Головна
 

Корреспондент: Наші б'ють. Українські футбольні клуби все гучніше заявляють про себе на євроаренах

19 серпня 2013, 13:24
0
102
Корреспондент: Наші б ють. Українські футбольні клуби все гучніше заявляють про себе на євроаренах
Фото: Фото Максима Сукачова
Віце-президент ФК Металіст Костянтин Пивоваров (зліва) і старший тренер Мирон Маркевич слідкують за грою новачків клубу

Щедрість власників великих футбольних клубів України почала приносити дивіденди. Вболівальники б'ють рекорди відвідуваності матчів, а футболісти – вартості закордонних трансферів. Нинішній сезон є рекордним за всіма показниками, пише Олександр Пасховер у №32 журналу Корреспондент від 16 серпня 2013 року.

16 років тому 16 клубів вищої футбольної ліги України встановили рекорд, який, мабуть, вже ніколи не повторять. І слава богу. У сезоні 1996/1997 футбольні баталії національної першості відвідало рекордно низьке число вболівальників – 1,4 млн осіб. Ігри були нудними, трибуни – лисими, легіонери – блідими, бюджети – бідними.

В останні кілька років картина надзвичайно змінилася. У минулому сезоні кількість уболівальників, які відвідали нові та реконструйовані арени, перевалила за 3 млн. Відвідуваність матчів української Прем'єр-ліги (УПЛ) вперше у своїй історії перевершила відвідуваність російської.

"Зараз, коли зросла конкуренція, дивитися ігри цікавіше, – каже Олександр Проскура, 31-річний вболівальник столичного Динамо. – Можливо, у порівнянні з 1990-ми стало більше сильних футболістів".

На придбання нових футболістів цього літа донецький Шахтар, харківський Металіст і київське Динамо сумарно витратили понад 120 млн євро

Так і є, господарі клубів стають щедрішими й більш перебірливими, купуючи легіонерів як з європейських команд, так і з плідних полів Латинської Америки. На придбання нових футболістів цього літа донецький Шахтар, харківський Металіст і київське Динамо сумарно витратили понад 120 млн євро. Крім того, майже на 100 млн євро гірники продали трьох своїх гравців у топ-клуби Німеччини, Англії та Росії. Це безпрецедентний епізод в історії вітчизняного футболу.

Ріккардо Компопіано, спортивний оглядач італійської газети QuiLivorno, розповідає Корреспонденту, що український чемпіонат щорічно готує чимало футболістів, які надалі сприятливо впливають на долю європейських команд.

"Я думаю, що кожна українська команда повинна наслідувати приклад Шахтаря, – каже Компоніано. – Він розвиває молодь і щороку перемагає в іграх єврокубків".


Перемоги у Лізі чемпіонів і Лізі Європи – головне мірило спортивного та комерційного успіху. По-перше, такі тріумфи щедро винагороджуються УЄФА. По-друге, зростають трансляційні доходи і вщент заповнюються трибуни. По-третє, трансферна вартість гравців зростає швидше, ніж акції найприбутковіших компаній.

"Тому, – резюмує Костянтин Пивоваров, віце-президент ФК Металіст, – чим більше команд з української Прем'єр-ліги виступають в єврокубках, тим для самих гравців краще".

Аншлаг, аншлаг

У новому євросезоні шість українських футбольних команд стали на стежку гри. Шахтар чекає своїх суперників у Лізі чемпіонів, Металіст, до того часу поки клуб не був дискваліфікований, боровся за право стартувати в цьому турнірі. Дніпропетровський Дніпро, одеський Чорноморець, донецький Металург і Динамо (Київ) – наше все в Лізі Європи.

Цього року перед Україною, яка в рейтингу УЄФА займає дев'яту сходинку, стоїть завдання мінімум не пропустити вперед у так званій таблиці коефіцієнтів Бельгію (десяте місце). В іншому разі в наступному сезоні українці зможуть заявити на єврокубки лише п'ять, а не, як зараз, шість команд. Іншими словами, потрібні перемоги на всіх фронтах.

Розіграш єврокубків – хороший час забути про внутрішні чвари і єдиним фронтом вболівати за команди, що представляють УПЛ. Українські клуби, що залишилися, готові прийняти суперників на заповнених трибунах сучасних стадіонів. Упевненості в цьому надає список 100 найбільш відвідуваних арен Європи. У цьому реєстрі в сезоні 2012/2013 опинилися відразу чотири команди з України. Це найкращий результат серед країн Східної Європи. Пивоваров, як і належить йому за статусом, вважає харківську торсиду найактивнішою в Україні. "У нас в минулому році середня відвідуваність матчів була 31 тис. глядачів", – хвалиться він.

У номінації найбільш відвідуваний клуб країни, та й усієї Східної Європи, – донецький Шахтар. У минулому сезоні гірники привабили на свої трибуни практично стільки ж уболівальників, скільки і лондонський Челсі

За цим показником Металіст випередив вельми популярний в Португалії ліссабонський Порту. І все ж у номінації найбільш відвідуваний клуб країни, та й усієї Східної Європи, – донецький Шахтар. У минулому сезоні гірники привабили на свої трибуни практично стільки ж уболівальників, скільки і лондонський Челсі (в середньому 41,2 тис. на гру, середня заповнюваність трибун – 79%, у Динамо – 39%).

Юрій Свиридов, директор з маркетингу і комунікацій ФК Шахтар, два роки пропрацював в Англії, з командами Челсі і Портсмут. Там він навчився азам роботи з уболівальниками. Свиридов розповідає Корреспонденту, що наприкінці 1980-х британський футбол пережив колосальне падіння глядацького інтересу. І тоді стало зрозуміло, що Англії потрібні сучасні арени.

З 1992 по 1995 рік у тамтешній футбол прийшли великі інвестиції, в основному в інфраструктурні проекти. Змінилися стадіони, зникли решітки, що відокремлюють вболівальників від футболістів. Замість лавок з'явилися індивідуальні крісла. Підвищився рівень безпеки та комфорту. Щось подібне намагаються повторити українці.

Успіху гірники домагаються за допомогою підвищення комфорту на стадіоні, зовнішньої та адресної реклами. Протягом сезону для фанів організовують близько 40 зустрічей з футболістами Шахтаря і дві сотні інших заходів, спрямованих на популяризацію клубу

Успіху гірники домагаються за допомогою підвищення комфорту на стадіоні, зовнішньої та адресної реклами. Протягом сезону для фанів організовують близько 40 зустрічей з футболістами Шахтаря і дві сотні інших заходів, спрямованих на популяризацію клубу.

"Наприклад, власник абонемента після гри отримує повідомлення: Дякуємо вам за підтримку в грі Шахтар – Динамо. Вітаємо з перемогою, – каже Свиридов. – І потім повідомляємо, коли починається наступний матч, а також регулярно розсилаємо щотижневі новини".

І ось результат: до кінця нинішнього липня Донбас Арена продала 27 тис. річних абонементів на майбутній сезон. Тобто більше половини місць вже викуплено. Це також рекорд футбольних арен Східної Європи.

Кадри вирішили все

Рекорди в українському футболі встановлюють не тільки вболівальники, а й господарі топ-клубів. У нинішньому сезоні київське Динамо витратило 46,5 млн євро на нових гравців. Ігор Суркіс, президент Динамо, назвав літній трансферний шопінг найуспішнішим в історії команди.

"Динамо купило дуже хороших гравців, – особливо Дьємерсі Мбокані і [Юнеса] Белханду, – розповідає Корреспонденту провідний футбольний аналітик лондонської газети The Times Олівер Кей. – За Белхандою полювали кілька англійських клубів, але [британській] Прем'єр-лізі стає все важче фінансово конкурувати, коли великі українські клуби дійсно хочуть цього гравця".

На тлі Динамо придбання Металіста здаються копійчаними. Втім, Пивоваров впевнений, що його клуб обрав оптимальну селекційну тактику – шукати футбольні таланти на Латиноамериканському континенті. Він пояснює, що співвідношення ціна / якість тамтешніх гравців надзвичайно приємне. Висхідні зірки Аргентини і Бразилії мріють перебратися до Європи, навіть якщо шлях до неї лежить через Україну.

"Більшість гравців Латинської Америки не знають, де розташована Україна, який тут чемпіонат, який рівень гри, – зазначає Пивоваров. – Футболіст – громадянин Євросоюзу зазвичай грає в клубах ЄС. Його важко умовити приїхати в Україну. Фінансова складова трансферу виходить іншою".

Виняток з цього правила – покупка півзахисника Алехандро Гомеса, який прийшов у харківський клуб з італійської Катанії.

"Я знаю Гомеса дуже добре. Це дивовижний, талановитий гравець, – пояснює Компопіано. – Купівля європейських гравців – вельми знакове явище. Це означає, що [український] чемпіонат намагається ввібрати європейський футбольний стиль".

Національним флагманом у номінації купи-продай, без сумнівів, залишається Донецьк. У поточному році Шахтар в обмін на 67 млн ​​євро придбав четвірку юних бразильських півзахисників й одного форварда, а також нападаючого з Аргентини

І все ж національним флагманом у номінації купи-продай, без сумнівів, залишається Донецьк. У поточному році Шахтар в обмін на 67 млн ​​євро придбав четвірку юних бразильських півзахисників й одного форварда. Всі вони – гравці національної збірної. Також в цю суму входить 22-річний нападаючий з Аргентини. При цьому гірники провели унікальний розпродаж своїх зірок, виручивши за них близько 100 млн євро. Ця ж трійка кілька років тому коштувала Рінату Ахметову, президенту гірників, "лише" 30 млн євро.

"Шкода, що вони були змушені продати таких гравців, як Вілліан, Фернандіньйо і [Генріх] Мхітарян, – журиться Кей. – Але їхню кадрову політику поважають, і мені цікаво подивитися, як такі гравці, як Фред, Фернандо, Веллінгтон Нем і Факундо Феррейра, пристосуються до українського футболу".

Крім того, українські футбольні академії стали активніше постачати свої кадри в Європу. За даними Міжнародного дослідницького спортивного центру (Швейцарія), у 31 європейській лізі за останній рік виступали 44 вихованці київського Динамо і 41 гравець, який пройшов школу Шахтаря. Це дев'ятий і 11-й результати серед всіх юнацьких футбольних шкіл Європи.

Вікно в Європу

На запитання Корреспондента, як виглядає українська ліга з боку і чи може вона розраховувати на інтерес західного вболівальника, британський спортивний журналіст Тім Уайт, який спеціалізується на російському і українському футболі, відповів досить дипломатично: "Особисто я люблю Україну і налагодив з нею тісні зв'язки. Природно, у мене великий інтерес до футболу в цій країні. Але, незважаючи на історичну спадщину Динамо, мало хто у Великобританії зможе протягом п'яти секунд назвати більш ніж два [українські] клуби. На жаль, у Великобританії немає трансляцій УПЛ".


Спортивний світ відрізаний від УПЛ. Шкода. В останні роки національна першість стала конкурентною. У гру вступили зірки європейського та світового рівня, значно покращилася якість телекартинки. Якщо років п'ять тому матчі транслювалися з шести камер, з яких одна-дві були поламані, то тепер камер втричі-вчетверо більше, сигнал чистіший, за необхідності HD-якості.

Наприклад, останній матч Шахтар – Динамо, який відбувся 4 серпня, в ефір передавала відразу 21 камера, що створювало у телеглядачів враження присутності на Донбас Арені. Олександр Денисов, гендиректор телеканалу Футбол, називає таку трансляцію унікальною, для неї потрібні особливі технічні передумови, і сьогодні ще далеко не всі стадіони країни можуть їх надати.

"Це безпрецедентний крок, – стверджує він. – Це крок у бік фіналу Ліги чемпіонів".

При цьому телеменеджер нарікає на керівників клубів, які через внутрішній конфлікт перешкоджають формуванню єдиного трансляційного пулу і єдиної ігрової сітки. Це призвело до того, що матчі УПЛ проходять одночасно і транслюються паралельно відразу ж на двох українських телеканалах. До такої моделі важко залучити великого спонсора, ще важче такі ігри продати за кордон.

"Так, збут [трансляцій] за кордон відбувається, – каже Денисов. – [Матчі] Шахтар – Динамо дивляться в Бразилії, кудись у Європу йдуть, в арабські країни. Але все це не в таких обсягах".

Колега Денисова, шотландець Боб Mакмахон, який проживає в Канаді і працює футбольним аналітиком на північноамериканському Fox Soccer Channel, каже, що він і його телеглядачі спостерігають за українськими клубами, але винятково в розіграшах єврокубків.

Це вікно в Європу – єдина можливість для українських команд виходу у великий футбольний світ, де укладаються гучні трансфери на зірок будь-якого рівня, де довго пам'ятають переможців і швидко забувають переможених.

"У 2001 році, коли я починав роботу журналістом, [коли за кордоном] дізнавалися, що ти з України, говорили: " О, Динамо! Шевченко!" – розповідає Денисов. – Зараз я був [у Лондоні] на фіналі Ліги чемпіонів. У метро поруч сиділи вболівальники з Голландії. Дізналися, що я з України, кажуть: "О! Шахтар! ". Якщо є успіх у команди в Лізі чемпіонів, це запам'ятовується".

Проте успіхи на євротурнірах – лише верхівка айсберга, в його основі – конкурентна боротьба всередині країни.

І, схоже, Уайт не лукавив, коли зізнавався Корреспонденту в любові до України. Інакше як розцінити його побажання, яким він підсумував свій коментар? "Для підвищення інтересу до УПЛ нам потрібні сильні спектаклі. Перемога над Англією на Олімпійському в наступному місяці також допоможе".

 


Сиди і дивися

У сотні найбільш відвідуваних стадіонів Старого Світу опинилися арени чотирьох українських команд і лише одного клубу з Росії. Німці, англійці та іспанці – попереду всієї Європи

 

Команда

Середня відвідуваність домашніх матчів, осіб

Заповнюваність стадіону, %

1

Боруссія,

Дортмунд,

Німеччина

80.520

100

2

Манчестер Юнайтед,

Манчестер,

Англія

75.529

100

3

Берселона,

Барселона,

Іспанія

71.150

71

4

Баварія,

Мюнхен,

Німеччина

71.000

100

5

Реал,

Мадрид,

Іспанія

68.876

81

6

Шальке-04,

Гельзенкірхен,

Німеччина

61.171

99

7

Арсенал,

Лондон,

Англія

60.079

100

8

Гамбург,

Гамбург,

Німеччина

52.931

93

9

Ньюкасл Юнайтед,

Ньюкасл,

Англія

50.517

96

10

Аякс,

Амстердам,

Нідерланди

50.490

95

30

Шахтар,

Донецьк,

Україна

41.203

79

54

Металіст,

Харків,

Україна

30.860

80

61

Динамо,

Київ,

Україна

27.689

39

88

Чорноморець,

Одеса,

Україна

22.237

65

99

Кубань,

Краснодар,

Росія

20.933

66

Дані sports.ru

***

Цей матеріал опубліковано в №32 журналу Корреспондент від 16 серпня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: футболУкраїналіга чемпіонівЛіга Європи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах