Набув чинності Закон України "Про управління відходами", ухвалений рік тому. Це євроінтеграційний рамковий документ, виконання якого має наблизити нас до Європи.
Окупанти не зупинять
Негаразди з відходами, у тому числі й побутовими, давно вже дошкуляють українцям. До повномасштабної війни, 2021 року, наша країна була одним зі світових лідерів за кількістю нагромадженого непотребу: маємо 6 тисяч лише легальних сміттєзвалищ і полігонів загальною площею більш ніж 9 тисяч гектарів. А це приблизно територія міст Чернігів або Суми. Та це не все: нелегальні або стихійні звалища займають теж дуже суттєві площі. Мало того, ще 2022 року Міністерство розвитку громад та територій оприлюднювало дані про те, що лише в Донецькій, Луганській, Харківській, Київській та Чернігівській областях було знищено та пошкоджено окупантами 5% всіх наявних сміттєзбиральних автомобілів, 17% всіх біогазових установок, 9% сортувальних ліній. Прямі збитки сфери управління відходами становили 95,36 млн доларів, орієнтовна вартість вивезення будівельного сміття/завалів становила 320.70 млн доларів, а втрата прибутків підприємствами з утилізації сміття сягнула 11,9 млн доларів. А внаслідок підриву загарбниками Каховської ГЕС велика вода розмила майже 4 тисячі тонн твердих побутових відходів з полігонів та стихійних сміттєзвалищ. Дрейфували відходи різного походження, які зберігалися на площі понад 15 га.
Для того, щоб зібрати все сміття різного походження, Кабмін навіть дозволив військовим адміністраціям на час дії воєнного стану на територіях, де обмежена можливість надання комунальної послуги з управління відходами, визначати місця і організовувати там тимчасове зберігання непотребу.
Отже, Україна переживає не кращі часи для того, щоб починати впроваджувати новий закон, що стосується відходів. Але це один з тих документів, які необхідно було ухвалити на шляху до ЄС. І там, де не ведуться бойові дії, у тому числі й на деокупованих територіях, можна братися за сміттєву проблему.
На порозі змін
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів звертають увагу на те, що набуття чинності згаданим законом не означає, що одразу ж все зміниться: більше не буде звалищ, буде налагоджена сміттєпереробна інфраструктура, а оброблення відходів здійснюється з урахуванням найкращих технічних рішень. Нашим європейським сусідам на подібну "сміттєву революцію" знадобилося 20, а декому й 30 років. До того ж вони й досі переглядають підходи та вдосконалюють законодавство. Україна ж - лише на порозі змін.
"Рамковий закон - це той фундамент, на якому будуватиметься реформа. Ним передбачено наступні зміни в управлінні відходами: нова дієва дозвільна система; децентралізація управління відходами; багаторівневе планування; розбудова інфраструктури; європейські принципи - ієрархія управління відходами, розширена відповідальність виробника та забруднювач - платить", - повідомляє пресслужба міністерства.
Загалом закон направлений на те, щоб побутового та іншого сміття ставало менше і все більше непотребу йшло на повторну переробку. Його мета - створення необхідної інфраструктури для управління відходами, поліпшення стану навколишнього середовища і, відповідно, збереження здоров’я людей.
Відповідно до цього документу, відходи підлягають роздільному збиранню та не повинні змішуватися з іншим сміттям або матеріалами, що мають різні властивості. Роздільне збирання у населених пунктах має здійснюватися для таких видів відходів, як папір і картон, пластик, скло, метал. Також мають бути створені умови для забезпечення роздільного збирання біовідходів, текстилю тощо. Великогабаритні, ремонтні та небезпечні відходи у складі побутових, відходи зелених насаджень збираються окремо від іншого сміття. Житлові масиви та інші об’єкти благоустрою слід обладнати контейнерними майданчиками для роздільного збирання побутових відходів.
Отже, для того, щоб ця частина закону почала працювати, біля кожного будинку в містах мають бути встановлені контейнери для різних видів відходів, та ще й потрібно людям розказати, як саме їх слід здавати на утилізацію. Наприклад, що тара має бути чистою, бо залишки напоїв у пляшках можуть забродити й тару можна буде лише вивезти на полігон, а не на переробку. Крім того, щоб цей закон працював, необхідно щоб функціонували відповідні постанови, різні підзаконні акти й інші закони.
"Запуск реформи управління відходами в Україні був тривалим і нелегким. Проте всі ми вже можемо спостерігати певні зміни. Так, після введення в дію ЗУ "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України" багато великих мереж перейшли на альтернативні варіанти пакування товарів, наприклад, біорозкладні пакети, до яких би, звісно, муніципалітетам не завадило подбати про компостувальні станції. Проте є і такі, які придатні до домашнього компостування. Треба дивитися на маркування", - зазначає експерт з управління відходами ГО "Еколтава" Марина Садкіна.
100 пляшок за хвилину
Якщо не зробити прорив і не здійснити дійсно революційних змін у поводженні з відходами, ми самі себе заженем у глухий кут. І в перспективі з кожним роком офіційні та неофіційні звалища розростатимуться, захоплюючи нові території. Адже, як зазначає ecopolitic.com.ua, більшість наших сміттєвих полігонів переповнені та не відповідають європейським нормам, отже, їх потрібно закрити та рекультивувати. Однак досі невідомо, скільки років на це може знадобитися.
Окрім того, в деяких областях, особливо на заході, немає навіть застарілої інфраструктури для поводження з відходами. Тому люди там змушені або користуватися послугами місцевих активістів, або викидати сміття у річки. Його так багато на Закарпатті, що воно пливе в Угорщину зі швидкістю близько 100 пляшок за хвилину та навіть утворює серйозні затори.
В Україні є підприємства, які займаються вторинною переробкою. І хоч у нас відходів більше, ніж у будь-якій країні, більшість їх для переробки непридатні. Тому а=підприємства для переробки вторресурсів закуповують сировину за кордоном, витрачаючи на це величезні кошти. Тим часом переважна більшість нашого непотребу вивозиться на полігони. Як відомо, країни-члени ЄС до 2025 року запланували досягти 65% утилізації загальних відходів пакування та скоротити кількість захоронення відходів до менш ніж 10% до 2035 року. То ж в України як кандидата в члени ЄС не так багато часу є на суттєві зміни відношення до сміття.
Галина Гірак