Корреспондент зібрав думки представників найбільших національних меншин України – росіян, румунів, кримських татар і угорців – про те, що дасть їхнім народам новий мовний закон. Матеріал опубліковано у №27 видання від 13 липня 2012 року.
Усе заради братів наших менших – вприблизно під такими
гаслами провладні політичні сили прийняли новий закон про основи мовної
політики, що передбачає надання особливих прав мовам нацменшин. На думку
регіоналів, які розробили цей законодавчий акт, нові правила повинні допомогти
нетитульним націям країни зберегти свою мовну культуру. Якщо кількість людей,
охочих говорити не тільки українською, в регіоні перевищує 10%, їхня рідна мова
тепер може отримати статус регіональної.
Корреспондент поспілкувався з представниками найбільших
національних меншин країни – росіянами, кримськими татарами, угорцями і
румунами, – щоб від них самих почути, наскільки важким є сьогодні становище
їхніх рідних мов, і чого вони чекають від нового закону.
Румуни
Можуть розраховувати отримати статус регіональної мови в
Чернівецькій області. За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, там
проживає 114, 6 тис. румунів, це 12,5% від загального населення області. В
області вже сьогодні працюють понад 70 національних румунських шкіл.
Іван Попеску, народний депутат від Партії регіонів,
президент Міжрегіонального об'єднання Румунське співтовариство України:
Мова отримує статус регіональної на території відповідної
адміністративно-територіальної одиниці: села, міста, району, області, де більше
10% – представники національної меншини. Таким чином, на рівні області
румунська в Чернівецькій претендує на статус регіональної.
В області сьогодні працюють дитячі садки й десятки шкіл,
де навчання йде рідною мовою. Також функціонують Будинки культури, у яких є
різні фольклорні ансамблі, зберігають наші традиції і культуру. Ще у нас понад 100
православних церков, де богослужіння проводиться румунською мовою.
Все це ми маємо тому, що нам вдалося зберегти спадщину,адже в області ще в 1940-х роках було 114 нацшкіл, які існували ще з часів Австрійської імперії. Після здобуття Україною незалежності школи залишилися
Все це ми маємо тому, що нам вдалося зберегти спадщину,
адже в області ще в 1940-х роках було 114 нацшкіл, які існували ще з часів
Австрійської імперії.
Після здобуття Україною незалежності школи залишилися,
оскільки у нас досі діє закон 1989 року про мови, який гарантував освіту рідною
мовою. Допомагає в цьому і 22-га стаття Конституції, де зазначено, що нові
закони не можуть зменшувати рамки та обсяги прав, які були до цього. Так,
закриття будь-якої школи можна було розцінювати як порушення прав. Люди
протестували і школу зберігали. Крім цього, коли Україна стала незалежною,
Верховна Рада прийняла Декларацію про права національностей, і ці права теж
прописані.
Що стосується використання румунської мови на
адміністративному рівні, то у нас з цим складнощів немає. Є райони, де 90%
населення – румуни. Тому, природно, там і голова адміністрації, і працівники
правоохоронних органів, прокуратури, судів – всі знають мову і використовують
її. Це питання було врегульоване вже давно, адже Конституція прописує норму про
надання перекладача, наприклад, під час судового засідання, якщо людина не
володіє українською.
Закон про основи регіональної політики тільки зміцнить
наші права. Завдяки йому в тих населених пунктах, де не так багато румунів, ми
зможемо відкривати [національні] класи. Він також не допускає подібного
розвитку подій, як було за [Івана] Вакарчука [міністр освіти часів помаранчевої
команди], коли дітям забороняли здавати тестування рідною мовою. Благо, ця
норма вже скасована.
Ще одним позитивом можна вважати те, що він [закон]
сприятиме працевлаштуванню в органах держвлади нашої молоді, яка володіє своєю
мовою.
Росіяни
Російська мова може отримати статус регіональної відразу
в 13 областях півдня і сходу України. Регіон, де частка російськомовного
населення найбільш велика – це Севастополь. Тут, за даними перепису, мешкає 270
тис. етнічних росіян, що складає 71,6% від загальної кількості жителів міста.
Загалом тут працюють 67 російськомовних шкіл
Тетяна Єрмакова, голова Російської громади Севастополя:
Прийнято закон про регіональні мови, а російський
Севастополь в цьому взагалі участі не бере. Це відбувається лише тому, що
Партія регіонів протягом багатьох років, будучи партією влади, обіцяла нам
надати російській мові статус другої державної, але ніяк не регіональної.
Обіцянка була одна, і нехай вони її виконують. Все інше – передвиборчий піар,
який ніяк не вплине на наше життя.
У Севастополі 63 школи, одна гімназія і ще три приватні
школи [з російською як мовою викладання]. Водночас, наприклад, у дитячих садах у
російському Севастополі з трирічного віку введені дисципліни, де діти вчать
українську мову. Такого немає в жодній країні світу – дітей не політизують.
Але це не єдине обмеження. Є великі складнощі, які
з'явилися з приходом до влади Віктора Януковича, щодо використання української
в офіційних документах – всі почали заповнювати їх винятково українською.
До податкової за часів Ющенка писали російською, а зараз – українською. А ми мови не знаємо, і просто переписуємо цифри. Раніше і всі документи, наприклад на
виписку або прописку, заповнювалися російською. Тепер все – українською
До податкової за часів [президента Віктора] Ющенка писали
російською, а зараз – українською. А ми мови не знаємо, і просто переписуємо
цифри. Раніше і всі документи, наприклад на виписку або прописку, заповнювалися
російською. Тепер все – українською.
Зате в суді, коли мене судять, а це відбувається
частенько за наші акції, то роблять це моєю рідною мовою, оскільки це право
прописано в Конституції.
Так що весь цей закон – не більше ніж передвиборний піар,
ми над ним дружно підсміюємося.
Нехай дадуть, як обіцяв Янукович, російській статус
другої державної та подвійне громадянство. Росіян 18 млн в Україні і списувати
нас не можна. Ми не меншість, не румуни чи болгари, яких купка.
Севастополь не реагує на чергові ігри Партії регіонів і чекає виконання обіцянок. А розмовляти рідною мовою нам ніхто ніколи не забороняв і не заборонить
Тому Севастополь не реагує на чергові ігри Партії
регіонів і чекає виконання обіцянок. А розмовляти рідною мовою нам ніхто ніколи
не забороняв і не заборонить.
Кримські татари
Можуть розраховувати отримати статус регіональної для
своєї мови в Автономній республіці Крим. На півострові, за даними перепису,
проживає 243,4 тис. кримських татар, тобто 12% від усього населення автономії. Загалом
у регіоні працюють 15 шкіл, в яких навчання йде кримськотатарською.
Мустафа Джемільов, народний депутат від НУНС, глава
меджлісу кримськотатарського народу:
Коли утворювалася Кримська автономна республіка в 1921
році, офіційними мовами були кримськотатарська і російська. Тоді вони
називалися державними. У той час у Криму було 400 навчальних закладів на
кримськотатарській різних рівнів – початкових, середніх, вищих. Після
депортації Крим перетворився на російську область. Все, що було кримськотатарською
мовою, знищили.
Виходячи з логіки, мова корінного народу має бути однією
з використовуваних мов, але цього в Конституції Автономної республіки немає.
Навіть більше, в Основному законі йдеться, що українська – державна, а мова
міжнаціонального спілкування – російська. А кримськотатарська присутня тільки
на вивісці на будівлі Верховної Ради Автономії і Ради міністрів. Більше її ніде
немає.
Коли ми ставимо питання про необхідність введення кримськотатарської мови, вони
нам відповідають: "А навіщо? Ви і так знаєте російську"
Формально зараз можна звертатися рідною мовою, але на практиці
результат нульовий. В органах влади немає ні перекладачів, нічого. І коли ми
ставимо питання про необхідність введення кримськотатарської мови, вони нам
відповідають: "А навіщо? Ви і так знаєте російську".
Зараз ми хочемо відродити втрачене, але ніякої підтримки
немає. Нам на вирішення проблем депортованих держава виділила лише 25 млн грн.
Це лише половина школи, але ж ще є електромережі, дороги, житло.
З великими труднощами за 20 років вдалося відкрити тільки
15 шкіл. Таким чином, лише один з десяти дітей шкільного віку може здобути
освіту своєю рідною мовою. Проблема дуже гостра, адже загальна кількість шкіл у
Криму – близько 550. Крім 15 наших, є ще сім українських, всі решта – російські.
Тому закон, звичайно, допомагає і нам, дає право навчати наших дітей рідною
мовою. Але ми не хочемо, щоб наша мовна проблема вирішувалася за рахунок
документа, який завдає шкоди інтересам всієї країни і сприяє сепаратизму.
Проблема закону в тому, що пріоритетне право отримає
російська мова, її позиції ще більше зміцняться, а це утискуватиме кримськотатарську.
Угорці
Угорська мова може стати регіональною в Закарпатті, де за
даними перепису 2011 року мешкало 151,5 тис. угорців, тобто 12,1% від усіх
жителів області. В регіоні працюють 100 шкіл, мовою викладання в яких стала
угорська
Міклош Ковач, голова Товариства угорської культури
Закарпаття:
Ситуація з дотриманням прав угорців досить непроста.
Відносно благополучна вона тільки в освіті – переважна більшість угорських
дітей ходять в навчальні заклади, де викладання ведеться їхньою рідною мовою.
Українці не знають нашої мови. Двомовні лише угорці, які
говорять українською. Представників нашої національності фактично не беруть до
правоохоронних органів, тому там немає кому говорити і розуміти угорську. І тут
величезна дискримінація.
Що стосується органів влади, то в тих селах і містах, де
угорці становлять більшість, вони обираються до рад. Таким чином, наше
представництво в таких виборчих органах відповідає в цілому тому
співвідношенню, яке є в області [12%].
Ставлення влади до угорців відбивається в її політиці призначень. Тут жорстка
дискримінація, нас не призначають на високі посади.Причому ситуація ще гірша, ніж за часів СРСР
Ставлення влади до угорців відбивається в її політиці
призначень. Тут жорстка дискримінація, нас не призначають на високі посади.
Причому ситуація ще гірша, ніж за часів СРСР. Тоді були неписані правила, коли
в обладміністрації або партійному органі повинен був бути угорець, який, як
правило, був заступником у господарських справах. А зараз і цього немає.
Наведу вам ще один приклад, який дуже впадає в очі:
навіть в мафіозних структурах угорці – тільки на других і далі ролях.
Тому ми від закону нічого хорошого чекаємо. Уявляти, що
після того, як він набуде чинності, буде оголошено набір кадрів в
обладміністрацію, відділи міліції та прокуратури, де вимогою до шукача стане
володіння угорською мовою – це з розряду ненаукової фантастики.
***
Цей матеріал опубліковано в № 27 журналу Корреспондент від 13 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.