Після масованої атаки 30 вересня в Києві та кількох областях запроваджували аварійні відключення. Що захищає енергосистему від повного блекауту та як підготуватися вдома?
Перша хвиля
30 вересня російські війська здійснили одну з наймасштабніших атак останніх місяців по українській енергетичній інфраструктурі. За даними офіційних повідомлень, наслідки ударів відчули Київ, Київська, Чернігівська та Житомирська області. На Житомирщині, зокрема, були пошкоджені об’єкти енергетики, повідомляє Житомирська ОВА.
У Києві ситуація виявилася особливо відчутною для споживачів: після ударів виникли аварійні відключення електроенергії. Через знеструмлення частини об’єктів водопостачання в окремих районах столиці тимчасово знизився тиск у мережі. "Київводоканал"повідомляв, що його фахівці разом з енергетиками працювали над стабілізацією системи.
Водночас важливо розділяти аварійне відключення окремих районів і повний блекаут країни.
Варто нагадати, що енергосистема України не є одним великим об’єктом, який можна просто вимкнути одним ударом. Вона складається з великої кількості електростанцій, підстанцій, ліній передачі та розподільчих мереж. Пошкодження одного елемента створює серйозні проблеми, але не означає автоматичного припинення роботи всієї системи.
"Росіянам необхідно завдати щонайменше п’ять, а можливо й десять масованих ударів по енергетиці України, щоб виникли проблеми з генерацією та передачею електроенергії", - припускає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі УНІАН після атаки 30 вересня.
Втім енергетики застосовують аварійні або стабілізаційні обмеження: це дозволяє зменшити навантаження, утримати баланс системи й не допустити розвитку аварії. Так, після атаки 30 вересня Київ та Київщина змогли перейти від екстрених до стабілізаційних відключень, повідомила Київська обласна військова адміністрація.
Є й інші фактори стійкості: ремонт пошкодженого обладнання, резервні джерела живлення критичної інфраструктури, можливість перерозподіляти потужність та ощадливе споживання.
Зокрема, на Житомирщині напередодні опалювального сезону створюють додаткові резерви й готують резервні джерела живлення для критичної інфраструктури, наголошують у Житомирській ОВА.
Тому говорити, що Росія "точно зможе" залишити всю Україну без електрики, було би неправильно. Однак, хоча повний одночасний блекаут усієї країни є надзвичайно складним сценарієм, але війна не дає підстав для стовідсоткових гарантій.
"Абсолютного захисту від прямого влучання ракети не існує", - визнав енергетичний експерт Геннадій Рябцев у коментарі Бізнес Цензору, говорячипро захист енергетичних об'єктів.
Водночас він наголосив, що стійкість визначається не одним фактором, а поєднанням ППО, резервування мереж та швидкості відновлення після ударів
Проте сама конструкція української енергосистеми та робота аварійних механізмів дають змогу локалізувати значну частину наслідків ударів.
Запас на блекаут
Втім найкраща стратегія для побутового споживача - не чекати масштабного відключення, а заздалегідь зробити квартиру здатною нормально функціонувати хоча б кілька діб.
Насамперед варто подбати про воду. Київська міська влада рекомендує мати щонайменше на три дні запас питної води (орієнтовно 3 літри на дорослу людину на добу)та 10–12 літрів технічної води на добу для гігієни й побутових потреб.
Другий пункт - їжа. Частина продуктів має бути придатною до споживання без холодильника та, бажано, без складного приготування. Підійдуть консерви, хлібці, сухарі, горіхи, сухофрукти, енергетичні батончики та інші продукти тривалого зберігання, пише Офіційний портал КМДА.
Павербанки та зарядні станції також краще зарядити заздалегідь. Окремо варто тримати ліхтарі, запас батарейок, радіоприймач, аптечку та необхідні особисті ліки. Для темної пори доби корисними будуть світловідбивні елементи на одязі чи рюкзаку.
Особливу увагу варто приділити збереженню тепла в оселі. Заздалегідь підготуйте теплі ковдри, одяг та інші необхідні речі, а також визначте місце, де родина зможе зібратися разом у разі тривалого відключення опалення чи електроенергії та значного зниження температури в помешканні.
Водночас не намагайтеся зігріти приміщення за допомогою бензинових чи дизельних генераторів - використовувати їх у квартирах, будинках та інших закритих приміщеннях категорично не можна через ризик отруєння чадним газом.
ДСНС наголошує: їх слід встановлювати тільки надворі, щонайменше за 6 метрів від дверей та вікон. Підключення має виконувати кваліфікований фахівець.
Для мешканців багатоповерхівок ДСНС рекомендує використовувати зарядні станції та павербанки, а не бензинові, газові чи дизельні генератори всередині будинку. Не можна підключати станцію до домашньої мережі способом "штекер-штекер" - це створює небезпеку ураження струмом і пожежі.
Ще одна проста, але важлива дія - заздалегідь з'ясувати, де розташований найближчий "Пункт незламності", укриття та інші місця, де можна зігрітися або зарядити гаджети. У разі масштабного блекауту така інформація може виявитися важливішою за запас додаткових пристроїв.
І нарешті - економія електроенергії. У періоди дефіциту перенесення роботи потужних приладів на денні години та відмова від зайвого споживання у вечірній пік зменшують навантаження на мережу. Після атаки 30 вересня "Укренерго" та місцева влада окремо закликали споживачів користуватися електроенергією ощадливо.
Головне ж зараз - не панікувати, але й не недооцінювати ризики. Енергетики можуть відновлювати пошкоджені об’єкти, а громадяни можуть істотно полегшити собі період відключення, якщо вода, їжа, освітлення, зв’язок, тепло та заряджені резервні джерела живлення будуть підготовлені заздалегідь.
Ірина Носальська