Щоб вчитися в Гарварді або Стенфорді, тепер не треба ні грошей, ні особистої присутності. Про бажання стати студентами найкращих вишів світу за допомогою освітніх інтерактивних сайтів в цьому році заявили вже 1 млн. землян, пише Катерина Богданович у №33 журналі Корреспондент від 24 серпня 2012 року.
Знання англійської, комп'ютер з виходом в Мережу, близько
шести годин на тиждень і ні цента витрат на навчання і перельоти в США – це
все, що було потрібно Дмитру Фіголю, 19-річному студенту Одеської національної
академії зв'язку, щоб за півроку пройти курс Введення у комп'ютерні науки в
одному з найпрестижніших університетів світу – Стенфорді.
Число його однокурсників обчислювалося десятками тисяч,
але вживу ні їх, ні своїх американських викладачів одесит не бачив. Навчання відбувалося
дистанційно за програмою Coursera, яка спеціально була розроблена вченими
Стенфорду і стартувала в березні 2012-го.
Стенфорд, а також Массачусетський технологічний інститут (MIT) знайшли своє
ноу-хау – сайти, на яких не просто викладаються найкращі лекції цих та інших вузів, але й передбачено інтерактивне спілкування студентів з викладачами і навіть приймання іспитів онлайн
Відеозаписи лекцій різних вузів стали з'являтися в
інтернеті ще в кінці 1990-х, а заочна форма навчання студентів діє ще довше.
Однак Стенфорд, а також Массачусетський технологічний інститут (MIT) знайшли
своє ноу-хау – сайти, на яких не просто викладаються найкращі лекції цих та
інших вузів, але й передбачено інтерактивне спілкування студентів з викладачами
і навіть приймання іспитів онлайн.
І хоча випускники віртуального факультету не отримують
диплом іменитого вузу, за якістю така освіта майже не поступається
університетській, запевняють експерти. До того ж є жирний плюс – курси
абсолютно безкоштовні, в усякому разі поки що. Розробники лише інвестують у
них: наприклад, MIT, а слідом за ним і Гарвард вклали в проект по $ 30 млн.
Нововведення один за одним підхоплюють найсильніші вузи
світу. До ініціативи Массачусетсу і Стенфорду протягом півроку підключилися ще
16 вузів США, Канади, Великобританії та Швейцарії.
Рекордсменом став курс Схеми і електроніка, запропонований MIT минулої весни, – на нього були зареєстровані 150 тис. студентів. Курси деяких інших вузів зібрали до 100 тис. слухачів
Попит на нову форму навчання підтверджує статистика.
Рекордсменом став курс Схеми і електроніка, запропонований MIT минулої весни, –
на нього були зареєстровані 150 тис. студентів. Курси деяких інших вузів
зібрали до 100 тис. слухачів.
Щоправда, закінчили їх лише 20% студентів, підрахував Нік
Парланте, професор, що читає Введення в комп'ютерні науки. Але і це солідні
цифри, враховуючи, що у всьому Стенфорді навчаються близько 15 тис. студентів,
а в MIT – майже 10 тис.
Якщо оцінка Парланте є вірною, то до кінця наступного
навчального року сертифікати тільки Coursera, завірені викладачами престижних
університетів, отримають 200 тис. осіб, а така статистика не снилася жодному
вузу світу, наголошують експерти.
Головною мотивацією для вузів вводити онлайн-навчання експерти називають можливість розширити свій вплив без витрат на оренду приміщень, зарплату співробітникам й інших офлайнових витрат
Головною мотивацією для вузів вводити онлайн-навчання
експерти називають можливість розширити свій вплив без витрат на оренду приміщень,
зарплату співробітникам й інших офлайнових витрат.
"Coursera дає нам чудову можливість поділитися нашими
знаннями з мільйонною аудиторією", – наголошує Марта Полок, заступник ректора Мічиганського
університету.
Сам процес
Фіголь, крім Введення у комп'ютерні науки, закінчив ще
чотири онлайн-курси і вже записався на чотири нових.
"По-перше, це безкоштовно, по-друге пізнавально,
по-третє, це чудова можливість ознайомитися з зарубіжною методикою викладання",
– агітує одесит на користь нового формату навчання.
"Однокурсник" Фіголя Олександр Лук'янов, випускник
Гомельського держуніверситету, оцінив доступність і зручність онлайн-навчання.
Три години на тиждень він витрачав на прослуховування лекцій і стільки ж – на
виконання тестів, які перевіряються тут таки на сайті автоматично.
"Якщо з якихось причин ви зробили завдання неправильно,
його можна переробити, але на сайті зберігається кількість спроб", – описує
процес навчання програміст.
Платформи, як називають інноваційні сайти їхні творці, розраховані на студентів з різним рівнем підготовки – як на неофітів,так і на професіоналів
До того ж платформи, як називають інноваційні сайти їхні
творці, розраховані на студентів з різним рівнем підготовки – як на неофітів,
так і на професіоналів.
Coursera пропонує 111 курсів різної складності з
біології, економіки, медицини, математики, соціальних наук, дизайну та фізики.
У платформи EdX, розробленій MIT, обсяг матеріалу поменше – п'ять курсів з IT й
електроніки і два з хімії та охорони здоров'я.
На відміну від відеолекцій, які можна дивитися коли завгодно
і в будь-якому обсязі, курси Стенфорду і Массачусетсу мають чітку дату початку,
розклад, але головне – вони адаптовані для інтернет-аудиторії.
Сьогодні в Мережі можна знайти й інші подібні платформи, які,
щоправда, не мають університетської прописки. У березні почав роботу незалежний
проект Udacity, заснований стенфордськими професорами Девідом Стівенсом, Майком
Сокольські і Себастьяном Труном. Тут більшість лекцій присвячено комп'ютерним
наукам, і вимоги до студентів м'якші – немає графіка і дедлайну, а документ про
проходження курсу можна отримати, навіть не переглядаючи лекції, а просто
склавши іспит.
Незважаючи на те що сертифікати Coursera, EdХ і Udacityне мають академічної ваги, більшість студентів, а також фахівці з рекрутингу переконані, що згадки в
резюме вони заслуговують
Незважаючи на те що сертифікати Coursera, EdХ і Udacity
не мають академічної ваги, більшість студентів, а також фахівці з рекрутингу
переконані, що згадки в резюме вони заслуговують.
"Такий документ не тільки свідчить про наявність у
претендента додаткових знань, але й підтверджує його прагнення розвивати свої
професійні здібності, що не може не оцінити роботодавець", – вважає Катерина
Лисяна, бренд-менеджер порталу hh.ua, українського підрозділу групи компаній
HeadHunter, які займаються рекрутингом.
До того ж працевлаштуванню своїх студентів сприяють самі
викладачі. Так, проект Udacity співпрацює з десятками компаній, готових
прийняти на роботу найкращих курсистів.
Нова форма навчання викликає все більший інтерес у світі.
На наступний навчальний рік на всі курси платформи Coursera записалися вже 1
млн слухачів, або в десять разів більше, ніж у минулому. Серед них 13 тис. –
українці.
Освітня реформа
Те, що інтернет дозволяє розширити студентську аудиторію
в сотні разів, ученим стало очевидно ще в кінці минулого століття. Тюбінгенський
університет, один з найстаріших вузів Німеччини, почав викладати в Мережу
відеозаписи лекцій у 1999-му.
Через три роки ініціативу підхопив МIТ, що об'єднав в
онлайн-консорціум 250 університетів в чотирьох десятках країн. А через кілька
років інновацію зробив буденністю відеохостинг YouTube, створивши розділ Edu,
на який сьогодні завантажує записи своїх лекцій професура всього світу.
Головна відмінність колишніх відеолекцій полягала в тому,
що вони не були самодостатніми курсами, не передбачали ні інтерактивної
перевірки знань, ні атестації, і були не стільки способом отримати віддалену
освіту, скільки доповненням до занять в аудиторії.
З 2005 року число студентів, які щорічно одержують віддалену освіту за допомогою інтернет-лекцій, зросло вдвічі, перетнувши рубіж 6 млн осіб
Тим не менше з 2005 року число студентів, які щорічно
одержують віддалену освіту за допомогою інтернет-лекцій, зросло вдвічі, перетнувши
рубіж 6 млн осіб. А тепер інновація американських учених обіцяє вивести цю
статистику на новий рівень.
Щоправда, інтерактивна система ще потребує серйозного
доопрацювання, попереджають експерти. Наприклад, ВНЗ поки що не можуть
перевірити, чи самостійно студент відповідав на запитання. "Зараз ми
покладаємося винятково на чесність, але в майбутньому знання підтверджуватимуться
в екзаменаційних центрах, які ми плануємо відкрити по всьому світу", –
розповідає Корреспонденту Анант Агарвал, президент EdX.
Тим часом, серед слухачів курсів звучать побоювання, що,
обкатавши нову систему, вузи переведуть її на комерційні рейки. Деякі вже так і
вчинили: наприклад у Корнелльському університеті (США) плата за проходження
онлайн-курсу доходить до $ 6,6 тис.
Серед слухачів курсів звучать побоювання, що,обкатавши нову систему, вузи переведуть її на комерційні рейки. Деякі вже так і вчинили: наприклад у Корнелльському університеті (США) плата за проходження онлайн-курсу доходить до $ 6,6 тис.
Ні Coursera, ні EdX комерціалізувати навчання поки що не
планують, однак погрожують ввести внесок за отримання сертифіката, втім,
символічний.
Розробники платформ запевняють, що поки що їхня головна
місія суто гуманітарна – зробити високоякісну освіту відкритою для всіх охочих.
Так чи інак, 65% американських вузів уже включили
онлайн-навчання в довготривалу стратегію свого розвитку. Віртуальні факультети
істотно змінять вигляд сучасної вищої освіти, що давно вимагає змін,
прогнозують експерти.
Володимир Бугров, проректор з науково-педагогічної роботи
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вважає віддалене
навчання лише доповненням до основного. "Але онлайн-курси від авторитетних
вузів, безумовно, мають академічну вагу – адже їх готують висококваліфіковані
викладачі", – наголошує експерт.
І, таким чином, аналітики пророкують фундаментальній
науці вихід за допомогою онлайн-навчання на новий рівень охоплення аудиторії –
вже в найближчому майбутньому всесвітньо відомі університети зможуть замість
тисяч студентів обслуговувати мільйони.
"У моєму
онлайн-класі було близько 100 тис. студентів, тоді як зазвичай я викладаю для
400 осіб, – порівнює дві реальності Ендрю Нг, професор Стенфорду і
співзасновник Coursera. – Щоб охопити відповідну аудиторію [порівняно з
інтернет-курсом], мені довелося б читати лекції 250 років".
***
Цей матеріал опубліковано в № 33 журналу Корреспондент від 24 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.