Не минуло і місяця відтоді, як Єврокомісія почала розслідування проти російського Газпрому за підозрою у порушенні ним антимонопольного законодавства ЄС, як Словаччина дала дозвіл на реверсне постачання газу до України своєю територією.
Газпром заявив про наміри реструктурувати діяльність своїх європейських філій.
Зокрема, йдеться про реструктуризацію європейських активів у галузі торгівлі та логістики - повідомив заступник голови Газпрому, керівник Газпром-експорту Олександр Медведєв. Відповідне рішення ухвалило правління компанії, проте в чому саме полягатиме ця реструктуризація, як стверджує пан Медведєв, "вирішуватиметься потім". Він також підкреслив, що це жодним чином не пов'язано із розслідуванням, яке на початку вересня розпочала Європейська комісія проти Газпрому.
"Газпром розглядає питання незалежно від претензій Єврокомісії. Ми дійсно хочемо оптимізувати свій бізнес, це обговорюється. Питання оптимізації зовнішньоекономічної діяльності ніяк не пов'язане із претензіями Єврокомісії", - заявив Олександр Медведєв.
Водночас, серед "претензій" Єврокомісії до Газпрому - не лише різні ціни на газ для споживачів у різних європейських країнах, але й зауваження щодо можливості
доступу до шляхів транспортування газу, особливо у країнах Східної та Центральної Європи.
Коли після двох років безрезультатних переговорів із Москвою про перегляд газових контрактів 2009 року та зменшення ціни на газ Київ став шукати альтернативні джерела отримання газу, одним із таких варіантів було
отримання газу із Німеччини. Мовляв, і російський газ для німецьких компаній коштує менше, ніж для українського Нафтогазу, і є можливість купити ще дешевший газ зі спотового ринку.
Однак тоді оглядачі звертали увагу на те, що навіть за наявності зайвих обсягів газу на європейському спотовому ринку, доставити його до України буде проблематично, особливо якщо враховувати контракт на транспортування газу до Європи між Газпромом та словацькою компанією Eustream.
Зараз, як виглядає, у цієї проблеми з'явилося рішення. Як заявив у Брюсселі єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер після зустрічі з українським міністром енергетики Юрієм Бойком, Словаччина погодилася надати свою ГТС для транспортування газу з Європи до України.
Міністр енергетики Юрій Бойко заявляє, що вирішення технічних питань реверсних поставок триватиме щонайменше рік і що поставки газу через Словаччину можуть розпочатися до середини 2014 року. Проте міністр економіки Петро Порошенко згадав цю можливість навіть у контексті підготовки проекту державного бюджету на 2013 рік, у який, на думку урядовця, можна розраховувати якщо не на нижчу, то хоча б на незмінну ціну на імпортний газ саме через останні домовленості зі Словаччиною.
У будь-якому випадку очікується, що через Словаччину Україна зможе отримувати від трьох (зафіксованих у рамковій угоді із німецькою RWE про можливість постачання газу через Словаччину) до 10-ти мільярдів кубів газу на рік (про які згадував голова Нафтогазу Євген Бакулін). Тоді як імпорт із Росії має зменшитися до 24 мільярдів кубометрів на рік.
Договір (з ЄС) дорожчий за гроші (від Газпрому)
Керівник енергетичних програм центру Номос Михайло Гончар вважає, що про 10 мільярдів кубів газу із Європи навряд чи йтиметься у найближчі роки, адже Україні доведеться принаймні на такий самий обсяг скорочувати імпорт російського газу, що суперечить умові "бери або плати", зафіксованій у контрактах від січня 2009 року. Проте навіть невеликі обсяги, отримані із західного напрямку, мали б для України дуже важливе значення - стверджує експерт. Тим більше, що технічний бік питання не є складним чи витратним ані для України, ані для Словаччини, хоча через обидві країни пролягає головний шлях транспортування російського газу до Європи.
"Рішення словацької сторони не могло бути іншим, адже тоді воно б порушувало принципи основних газових директив ЄС, зокрема, рівний доступ до трубопровідних потужностей. І в даному випадку мова йшла не лише про те, що Нафтогаз України бажає отримувати газ із Європи, але й про те, що німецька компанія, компанія країни-члена ЄС хоче отримати доступ до трубопровідних потужностей на території іншої країни-члена ЄС - Словаччини, щоб реалізувати рамковий контракт, підписаний із компанією, яка походить із країни, що не є членом ЄС, але яка є членом Європейського енергетичного співтовариства", - пояснює Михайло Гончар.
Експерт також підкреслює, що суто політично керівництво Словаччини "не було у захваті" від такого розвитку подій з огляду на досить дружні стосунки із Москвою, пов'язані із багаторічним досвідом транспортування російського газу до Захдіної Європи, але не мала іншого варіанта відповіді з огляду на членство країни у ЄС.
Михайло Гончар також називає досягнутий результат максимально позитивним для України, враховуючи "багатовекторну" політику Києва, коли ЄС не знає, чи варто серйозно сприймати якийсь черговий крок у напрямку до Брюсселя як справжній, або ж як елемент "торгу" із Москвою.
"На жаль, рівень довіри до українського партнера в особі Нафтогазу є не дуже високим, якщо врахувувати поведінку Нафтогазу під час криз 2006 і 2009 років, коли європейські партнери не могли отримати адекватної інформації з українського боку в цілому, і від Нафтогазу зокрема. Це не стимулювало європейську сторону бігти попереду із прапором у вирішенні питання, що називається реверсні постачання газу до України, бо європейські партнери не були впевнені, що це не є ігрищами української сторони у контексті тяжких і тривалих переговорів із Газпромом щодо зміни ціни на газ", - зазначає експерт.
Для того, щоб "реверсна" ініціатива була успішно втілена, а Україна таки отримала реальні альтернативи російському газу, потрібна не лише політична воля самої України, але і єдина позиція самої Європи, якої поки що немає, але яка, за словами експерта, вже формується.
Не проти Газпрому, але..
У Єврокомісії та інших керівних органах ЄС постійно підкреслюють, що антимонопольне розслідування проти російського Газпрому немає нічого спільного із політикою, і наводять приклад тривалого конфлікту із Microsoft, який завершився багатомільярдними штрафами, які мав сплатити американський велетень за порушення конкуренції у Європі.
Водночас представники ЄС підкреслюють, що і малоуспішні спроби України протистояти російському газовому тиску були б більш результативними, якби Україна робила це, маючи підтримку ЄС, зокрема, і через угоду про асоціацію та вільну тогівлю.
"Це розслідування не проти Росії, це розслідування порушень правил роботи на європейському ринку, які є прозорими і відомими для всіх. Рішення третього енергетичного пакету були ухвалені чотири роки тому, і є дуже добре відомі Росії. Зараз на одному ринку ми маємо дуже різні ціни для різних клієнтів від одного постачальника. Для України найкращий варіант полягав би у підписанні угоди про асоціацію з ЄС, тому що тоді ми могли б обмінюватися інформацією, разом захищати спільні інтереси", - заявив в
інтерв'ю ВВС Україна екс-керівник Європарламенту Єжи Бузек.
Погляд з-за океану
За розвитком газових відносин у трикутнику ЄС-Росія-Україна пильно стежать і в США. Врешті-решт, саме різке
зростання видобутку сланцевого газу у США, яке дозволило самим Спочученим Штатам випередити Росію за обсягами видобутку газу, а Європі отримати дешевий скраплений газ із Північної Африки та Близького Сходу, раніше законтрактований для США, дозволив європейським компаніям досягти успіху у переговорах із російським Газпромом щодо зниження ціни.
Як пише в останньому числі The Washington Post, "проблеми Газпрому можуть прискорити тенденцію до скорочення доходів російського бюджету, яка намітилася вже давно", адже, як нагадує американське видання, саме від продажу нафти і газу російський бюджет отримує до 60% своїх доходів, а Газпром формує 12% російського експорту. Наслідки цього, як пише The Washington Post, можуть бути "колосальними":
"Кремль використовує Газпром як свою головну зброю, коли залякує неслухняні країни, що залежать від газпромівського газу. Але наслідки для самої путінської системи, у якій Газпром є головним генератором та головним розпорядником фінансових винагород тим, хто у фаворі, можуть стати просто колосальними", - пише The Washington Post, і нагадує, що головним споживачем російського газу нині є Україна, яка так само платить за російський газ більше, ніж будь-який інший клієнт російської компанії.
І саме ці платежі, зазначає видання, є таким важким тягарем для українського бюджету, що "політики та аналітики із занепокоєнням говорять про можливе затягування країни в орбіту російської політики".
Джерело: BBC Україна