RU
 

Корреспондент Мий до дір. Миючі засоби із фосфатами, від яких відмовилася Європа, поки що тримають оборону в Україні

21 серпня 2012, 14:01
0
725
Корреспондент Мий до дір. Миючі засоби із фосфатами, від яких відмовилася Європа, поки що тримають оборону в Україні
Фото: Фото Дмитра Ніконорова
Валентина Амадор-Пілото перейшла на безфосфатні порошки через алергію в сина

Заради чистоти українці жертвують здоров'ям та екологією. Всьому причиною миючі засоби, що містять шкідливі фосфати, ті самі, від яких відмовляється Західна Європа, пише Кароліна Тимків у №32 журналу Корреспондент від 17 серпня 2012 року.

У Швеції одяг після прання нічим не пахне, стверджує Денис Павловський, координатор проектів з хімічної безпеки екологічної організації Мама-86, що проходив стажування в цій країні. "У нас запах випраної білизни вважається елементом шику, – порівнює він. – В українській побутовій хімії маса віддушок, а у Швеції ними не зловживають".

Не тільки запах, але й склад більшості пральних порошків, що продаються в Україні, а також засобів для посудомийних машин, для миття ванн, раковин і для зняття накипу кардинально відрізняється від західноєвропейських аналогів.

Найбільш суттєва різниця полягає в тому, що 98% всіх миючих засобів, що продаються в країні, містять фосфати, ті самі, від яких сьогодні назавжди відмовляється Європа. Процес очищення від фосфатів йде настільки швидко, що вже в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії та Нідерландах 100% пральних порошків, що продаються в місцевих магазинах, не містять фосфатів, в Данії – 84%, у Фінляндії і Швеції – 90%, у Франції, Великобританії та Іспанії – 50%, у Греції і Португалії – 35%.

Фосфати, які пом'якшують воду і активізують дію поверхнево-активних речовин, які видаляють бруд і жир, руйнують здоров'я людини та екологію

До таких рішучих дій європейців штовхають вчені: фосфати, які пом'якшують воду і активізують дію ПАР (поверхнево-активних речовин, які видаляють бруд і жир), руйнують здоров'я людини та екологію. Вони сприяють розвитку алергії, негативно впливають на роботу нирок і печінки, можуть стати причиною безлічі важких захворювань, переконана лікар-алерголог Інна Гогунська.

Майже так само вбивчо ці хімічні сполуки діють на навколишнє середовище: потрапляючи через каналізацію у водойми, вони активізують ріст синьо-зелених водоростей, які виділяють метан, аміак і в результаті знищують водну флору і фауну.

"Для очищення стоків [від фосфатів] ми використовуємо живі бактерії, але вони не справляються з цим обсягом відходів і гинуть", – розповідає Вікторія Яковлєва, радник голови правління з питань інформаційної політики Київводоканалу.

Експерти називають ситуацію, що склалася з фосфатами в Україні, критичною, а Міністерство регіонального розвитку вже оголосило їм війну, розробивши
законопроект, що забороняє виготовлення і продаж в Україні миючих засобів з фосфатами

Експерти називають ситуацію, що склалася з фосфатами в Україні, критичною, а Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства вже оголосило їм війну, розробивши законопроект, що забороняє виготовлення і продаж в Україні миючих засобів, що містять небезпечну речовину.

Тим часом виробники, відчувши насування тренду, переходять на західноєвропейський стандарт, не чекаючи законодавчих обмежень. До прикладу, вже третій рік випускає для України пральний порошок без фосфатів транснаціональна компанія Henkel. Тим часом її колега Proctеr & Gamblе робить для України і Західної Європи різні за складом миючі засоби – з фосфатами і без.

Втім, у продукції деяких вітчизняних виробників побутової хімії вміст фосфатів вищий у багато разів.

Любов до чистоти

Вибираючи пральний порошок, Ольга Пірович не цікавиться його складом. "Є розкручені торгові марки, якими я перу роками і їм повністю довіряю", – пояснює 30-річна киянка.

Як і Пірович, основна маса співвітчизників не підозрюють, що вміст навіть найбільш надійного миючого засобу може з часом позначитися на їхньому здоров'ї. "У нас низька інформованість населення, – зазначає Павловський. – Люди думають: якщо цей засіб продається на прилавках магазинів, він цілком безпечний".

Найменш шкідливим для здоров'я експерт називає порошок,що містить не більше 5% фосфатів і не більше 5% ПАР

Найменш шкідливим для здоров'я експерт називає порошок, що містить не більше 5% фосфатів і не більше 5% ПАР. "У такому випадку ймовірність, що ці компоненти будуть виполоскані з тканини, більш висока", – пояснює експерт.

Цій нормі відповідають, наприклад, порошки марок Ariel і Tide (Proctor & Gamblе) для домашнього застосування. Однак цей самий засіб, виготовлений для країн Західної Європи, взагалі не містить фосфатів. Представники транснаціональних корпорацій і не приховують, що формули одних і тих самих брендів для України і зарубіжжя відрізняються.

"Відмінності у складі нашої продукції в різних країнах пояснюються різними потребами і перевагами споживачів, – пояснює Яна Благодар, піар-менеджер компанії Proctеr & Gamblе Україна. – А якість нашої продукції залишається незмінно високою". Причому в українській лінійці компанії вже з'явилися безфосфатні пральні порошки, додає вона і зізнається, що для німецьких господинь підприємство почало випускати їх на кілька років раніше.

Хоча більша частина українських засобів далека від аріелевського п'ятивідсоткового стандарту. Наприклад, дитячий порошок Ушастый нянь містить до 30% фосфатів. Володимир Курдяков, начальник відділу управління якості компанії Вінницяпобутхім, що виробляє цей засіб, запевняє, що і така частка повністю безпечна.

"Я в корені не згоден з тим, що фосфати шкідливі, – наголошує Курдяков. – Вони розчиняються у воді, а під час полоскання виполіскуються з білизни".

За останні десять років кількість фосфатів у стічних водах Дніпра, за словами Яковлєвої, зросла втричі – з 8 до 22 мг / л води, тоді як у західних країнах їхня кількість не перевищує 1 мг / л

Тим часом, споживання порошків в Україні щороку зростає на 10-15% і в 2011 році перевищило 300 тис. т. Прагнення до чистоти грає злий жарт як з українцями, так і з їхнім середовищем проживання. За останні десять років кількість фосфатів у стічних водах Дніпра, за словами Яковлєвої, зросла втричі – з 8 до 22 мг / л води, тоді як у західних країнах їхня кількість не перевищує 1 мг / л.

Кожен грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає ріст 5-10 кг синьо-зелених водоростей, позбутися яких украй складно. Їх цвітінням можна помилуватися біля берегів Дніпра в Києві, хоча ще п'ять років тому цієї рослинності взагалі не було.

Коли ж ці водорості гинуть, розповідає Яковлєва, вода набуває неприємного запаху і смаку, що зберігається і у водогонній воді. І це ще півбіди – у річковій воді водорості виділяють токсини паралітичної групи, які не руйнуються ні високою температурою, ні обробкою хлором і негативно впливають на нервову систему людини. А при тривалому вживанні води, що містить навіть низькі дози цього токсину, може розвинутися рак кишечника і печінки.

Причому фосфати в миючих засобах не єдине зло – вони працюють в одному коктейлі
з ПАР, стимулюючи дію останніх. ПАР не менш небезпечні

Причому фосфати в миючих засобах не єдине зло – вони працюють в одному коктейлі з ПАР, стимулюючи дію останніх. ПАР не менш небезпечні, попереджають експерти: їх надмірна кількість може виявитися фатальною для живого організму.

За словами Павловського, потрапляючи на тіло людини, ПАР, що містяться в миючих засобах, викликають алергію, захворювання мозку, печінки, нирок і навіть легких. Небезпечна хімія залишається в тканині випраного одягу навіть після десятого полоскання, попереджають медики.

Наслухавшись подібних застережень в одній з телепередач, 55-річна Світлана Шавиріна, бухгалтер з Обухова, вже рік купує винятково безфосфатні порошки. "Я бережу екологію і своє здоров'я", – впевнена співвітчизниця.

А 30-річну киянку Валентину Амадор-Пілото відмовитися від згубних засобів змусила хвороба сина. "У нього жахлива алергія. Коли він одягав чисту [випрану звичайним порошком] річ, чхав, текли сльози", – згадує вона. Лікарі порадили Амадор-Пілото скоротити використання пральних засобів, і тепер на її полиці у ванній максимально безпечні продукти – безфосфатний порошок і господарське мило.

Зростання інтересу до нешкідливих порошків вважає цілком закономірним Світлана Глущенко, бренд-менеджер торгового дому Інфанта, що продає безфосфатні мийні засоби. Вони не тільки безпечні для здоров'я, але й допомагають економити. Хоча одна пачка порошку без фосфатів вагою 1 кг коштує 50-60 грн., а звичайного – 30 грн., але першого засобу на одне прання потрібно лише 30-40 г, тоді як другого – 150 г.

"Одне прання безфосфатним порошком коштує 2 грн., а звичайним – 3 грн.", – підбиває підсумок Юрій Олексюк, керуючий виробничим відділом компанії ЕСТ Етуаль Груп, яка виробляє безфосфатні мийні засоби.

Європейський стандарт

У побутовій хімії фосфати почали масово використовувати в 1960-х роках. Коли через 25 років учені довели їхній шкідливий вплив, багато країн, першою з яких була Японія, поступово стали відмовлятися від цієї сполуки. В СРСР на проблему не звертали належної уваги аж до його розпаду, кажуть експерти, хоча норма фосфатів жорстко контролювалася.

Розпочата в Західній Європі війна екологів з фосфатами змусила компанії вкладати кошти в розробку нових, безфосфатних технологій. "А щоб "не валялися" старі технології, – розповідає Павловський, – вони перекочували до нас [у виробництво тих самих компаній на території України], де законодавство поки що дозволяє випускати пральні порошки з високим вмістом фосфатів і ПАР, і можна заробляти гроші".

Сьогодні більша частина компонентів, які містяться у вітчизняних миючих засобах,
в Західній Європі взагалі не використовується

Сьогодні більша частина компонентів, які містяться у вітчизняних миючих засобах, в Західній Європі взагалі не використовується. Наприклад, в жодному німецькому порошку немає силікатів, що сприяють видаленню бруду з тканини. "У нас миючі порошки складаються з 20 компонентів. Але лише чотири з них дійсно важливі, інші виконують функцію баласту і радують споживачів великою упаковкою", – стверджує Павловський.

За словами експерта, список компонентів західних порошків значно коротший. Чим менш різноманітна в них "таблиця Менделєєва", тим краще для здоров'я, вважають у багатьох країнах ЄС, де перуть одяг винятково безфосфатними порошками.

Однак безфосфатні мийні засоби – недешеве задоволення, вони коштують удвічі дорожче за фосфатні. І саме в збільшенні ціни порошку бачить головну мету безфосфатних технологій Курдяков. Мовляв, боротьбу з фосфатами "замовили" міжнародні виробники їхніх замінників.

"Триполіфосфат виробляється у нас, і він набагато дешевший, ніж всі інші європейські замінники. Щойно ми на них перейдемо, вартість порошку зросте в півтора рази", – попереджає Курдяков.

Неоднозначним залишається ставлення до використання фосфатів і в Європі. Наприклад, у Великобританії та Іспанії вони дозволені, але їхній зміст у кожній пачці не має перевищувати 12%. Тоді як в Україні закон передбачає норму не більше 30%.

З червня 2013 року набуде чинності закон для всіх країн ЄС, згідно з яким вміст фосфатів у пральних порошках для домашнього використання не повинен перевищувати 0,5%.

Тим часом Благодар закликає не звинувачувати у шкідливому впливі фосфатів винятково виробників побутової хімії. Ці речовини застосовуються в сільському господарстві як добриво для рослин, а також у харчовій промисловості, нагадує піар-менеджер.

Але сільське господарство викидає в навколишнє середовище лише 5% фосфатів, а основне джерело забруднення – миючі засоби, полемізує з виробниками побутової хімії Павловський.

Щоб уникнути екологічної катастрофи, експерти пропонують якнайшвидше ухвалити закон, що обмежує їхнє використання. Але, підозрюючи, що однією лише забороною проблему не вирішити, вони пропонують заразом вкладати гроші в модернізацію водних очисних споруд

Щоб уникнути екологічної катастрофи, експерти пропонують якнайшвидше ухвалити закон, що обмежує їхнє використання. Але, підозрюючи, що однією лише забороною проблему не вирішити, вони пропонують заразом вкладати гроші в модернізацію водних очисних споруд.

Яковлєва впевнена, що законопроект про заборону або поетапне скорочення застосування фосфатів Верховна Рада прийме ще до виборів – мовляв, на екологічній темі зручно набирати електоральні очки.

Експерти сподіваються, що ці зміни транснаціональні компанії сприймуть без паніки. Наприклад, P & G Україна, за словами Благодар, вже знизила вміст фосфатів у пральних порошках до 5%, а у 2013-му планує повністю перейти на безфосфатну формулу.

"Ми підтримуємо ініціативу про заборону використання фосфатів і вже робимо конкретні дії", – резюмує Благодар.


Пральний коктейль

Стандартний склад більшості пральних порошків, що продаються в Україні

Поверхнево-активні речовини (ПАР)

Розм'якшують забруднення, завдяки чому пил, бруд і жир відстають від тканини, переходячи в рідкий розчин

Катіонні ПАР

Справляють бактерицидну дію

Фосфати, фосфонати

Відповідають за пом'якшення води. Шкідливі для навколишнього середовища, оскільки є живильним середовищем для розмноження морських водоростей і найпростіших організмів, які поглинають величезну кількість кисню, розчиненого у воді, роблячи її непридатною для життя інших мешканців екосистеми

Сульфати, карбонати

Пом'якшують воду, розчиняють жирові забруднення

Силікати

Лужні компоненти, які допомагають усунути жирові забруднення

Ензими

Розщеплюють білкові, жирові крохмалисті компоненти плям

Кисневий відбілювач

Усуває плями від фруктів, трави, вина, чаю, кави

Оптичний відбілювач

Створює ефект білизни за рахунок переопромінення ультрафіолетових променів у блакитні тони

Пеногасники

Зменшують кількість піни в порошках, призначених для машинного прання

Ароматизатори

Ліквідують неприємні запахи

Антисорбенти

Переводять забруднення в розчин і перешкоджають їх подальшому осіданню на тканину

Найбільш популярні в Україні пральні порошки

Які містять фосфати

Назва

Вага, кг

Ціна, грн.

Tide

0,4

8,9

Ariel

0,4

11,9

Gala

0,4

8,9

Ушастый нянь

0,4

7,9

Sarma

0,4

8,2

Які не містять фосфати

Назва

Вага, кг

Ціна, грн.

Sodasan

1,2

114,0

Dakos

0,8

56,0

Amway

1,0

119,6

Proprete

1,0

72,0

Klar

1,1

119,1

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в № 32 журналу Корреспондент від 17 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі