визнав, що жити відповідно до коштів у 2012 році Росія зможе тільки за високої ціни на нафту – $ 116 за барель. Поки що вартість бареля – близько $ 80

Кудрін визнав, що жити відповідно до коштів у 2012 році Росія зможе тільки за високої ціни на нафту – $ 116 за барель. Поки що вартість бареля – близько $ 80. Заявлену Путіним цифру 20 трлн руб. ($ 630 млрд) на переозброєння армії екс-чиновник визначив як не забезпечену джерелами доходів. Ключовими реформами в економічній сфері Кудрін назвав посилення захисту прав власності і зниження частки держави в бізнесі.

З таким керівником мінфіну російської влади виявилося не по дорозі.

"Путін чітко сказав: будуватимуться заводи, дороги, - каже Марков. - З цим не погодився Кудрін, який ось, так би мовити, йде".

У себе в блозі в соцмережі Twitter Аркадій Дворкович, помічник президента з економічних питань, написав: "Кудрін зробив багато хорошого для Росії, був одним з моїх вчителів. У нинішній ситуації іншого рішення вже не було".

Путін з уявною легкістю підписав відставку свого першого заступника. Чи означає це, що майбутній президент Росії не має потреби в послугах Кудріна? Навряд чи.

Кудрін принесений в жертву передвиборчій доцільності на користь зміцнення вертикалі влади. Коли після виборів її як слід зацементують, не виключено, що Путіну знову знадобляться послуги Кудріна з виведення Росії з економічної бехвиході.

"Будь-російський уряд у наступні кілька років має зробити відчутну бюджетну консолідацію шляхом згортання пільг, субсидій, підвищення податків, - каже Костянтин Федоров, головний спеціаліст відділу країнового аналізу аналітичного управління Євразійського банку розвитку. - Можливості і в тій, і в іншій галузі в уряду є".

Жорстка хватка

Як президент Путін з'явився в Росії у 2000 році. Нинішня конституція дозволяє йому перебувати на найвищій державній посаді до 2024 року. Тоді Путіну виповниться 72 роки.

"За віком Путін зараз такий самий, як Брежнєв, коли той став генсеком, але у нього міцніша фізична форма, - проводить історичні паралелі росіянин, телеведучий українського ток-шоу Велика політика (ТК Інтер) Євген Кисельов. - Тому він не тільки 12 років зможе проправити, але й більше, - з урахуванням досягнень сучасної медицини. А там молодший Медведєв знову міг би перехопити естафету".

Друге пришестя Путіна насторожує сусідів РФ. Очевидно, що майбутній глава Кремля більш жорсткий і прагматичний лідер, ніж Медведєв.

"Один з факторів, чому Путін повертається, це очікування серйозних потрясінь – фінансова криза єврозони і висока ймовірність натиску радикальних ісламістів на пострадянському просторі, - каже Євген Мінченко, директор Міжнародного інституту політичної експертизи (Росія). - І в цьому сенсі повернення Путіна, більш жорсткого і вольового політика, - воно зрозуміло".

Дипломатія з РФ стане більш жорсткою. Наслідки кризи ще довго відчуватимуть навіть більш міцні економіки, ніж російська.

Її внутрішній ринок слабкий. Зростання промисловості залежить від зовнішньої кон'юнктури, а вона несприятлива для Росії. Ціни на нафту падають, зате зростають на газ. Газ – найбільш конфліктна тема політичних дискусій Москви і зовнішнього світу. Всі останні скандали пов'язані з ціною і вартістю транспортування блакитного палива.

На переговорах з Києвом мова Москви завжди ультимативна, і результати українсько-російської дружби рикошетом б'ють по споживачах в Євросоюзі.

Олександр Рар: Мені здається, що Путін розуміє, що сучасні умови вимагають від нього модернізації. Але без Заходу він не зможе цього зробити. Тому будемо сподіватися на прагматизм у відносинах

"Мені здається, що Путін розуміє, що сучасні умови вимагають від нього модернізації. Але без Заходу він не зможе цього зробити. Тому будемо сподіватися на прагматизм у відносинах, - каже Рар. - Я впевнений, що Путін не повернеться диктатором, це неможливо".

Марков обіцяє Корреспонденту, що після президентських виборів світ побачить зовсім іншого Путіна. Як глава держави він проведе модернізацію промисловості, встановить нові правила політичного етикету, взявши курс на демократизацію суспільства.

"Зараз розпочнеться боротьба за оновлення Путіна, і деякі речі вже сформульовані досить чітко, - каже Марков. – Проходитиме оновлення Единой России в стилі Народного фронту. Ще я припускаю, що буде моральне оновлення".

Михайло Фішман, колись головний редактор російського Newsweek, а зараз незалежний журналіст, таких ілюзій не має. На його очах позбавлена ​​прозорих виборів як інструменту впливу на владу Росія покірно приймає нові, а точніше, добре забуті правила державного будівництва.

На душі у Фишмана кисло. "У нас немає жодного працюючого інституту, включаючи інститут президентства, - каже журналіст. - Тому що у нас не президент – у нас цар".

Хто так будує

У росіян ще зберігся в пам'яті передноворічний виступ першого президента Росії Бориса Єльцина. За кілька годин до настання 2000 року він сказав: "Я втомився, я йду".

Замість втомленого 68-літнього Єльцина прийшов свіжий 48-річний Володимир Путін. Відносно молодий глава держави пообіцяв реформи у фіскальному секторі, в енергетиці та промисловості. За десять років Путін обіцяв подвоїти ВВП країни. Можна по-різному оцінювати економічні ноу-хау президента РФ, але за його правління дійсно відбулися доленосні зміни.

Горезвісний ВВП у 2000-му становить 24,8 трлн руб., у 2008-му – 41,3 трлн руб. Зростання було, але подвоєння не відбулося – до нього залишилося не так багато. Водночас це завдання за ці роки виконали Казахстан і Білорусь.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) зріс в рази. Якщо до 2000 року їх набралося лише $ 11 млрд, то до 2008-го, коли Путін передав кермо правління Дмитру Медведєву, ПІІ досягли $ 103,8 млрд – колосальна швидкість (близько $ 10 млрд на рік). Доходи бюджету з 1,2 трлн руб. перетворилися у 7 трлн руб.

Сприяла Путіну і ринкова кон'юнктура. Ціна нафти за вісім років його правління зросла з $ 20 до $ 150 за барель. Цей стрибок дозволив наповнити стабілізаційний фонд, що допомогло пом'якшити удар світової кризи і підтримати на плаву курс рубля.

За тих грошових можливостей, які є у Росії за рахунок високих цін на нафту, результати, які вона має, жалюгідні

"За тих грошових можливостей, які є у Росії за рахунок високих цін на нафту, результати, які вона має, жалюгідні, - каже росіянин, телеведучий українського ток-шоу Велика політика (ТК Інтер) Євген Кисельов. - Є Москва, яка є вітриною благополуччя правлячого класу, а за 100 км від Москви все по-іншому – зростання цін, загострення соціальних проблем, безробіття, етнічні проблеми".

Політичні підсумки правління Путіна в період з 2000 по 2008 рік виглядають ще більш разючими. "Головний мінус – це арешт [екс-глави ЮКОСа Михайла] Ходорковського, - каже російський журналіст Михайло Фішман. - З нього все і почалося".

Насамперед до мінімуму звужені всі політичні свободи, маргіналізована опозиція, з тотальним перевагою партія влади представлена ​​в усіх державних інститутах.

Усі федеральні телеканали перейшли у власність держави. Прямі ефіри зникли з екранів країни. Телебачення перетворилося на інструмент загальнонаціональної пропаганди, яким керують з Кремля.

Тим часом, за даними European Social Survey, частка росіян, задоволених своїм життям, за десять років зросла більш ніж удвічі. Щоправда, кількість позовів від громадян Росії на свою країну в Європейський суд з прав людини за той самий час зросла у 30 разів.

"Сьогодні ми вперше будуємо нове суспільство, навпомацки, - резюмує Юрій Шевчук, лідер рок-групи ДДТ. - У темряві намагаємося вибудувати нову державу. Нам потрібно зрозуміти, куди йти. На запитання, хто винен, ми вже відповіли. Я теж винен".

Нехай говорять

Олександр Губський, заступник головного редактор газети Ведомости (Росія)

Така (убога в сенсі піару) рокіровка – навіть без пояснення причин, чому чинний президент відмовляється висуватися на новий термін, – свідчить, що російські правителі остаточно втратили зв'язок з реальністю.

Вони вважають, що повністю контролюють ситуацію, в той час як суспільство, позбавлене каналів зворотного зв'язку (чесних виборів і вільних ЗМІ), закипає все дужче

Вони вважають, що повністю контролюють ситуацію, в той час як суспільство, позбавлене каналів зворотного зв'язку (чесних виборів і вільних ЗМІ), закипає все дужче. Далі буде тільки гірше: ці люди у владі вже не здатні добровільно від неї відмовитися, бо це буде означати для них втрату всього.

Мене найбільше дивує, як на таку рокіровку міг піти Дмитро Медведєв. Він ніколи не був політиком (Медведєв був гарним апаратником), але в суботу він зробив політичне самогубство. Чоловік, якого публічно принижують – викидають з його крісла, а він вдоволено усміхається, – це навіть не жалюгідне, це протиприродне видовище. Якщо у Медведєва і був якийсь електорат (який був готовий піти не стільки особисто за Медведєвим, скільки за ідеєю "модернізації", яку він уособлював), то тепер він випарувався.

Якщо українцям здається, що їм не пощастило з владою, хай уважніше придивляться до того, що відбувається в Росії. Втім, ні вам, ні нам від цього не легше.

Сергій Марков, депутат держдуми РФ, Единая Россия

Жодних особливих наслідків не буде, політика буде продовжена. Це очевидно, це дуже добре для бізнесу. Він же любить, коли правила гри не змінюються. Але Володимир Путін дуже чутлива людина, він чудово відчуває свою головну силу – підтримку виборців. І він чудово розуміє, що є запит на оновлення, тому зараз буде період не просто "Путін повертається", а повертається Путін, який прагне оновитися.

Михайло Фішман, журналіст

По суті, нам кажуть, що все буде так, як сьогодні, і ніколи не буде по-іншому. Коли був Дмитро Медведєв, все-таки – незважаючи на те що всі розуміли, що йому не вистачає волі, що він слабкий, – все одно було відчуття, що щось почне змінюватися. Тепер очевидно, що не може і точно не буде.

Тепер нам оголосили, що руху ніякого не буде, причому зробили це у принизливій формі, тому що навіть не було жодних пояснень, чому власне молодий і дієздатний
президент раптом іде

Тепер нам оголосили, що руху ніякого не буде, причому зробили це у принизливій формі, тому що навіть не було жодних пояснень, чому власне молодий і дієздатний президент раптом іде. Просто тому, що вони так домовилися ще багато років тому. Це, звичайно, образлива форма. Їм абсолютно наплювати, що ми з цього приводу думаємо.

У них немає певної стратегії. Ми пливемо за волею ручного управління. Всі тренди негативні – економічні, соціальні. Цей корабель в погану погоду, а вона погіршується, пливе без капітана. Він не на містку, а сидить у своїй каюті і їсть смачні фрукти. І в цьому головна проблема.

Олександр Рар, глава Центру імені Бертольда Бейца при Німецькій раді із зовнішньої політики

Катастрофи не відбудеться. Володимир Путін і Дмитро Медведєв всі рішення приймали разом, так, були якісь нюанси, як, наприклад, з Лівією, але це деталі. Триватиме рух, який був з 1999-го. Є небезпека, що Путін прийде і буде стагнація.

Але це один бік медалі – так, її виключити не можна, але саме час, я вважаю і сподіваюся, що Путін прийде вже іншим політиком, є підстави так думати, а Медведєв не буде якимось [колишнім прем'єр-міністром РФ Михайлом] Фрадковим. Це буде дієздатний прем'єр, який зможе своїх лібералів посадити в уряд.

Я не хочу дути в дудку всіх тих, хто каже, що Росія входить в нову епоху Брежнєва. Мені здається, що Путін розуміє, що сучасні умови вимагають від нього модернізації, але без Заходу він не зможе цього зробити. Так що будемо сподіватися на прагматизм у відносинах, тут від Заходу теж багато чого залежить. Якщо розглядати сучасну Росію, всім нам хочеться, щоб все відбувалося, як у Німеччині або в США. Але тут і народ не доріс до цього, й еліти не дійшли.

Євген Кисельов, журналіст

Я був абсолютно впевнений в тому, що спочатку так і планувалося, ще в грудні 2007-го. Він [Дмитро Медведєв] почав місцеблюстителем президентського престолу на один строк, з цим завданням він цілком упорався. Все інше було для наївних людей, які обманюватися раді і хотіли вірити, що щось зміниться. Ніяких принципових розбіжностей між Володимиром Путіним і Медведєвим ніколи не було. Він – 100% людина команди Путіна.

Очевидно, що президентська кампанія перетворюється на формальність. Якщо опозиційні кандидати спробують взяти участь у виборах, результат буде такий самий, як у 2008-му, коли їм відмовляли в реєстрації.

Результат очевидний – політичне життя в Росії буде остаточно вихолощене, але ж природа не терпить чистоти

Результат очевидний – політичне життя в Росії буде остаточно вихолощене, але ж природа не терпить чистоти. Це правило на політику теж поширюється.

Тут слід звернути увагу на те, що, скоріше за все, протягом найближчих двох-трьох років буде нова хвиля кризи, а російська економіка сильно зав’язана на світову кон’юнктуру щойно падає виробництво і ціни на енергоносії, відразу ж виникають проблеми.

Високі цифри рейтингу Путіна і Медведєва не повинні нікого обманювати, тут ситуація така – коли немає альтернативи, багато людей голосують за нього. Зараз без альтернативність сягнула свого апогею, а разом з тим з’явився і стимул для появи нових людей і політсил, щоб формувати опозицію.  

Тільки факти

За роки перебування Володимира Путіна у влади Росія сильно змінилася

	2000   рік	2010   рік
Населення, млн осіб	146,8	141,9
Житлова площа, кв. м на 1 людину	19,2	22,6
Середньомісячний дохід, $ на 1 людину	81,0	614,2
Частка громадян з доходом нижче прожиткового мінімуму, %	29,0	13,1
Кількість мільярдерів	0	62
У скільки разів 10% найбільш заможних громадян багатша за 10% найбільш бідних	13,9	16,8
Частка громадян, задоволених власним життям, %	21	43
ВВП, $ млрд	260	1.480
Кількість убивств і замахів на вбивства	31.829	15.563
Кількість поданих з країни скарг до Європейського суду з прав людини	1.322	33.550

* Ринкова вартість всіх вироблених в країні за рік товарів і послуг

Дані Росстату, Forbes, Левада-центру, Інституту комплексних стратегічних досліджень, компанії "Фінансові і бухгалтерські консультанти", РосБізнесКонсалтингу, Європейського суду з прав людини, Фінансу, інтернет-видання slon.ru

***

Цей матеріал опубліковано в № 38 журналу Корреспондент від 30 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.